Рішення № 79465073, 29.01.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/16319/18

Провадження № 2/520/691/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2019 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Куриленко О.М.

за участю секретаря – Баранової Ю.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 міської ради до ОСОБА_3 про визнання спадщини після смерті ОСОБА_4 відумерлою,

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати спадщину після смерті ОСОБА_4, що складається з квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, відумерлою.

Свої вимоги мотивував тим, що 13.12.2014 року померла ОСОБА_4, після її смерті залишилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_2. За життя ОСОБА_4 склала заповіт, згідно умов якого залишила все своє майно на ім’я ОСОБА_3

Проте відповідач не звернулась у встановлений законом строк до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, та в подальшому їй було відмовлено у визначенні додаткового строку.

Вищевказане і стало підставою для звернення до суду з даною заявою.

Ухвалою судді від 29.10.2018 року провадження у справі було відкрито та призначено судове засідання.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Представник позивача ОСОБА_2 міської ради – ОСОБА_1 у судовому засіданні позовну заяву підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в ній.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, про час та місце його проведення сповіщалась належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв та клопотань про відкладення слухання справи від неї до суду не надходило.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, яка сповіщена про розгляд справи належним чином, від якої не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги ОСОБА_2 міської ради підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13.12.2014 року померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖД № 399793 виданим ДРАЦС у м. Одесі реєстраційної служби ОСОБА_2 міського управління юстиції.

За життя ОСОБА_4, а саме 04.12.2009 року залишила заповіт відповідно до умов якого на випадок своєї смерті зробила заповідальне розпорядження, яким все майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі, все те, що на день смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право, в тому числі належну їй квартиру під №28 у будинку №56 по вул. Люстдорфська дорога в м. Одесі заповіла ОСОБА_3.

Тобто, після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне їй майно, спадкоємцем якої за заповітом є ОСОБА_3, однак остання не звернулась у встановлений законом строк до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14.11.2016 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 27.06.2017 року, ОСОБА_3 відмовлено у позові до Виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини на підставі її звернення до неналежного відповідача.

Після чого, ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_2 міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області від 27.03.2018 року, у задоволенні даного позову теж було відмовлено.

Більш того, ухвалою Верховного Суду від 06.09.2018 року касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 15.11.2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 27.03.2018 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленим законом.

Як передбачено ст. 328 ЦК України право власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1270 ЦК України встановлені строки прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

А як вже вище було зазначено, відповідно до ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Тобто строк прийняття спадщини у вигляді квартири АДРЕСА_3, належної ОСОБА_4 закінчився у червні 2015 року.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 відповідач не подавала, спадкова справа не заводилась.

Ст. 1277 ЦК України передбачено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Заява подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до статті 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Отже, територіальна громада є універсальним правонаступником відумерлого майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_4, при цьому на ОСОБА_2 міську раду законодавством покладено обов’язок визнання у судовому порядку цієї спадщини відумерлою за наявності умов і підстав, зазначений у ст.. 1277 ЦК України.

Враховуючи, що спадщина у вигляді №28 у будинку №56 по вул. Люстдорфська дорога в м. Одесі не прийнята, з часу відкриття спадщини сплив однорічний строк, суд, вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 263, 265, 338 ЦПК України, ст. 1277 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 міської ради до ОСОБА_3 про визнання спадщини після смерті ОСОБА_4 відумерлою – задовольнити.

Визнати спадщину після смерті ОСОБА_4, що складається з квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 відумерлою та передати її територіальній громаді відповідно до закону.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.

Повний текст рішення складено 29 січня 2019 року.