Ухвала суду № 79465149, 22.01.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

22 січня 2019 року справа № 823/4855/15

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

суддів Гайдаш В.А., Тимошенко В.П.,

секретар судового засідання - Попельнуха Ю.І.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представників відповідачів та третьої особи - не з'явилися,

розглядаючи по суті за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Соснівського районного суду м. Черкаси, Державної судової адміністрації України, судді Соснівського районного суду м. Черкаси Марцішевської Олени Миколаївни, судді Соснівського районного суду м. Черкаси Мельник Ірини Олександрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України, про визнання неправомірними дій та бездіяльності, визнання незаконними наказів та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 подав позов, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 10.05.2018 (вх. № 11309/18 від 10.05.2018 Черкаського окружного адміністративного суду), просить:

1) визнати неправомірною діяльність Державної судової адміністрації по обладнанню залів судових засідань Соснівського районного суду м. Черкаси функціонально нездатним комп'ютерним обладнанням по створенню і копіюванню фонограм аудіозаписів судових слухань, що погіршило повноту і якість доказової бази апелянта, ОСОБА_1, у цивільній справі № 2-60/11;

2) визнати неправомірною бездіяльність Державної судової адміністрації по утриманню в інформаційно-правовому полі України функціонально нездатного програмного забезпечення для роботи з пошуком інформації у Єдиному державному реєстрі судових рішень, що погіршило повноту і якість доказової бази апелянта, ОСОБА_1, у цивільній справі № 2-60/11;

3) визнати неправомірною бездіяльність Державної судової адміністрації по організації забезпечення завдань комп'ютеризації судів через планування і фінансово-організаційний супровід професійної підготовки кадрів секретарів судових засідань, що призвело до нездатності журналів судових засідань та технічних аудіозаписів у цивільній справі з кінцевим номером 2- 60/11 слугувати доказовою базою через їх непрофесійне ведення;

4) визнати неправомірною бездіяльність Соснівського районного суду м. Черкаси, що призвела до відсутності в матеріалах цивільної справи з кінцевим номером 2-60/11 цілого ряду ключових процесуальних документів, які повинні там згідно із законодавством України знаходитися, перелік яких додається;

5) скасувати накази керівництва Соснівського районного суду м. Черкаси, реквізити яких будуть встановлені судовим слідством, по призначенню громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. секретарями судових засідань, на підставі яких вони брали участь у зазначеному процесуальному статусі в цивільних справах № 2-224/09 і № 2- 60/11, а самих громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнати у цивільних справах № 2-224/09 і № 2- 60/11 в якості секретарів судових засідань неналежними процесуальними особами;

6) зобов'язати Соснівський районний суд м. Черкаси перевірити наявність у цивільній справі з кінцевим номером № 2- 60/11 документів, перелік яких наводиться у Додатку до вимоги "4", та які повинні бути у справі згідно законодавства України в якості підстав процесуальних рішень та в якості самих процесуальних рішень, із складанням акту за результатом перевірки;

7) визнати неправомірною діяльність Соснівського районного суду м. Черкаси по видачі копій судових рішень від 21 січня 2009, від 11 лютого 2009 та від 11 грудня 2009 у справі № 2-224/09, від 27.04.2011 у справі № 2-60/11 до документально підтверджених дат їх надіслання Соснівським районним судом м. Черкаси до Єдиного державного реєстру судових рішень;

8) визнати нечинними копії судових рішень від 21.01.2009, від 11.02.2009 та від 11.12.2009 у справі № 2-224/09, від 27.04.2011 у справі № 2-60/11, виданих будь-кому до документально підтверджених дат їх надіслання Соснівським районним судом м. Черкаси до Єдиного державного реєстру судових рішень;

9) визнати протиправною бездіяльність судді Соснівського районного суду м. Черкаси, Марцішевської Олени Миколаївни, яка полягає у несвоєчасному наданні копій постановлених нею судових рішень у цивільних справах № 2-224/09 та № 2-60/11 уповноваженій особи суду по надісланню копій судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень;

10) визнати протиправними дії судді Соснівського районного суду м. Черкаси, Марцішевської Олени Миколаївни, по видачі у співпраці з іншими посадовими особами Соснівського районного суду копій судових рішень у цивільних справах № 2-224/09 та № 2- 60/11 до дат надіслання копій вказаних судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень;

11) визнати протиправними дії судді Соснівського районного суду м. Черкаси, Марцішевської Олени Миколаївни, по дискримінації учасників судового процесу у цивільній справі № 2-224/09, що мала місто при наданні процесуальних переваг одним учасникам справи за рахунок протиправного зменшення процесуальних прав інших учасників у слуханнях 21 січня 2009 та 11 грудня 2009 року.

08 січня 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про відвід судді в порядку статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заява мотивована тим, що членом колегії, суддею Тимошенко В.П. винесено рішення від 21.12.2018 в адміністративній справі № 2340/4416/18, вивчивши яке позивач прийшов до висновку про недовіру вказаному судді, оскільки логічно-правовий аналіз рішення у вказаній справі свідчить про певну схильність судді Тимошенко В.П. піддаватися впливу посадової ваги відповідачів - суб'єктів владних повноважень, що тягне упереджене ставлення до правової аргументації фізичних осіб, на користь правової аргументації суб'єктів владних повноважень, яку ще і треба коригувати та пристосовувати під вигляд відповідного закону.

У судовому засіданні позивач заяву про відвід члена суддівської колегії підтримав та просили її задовольнити.

Відповідно до частини 3 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.

Вирішуючи питання про відвід, суд зазначає, що згідно частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя учасник колегії у справі № 823/4855/15 Тимошенко В.П. не брала участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, не надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі, не є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Стосовно посилання позивача на об'єктивні сумніви у можливості судді Тимошенко В.П. розглядати справу незалежно від особистої точки зору, що є підставою для відводу судді за пунктом 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України у системному зв'язку зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (Конвенцію ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997) (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (відповідно до пунктів 49-52 рішення Європейського суду з прав людини справа "Білуха проти України" (заява № 33949/02) від 09.11.2006) вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.

Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.

Аналіз наведеного свідчить, що кожен має право на розгляд справи, зокрема, безстороннім судом, наявність безсторонності визначається за суб'єктивним та об'єктивним критеріями у конкретній справі, стосовно суб'єктивного критерію, то безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного, для об'єктивного критерію вирішальним є те, чи можна вважати причини побоювання заінтересованої особи об'єктивно обґрунтованими.

Під час розгляду адміністративної справи № 823/4855/15 мала місце безсторонність суду як за суб'єктивним, так і за об'єктивним критеріями, оскільки позивачем не надано доказів протилежного.

Побоювання позивача про схильність судді Тимошенко В.П. піддаватися впливу посадової ваги відповідачів - суб'єктів владних повноважень, що тягне неупереджене ставлення до правової аргументації фізичної особи є необґрунтованим, оскільки таке побоювання має бути об'єктивно обґрунтованим у справі, що розглядається, однак суд на даному етапі розгляду вказаної адміністративної справи не сформував особистого переконання щодо правової оцінки обставин, які є предметом судового розгляду.

На думку суду, доводи та міркування, наведені у заяві позивача про відвід судді, зводяться до припущень заявника та не доводять наявності обставин, що реально викликали би сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Тимошенко В.П. у ході здійснення розгляду справи № 823/4855/15 з метою забезпечення судового захисту та здійснення правосуддя, направленого на недопущення процесуальної недобросовісності/процесуальної тяганини, зловживання процесуальними правами учасниками справи.

За вказаних обставин, суд вважає, що заява позивача про відвід судді Тимошенко В.П. є необґрунтованою.

Відповідно до частини 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 36, 40, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Тимошенко В.П.

Зупинити провадження у справі № 823/4855/15 за позовом ОСОБА_1 до Соснівського районного суду м. Черкаси, Державної судової адміністрації України, судді Соснівського районного суду м. Черкаси Марцішевської Олени Миколаївни, судді Соснівського районного суду м. Черкаси Мельник Ірини Олександрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України, про визнання неправомірними дій та бездіяльності, визнання незаконними наказів та зобов'язання вчинити певні дії до вирішення питання про відвід судді Тимошенко В.П.

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Тимошенко В.П. у справі № 823/4855/15 у порядку, визначеному частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, передати для визначення судді, який буде розглядати заяву про відвід.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана 29.01.2019.

Головуючий В.О. Гаврилюк

Судді В.А. Гайдаш

В.П. Тимошенко