Рішення № 79465349, 16.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 січня 2019 р. № 520/9794/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан. В.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Абояна І.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Чернищук К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС в Харківській області (61057, місто Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_3, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Харківській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №18/2030-1303-17 від, 03.05.2017р. щодо нарахування ОСОБА_3 транспортного податку за 201 7 рік на суму 25000.00 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №282/2030-1307-17 від 23.11.2017р. щодо нарахування ОСОБА_3 транспортного податку за 2017 рік на суму 16 666, 64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення, якими нараховано транспортний податок за 2017 рік у загальному розмірі 41 666,64 грн., підлягають скасуванню, оскільки є необґрунтованими. На думку позивачки, відповідачем при їх прийнятті не враховано, той факт, що станом на 01.02.17р., Міністерством економічного розвитку не було розміщено на своєму веб - сайті інформації про перелік автомобілів, середньо ринкова вартість яких у 2017 році перевищує 375 мінімальних заробітних плат та вказаний перелік розміщений лише в червні 2017р., та станом на 03.05.2017р. Методика розрахунку не відповідала вимогам пп.267.2.1 п.267.2ст. 267 ПК України, крім того на позивачка зазначила, що в переліку автомобілів відсутній автомобіль марки LEXUS, модель LS 460 L, яким згідно свідоцтва володіє позивачка, та наявний в переліку автомобіль LEXUS, модель RX 200 T, може бути об'єктом оподаткування виключно у випадках, якщо об'єм циліндрів двигуна складає 2,0 л тобто 2000 см3, в той же час, об'єм циліндрів двигуна автомобіля, що належить позивачці становить 1998 см3.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні та у письмовому відзиві на позовну заяву проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що під час спірних правовідносин відповідач діяв у спосіб та у межах визначених чинним законодавством. Оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_3 є власником 2 транспортних засобів:

марки LEXUS , моделі "LS 460 L", об'єм двигуна - 4608 куб. см, тип пального - В, 2014 рік випуску та марки LEXUS , моделі "RX 200 T", об'єм двигуна - 1998 куб. см, тип пального - В, 2017 рік випуску, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу.

ГУ ДФС у Харківській області винесено податкові повідомлення - рішення № 18/2030-1303-17 від 03.05.2017, яким ОСОБА_3 нараховано зобов`язання щодо сплати транспортного податку з фізичних осіб за 2017 рік у сумі 25 000 грн. та № 282/2030-1303-17 від 23.11.2017 року, яким ОСОБА_3 нараховано зобов`язання щодо сплати транспортного податку з фізичних осіб за 2017 рік у сумі 16664,64 грн.

Позивачка вважаючи, що дані рішення прийнято відповідачем без врахування обставин, що мають значення, а також поза межами підстав, повноважень та способів, передбачених законом, звернулася з даним позовом до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.

Згідно п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Відповідно до п.п 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України( в редакції, що діяла станом на час прийняття спірних рішень), об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 267.4 ст. 267 ПК України визначено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно з п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України, податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

За приписами абз.3 п. 58.3 ст. 58 ПК України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Сума визначеного транспортного податку, відповідно до п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПК України, фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Норми пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України встановлюють, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Водночас пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 ПК України визначено, що до місцевих податків зокрема належить податок на майно, в склад якого, відповідно до пп. 265.1.2 п. 265.1 ст. 265 ПКУ входить транспортний податок.

Відповідно до п. 10.3 ст. 10 ПК України, місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідне рішення сесії органу місцевого самоврядування з цього приводу не може вплинути на підстави нарахування та обов'язок платниками, сплачувати податки та збори, оскільки такі прямо закріплені законодавцем нормами Податкового Кодексу України.

Відповідно до п.п. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 ПК України, транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що обчислення суми податку з об'єкта оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку починаючи з 1 січня поточного року та включаючи місяць, в якому термін використання легкового автомобіля досягне 5 років.

В ході судового розгляду судом встановлено, що роком випуску легкових автомобілів марки LEXUS , моделі "LS 460 L", об'єм двигуна - 4608 куб. см, тип пального - В, є 2014 рік випуску та марки LEXUS , моделі "RX 200 T", об'єм двигуна - 1998 куб. см, тип пального - В, є 2017 рік випуску, і п'ятирічного строку експлуатації автомобілі досягли відповідно у 2019р. та 2022 р., що свідчить про те, що у 2017 році належні позивачу транспортні засоби були об'єктом оподаткування, в розумінні п.п 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України.

Законодавець, визначаючи об'єкт оподаткування транспортним податком, передбачив, що ознаками такого є рік випуску, з якого минуло не більше 5 років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Посилання позивача, як на підставу неправомірного застосування до нього транспортного податку за 2017р., на обставину прийняття податкового повідомлення - рішення 03.05.2017р. до розміщення Міністерством економічного розвитку на своєму веб - сайті інформації про перелік автомобілів, середньо ринкова вартість яких у 2017 році перевищує 375 мінімальних заробітних плат та станом на 03.05.2017р. Методика розрахунку не відповідала вимогам пп.267.2.1 п.267.2ст. 267 ПК України, крім того на позивачка зазначила, що в переліку автомобілів відсутній автомобіль марки LEXUS, модель LS 460 L, яким згідно свідоцтва володіє позивачка, та наявний в переліку автомобіль LEXUS, модель RX 200 T, може бути об'єктом оподаткування виключно у випадках, якщо об'єм циліндрів двигуна складає 2,0 л тобто 2000 см3, в той же час, об'єм циліндрів двигуна автомобіля, що належить позивачці становить 1998 см3, спростовується наданим на запит суду листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Так у запиті від 05.12.2018р. суд просив повідомити Міністерства економічного розвитку і торгівлі України середньоринкову вартість автомобіля марки: LEXUS, рік випуску 2014, модель: LS 460 L, тип: легковий седан-В, об'єм двигуна: 4608, тип пального: В, для цілей розрахунку транспортного податку за податковий період 2017 року станом на 03.05.2017р. та автомобіля марки: LEXUS рік випуску 2017, модель: RX 200 T, тип: загальний легковий універсал-В, об'єм двигуна: 1998, тип пального: В, для цілей розрахунку транспортного податку за податковий період 2017 року станом на 23.11.2017р.

Як вбачається з листа - відповіді Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від № 3805-05/57130-05 від 26.12.2018 року., розрахована у 2017 році згідно з Методикою середньоринкова вартість автомобілів марки LEXUS , моделі "LS 460", об'єм двигуна - 4608 куб. см, тип пального - В, 2014 рік випуску та марки LEXUS , моделі "RX 200 T", об'єм двигуна - 1998 куб. см, тип пального - В, 2017 рік випуску становить 1 860 804,79 грн. (з ПДВ) та 1 462 711,13 грн. (з ПДВ).

Крім того вказано, що враховуючи що 1000 куб. см. є еквівалентом 1 літру, а тому об'єм циліндрів двигуна автомобіля 4608 та 1998 куб. см. з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює відповідно 4,6 та 2,0 літри.

Автомобіль LEXUS LS 460 з об'ємом циліндрів двигуна 4,6 літра, бензин та LEXUS RX 200 T з об'ємом циліндрів двигуна 2,0 літра, бензин відповідно до 5 та 2 років експлуатації(включно) включені до Переліку.

Крім того, відповідач в судовому засіданні вказав, що визначав середньо ринкову вартість транспортних засобів позивача за допомогою калькулятора, який розміщений на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку, який давав змогу, без "Переліку легкових автомобілів", станом на час прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального.

Суд зазначає, що положеннями ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено на 2017 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 3200 гривень, отже, якщо середньоринкова вартість автомобіля складає понад 1 200 000 грн., даний автомобіль підлягає оподаткуванню транспортним податком.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що транспортні засоби, які рахується за позивачкою є об'єктами оподаткування в розумінні пп. 267.2.1. п. 267.2 ст. 267 ПК України, оскільки середньоринкова вартість легкових автомобілів позивачки у 2017р. становила 1 860 804,79 грн. та 1 462 711,13 грн.

Щодо суми податкового зобов'язання 1666,64 грн. відповідно до податкового повідомлення - рішення № 282/2030-1307-17 від 23.11.2017р., представник відповідача зазаначила, що оскільки позивачка стала власником транспортного засобу LEXUS моделі "RX 200 T", 2017р., 03.05.2017р., отже сума податкових зобов'язань розраховувалась податковим органом за 8 місяців 2017р.

Отже, контролюючим органом правомірно визначено позивачу зобов'язання зі сплати транспортного податку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи встановлено, що позивач обтяжений обов'язком сплачувати транспортний податок, оскільки належні позивачу автомобілі є об'єктом оподаткування, отже, оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючого органу прийнято у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством, через що суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_3 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень- залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 28.01.2019 року.

Суддя Рубан В.В.