Рішення № 79463295, 29.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2019 р. № 520/11559/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонька А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Шевченківського об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Харкова щодо не нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком з 20.11.2018р. відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальне обов'язкове державне пенсійне страхування» - протиправною;

- зобов'язати Шевченківського об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Харкова врахувати згідно трудової книжки і податкових документів приватного підприємця трудовий стаж, для призначення пенсії: 20.11.2018р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що бездіяльність Шевченківського об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Харкова щодо не нарахування мені, ОСОБА_1 пенсії за віком з 20.11.2018р. відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальне обов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправною та такою, що порушує права та інтереси позивача.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.

Копія ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі надіслана учасникам справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.

Із матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 26.10.2018 № 43 у призначенні пенсії за віком позивачу відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного трудового стажу - 25 років, оскільки згідно наданих документів та враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу, страховий стаж заявника на момент звернення склав 24 роки 5 місяців 17 днів.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Щодо позовних вимог позивача в частині визнання бездіяльності Шевченківського об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Харкова щодо не нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком з 20.11.2018р. відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальне обов'язкове державне пенсійне страхування» - протиправною, суд зазначає, що беручи до уваги ті обставини, що Рішенням комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 26.10.2018 № 43 у призначенні пенсії за віком позивачу відмовлено, тобто у даному випадку суб'єктом владних повноважень здійснено саме відмову у призначенні пенсії, а тому у діях відповідача не вбачається бездіяльності щодо не нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком з 20.11.2018р., у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог позивача щодо зобов'язання Шевченківського об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Харкова врахувати згідно трудової книжки і податкових документів приватного підприємця трудовий стаж, для призначення пенсії 20.11.2018 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в стаж роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору, а також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до загального трудового (страхового) стажу періоди роботи з 25.06.1990 по 07.07.1991 (ф-ка "Восход" п.о. "Аврора"), з 11.07.1991 по 30.12.1991 (Кооператив "Дарья" по бытовому обслуживанию населения и производству ТНП), та періоди роботи позивача фізичною особою - підприємцем, починаючи з 01.01.2004 року.

Так, відповідно до запису у трудовій книжці позивача 25.06.1990 було прийнято на підприємство "ф-ка "Восход" п.о. "Аврора"" та 07.07.1991 звільнено за власним бажанням, однак вказаний запис містить печатку підприємства "Харьковская фабрика культбытизделий".

Згідно довідки Комунального підприємства "Міський архів" виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області № К-340 від 03.12.2018 року надати довідку про стаж роботи "ф-ка "Восход" п.о. "Аврора"" не має змоги, так як документи на зберігання не надходили.

Відповідно до п. 2.15. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 №58 якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: "Підприємство таке-то з такого-то числа переіменоване на таке-то", а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.

Суд зазначає, що трудова книжка позивача не містить запису щодо перейменування підприємства ф-ка "Восход" п.о. "Аврора" та будь-яких інших документів, підтверджуючих трудовий стаж за вказаний період роботи, позивачем не було надано ні до пенсійного органу, ні до суду, у зв'язку із чим суд дійшов висновку у даному випадку відповідач правомірно не зарахував страховий стаж позивача за період роботи з з 25.06.1990 по 07.07.1991 (ф-ка "Восход" п.о. "Аврора").

Стосовно періоду роботи позивача з 11.07.1991 по 30.12.1991 (Кооператив "Дарья" по бытовому обслуживанию населения и производству ТНП) суд зазначає наступне.

Так, згідно пояснень представника позивача у відзиві на позов, вказаний період роботи не був зарахований у страховий стаж, оскільки у трудовій книжці при звільненні позивача з вищевказаної посади не зазначено дати видачі наказу про звільнення. Є допис « 26.12.91 г.», проте Управлінню не зрозуміло чи є він датою видачі наказу.

Згідно із п. 2.27. Інструкції №58 запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.

Суд, дослідивши запис у трудовій книжці позивача за період роботи з 11.07.1991 по 30.12.1991 (Кооператив "Дарья" по бытовому обслуживанию населения и производству ТНП) встановив, що навпроти запису про звільнення (графа 3), у графі 4 стоїть запис "Пр. № 28 от 26.12.91г.".

Враховуючи те, що відповідно до вищевказаної Інструкції у графі 4 трудової книжки може бути зазначено лише дані на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер, а тому суд дійшов висновку, що зазначена дата у графі 4 "от 26.12.91г." є саме датою наказу про звільнення, а тому, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність висновків пенсійного органу щодо відсутності підстав для зарахування стажу роботи позивачу за період роботи з 11.07.1991 по 30.12.1991 (Кооператив "Дарья" по бытовому обслуживанию населения и производству ТНП).

Стосовно періоду роботи позивача фізичною особою - підприємцем, починаючи з 01.01.2004 року суд зазначає наступне.

Із матеріалів справи судом встановлено, що Управління зарахувало періоди підприємницької діяльності ОСОБА_1 з 21.02.2000 по 20.07.2000 та з 01.08.2000 по 31.12.2003, так як була сплата ринкового збору з придбанням фіксованих патентів. Період підприємницької діяльності ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 31.07.2011 не зарахований до страхового стажу, оскільки відсутні дані з реєстру застрахованих осіб щодо сплати позивачем страхових внесків.

Відповідно до п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до довідки №4059 від 22.10.2018 відділу адміністрування, супроводження інформаційних систем, електронних реєстрів та захисту інформації відділу обслуговування громадян Шевченківського ОУПФ України м. Харкова згідно даних Державного реєстру страхувальників Державного реєстру соціального страхування (РС ДРСС) ОСОБА_1 був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності з 19.01.2000 по 13.07.2011.

Згідно із відповіддю вищезазначеного відділу на запит Шевченківського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій №1 Управління, відділ адміністрування не має можливості надати інформацію про застраховану особу ОСОБА_1 за 2000-2009, 2014-2018 роки у зв'язку з тим, що відомості відсутні в реєстрі застрахованих осіб.

Між тим, суд зазначає, що згідно із даними, наданими Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова (лист від 20.04.2012 №4215/10/17-137), фізична особа - підприємець ОСОБА_1, код НОМЕР_1, у період з 21.02.2000 по 31.12.2010 здійснював підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, в тому числі з 21.02.2000 року по 31.07.2005 року діяльність проводилась на умовах сплати ринкового збору з придбанням фіксованих патентів.

Таким чином, відсутність даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку щодо страхового стажу роботи виникла не з вини позивача, тоді як листом ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 20.04.2012 №4215/10/17-137 підтверджено здійснення підприємницької діяльності та сплати фіксованих патентів, зокрема, за період з 01.01.2004 року по 31.07.2005 року.

Тому, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано страховий стаж позивачу за період здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2004 року по 31.07.2005 року.

Щодо страхового стажу позивача за період здійснення підприємницької діяльності з 01.08.2005 по 13.07.2011 року суд зазначає, що позивачем під час розгляду даної справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження вказаного страхового стажу.

Стосовно обраного позивачем способу захисту шляхом зобов'язання Шевченківського об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Харкова врахувати згідно трудової книжки і податкових документів приватного підприємця трудовий стаж, для призначення пенсії 20.11.2018 р. суд зазначає наступне.

У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Оскільки в силу частини п'ятої статті 45 Закону № 1058-IV передбачено обов'язок органу Пенсійного фонду щодо прийняття відповідного рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунок) пенсії, суд вважає, що територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях зарахування трудового стажу. Отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень територіального органу Пенсійного фонду.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання Шевченківського об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Харкова врахувати згідно трудової книжки і податкових документів приватного підприємця трудовий стаж, для призначення пенсії 20.11.2018 р.

Суд дійшов висновку про те, що з метою відновлення прав позивача, належить вийти за межі позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України шляхом скасування Рішення комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 26.10.2018 № 43 у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком та зобов'язання Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати Рішення комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 26.10.2018 № 43 у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) сплачену суму судового збору у розмірі 352,40 грн. (триста п'ятдесят дві гривні 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 6 пов.,м. Харків,61022).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бідонько А.В.