Рішення № 79464436, 22.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

22 січня 2019 р. справа № 520/8965/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Старосєльцевої О.В., за участю секретаря судового засідання - Кіт С.В., представника позивача - Альошина В.В, представника відповідача - Крайник К.О.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за позовом ПП "Явірське" до ГУ Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправними та скасування приписів 1) №562-ДК/0444/Пр/03/01-18 від 04.08.2018р., 2) №562-ДК/0443/Пр/03/01/-18 від 04.08.2018р., 3) №562-ДК/0442/Пр/03/01/-18 від 04.08.2018р., 4) №562-ДК/0441/Пр/03/01 /-18 від 04.08.2018р., 5) №562-ДК/0440/Пр/03/01/-18 від 04.08.2018р., 6) №562-ДК/0439/Пр/03/01/-18 від 04.08.2018р., 7) №562-ДК/0438/Пр/03/01/-18 від 04.08.2018р., -

встановив:

Підставами позову є доводи про те, що при прийнятті оскаржуваних приписів, владний суб'єкт не врахував усіх обставин, що мали значення для їх прийняття, а саме: 1) звернення ПП з приводу поновлення договорів оренди земельної ділянки, 2) наявність рішення Господарського суду Харківської області від 14.12.2017р., яке набрало законної сили 12.02.2018р. та яким визнано право ПП «Явірське» на поновлення договорів та використання спірних земельних ділянок та зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Харківській області укласти додаткові угоди про поновлення договорів оренди землі від 17.12.2012р., 3) регулярність, своєчасність та повноту оплату платежів за використання земельних ділянок. Відтак, враховуючи вищенаведені обставини, вважає, що спірні приписи є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, з поданим позовом не погодився.

Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що проведеною перевіркою виявлено факти використання ПП «Явірське» земельної ділянки за відсутності правовстановлюючих документів на землю, чим порушено вимоги ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України. Відтак, при прийнятті оскаржуваних приписів відповідач діяв у межах та у спосіб визначених законом.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши добуті по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що владним органом 04.09.2018р. були проведені та оформлені актами результати перевірки дотримання приватним підприємством вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки з кадастровими №6320285200:02:000:0276, №6320285200:02:000:0274, №6320285200:02:000:0058, №6320285200:02:000:0262, №6320285200:02:000:0275, №6320285200:02:000:0059, № 6320483500:02:000:0273, де відображені судження контролюючого органу про вчинення особою правопорушення, а саме: використання ПП «Явірське» вищезазначених земельних ділянок за відсутності правоустановлюючих документів, чим порушено ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.

04.09.2018р. з посиланням на названі акти відповідач, ГУ Держгеокадастру у Харківській області, прийняв приписи: №562-ДК/0444/Пр/03/01/-18, №562-ДК/0443/Пр/03/01/-18, №562-ДК/0442/Пр/03/01/-18, №562-ДК/0441/Пр/03/01/-18, №562-ДК/0440/Пр/03/01/-18, №562-ДК/0439/Пр/03/01/-18, №562-ДК/0438/Пр/03/01/-18.

Судом з'ясовано, що при складанні спірних приписів органом управління була допущена помилка у вигляді невірної дати зазначення приписів: 04.08.2019р. замість вірної - 04.09.2019р., але указана обставина не має вирішального значення для вирішення спору по суті.

Як з'ясовано судом, що юридичним мотивом для винесення оскаржених рішень владний суб'єкт обрав положення ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України, а фактичним мотивом послугувало судження контролюючого органу про використання земельних ділянок за відсутності правовстановлюючих документів на землю.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що спірні правовідносини з приводу використання особами земельних ділянок унормовані, насамперед, приписами Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Так, відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ст.126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно до ст.5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Моніторинг родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення проводить центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики.

Відповідно до ст.9 згаданого закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема, проведення перевірок.

Частиною 3 ст.10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення.

Приєднаними до справи документами засвідчено, що у ПП «Явірське» за договорами оренди перебували у користуванні земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі запасу) (кадастровий номер №6320285200:02:000:0276, №6320285200:02:000:0274, №6320285200:02:000:0058, №6320285200:02:000:0262, №6320285200:02:000:0275, №6320285200:02:000:0059, № 6320483500:02:000:0273) для вирощування сільськогосподарської культури - соняшнику на підставі укладених з Балаклійською РДА Харківської області договорів від 17.12.2012р. (зареєстрованих в Управлінні Держкомзему в Балаклійському районі Харківської області за №№632020004003250, 632020004003247, 632020004003246,632020004003245,632020004003248, 632020004003249632020004003244).

Дослідивши докази по справі, суд достовірно встановив, що строк дії даних договорів - до 29.12.2017р.

Указана обставина фактично визнана сторонами по справі і підтверджена витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.40, 50, 60, 80, 90, 100).

Після цієї дати - 29.12.2017р. приватне підприємство правових підстав для використання земельних ділянок не має.

У подальшому дія договорів оренди землі не поновлювалась.

Посилання приватного підприємства на рішення Господарського суду Харківської області від 14.12.2017р. у справі №922/3963/17 суд визнає юридично неспроможним, так як з огляду на зміст заявлених у межах господарської справи вимог та результат вирішення спору постановою Верховного суду (яким у позові відмовлено) згадане рішення господарського суду не створило жодних правових наслідків, не спричинило виникнення законної підстави для користування землею.

Окрім того, ухвалою Верховного Суду від 10.04.2018р. було зупинено виконання рішення Господарського суду Харківської області від 14.12.2017р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2018р. у справі №922/3963/17 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Таким чином, після 30.12.2017р. позивач не мав правових підстав для користування земельними ділянками, але при цьому земельних ділянок не звільнив.

Отже, суд доходить до переконання, що оскільки на час проведення перевірки у ПП «Явірське» були відсутні правоустановлюючі документи на землю, то відповідач, при прийнятті спірних рішень діяв у межах та у спосіб визначених законом.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України при винесенні оскаржених рішень.

Факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах не знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом обставиною для відмови у задоволенні заявлених вимог про скасування оскаржених рішень владного суб'єкта.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, 72-77, 90, 139, 211, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов - залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України.

Роз'яснити, що судове рішення у повному обсязі виготовлено за правилами ч.3 ст.243 КАС України 29.01.2019р.

Суддя О.В. Старосєльцева