Рішення № 79463895, 28.01.2019, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/7624/17

Провадження № 2/0182/290/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

28.01.2019 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Кобеляцької – Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на наступне.

20 червня 2007 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» в якості кредитодавця та ОСОБА_1 в якості позичальника було укладено кредитний договір № NIH0G100493447. Відповідно до п.1.1. кредитного договору, банк надає позичальнику кредит в розмірі 10 800,00 (десять тисяч вісімсот, 00) доларів США на споживчі цілі з датою остаточного повернення - 20.06.2017 року. У серпні 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до Нікопольського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № NIH0G100493447 від 20.06.2007 року (справа № 182/4033/15-ц). За результатами розгляду справи Нікопольським міськрайонним судом 03.02.2016 року було прийнято рішення про задоволення позову. У липні-серпні 2016 року ОСОБА_1 за зверненнями до ПАТ КБ "Приватбанк» та ПАТ «Акцент Банк» було отримано інформацію про укладення між ПАТ КБ «Приватбанк» та ПАТ «Акцент Банк» договору про відступлення права вимоги за кредитним договором № № NIH0G100493447 від 20.06.2007 року, що стало підставою для звернення ОСОБА_1 до Нікопольського міськрайонного суду із заявою про перегляд рішення Нікопольського міськрайонного суду від 03.02.2016 року по справі № 182/4033/15-ц у зв’язку з нововиявленими обставинами. За результатами розгляду даної заяви, судами І та апеляційної інстанцій було встановлено, що: 19.12.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ПАТ «Акцент Банк» було укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № NIH0G100493447 від 20.06.2007 року. При цьому, 01.11.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» (виконавець) та ПАТ «Акцент Банк» (замовник) було укладено договір № 1.07 про надання послуг (аутсорсинг), згідно до п.1.1 якого, виконавець надає в розпорядження замовника своїх співробітників для надання послуг замовника, а замовник зобов'язується оплатити послугу виконавця на умовах, встановлених в додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору. Згідно п.1 додаткової угоди № 2 до Договору № 1.07 надання послуг (аутсорсинг) від 01.11.2012 року, сторони виклали п.1.4 Договору в новій редакції: «Послуги, що надаються виконавцем, включають в себе: стягненення заборгованості з боржників замовника, а саме вчинення від свого імені замовника дій спрямованих на погашення заборгованості, що виникла на підставі кредитних договорів, стороною в яких є замовник, в зв'язку з чим виконавець представляє інтереси замовника в судах всіх інстанцій з правами, які передбачені відповідним законодавством для позивача, в тому числі правом подачі позову (заяву про видачу судового наказу); зміну предмета або підстав позову, вкчючаючи укладення мирової угоди, отримання рішень, ухвал, постанов, виконавчих листів, наказів суду, пред'явлення виконавчих документів до виконання, оскарження ухвал, рішень, постанов судів у передбаченому законодавством порядку. Для виконання зазначених повноважень, виконавцю надається право подавати заяви, документи у відповідні органи, установи та організації, отримувати необхідні довідки, документи або іншу інформацію в будь-яких державних та не державних установах, організаціях, підписувати від імені замовника та виконувати інші дії, необхідні для виконання даного договору». Отже, ПАТ КБ «Приватбанк» відступило свої права за кредитним договором № NIH0G100493447 від 20.06.2007 року на ПАТ «Акцент Банк». В той же час, ПАТ КБ «Приватбанк» правомірно звернулось до суду із позовом, оскільки воно діяло від імені ПАТ «Акцент Банк» на підставі договору аутсорсингу від 01.11.2007 року. Згідно вказаного договору, ПАТ КБ «Приватбанк» наділено повноваженнями подавати від свого імені позовні заяви, а також представляти інтереси ПАТ «Акцент Банк» в судах всіх інстанцій. Таким чином, підстав для визнання ПАТ КБ «Приватбанк» неналежним позивачем у справі № 182/4033/15-ц не було. Як в інформації, отриманої позивачем від ПАТ КБ «Приватбанк» та ПАТ «Акцент Банк», так і в судових рішеннях у справі № 182/4033/15-ц вказується, що вище вказане право вимоги набуто ПАТ «Акцент Банк» на підставі ст.ст.512, 514, 516 ЦК України. Відповідно до ч.2 ст.516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. Відповідно до ч.2 ст.517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Приймаючи до уваги порядок заміни та докази прав, встановлені вище вказаними нормами, позивач зазначає, що не отримував від ПАТ КБ «Приватбанк»

повідомлення про відступлення на ПАТ «Акцент Банк» права вимоги за кредитним

договором № NIH0G100493447 від 20.06.2007 року. Таким чином, договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № NIH0G100493447 від 20.06.2007 року, укладений 19.12.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ПАТ «Акцент Банк», є недійсним.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі і суду пояснила, що до грудня 2014 року вона платила гроші в «Приватбанк», а в березні 2015 року вже стала платити в «Акцент банк».

Представник позивача ОСОБА_2 вимоги своєї довірительки підтримав в повному обсязі і суду пояснив, що судами першої та апеляційної інстанцій в рішенні від 20.02.2017 року та ухвалі від 15.11.2017 року, які набули чинності 15.11.2017 року, підтверджено належність «Приватбанку» бути позивачем по справі «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. 19.12.2007 року «Приватбанк» уклав з «Акцент банком» договір аутсорсингу, тобто через 49 днів після укладення договору відступлення права вимоги, що є нелогічним. Інформацію про такий аутсорсинг його довірителька не мала аж до листопада 2017 року (коли справа переглядалась в апеляційній інстанції). «Приватбанк» направив його довірительці лист, в якому було зазначено лише договір відступлення. Обидва банки – і «Приватбанк», і «Акцент банк»приймали гроші від його довірительки по одному й тому ж самому договору. Тому вимушені звернутись до суду, щоб відновити справедливість.

Відповідач до суду не прибув. Неодноразово повідомлявся судом про розгляд справи належним чином (а.с.45, 52, 56, 61, 62 – 66), але жодного разу до суду не прибував, відзиву на позов не надав. В судове засідання 28.01.2019 року було доставлено заяву електронною поштою, надісланою представником відповідача перед самим судовим засіданням, в якій він посилався на погані погодні умови та просив відкласти розгляд справи на іншу дату. Однак, про розгляд справи, призначеної на 15.00 год. 28.01.2019 року, знав завчасно ще напочатку січня 2019 року, про що свідчать докази, які містяться в матеріалах справи.

Згідно зі ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа перебуває в провадженні суду з 28.12.2017 року, тобто більше року, що не є розумним строком розгляду справи. Суд вважає, що у відповідача було достатньо часу для підготування відзиву та прибуття в судове засідання. Тому вважає за можливе закінчити розгляд справи у відсутність представника відповідача.

Справа слухалась в порядку ст.131, 223, 280 ЦПК України у відсутність відповідача.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод”, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов”язків цивільного характеру.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.2 ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов’язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з ч.2 ст.517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Як встановлено в судовому засіданні, 20.06.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» в якості кредитодавця та позивачкою ОСОБА_1 в якості позичальника було укладено кредитний договір № NIH0G100493447 (а.с.3-5). Відповідно до п.1.1. кредитного договору, банк надав позичальнику кредит в розмірі 10 800,00 (десять тисяч вісімсот, 00) доларів США на споживчі цілі з датою остаточного повернення - 20.06.2017 року. У серпні 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до Нікопольського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № NIH0G100493447 від 20.06.2007 року. За результатами розгляду справи Нікопольським міськрайонним судом 03.02.2016 року було прийнято рішення про задоволення позову. У липні 2016 року ОСОБА_1 за зверненнями до ПАТ КБ "Приватбанк» та ПАТ «Акцент Банк» було отримано інформацію про укладення між ПАТ КБ «Приватбанк» та ПАТ «Акцент Банк» договору про відступлення права вимоги за кредитним договором № № NIH0G100493447 від 20.06.2007 року (а.с.6), що стало підставою для звернення ОСОБА_1 до Нікопольського міськрайонного суду із заявою про перегляд рішення Нікопольського міськрайонного суду від 03.02.2016 року по справі № 182/4033/15-ц у зв’язку з нововиявленими обставинами. За результатами розгляду даної заяви, судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що 19.12.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ПАТ «Акцент Банк» було укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № NIH0G100493447 від 20.06.2007 року. При цьому, 01.11.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» (виконавець) та ПАТ «Акцент Банк» (замовник) було укладено договір № 1.07 про надання послуг (аутсорсинг), згідно до п.1.1 якого, виконавець надає в розпорядження замовника своїх співробітників для надання послуг замовника, а замовник зобов'язується оплатити послугу виконавця на умовах, встановлених в додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору. Згідно п.1 додаткової угоди № 2 до Договору № 1.07 надання послуг (аутсорсинг) від 01.11.2012 року, сторони виклали п.1.4 Договору в новій редакції: «Послуги, що надаються виконавцем, включають в себе: стягнення заборгованості з боржників замовника, а саме вчинення від свого імені замовника дій, спрямованих на погашення заборгованості, що виникла на підставі кредитних договорів, стороною в яких є замовник, в зв'язку з чим виконавець представляє інтереси замовника в судах всіх інстанцій з правами, які передбачені відповідним законодавством для позивача, в тому числі правом подачі позову (заяву про видачу судового наказу); зміну предмета або підстав позову, вкчючаючи укладення мирової угоди, отримання рішень, ухвал, постанов, виконавчих листів, наказів суду, пред'явлення виконавчих документів до виконання, оскарження ухвал, рішень, постанов судів у передбаченому законодавством порядку. Для виконання зазначених повноважень, виконавцю надається право подавати заяви, документи у відповідні органи, установи та організації, отримувати необхідні довідки, документи або іншу інформацію в будь-яких державних та не державних установах, організаціях, підписувати від імені замовника та виконувати інші дії, необхідні для виконання даного договору». Отже, ПАТ КБ «Приватбанк» відступило свої права за кредитним договором № NIH0G100493447 від 20.06.2007 року на ПАТ «Акцент Банк». В той же час, ПАТ КБ «Приватбанк» правомірно звернулось до суду із позовом, оскільки воно діяло від імені ПАТ «Акцент Банк» на підставі договору аутсорсингу від 01.11.2007 року. Згідно вказаного договору, ПАТ КБ «Приватбанк» наділено повноваженнями подавати від свого імені позовні заяви, а також представляти інтереси ПАТ «Акцент Банк» в судах всіх інстанцій. Таким чином, підстав для визнання ПАТ КБ «Приватбанк» неналежним позивачем у справі № 182/4033/15-ц не було. Як в інформації, отриманої позивачем від ПАТ КБ «Приватбанк» та ПАТ «Акцент Банк», так і в судових рішеннях у справі № 182/4033/15-ц вказується, що вище вказане право вимоги набуто ПАТ «Акцент Банк» на підставі ст.ст.512, 514, 516 ЦК України (а.с.7-11). В матеріалах справи відсутні докази того факту, що позивачка отримувала від ПАТ КБ «Приватбанк» повідомлення про відступлення на ПАТ «Акцент Банк» права вимоги за кредитним договором № NIH0G100493447 від 20.06.2007 року і продовжувала погашати борг первісному кредиторові (а.с.14-27).

Таким чином, відповідно до ч.2 ст.216 ЦК України, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків в зв’язку з тим, що боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні.

Однак, підстави, зазначені позивачем ОСОБА_1 в позовній заяві, не є підставами для визнання правочину недійсним в розумінні ст.215 ЦК України.

Тому суд не вважає за можливе за цих підстав визнати договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № NIH0G100493447 від 20.06.2007 року, укладений 19.12.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ПАТ «Акцент Банк».

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним.

На підставі викладеного, керуючись ст.2-5, 9-10, 12, 28, 131, 223, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним – відмовити в повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області (м.Кривий Ріг) до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_4