Ухвала суду № 79465594, 29.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення зустрічного позову без руху

29 січня 2019 року м. Київ № 640/19692/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Головного управління ДФС у Житомирській областідо ОСОБА_1про стягнення податкового боргу,-В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7, код ЄДР: 39459195) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 51224,39 грн.

Ухвалою суду від 27.12.2018 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 263 КАС України відкрито провадження та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Разом з тим, 21.01.2019 до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1, в якому останній просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - податкове повідомлення-рішення від 03.10.2017 № 100688-13 суб'єкта владних повноважень - ГУ ДФС у м. Києві;

2) як наслідок визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - податкову вимогу від 07.11.2017 № 12520-17 суб'єкта владних повноважень ГУ ДФС у Житомирській області;

3) як наслідок визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - рішення про опис майна у податкову заставу від 09.10.2018 № 218/06-30-53-17-07 суб'єкта владних повноважень ГУ ДФС у Житомирській області;

4) як наслідок визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - акт опису майна від 0611.2018 № 231/06-30-53-17-04 суб'єкта владних повноважень ГУ ДФС у Житомирській області.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КАС України відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 178 КАС України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (ч. 2 ст. 178 КАС України).

Так, згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

При цьому, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Як видно з матеріалів зустрічного позову, ОСОБА_1 просить суд, зокрема, визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - податкове повідомлення-рішення від 03.10.2017 № 100688-13 суб'єкта владних повноважень - ГУ ДФС у м. Києві.

Тобто, податкове повідомлення-рішення від 03.10.2017 № 100688-13 прийняте ГУ ДФС у м. Києві.

Разом з тим, за зустрічним позовом ОСОБА_1 в якості відповідача визначає ГУ ДФС у Житомирській області

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 оскаржується податкове повідомлення-рішення від 03.10.2017 № 100688-13, яке ГУ ДФС у Житомирській області не приймалося.

А відтак, в порушення п. 9 ч. 1 ст. 4, п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позов не містить визначення відповідача, податкове повідомлення-рішення від 03.10.2017 № 100688-13 якого оскаржується.

Також у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Як вже було зазначено судом та видно з прохальної частини зустрічного позову, зокрема з п. 2, п. 3 та п.4 ОСОБА_1, просить суд:

як наслідок визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - податкову вимогу від 07.11.2017 № 1220-17 суб'єкта владних повноважень ГУ ДФС у Житомирській області;

як наслідок визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - рішення про опис майна у податкову заставу від 09.10.2018 № 218/06-30-53-17-07 суб'єкта владних повноважень ГУ ДФС у Житомирській області;

як наслідок визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - акт опису майна від 0611.2018 № 231/06-30-53-17-04 суб'єкта владних повноважень ГУ ДФС у Житомирській області.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу

За таких обставин, ОСОБА_1 необхідно привести п. 2, п. 3 та п. 4 прохальної частини зустрічного позову у відповідність до вимог КАС України.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, на виконання вимог вказаної норм ОСОБА_1 до матеріалів зустрічного позову надано квитанцію про сплату судового збору від 21.01.2019 № 1021025681, відповідно до якої останнім сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Разом з тим, з прохальної частини зустрічного позову видно, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати:

індивідуальний акт - податкове повідомлення-рішення від 03.10.2017 № 100688-13 суб'єкта владних повноважень - ГУ ДФС у м. Києві, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 51 224,39 грн.

індивідуальний акт - податкову вимогу від 07.11.2017 № 12520-17 суб'єкта владних повноважень ГУ ДФС у Житомирській області, якою ОСОБА_1, зобов'язано сплатити заборгованість у розмірі 51 224,39 грн.;

індивідуальний акт - рішення про опис майна у податкову заставу від 09.10.2018 № 218/06-30-53-17-07 суб'єкта владних повноважень ГУ ДФС у Житомирській області;

індивідуальний акт - акт опису майна від 0611.2018 № 231/06-30-53-17-04 суб'єкта владних повноважень ГУ ДФС у Житомирській області.

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відтак, суд зазначає, що ОСОБА_1 заявлено вимоги майнового характеру на загальну суму 102 448,78 грн. (визнання протиправними та скасування індивідуальних актів - податкового повідомлення-рішення від 07.11.2017 № 12520-17 на суму 51 224,39 грн. та вимоги від 07.11.2017 № 12520-17 на суму 51 224,39 грн.) та 2 (дві) вимоги немайнового характеру (визнання протиправними та скасування рішення про опис майна у податкову заставу від 09.10.2018 № 218/06-30-53-17-07 та акт опису майна від 0611.2018 № 231/06-30-53-17-04).

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2019 - 1921,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 за вимоги майнового характеру необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 024,49 грн. (1 % від 102 448,78 грн.) та 1 536,80 грн. (768,40 грн. х 2 вимоги немайнового характеру), що загалом складає 2 561,29 грн.

В той же час, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., останньому необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1 792,89 грн.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) заяву/уточнення щодо складу відповідачів у справі, суб'єктів владних повноважень щодо яких заявлено позов та із зазначенням чіткого і зрозуміло змісту позовних вимог;

2) оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 1 792,89 грн.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін