Рішення № 79465466, 16.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

16 січня 2019 р. справа № 820/3284/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Антонової А.М., Тараненка Є.С., Кондренко О.О.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про стягнення не донарахованої заробітної плати, премії, сум індексації заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив суд стягнути на користь позивача з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області:

- не донараховану заробітну плату з 01.05.2016 з доплатою за ранг, з урахуванням всього періоду роботи у нього у відповідності до Порядку присвоєння рангів державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 306 "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями", у сумі 1155, 35 грн,

- не донараховану премію у складі заробітної плати за період з 2006-2016 роки з урахуванням надбавки (доплати) персональної, згідно ч. 1 ст. 98 КЗпП України та п. 2.2 Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень та представництв Фонду державного майна України, затвердженого наказом ФДМУ від 19 липня 2012 року № 3144, у сумі 21 073, 47 гривень, а також з урахуванням посадового окладу, надбавки (доплати) за ранг та надбавки (доплати) за вислугу років за квітень, травень, червень та липень 2009 року у сумі 624,22 грн;

- суму індексації заробітної плати за період з жовтня 2014 року по грудень 2015 року, згідно частини 6 статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України "Про оплату праці", у сумі 7 764,39 грн., що в загальному складає 30617, 43 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до нового Закону України "Про державну службу" присвоюється державному службовцю той же ранг, що і державному службовцю, який вперше призначається на посаду, при цьому, при присвоєнні чергового рангу включається попередній період роботи державного службовця на займаній посаді. Проте, відповідачем не було враховано повний період перебування у трудових відносинах з ним на посаді державної служби з серпня 2004 року та подальшою роботою, а відтак необґрунтовано після присвоєння найнижчого 9 рангу державного службовця в межах категорії "В" з доплатою за ранг у сумі 200 грн не здійснено присвоєння чергового рангу (8,7,6) з доплатою до 500 грн. Таким чином, розрахунок заробітної плати з 01.05.2016 з доплатою за ранг з урахуванням всього періоду роботи складає 1155,35 грн. Тобто позивачу не було донараховано вказану суму. Також позивач зазначив, що враховуючи Положення про порядок преміювання працівників регіональних відділень Фонду державного майна, премія позивачу повинна була нараховуватися за відпрацьований час та відповідно до фінансових можливостей з урахуванням надбавки за ранг, вислуги років та інших надбавок та доплат, передбачених законодавством, а саме надбавки (доплати) персональної. Проте, позивачу не було нараховано та виплачено суми премії за період 2006-2016 р.р. з врахуванням вказаних показників. Водночас, позивач зазначив, що відповідачем внаслідок порушення абз. 7 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, у період жовтень - грудень 2014 року, за наявності підстав, позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація заробітної плати.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області Кравченко О. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час спірних правовідносин відповідач діяв у спосіб та у межах чинного законодавства. Також представник відповідача зазначив, що питання присвоєння рангів державного службовця регулюється Законом та Порядком. Так, ОСОБА_2 було присвоєно найнижчий 9 ранг в межах категорії "В". При цьому, присвоєння чергового рангу (8 рангу) мало бути 28.04.2019, враховуючи період роботи з 28.04.2016 по 31.05.2016. Крім того, представник відповідача зазначив, що наказом відповідача від 16.08.2018 №108 ОСОБА_2 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани. Щодо нарахування премії представник відповідача наголошував на тому, що нарахування премії було здійснено відповідно до положень чинного законодавства. Крім того, посилався на розрахунок премій, визначений у висновку експерта Харківського науково - дослідного експертно - кримінального центру МВС України, за результатами проведеної економічної експертизи. Щодо доводів позивача стосовно не проведення відповідачем відповідної індексації, представник відповідача зазначив, що у зв'язку з підвищенням заробітної плати у грудні 2015 року, право на індексацію виникає лише у червні 2016 року. Проте, у травні 2016 року відбулося чергове підвищення заробітної плати згідно Закону України "Про державну службу". Враховуючи подвійне підвищення заробітної плати, індексація у 2016 році не повинна була проводитися.

Позивач та представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог.

Представники відповідача - Антонова А.М., Тараненко Є.С., Кондренко О.О. у судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмовому відзиві на позов обставини.

Вислухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Як встановлено в ході судового розгляду, позивач перебував в трудових відносинах з відповідачем як державний службовець з 16.08.2004.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України № 120 від 08.09.2016 ОСОБА_2 звільнено з посади державної служби на підставі п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу".

Суд зазначає, що правомірність вказаного наказу була предметом дослідження в рамках адміністративної справи № 820/5040/16.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду України від 28.02.2017 по справі №820/5040/16 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу від 08.09.2016 № 120, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2017 по справі №820/5040/16 постанову Харківського окружного адміністративного суду України від 28.02.2017 року по справі № 820/5040/16 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду в складі Касаційного адміністративного суду від 05.12.2018 касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року змінено в частині мотивів відмови в задоволенні позову. В решті - постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року залишено без змін.

Судом встановлено, що за заявою ОСОБА_2, на підставі наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 28.02.2018 № 01.01-07/96 та направлення на перевірку від 28.02.2018 № 01.01.-94/02.02/202, в період з 06.03.2018 по 21.03.2018 Головним управлінням Держпраці у Харківській області проведено захід державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування/невиїзного інспектування об'єкту відвідування у Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Харківській області.

21.03.2018 ГУ Держпраці у Харківській області за результатами, інспекційного відвідування був складений акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ХК0060/286/АВ, у висновках якого визначено порушення:

- ст. 98 КЗпП України, ч.1 ст. 13 Закону України «Про оплату праці», в частині розрахунку преміювання у період з 2006 р. по 2016 р. ОСОБА_2;

- ч.6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України «Про оплату праці» в частині

не проведення індексації заробітної плати при наявності підстав за період з жовтня 2014р. по жовтень 2016р. ОСОБА_2;

- п.п. 4,5 постанови Кабінету Міністрів України № 1078 в частині не відповідності розрахунку індексації заробітної плати встановленому порядку за період з жовтня 2014р. по жовтень 2016р. ОСОБА_2

На підставі вказаних висновків ГУ Держпраці по Харківській області був винесений припис про усунення виявлених порушень № ХА0060/286/АВ/П від 28.03.2018, а також винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК0060/286/АВ/П/МГ від 04.04.2018 та постанову про накладення штрафу від 04.04.2018 № ХК0060/286/АВ/ШП.

Суд зазначає, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, не погодившись з висновками, які були зроблені ГУ Держпраці у Харківській області звернулося з адміністративним позовом до Харківського окружного адміністративного суду про визнання неправомірними та скасування припису про усунення виявлених порушень № ХА0060/286/АВ/П від 28.03.2018 та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК0060/286/АВ/П/МГ від 04.04.2018 та постанову про накладення штрафу від 04.04.2018 №ХК0060/286/АВ/П/ІП.

Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 у справі №820/3199/18 у задоволенні адміністративного позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до Головного управління Держпраці у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання неправомірним та скасування припису, визнання неправомірними та скасування постанов - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 по справі №820/3199/18 апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 по справі № 820/3199/18 залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 по справі № 820/3199/18 залишено без змін.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Щодо позовних вимог про стягнення на користь позивача з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області не донарахованої заробітної плати з 01.05.2016 з доплатою за ранг, з урахуванням всього періоду роботи у нього у відповідності до Порядку присвоєння рангів державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 306 "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" у розмірі 1155, 35 грн, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, відповідно до наказу Регіонального відділення з особового складу від 19.09.2008 № 274 «Про присвоєння чергового рангу державного службовця», відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, був присвоєний 19.09.2008 - 11 ранг державного службовця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач під час роботи в регіональному відділенні займав наступні посади: з 16.08.2004 по 11.04.2005 - спеціаліст 1-ї категорії - юрисконсульт юридичного відділу; з 12.04.2005 по 31.08.2006 - провідний спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу; з 01.09.2006 по 04.11.2015 - головний спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу; з 05.11.2015 по 31.03.2016 - головний спеціаліст-юрисконсульт сектору правового забезпечення; з 01.04.2016 по 27.04.2016 - головний спеціаліст-юрисконсульт відділу правового забезпечення; з 28.04.2016 по 08.09.2016 - головний спеціаліст відділу правового забезпечення.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 15.06.2016 № 89, у зв'язку з набранням чинності з 01.05.2016 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-УІІ, головному спеціалісту відділу правового забезпечення ОСОБА_2 з 01.05.2016 був присвоєний 9 ранг державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-УІІ та Порядку присвоєння рангів державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 306 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношеннями між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями».

Суд зазначає, що правовідносини щодо присвоєння рангів державним службовцям врегульовані положеннями Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-УІІ та Порядком присвоєння рангів державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 306.

Так, згідно п. 10 Порядку, державним службовцям, яким присвоєно ранг відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3 723-XII "Про державну службу", присвоюється найнижчий ранг у межах категорії посад, до якої належить посада державної служби. При цьому строк відпрацювання для присвоєння чергового рангу включає попередній період роботи державного службовця на займаній посаді.

В положеннях Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII, визначено, що посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-УІІ, посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм Законів України «Про державну службу», що діяли на час спірних правовідносин, а саме на час роботи позивача як держслужбовця у відповідача, поняття «посада державної служби», є тотожними, а основним критерієм для присвоєння рангу, є визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу.

Згідно матеріалів справи, посада державного службовця ОСОБА_2 - головний спеціаліст відділу правового забезпечення, визначена введеним в дію 26.04.2016 структурою та штатним розписом регіонального відділення на 2016 рік.

Відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП України, зміна назви посади є однією з істотних умов праці.

Водночас, суд зауважує, що положеннями Закону України «Про державну службу», в редакції 1993 року, на відміну від положень Закону України «Про державну службу», в редакції 2015 року, не врегульовано фактично питання змін істотних умов праці.

Як встановлено з пояснень представника відповідача, наданих в письмовому відзиві, переведення ОСОБА_2 на посаду обумовлене зміною зазначених істотних умов праці, при цьому дане переведення на іншу посаду здійснено за згодою з такими змінами позивача. Переведення з аналогічних підстав (зміна істотних умов праці внаслідок змін у структурі та штатному розписі) ОСОБА_2 також відбувалось 05.11.2015 та 01.04.2016.

З огляду на викладене, ОСОБА_2 було присвоєно 9 ранг в межах категорії посад «В». При цьому, присвоєння чергового рангу (8 рангу) мало бути 28.04.2019, враховуючи період роботи з 28.04.2016 по 31.05.2016.

Водночас, суд зазначає, що наказом регіонального відділення від 16.08.2016 № 108 "Про застосування дисциплінарного стягнення" ОСОБА_7 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.

Зазначений наказ був оскаржений ОСОБА_2 до суду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2016 у справ №820/4522/16 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про скасування оскаржуваного наказу. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 зазначене рішення суду першої інстанції було скасовано та позов ОСОБА_2 задоволено. Проте, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 26.09.2018 по справі №820/4522/16 касаційна скарга регіонального відділення була задоволена, скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2016 залишено в силі.

Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 39 Закону України «Про державну службу», що діяв на час спірних правовідносин, протягом строку застосування дисциплінарного стягнення, а також протягом шести місяців з дня отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності черговий ранг державному службовцю не присвоюється. Такі періоди не зараховуються до строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Таким чином, присвоєння ОСОБА_2 чергового 8 рангу державного службовця, за умови продовження з ним трудових відносин, мав би бути обчислюватись лише після закінчення терміну дії дисциплінарного стягнення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення на користь позивача з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області не донараховану заробітну плату з 01.05.2016 з доплатою за ранг, з урахуванням всього періоду роботи у розмірі 1155, 35 грн, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення на користь позивача з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області:

- не донараховану премію у складі заробітної плати за період з 2006-2016 роки з урахуванням надбавки (доплати) персональної, згідно ч. 1 ст. 98 КЗпП України та п. 2.2 Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень та представництв Фонду державного майна України, затвердженого наказом ФДМУ від 19 липня 2012 року № 3144, у сумі 21 073, 47 гривень;

- суму індексації заробітної плати за період з жовтня 2014 року по грудень 2015 року, згідно частини 6 статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України "Про оплату праці", у сумі 7 764,39 грн., що в загальному складає 30617, 43 грн, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що за заявою ОСОБА_2 на підставі наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 28.02.2018 № 01.01-07/96 та направлення на перевірку від 28.02.2018 № 01.01.-94/02.02/202, в період з 06.03.2018 по 21.03.2018 Головним управлінням Держпраці у Харківській області проведено захід державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування/невиїзного інспектування об'єкту відвідування у Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Харківській області.

21.03.2018 ГУ Держпраці у Харківській області за результати інспекційного відвідування був складений акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ХК0060/286/АВ, у висновках якого визначено порушення:

- ст. 98 КЗпП України, ч.1 ст. 13 Закону України «Про оплату праці», в частині розрахунку преміювання у період з 2006 р. по 2016 р. ОСОБА_2;

- ч.6ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України «Про оплату праці» в частині

не проведення індексації заробітної плати при наявності підстав за період з жовтня 2014р. по жовтень 2016р. ОСОБА_2;

- п.п. 4,5 постанови Кабінету Міністрів України № 1078 в частині не відповідності розрахунку індексації заробітної плати встановленому порядку за період з жовтня 2014р. по жовтень 2016р. ОСОБА_2

На підставі вказаних висновків ГУ Держпраці по Харківській області був винесений припис про усунення виявлених порушень № ХА0060/286/АВ/П від 28.03.2018, а також винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК0060/286/АВ/П/МГ від 04.04.2018 та постанову про накладення штрафу від 04.04.2018 № ХК0060/286/АВ/ШП.

Суд зазначає, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, не погодившись з висновками, які були зроблені ГУ Держпраці у Харківській області звернулося з адміністративним позовом до Харківського окружного адміністративного суду про визнання неправомірними та скасування припису про усунення виявлених порушень № ХА0060/286/АВ/П від 28.03.2018, постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК0060/286/АВ/П/МГ від 04.04.2018 та постанови про накладення штрафу від 04.04.2018 №ХК0060/286/АВ/П/ІП.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 у справі №820/3199/18 у задоволенні адміністративного позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до Головного управління Держпраці у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання неправомірним та скасування припису, визнання неправомірними та скасування постанов - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 по справі №820/3199/18 апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 по справі № 820/3199/18 залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 по справі № 820/3199/18 залишено без змін.

Виходячи зі змісту вказаних рішень судів, судами надавалась правова оцінка спірним правовідносинам щодо преміювання позивача з урахуванням посадового окладу, надбавки (доплати) за ранг та надбавки (доплати) за вислугу років за квітень, травень, червень та липень 2009 року та за період з 2006-2016 роки, з урахуванням надбавки (доплати) персональної, а також індексації заробітної плати.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду в або господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Суд зазначає, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів в межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Підпунктом 2 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 "Про упорядкування структури та умов праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" передбачено право керівників відповідних органів здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 року - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Так, на виконання підпункту 2 пункту 2 вказаної постанови Фондом державного майна прийнято Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень Фонду державного майна України за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, затвердженого наказом голови Фонду державного майна України № 885 від 06.06.2006 та Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень Фонду державного майна України за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, затвердженого наказом голови Фонду державного майна України № 3144 від 19.07.2012 (далі - Положення № 3144).

Згідно 1.2 Положення № 3144, працівникам системи державних органів приватизації відповідно до їх особистого вкладу у загальні результати роботи може надаватися премія за якісне виконання своїх функціональних обов'язків, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат.

Відповідно до п.1.3 вказаного Положення, преміювання працівників системи державних органів приватизації проводиться щомісяця за рахунок запланованого фонду преміювання та економії фонду оплати праці.

Пунктом 2.2 Положення № 3144 передбачено, що за умови належного виконання працівником своїх функціональних обов'язків йому щомісяця надається премія у розмірі (відсотку), який визначається Управлінням фінансово-бухгалтерської роботи, фінансовою службою регіонального відділення, представництва Фонду залежно від фінансових можливостей поточного місяця у відповідності з п. 1.3 Положення без обмеження загального відсотка премії. Премія нараховується за відпрацьований час та відповідно до фінансових можливостей з урахуванням надбавки за ранг, вислугу років та інших надбавок та доплат, передбачених законодавством.

Згідно рішень судів по справі №820/3199/18, преміювання позивача в установі в період 2006 - 2016 р.р. здійснювалось в порушення вимог п.2 Положення про порядок преміювання працівників апарату, регіональних відділень та представництв Фонду державного майна України за рахунок загального фонду Державного бюджету України від 19.07.2012, в частині «Премія нараховується за відпрацьований час та відповідно до фінансових можливостей з урахуванням надбавки за ранг, вислугу років та інших надбавок та доплат, передбачених законодавством».

Так, зокрема, відповідно до наказів про преміювання ОСОБА_2 у період 2006 -2016 р.р. відбувалось у розмірі певного відсотку (з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006 із змінами та доповненнями не менше 10%) до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років, але без урахування персональної надбавки (в особовому рахунку визначено, як «Доплата персональна»).

З огляду на викладене, при здійсненні преміювання ОСОБА_2 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області за період з 2006 року по 2016 рік не дотримано пункт 2 Положення № 3144 та, як наслідок, порушено ст. 98 КЗпП України, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оплату праці".

Також судом встановлено при розгляді даної справи, що у спірний період також діяли Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень Фонду державного майна України за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, які затверджені наказами голови Фонду державного майна України від 22.02.2001 №227, від 06.06.2006 №885, в яких містилися аналогічні норми щодо преміювання, як і у Положенні №3144.

При цьому, суд зазначає, що висновок експерта ХНДЕКЦ МВС України від 23.08.2018 №192, який виготовлений за заявою відповідача, не спростовує висновки суду щодо виплати позивачу премії без урахуванням персональної надбавки.

Крім того, суд зазначає, що в ході проведення інспекційного відвідування ГУ Держпраці у Харківській області Регіонального відвідування Фонду державного майна України по Харківській області встановлено порушення позивачем вимоги ч. 6 с. 95 КЗпП, ст. 33 Закону України «Про оплату праці» № 108 та п. 3.5 постанови Кабінету міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" № 1078 від 17.07.2003.

Згідно рішень судів по справі №820/3199/18, у період з жовтня - грудень 2014 року по жовтень 2016 року мав місце факт не проведення індексації заробітної плати при наявності підстав. У зв'язку із збільшенням розміру премії до 80 %, у листопаді 2014 року до 90% у грудні 2014 року до 100%, з жовтня 2014 року припинено індексацію заробітної плати ОСОБА_2

Водночас, суд зазначає, що згідно абз. 7 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення із змінами та доповненнями від 13.02.2014 станом на 01.10.2014 місяць, в якому відбувається підвищення грошових доходів працівників за рахунок збільшення розміру премії, не вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (у разі, коли не відбувається підвищення тарифної ставки (окладу).

Положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282 визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

На реалізацію Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 06.02.2003 № 491-IV Кабінетом Міністрів України винесено постанову від 17.07.2003 № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до абзаців 1, 2 п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Згідно абзацами 5,6,7,8 п.4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.5 та ч. 6 ст. 95 КЗпП України, мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Згідно положень 33 Закону України "Про оплату праці", в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється задля підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Таким чином, індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Частиною другою статті 2 Закону України "Про оплату праці" визначено, що до структури заробітної плати входить додаткова заробітна плата, яка включає, в тому числі, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.

Так, враховуючи те, що індексація заробітної плати є компенсаційною виплатою (рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 №9-рп/2013), передбачена ст. 33 Закону України "Про оплату праці", Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", вона входить до структури заробітної плати, що також підтверджується підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5, відповідно до якого суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати. Як складова належної працівникові заробітної плати, індексація спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Статтею 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", визначені джерела коштів на проведення індексації грошових доходів населення. Частиною шостою цієї статті зазначено, що проведення індексації грошових коштів доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загального обов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно до п.9 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет» Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2015 рік.

Відповідно до п. 14 Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» на Кабінет Міністрів України було покладено обов'язок за результатами першого півріччя 2015 року та з урахуванням економічної ситуації затвердити порядок проведення індексації заробітної плати, грошового забезпечення, пенсійних та соціальних виплат.

З огляду на викладене, вказаними нормами не скасовано процедуру проведення індексації грошових доходів населення, а лише визначено, що у подальшому вона буде проводитись згідно з особливим порядком, який повинен бути затверджений постановою Кабінету Міністрів України.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до п. 8 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 446/2011, Мінфін України у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Нормативно-правові акти Мінфіну України, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, видаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Нормативно-правові акти Мінфіну України підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Нормативно-правові акти Мінфіну України, видані у межах його повноважень, обов'язкові до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

При цьому, листи - роз'яснення вищих за рангом органів не мають юридичної сили. Листи органів влади не містять нових правових норм і не підлягають державній реєстрації у Міністерстві юстиції України. Вони мають лише роз'яснювальний та рекомендаційний характер, тому їх не можна вважати нормативно-правовими актами.

Таким чином, Лист Міністерства фінансів України № 31-09010-09- 8/21023 від 24.06.2015 не належить до нормативно-правових актів Міністерства фінансів України та має лише роз'яснювальний та рекомендаційний характер.

При цьому, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення", внесені зміни, зокрема, працівникам підприємств i організацій, які перебувають на госпрозрахунку, підвищення заробітної плати у зв'язку із зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному у колективних договорах, але не нижче норм, визначених Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та положень цього Порядку."

Таким чином, у позивача наявне право на індексацію з жовтня 2014 року по листопад 2015 року, включно.

Враховуючи викладене, наявні правові підстави вважати, що відповідачем не здійснено індексацію заробітної плати ОСОБА_2 у період з жовтня 2014 року по листопад 2015 року, включно, всупереч положенням чинного законодавства.

Щодо позовних вимог в частині стягнення на користь позивача з відповідача не донараховану премію у складі заробітної плати з урахуванням посадового окладу, надбавки (доплати) за ранг та надбавки (доплати) за вислугу років за квітень, травень, червень та липень 2009 року у сумі 624,22 грн, суд зазначає наступне.

В ході судового розгляду представником відповідача визнано факт, що частина премії у складі заробітної плати з урахуванням посадового окладу, надбавки (доплати) за ранг та надбавки (доплати) за вислугу років за квітень, травень, червень та липень 2009 року не виплачувалася, у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 у вказаний період часу було написано заяву про звільнення з посади, а потім вказана заява була відкликана ним.

Відповідно до ч.2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В ході судового розгляду судом встановлено, що спірні суми премій та індексації не нараховані відповідачем позивачу, а відповідач з розрахунком позивача не погодився, а відтак, враховуючи положення ст. 245 КАС України, а також ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог для належного та ефективного захисту прав позивача - зобов'язати відповідача донарахувати та виплатити премію позивачу з урахуванням посадового окладу, надбавки (доплати) за ранг та надбавки (доплати) за вислугу років за квітень, травень, червень та липень 2009 року та за період з 2006-2016 роки, з урахуванням надбавки (доплати) персональної, згідно ч. 1 ст. 98 КЗпП України та вимог Положень про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень Фонду державного майна України за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, які затверджені наказами голови Фонду державного майна України від 22.02.2001 №227, від 06.06.2006 №885, Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень та представництв Фонду державного майна України, яке затверджено наказом голови Фонду державного майна України від 19.07.2012 № 3144, а також зобов'язати відповідача донарахувати та виплатити індексацію заробітної плати позивачу за період з жовтня 2014 року по листопад 2015 року, включно, згідно ч. 6 ст. 95 КЗпП України та ст. 33 Закону України "Про оплату праці".

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення на користь позивача з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області:

- не донараховану премію у складі заробітної плати за період з 2006-2016 роки з урахуванням надбавки (доплати) персональної, згідно ч. 1 ст. 98 КЗпП України та п. 2.2 Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень та представництв Фонду державного майна України, затвердженого наказом ФДМУ від 19 липня 2012 року № 3144, у сумі 21 073, 47 гривень, а також з урахуванням посадового окладу, надбавки (доплати) за ранг та надбавки (доплати) за вислугу років за квітень, травень, червень та липень 2009 року у сумі 624,22 грн,

- суму індексації заробітної плати за період з жовтня 2014 року по грудень 2015 року, згідно частини 6 статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України "Про оплату праці", у сумі 7 764,39 грн., що в загальному складає 30617, 43 грн, не підлягають задоволенню.

Таким чином, позов ОСОБА_2 про стягнення не донарахованої заробітної плати, премії, сум індексації заробітної плати, підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, суд вважає за необхідне звернути до негайного виконання дане рішення суду в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи положення ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про стягнення не донарахованої заробітної плати, премії, сум індексації заробітної плати - задовольнити частково.

Зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області донарахувати та виплатити премію ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) з урахуванням посадового окладу, надбавки (доплати) за ранг та надбавки (доплати) за вислугу років за квітень, травень, червень та липень 2009 року.

Зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області донарахувати та виплатити премію ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) за період з 2006-2016 роки, з урахуванням надбавки (доплати) персональної, згідно ч. 1 ст. 98 КЗпП України та вимог Положень про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень Фонду державного майна України за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, які затверджені наказами голови Фонду державного майна України від 22.02.2001 №227, від 06.06.2006 №885, Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень та представництв Фонду державного майна України, яке затверджено наказом голови Фонду державного майна України від 19.07.2012 № 3144.

Зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області донарахувати та виплатити індексацію заробітної плати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) за період з жовтня 2014 року по листопад 2015 року, включно, згідно ч. 6 ст. 95 КЗпП України та ст. 33 Закону України "Про оплату праці".

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

В частині присудження виплати донарахованої премії та індексації в межах суми стягнення за один місяць рішення суду виконується негайно.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 28 січня 2019 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.