Рішення № 79465357, 18.01.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/7298/16-ц

Провадження № 2/206/24/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2019 Самарський районний суд м. Дніпропетровська

в складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

за участю:

секретаря судового засідання Мороза К.Т.

представника позивачів ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи: Дніпровська міська рада, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Дніпропетровській області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про скасування реєстрації права власності та визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування, -

ОСОБА_8 виклад позиції позивачів та заперечень відповідача.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, представником позивачів було зазначено таке. Матері та бабусі позивачів - ОСОБА_9 на праві власності належало 55/100 часток домоволодіння № 27 по вул. Кондукторській в м. Дніпропетровську. В цілому домоволодіння № 27 по вул. Кондукторській в м. Дніпропетровську складалася з А-1 житлового будинку загальною площею 119,6 кв. м, житловою площею 84,4 кв. м, а також господарських будівель та споруд. Відповідач був власником 45/100 часток спірного домоволодіння. 06.06.2013 ОСОБА_9 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на 55/100 часток спірного домоволодіння. Спадщину після смерті ОСОБА_9 прийняли її діти - ОСОБА_4 та ОСОБА_10, правонаступником якої є ОСОБА_5. Для оформлення своїх спадкових прав спадкоємці звернулися до державної нотаріальної контори, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, так як згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було проведено зміну часток та перереєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: м. Дніпро, вул. Кондукторська, 27, згідно якої співвласнику ОСОБА_6 належить 60/100 частин будинку, а спадкодавцю згідно правовстановлюючого документу та довідки БТІ належить 55/100 частин цього житлового будинку. В процесі розгляду справи позивачами було з'ясовано, що відповідач ОСОБА_6 незаконно зареєстрував своє право власності на 60/100 частин спірного домоволодіння на підставі Декларації № ДП 142133600078 від 17.09.2013 про готовність об'єкта до експлуатації, реєстрація якої постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2017 була скасована. Таким чином, позивачі вважали, що законні підстави для реєстрації права власності відповідача ОСОБА_6 на 60/100 частин спірного домоволодіння відсутні, оскільки реконструкція належної відповідачу ОСОБА_6 частини домоволодіння була проведена незаконно, всі будови, побудовані без дозволу компетентних органів та згоди співвласника, є самочинними. Враховуючи викладене позивачі просили скасувати реєстрацію права власності відповідача ОСОБА_11 на 60/100 частин домоволодіння № 27 по вул. Кондукторській в м. Дніпрі, індексний номер: 29485309 від 29.04.2016, номер запису про право власності: 14388442, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 914929712101 та визнати за позивачами право власності на 55/100 частин домоволодіння №27, яке в цілому складається з: житлового будинку А-1 житловою площею 84,4 кв.м, загальною площею 119,6 кв.м, господарських будівель: Б- гаражу, В - вбиральні, - убиральні, душ, літня кухня, сарай, И - гараж, навіси, споруд № 1-13, в порядку спадкування за законом, за кожним по 55/220 частин домоволодіння (т. 1 а.с. 3-4, т. 2 а.с. 189-192).

Заперечуючи проти заявлених вимог представник відповідача зазначив, що право власності відповідача зареєстровано на підставі договору дарування та акту про зміну часток домоволодіння, які є чинними, а тому факт скасування реєстрації декларації жодним чином не свідчить про необхідність скасування за відповідачем набутого ним права власності на 60/100 частин домоволодіння. Крім того, позивачі просять визнати за ними право власності на 55/220 частин домоволодіння загальною площею 119,6 кв.м., житловою площею 84,4 кв.м., тоді як відповідно до технічного паспорту від 29.04.2016, а також інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно загальна площа об’єкта становить 154,1 кв.м., житлова 121,6 кв.м. Отже, визнання права власності за позивачами у заявленій редакції відповідної позовної вимоги є, на думку представника відповідача, неможливим. Крім вищевикладеного, представник відповідача зазначив, що позивачами здійснено невірний розрахунок частини домоволодіння право на яку вони просять за собою визнати (т. 2 а.с. 26-29).

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

18.01.2017 суддею Самарського районного суду м. Дніпропетровська Зайченко С.В. відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_10, ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання права власності у порядку спадкування.

Згідно розпорядження керівника апарату Самарського районного суду м. Дніпропетровська № 95-р від 10.04.2018 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку із звільненням ОСОБА_12 з посади судді у відставку, здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2018 цивільну справу розподілено судді Маштаку К.С.

13.04.2018 дану справу прийнято до провадження суддею Маштаком К.С.

24.04.2018 ухвалою суду провадження у справі зупинено до з’ясування кола спадкоємців ОСОБА_10, померлої 15.02.2018, та вирішення питання про їх залучення до участі у справі.

26.09.2018 провадження у справі було поновлено, призначено судове засідання, викликано сторони.

12.11.2018 у судовому засіданні ОСОБА_5 було залучено до участі у справі у якості позивача, як правонаступника ОСОБА_10.

27.11.2018 представником позивача до суду було подано заяву в порядку ст. 49 ЦПК України про уточнення позовних вимог.

18.12.2018 представником відповідача до канцелярії суду було подано відзив на позовну заяву.

Під час розгляду справи судом заслухано представників сторін, досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

18.01.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно із копією технічного паспорту на житловий будинок № 27 що знаходяться в м. Дніпропетровську по вул. Кондукторській, складеного 12.10.2001, загальна площа житлового будинку А-1 складає 119,6 кв.м., житлова - 84,4 кв.м., наявні дані про господарські будівлі та споруди: гаражі – Б, И, убиральні – В, Г, душ – З, літня кухня – Д, сараї – Є, М, навіси – Ж, К, Л, зливна яма – Н, № 1, 4 – водоколонка, № 2, 3, 5 – 12 огорожі, № 13 – ганок та І, ІІ – мостіння. В технічному паспорті є відмітки про самовільне переобладнання гаражів И та Б з літньої кухні із збільшенням розмірів (т. 1 а.с. 25-28).

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.02.2002 ОСОБА_9, після смерті спадкодавця ОСОБА_13, належить спадкове майно, яке складається із 55/100 частин житлового будинку А-1, з відповідною частиною надвірних побудов, що знаходяться в м. Дніпропетровську по вул. Кондукторській, буд. 27 та розташованих на земельній ділянці площею 450 кв.м. На вищевказаній земельній ділянці розташовані: жилий будинок А-1, жилою площею 84,4 кв.м., вбиральня В, вбиральня Г, душ – З, літня кухня Д, сарай – М, сарай - Є, навіси Ж, К, Л, зливна яма Н, споруди № 1-13, І, ІІ. Копія свідоцтва містить відмітку про реєстрацію свідоцтва в Дніпропетровському міжміському бюро технічної інвентаризації (а.с. 6)

06.06.2013 померла ОСОБА_9, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-КИ № 514017, виданого 10.06.2013 Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції (т. 1 а.с. 12).

У відповідності до копій свідоцтв про народження серії ІІ-АВ № 093871 та копії свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІ – КИ № 337227, ОСОБА_10 була донькою ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 13).

Згідно із копіями свідоцтв про народження, серії І-АВ № 055243, та свідоцтва про укладення шлюбу, серії ІІІ-КИ № 326764, ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 14).

06.09.2013 ОСОБА_10 та ОСОБА_4 звернулись до 8 ДДНК з заявами про прийняття спадщини після їхньої матері – ОСОБА_9, померлої 06.06.2013 (т. 1 а.с. 61).

У відповідності до копії відповіді КП «ДМБТІ» ДОР № 16837 від 05.12.2016 наявні відомості про право власності за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Кондукторська, 27, а саме: за ОСОБА_6 – 45/100 частин на підставі договору дарування від 22.09.1993, та за ОСОБА_9 – 55/100 частин (т. 1 а.с. 70, т. 2 а.с. 31-33).

Відповідно до копії декларації про готовність об’єкта до експлуатації, зареєстрованої 17.09.2013 за № ДП 142132600078, було зазначено про готовність об’єкта будинку № 27 з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: вул. Кондукторська в м. Дніпропетровськ до експлуатації (т. 1 а.с. 38-43).

Згідно із копією технічного паспорту на садибний житловий будинок № 27 по вул. Кондукторській у м. Дніпропетровську, виконаного станом на 29.04.2016, встановлено, що загальна та житлова площа будинку збільшилась внаслідок побудови у 2013 році об’єкту, а саме мансардного поверху – над А-1 (т. 1 а.с. 47-52).

29.04.2016 ФОП ОСОБА_14, інженером – проектувальником було складено акт про зміну розміру часток домоволодіння за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Кондукторська, буд. 27 про те, що згідно технічного паспорту від 29.04.2016 загальна площа житлового будинку літ. А-1 складає 154,1 кв.м., житлова площа 121,6 кв.м. У зв’язку із виконаною реконструкцією, яка узаконена Інспекцією ДАБК у Дніпропетровській області 17.09.2013 (декларація про готовність об’єкта до експлуатації, зареєстрованої за № ДП 142132600078), частки житлового будинку літ. А-1, що належать ОСОБА_6 змінились та складаються з частини житлового будинку А-1 загальною площею 92,0 кв.м., житловою площею 74,3 кв.м., гаражі - Б, И, вбиральні - В, Г, літнього душу – З, літньої кухні – Д, сараїв - Є, М, навісів – Ж, К, Л, споруд - І, ІІ, № 1-15, що складає 60/100 частин домоволодіння (т. 1 а.с. 44).

В той же час, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 22.12.2016 за № 76601394 ОСОБА_6 є власником 60/100 частин домоволодіння, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Кондукторська, буд. 27, загальна площа 154,1 кв.м., житлова площа 121, 6 кв.м. Підстава виникнення права власності договір дарування, виданий 22.09.1993 та акт про зміну часток домоволодіння від 29.04.2016. Підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29485309 від 29.04.2016, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 914929712101 (т. 1 а.с. 72).

22.12.2016 ОСОБА_10 та ОСОБА_4 звернулись до 8 ДДНК з заявами про видачу їм свідоцтва про право на спадщину за законом після їхньої матері – ОСОБА_9, померлої 06.06.2013 (т. 1 а.с. 71).

Однак, 22.12.2016 державним нотаріусом Восьмої ДДНК ОСОБА_15 було прийнято постанову, за змістом якої ОСОБА_10 та ОСОБА_16 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 55/100 частин житлового будинку № 27 з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: вул. Кондукторська в м. Дніпропетровськ, після смерті ОСОБА_9, яка померла 06.06.2013, у зв’язку із тим, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 76601394 від 22.12.2016 було проведено зміну часток та перереєстрацію права власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами за адресою: м. Дніпро, вул. Кондукторська, 27, згідно якої співвласнику ОСОБА_6 належить 60/100 частин будинку, а спадкодавцю згідно правовстановлюючого документу та довідки КП «ДМБТІ» належить 55/100 частин вказаного нерухомого майна (т.1 а.с. 5).

Таким чином, судом встановлено, що розмір загальної та житлової площі спірного житлового будинку було змінено внаслідок виконаної відповідачем реконструкції, шляхом побудови мансардного поверху.

В той же час, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2017 скасовано декларацію від 17.09.2013 № ДП 142133600078 про готовність до експлуатації житлового будинку площею 154,1 кв.м., розташованого за адресою вул. Кондукторська, 27 у м. Дніпро. Постанова набрала законної сили 23.01.2018 (т. 1 а.с. 131-132).

15.02.2018 померла ОСОБА_10, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії І-КИ № 794136 (т. 1 а.с. 145).

У відповідності до копії свідоцтва про народження, серії ІІІ-КИ № 366201, ОСОБА_5є сином ОСОБА_10, яка померла 15.02.2018 (т. 1 а.с. 176).

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтями 1269-1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 1 ст. 1276 ЦК України передбачено, що якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Так, за встановленими обставинами справи, а також з урахування вищевикладених норм слід прийти до висновку, що позивачі є спадкоємцями спадкової маси, яка залишилась після смерті ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а саме: 55/100 частин домоволодіння № 27, разом із господарськими будівлями та спорудами.

Між тим, реалізація права позивачів щодо успадкування/отримання відповідних свідоцтв про право на спадщину після смерті спадкодавців, на сьогодні є неможливою, у зв’язку із відмовою нотаріуса у вчиненні відповідної нотаріальної дії, через реєстрацію за відповідачем права власності на 60/100 частин житлового будинку № 27 по вул. Кондукторській у м. Дніпропетровська у зв’язку із проведенням ним реконструкції, тоді як за спадкодавцем за життя було зареєстровано право власності на 55/100 частин спірного нерухомого майна.

Так, з’ясовуючи питання щодо наявності порушень зі сторони відповідача прав позивачів суд виходить з такого.

Частиною 1 ст. 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частиною 1 ст. 358 ЦК України встановлено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

При цьому, співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності – частина 4 ст. 357 ЦК України.

Таким чином, ЦК України встановлює особливі правила стосовно правової долі добудови (прибудови), здійсненої одним із співвласників житлового будинку, іншої будівлі або споруди. Така добудова (прибудова) не є об'єктом права спільної власності і жодним чином не впливає на розмір часток, а стає об'єктом права власності лише того співвласника, який її зробив, за таких умов: 1) добудова (прибудова) зроблена за рахунок лише цього співвласника, а не інших співвласників; 2) добудова (прибудова) здійснена у встановленому законом порядку, що є необхідною передумовою для державної реєстрації права на нерухоме майно і набуття права власності на нього (абзац третій ч. 2 ст. 331 ЦК); 3) добудова (прибудова) не порушує прав інших співвласників, наприклад, не створює для них перешкод у користуванні майном, яке вони здійснюють згідно домовленості між собою (ч. 2 ст. 358 ЦК).

При цьому, у відповідності до Державних будівельних норм України В.3.2-2-2009 прибудова - вид реконструкції, при якій збільшується площа забудови житлового будинку шляхом створення нових приміщень, що безпосередньо прилягають до зовнішніх стін будинку; надбудова - вид реконструкції, при якій збільшується площа житлового будинку шляхом улаштування над його верхнім поверхом одного або декількох додаткових поверхів.

Таким чином, підстави для зміни розміру частки нерухомого майна, після проведення відповідачем реконструкції, шляхом побудови мансардного поверху, відсутні, а отже, суд приходить до висновку про необхідність скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_6 на 60/100 часток домоволодіння № 27 по вул. Кондукторській в м. Дніпрі, проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29485309 від 29.04.2016, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 914929712101.

Вказаний вище висновок, з урахуванням зазначених вище норм, а саме: ст. ст. 1216- 1222, 1269, 1276, 1296 ЦК України, а також встановлені у ході судового розгляду обставини, свідчать про наявність обґрунтованих та достатніх підстав для задоволення позовних вимог позивачів в частині визнання за ними права власності в порядку спадкування за законом, на 55/100 частин домоволодіння № 27, яке в цілому складається з житлового будинку А – 1 загальною площею 119,6 кв.м., житловою площею 84,4 кв.м., а також господарських будівель та споруд: гаражів – Б, И, убиралень – В, Г, душу – З, літньої кухні – Д, сараїв – Є, М, навісів – Ж, К, Л, зливної ями – Н, № 1, 4 – водоколонки, № 2, 3, 5 – 12 огорожі, № 13 – ганку, що є спадковою масою, після смерті ОСОБА_9 та ОСОБА_10, за кожним по 55/200 часток.

Що ж до посилань представника відповідача про невідповідність розміру площі заявленій у позовній вимозі, на відміну від технічної документації складеної станом на 2016 рік, суд зазначає таке.

У розумінні частини першої статті 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об'єкт, а і об'єкт нерухомості, який виник в результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови уже існуючого об'єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об'єкт втрачає тотожність з тим, на який власником (власниками) отримано право власності.

За таких обставин, враховуючи той факт, що декларація про готовність до експлуатації житлового будинку площею 154,1 кв.м., розташованого за адресою вул. Кондукторська, 27 у м. Дніпро, була скасована. А отже, новостворений об'єкт створений відповідачем (мансардний поверх), створення якого призвело до збільшення загальної та житлової площі спірного будинку, є самочинним будівництвом.

В той же час, самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти, не є об'єктами права власності (стаття 376 ЦК України), то до їх узаконення вони не можуть бути предметом права власності.

При цьому, вимога позивачів, щодо визнання права власності на спадкове майно за кожним із них по 55/220 є очевидною опискою, допущеною при складанні позовної заяви, що підтвердила представник позивачів безпосередньо у судовому засіданні. Тому, в цій частині вимога задоволенню не підлягає.

Таким чином, право власності за позивачами в порядку спадкування за законом судом визнається за позивачами виключно в межах спадкової маси, розмір якої було встановлено в ході розгляду даної цивільної справи, та в межах заявлених вимог, а саме: на 55/100 частин домоволодіння № 27, яке в цілому складається з житлового будинку А – 1 загальною площею 119,6 кв.м., житловою площею 84,4 кв.м., а також господарських будівель та споруд: гаражів – Б, И, убиралень – В, Г, душу – З, літньої кухні – Д, сараїв – Є, М, навісів – Ж, К, Л, зливної ями – Н, № 1, 4 – водоколонки, № 2, 3, 5 – 12 огорожі, № 13 – ганку, а саме за кожним по 55/200 часток.

Так, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши наявні докази, суд приходить до висновку, що позов має бути задоволено частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 357, 1216- 1222, 1269, 1276, 1296 ЦК України, ст.ст. 1-4, 10, 12, 13, 76-89, 95, 141, 258, 259, 264, 265, п. 15, п.п. 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_5 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2) до ОСОБА_6 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_3), треті особи: Дніпровська міська рада (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, ЄДРПОУ 26510514), Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 29 А), Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 29 а), приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 20/155) про скасування реєстрації права власності та визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування задовольнити частково.

Скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_6 на 60/100 часток домоволодіння № 27 по вул. Кондукторській в м. Дніпрі, проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29485309 від 29.04.2016, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 914929712101.

Визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом право власності на 55/100 частин домоволодіння № 27, яке в цілому складається з житлового будинку А – 1 загальною площею 119,6 кв.м., житловою площею 84,4 кв.м., а також господарських будівель та споруд: гаражів – Б, И, убиралень – В, Г, душу – З, літньої кухні – Д, сараїв – Є, М, навісів – Ж, К, Л, зливної ями – Н, № 1, 4 – водоколонки, № 2, 3, 5 – 12 огорожі, № 13 – ганку, за кожним по 55/200 часток.

В іншій частині позову відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судовий збір по 999, 85 грн., а всього 1999,70 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 28.01.2019.

Головуючий суддя: К.С. Маштак