Рішення № 79464120, 28.01.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 січня 2019 року м. ПолтаваСправа №440/4664/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ), у якому просив зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати йому пенсію відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, з 1 січня 2018 року з урахуванням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.18, ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.18 у справі №816/1482/18 та здійснити виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 1 січня 2018 року з дати виникнення права, з урахуванням раніше виплачених сум, однією сумою.

Позовні вимоги обґрунтував посиланнями на те, що відповідачем при перерахунку пенсії ОСОБА_1 протиправно обмежено розмір її виплати на рівні 50%, адже при перерахунку раніше призначеної пенсії не допускається звуження змісту та обсягу соціальних гарантій.

2. Позиція відповідача.

16.01.19 судом одержано відзив ГУПФ на позов, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 25-26/. Звертав увагу на те, що дії відповідача щодо проведення перерахунку пенсії за рахунок виплати 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1.03.18, є правомірними, оскільки такий перерахунок проведено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.18 №103, що кореспондується з приписами частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в частині наданого Уряду права встановлювати відповідні умови порядку виплати пенсії. Наголошував на тому, що постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.18 №103 є чинною, не скасована, а тому є обов'язковою до виконання для територіальних органів Пенсійного фонду України.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.18 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач перебуває на обліку в ГУПФ та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.18 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відповідачем на підставі довідки Полтавського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, проведено перерахунок пенсії з 1.01.18, у результаті чого основний розмір пенсії ОСОБА_1 визначено у розмірі 70% грошового забезпечення та з урахуванням доплат остаточно нараховано щомісячну пенсію у розмірі 6583,50 грн з виплатою у період з 1.01.18 по 31.12.18 50% підвищення до пенсії у розмірі 1671,72 грн, з 1.01.19 по 31.12.19 - 75% підвищення до пенсії у розмірі 2507,57 грн, з 1.01.20 - 100% підвищення до пенсії у розмірі 3343,43 грн /а.с. 20-21/.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.18 (з урахуванням ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.18 про виправлення описки) у справі №816/1482/18 зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії позивача з урахуванням 74% грошового забезпечення.

На виконання рішення суду ГУПФ 9.10.18 проведено перерахунок пенсії позивача з 1.01.18 з урахуванням 74% грошового забезпечення та з урахуванням доплат остаточно нараховано щомісячну пенсію у розмірі 6959,70 грн з виплатою у період з 1.01.18 по 31.12.18 50% підвищення до пенсії у розмірі 1859,82 грн, з 1.01.19 по 31.12.19 - 75% підвищення до пенсії у розмірі 2789,72 грн, з 1.01.20 - 100% підвищення до пенсії у розмірі 3719,63 грн /а.с. 22/.

4.12.18 позивач звернувся до ГУПФ із заявою, у якій просив перерахувати та виплачувати його з 1.01.18 пенсію у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення пенсії /а.с. 10/.

Листом від 7.12.18 вих. №1779/А-03 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що перерахунок пенсії проведено з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.18 №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктом 2 якої передбачено поетапну виплату підвищення до пенсії /а.с. 11/.

Не погоджуючись із такою відповіддю суб'єкта владних повноважень та розміром пенсії після проведення її перерахунку з 1.01.18, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до пунктів 2, 3 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України: вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 9.04.92 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону України від 6.12.16 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрала чинності з 1.01.17) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Кабінетом Міністрів України 21.02.18 прийнято постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2017 р., N 77, ст. 2374).

Водночас, пунктом 2 названої Постанови визначено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Крім того, рішенням Уряду передбачено набрання чинності з 1 березня 2018 року постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.17 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою визначено розміри та порядок обчислення і виплати грошового забезпечення окремим категоріям військовослужбовців.

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

Виходячи з наведених вище положень частини третьої статті 63 Закону №2262-ХІІ, до повноважень Кабінету Міністрів України віднесено визначення умов, порядку проведення перерахунку пенсії та проведення виплат.

Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.18 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" передбачено, що військовослужбовцям та деяким іншим особам перерахунок пенсій здійснюватиметься із урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року, а саме: окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Виплата підвищення до пенсії здійснюватиметься поетапно починаючи з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня по 31 грудня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Системно проаналізувавши наведені вище положення чинного законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку, що зі зміною правового регулювання підстав проведення перерахунку пенсії Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача з проведення перерахунку пенсії позивача за рахунок виплати з 1.01.18 по 31.12.18 50% суми підвищення до пенсії є правомірними, оскільки такий порядок проведення перерахунку визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.18 №103, прийнятою на виконання приписів частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ щодо наданого Уряду права встановлювати відповідні умови перерахунку пенсії.

Стосовно посилань позивача на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.18 №103 погіршує його становище в частині строків виплати належної пенсії, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

На залежність розмірів соціальних виплат особі від економічних чинників вказано у рішенні Конституційного Суду України від 19.06.01 №9-рп/2001, зокрема зазначено, що право на пенсію, її розмір та суми виплат можна пов'язувати з фінансовими можливостями держави, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами у той чи інший період її розвитку, а також з часом ухвалення відповідних нормативно-правових актів.

Окрім цього, у абзацах 3, 6, 10 пункту 2.1 рішення Конституційного Суду України від 26.12.11 №20-рп/2011 щодо відповідності Конституції України (конституційності) певних положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" зазначено, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, гарантоване статтею 48 Конституції України. Згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.

Таким чином, законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Суд зазначає, що Законом України від 6.12.16 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частину четверту статті 63 Закону №2262-ХІІ викладено у новій редакції, якою змінено механізм реалізації прав військовослужбовців на перерахунок пенсії, зокрема, визнано за Кабінетом Міністрів України компетенцію на визначення порядку та умов проведення відповідного перерахунку.

У свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.18 №103 визначено здійснити поетапне підвищення пенсій протягом трьох років.

При цьому суд зауважує, що зміна механізму реалізації права на перерахунок пенсії не призвела до зменшення рівня соціального забезпечення позивача та до зменшення розміру його пенсійних виплат. Так, пенсія позивача до проведення перерахунку становила 3240,07 грн /а.с. 19/, тоді як після проведення перерахунку розмір пенсії склав: з 1.01.18 - 4911,79 грн, з 1.11.18 - 5099,89 грн (з урахуванням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.18 у справі №816/1482/18), а з 1.01.19 - 6029,79 грн /а.с. 21, 22/.

З урахуванням наведеного, суд визнає безпідставними доводи позивача про погіршення умов його пенсійного забезпечення, адже після проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1.01.18 її розмір до сплати підвищився навіть з урахуванням обмежень, визначених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.18 №103.

Щодо посилань позивача на рішення Конституційного Суду України від 13.05.15 №4-рп/2015 суд зазначає, що дане рішення стосувалось положень статті 63 Закону №2262-ХІІ у редакції, чинній до 1.01.17, тобто, не стосується спірних відносин.

Стосовно тверджень позивача про те, що до спірних відносин необхідно застосовувати положення Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.08 №45, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.18 №103 до вказаного Порядку внесені зміни, якими приведено його норми у відповідність до приписів Постанови №103.

При цьому суд звертає увагу на те, що на момент виникнення та реалізації спірних відносин постанова Кабінету Міністрів від 21.02.18 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" була чинною, у судовому порядку не скасована.

З приводу посилань позивача на рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Суханов та Ільченко проти України", зокрема, в частині тверджень про те, що невиплата належних ОСОБА_1 сум є втручанням у право на мирне володіння майном, суд зауважує, що у згаданій справі Європейський Суд з прав людини дійшов висновку про порушення прав заявників виключно щодо невиплати державною надбавки до пенсії у періоди, коли відповідні виплати були прямо передбаченні законом, але їх розмір не було визначено Кабінетом Міністрів України. Так, у пунктах 53-55 Рішення від 26.06.14 Європейський Суд з прав людини зазначив, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар. Суд зазначає, що в період з квітня по грудень 2006 року Кабінет Міністрів України мав визначити розмір надбавки до пенсії, яка підлягала виплаті заявникам. Жодного рішення з цього питання не було прийнято. У цьому випадку відмова держави здійснити певні дії становила втручання в права заявників, передбачені статтею 1 Першого протоколу. Уряд не надав жодних пояснень цієї бездіяльності, яка тримала заявників у невизначеності. Таким чином, Суд не бачить жодних причин, чому органи влади не вжили заходів для визначення розміру надбавки до пенсії заявників, і вважає це втручання невиправданим.

Водночас, у спірних відносинах позивачу проведено перерахунок пенсії, визначено її розмір та проводиться виплата. Більш того, після проведення перерахунку фактичний розмір пенсії позивача до виплати збільшився у півтора рази, а встановлення поетапної виплати надбавки до пенсії обумовлене фінансовими можливостями держави щодо забезпечення права громадян України на соціальний захист.

Отже, спірні відносини не є релевантними тим, що розглянуті Європейським Судом з прав людини у рішенні "Суханов та Ільченко проти України".

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення відповідачем судових витрат, підстав для їх розподілу немає.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю

Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Оскільки у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, підстави для встановлення судового контролю відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Кукоба