Рішення № 79462945, 24.01.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2019 року справа № 810/3756/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.04.2018 р. №0008491304, яким збільшено скаржнику суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 185 292,52 грн., в тому числі, за податковими зобов'язаннями в сумі 148 234,01 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 37058,51 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.04.2018 р. №0008501304, яким збільшено скаржнику суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на 15 441,04 грн., в тому числі, за податковими зобов'язаннями в сумі 12 352,83 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3088,83 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.04.2018 р. №0008541304, яким застосовано до скаржника суму штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість в сумі 3043,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.04.2018 р. №0008551304, яким збільшено скаржнику суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 56 813,75 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями в сумі 45 451,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 11 362,75 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.04.2018 р. №0008561304, яким збільшено скаржнику суму грошового зобов'язання за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 18 185,38 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями в сумі 14 548,30 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3637,08 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.04.2018 р. №0008571304, яким застосовано суму штрафних санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на 147 151,06 грн.

Прийняті відповідачем рішення позивач вважає протиправними, оскільки в ході перевірки не встановлено конкретних фактів щодо неправомірного включення до валових витрат сум затрат не підтверджених первинними документами. Щодо висновків відповідача про формування валових витрат за рахунок нереалізованого товару, то податковий орган виходив виключно із інформації залишків товарів, які не могли бути використані як підстава для включення будь-яких показників, оскільки такі документи не є первинними документами в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність України». Таким чином, позивач вважає, що висновки акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства України є помилковими, а прийняті на підставі них рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню у судовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Відповідач проти позову заперечував, з мотивів висловлених у письмовому відзиві, де зазначив, що документальною перевіркою встановлено факт порушення позивачем п.177.1 та п.177.2 статті 177 Податкового кодексу України, а саме - заниження валового доходу за перевіряємий період. Також, зазначив, що на запит перевіряючого органу, позивачем не було надано інформацію про наявність залишків товарів на початок та кінець перевіряємого періоду. За таких обставин, відповідач вважає, що посадові особи ГУ ДФС у Київській області при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а рішення, прийняті за результатами перевірки, ґрунтуються на фактах вчинення позивачем ряду податкових правопорушень, встановлених під час перевірки.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши обставини справи, та заслухавши пояснення в судовому засіданні представників сторін, судом встановлено наступне.

На підставі направлень від 06.03.2018р. №606 та №607 виданих ГУ ДФС у Київській області, згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-ІУ (із змінами та доповненнями), відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, на підставі наказу ГУ ДФС у Київській області від 26.02.2018 №424, проведена документальна планова виїзна перевірка Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 , з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

В результаті проведення перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 №237/10-36-13-09/НОМЕР_1 від 30.03.2018 (далі - Акт перевірки) за яким встановлено наступні порушення:

- п.167.1 ст.167, п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-У1 (із змінами та доповненнями), в частині заниження суми чистого доходу за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. на загальну суму 823522,27 грн., в т.ч.: за 2016р. в сумі 442550,10 грн. та за 2017р. в сумі 380972,17 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 148234,01 грн., в т.ч.: за 2016р. в сумі 79659,02 грн. та за 2017р. в сумі 68574,99 грн.;

- п.2 ч.1 ст.7, ст.8, ч.2 ст.9 Закону України від 08.07.2010р. №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) в частині заниження чистого доходу з якого відраховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р., що призвело до заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з сум доходу від здійснення підприємницької діяльності, на який нараховується єдиний внесок в сумі 58460,52 грн.

- п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в частині заниження чистого оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. на суму 823522,27 грн., що призвело до заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності на суму 12352,83 грн.

- п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), в частині заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за 2016- 2017рр., що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 45451,00 грн., в тому числі у 2016 році у сумі 20897,00 грн., у 2017 році -24554,00 грн.;

пп.214.1.4 п.214.1 ст.214, пп.215.3.10 п.215.3 ст. 215 п.217.1 ст.217 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в частині заниження акцизного податку в сумі 14548,30 грн. в т.ч. 2016р. - 7182,19 грн. та 2017р. - 7366,11 грн.;

- п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), в частині неоприбуткування товару, а саме реалізація товару по безготівковій та готівковій формі розрахунків за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, який відсутній у обліку оприбуткування придбаного товару на загальну суму 73575,53 грн.

До таких висновків податковий орган дійшов у зв'язку з наступним.

Перевіркою з урахуванням наданої інформації ФОП ОСОБА_1 встановлено, що залишки товарно-матеріальних цінностей ФОП ОСОБА_1 по ціні придбання станом на 01.01.2016 становлять 109 702,97 грн. (з ПДВ) та на 31.12.2016 року становлять 112 139,57 грн. (з ПДВ). Платником протягом 2016 року згідно єдиного реєстру податкових накладних, придбано алкогольних напоїв та тютюнових виробів на загальну суму 3 337 056,94 грн. (з ПДВ), які реалізовані з урахуванням залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 31.12.2016 у сумі 4251527,44 грн. (з ПДВ), а саме: алкогольних напоїв (в т.ч. горілка, вино, пиво та інші лікеро-горілчані вироби) - 3 853 533,41 грн. (з ПДВ та націнкою 30,54%) та тютюнових виробів - 397 994,03 грн. (з ПДВ та націнкою 4%). Згідно поданих ФОП ОСОБА_1 податкових декларацій акцизного податку поданих за 2016 рік встановлено реалізацію підакцизних товарів на суму 3739668,59 грн. (з ПДВ та з націнкою) та тютюнових виробів - 387 631,58 грн. (з ПДВ та з націнкою).

З урахуванням наданої інформації ФОП ОСОБА_1 щодо залишків товарно-матеріальних цінностей, встановлено, що залишки товарно-матеріальних цінностей по ціні придбання станом на

01.01.2017 становлять 112 050,93 грн. (з ПДВ) та на 31.12.2017 року становлять 250 524,16 грн. (з ПДВ). Відповідно, ФОП ОСОБА_1 протягом 2017 року згідно єдиного реєстру податкових накладних, придбано алкогольних напоїв та тютюнових виробів по ціні придбання на загальну суму 3 841 707,42 грн. (з ПДВ), які реалізовані з урахуванням залишків товарно-матеріальних цінностей станом на

31.12.2017 у сумі 4 935 230,56 грн. (з ПДВ), а саме: алкогольних напоїв (в т.ч. горілка, вино, пиво та інші лікеро-горілчані вироби) - 4461166,68 грн. (з ПДВ та націнкою 30,54%) та тютюнових виробів - 474 063,88 грн. (з ПДВ та націнкою 4%). Згідно поданих податкових декларацій акцизного податку ФОП ОСОБА_1 поданих за 2017 рік встановлено реалізацію підакцизних товарів у сумі 4382339,77 грн. з ПДВ та з націнкою та тютюнових виробів - 459728,26 грн. з ПДВ та з націнкою.

Таким чином за результатом перевірки з урахуванням розгляду заперечень встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 валового доходу за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 на загальну суму 242 471,11 грн. (з ПДВ).

Перевіркою правильності визначення витрат, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності, відображених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2016 та 2017 роки, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 завищено витрати, пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності за 2016 та 2017 роки на загальну суму 581 051,16 грн., в т.ч. за 2016р. в сумі 322 847,32 грн. та за 2017р. в сумі 258203,84 гривень.

Так залишок на 01.01.2016 (без ПДВ та націнки) становить 91419,14 грн., протягом 2016 року ФОП ОСОБА_1 придбано товару під реалізацію у постачальників згідно реєстру податкового накладних в сумі 2780880,78 грн., який згідно декларації про майновий стан і доходи реалізований і сумі 2799248,65 грн., відповідно залишок товару за даними платника становить 93449,64 грн., (73051,2" грн., залишок за даними перевірки на 01.01.2017). Різниця між залишками станом на 01.01.2017 за даними платника та даними перевірки становить 20398,37 грн. без ПДВ та націнки, тобто до склад} валових витрат віднесено суму нереалізованого товару за 2016 рік.

Згідно наданої інформації щодо залишків товарно-матеріальних цінностей ФОП ОСОБА_1, встановлено, що залишок на 01.01.2017 (без ПДВ та націнки) становить 93 449,64 грн., протягом 2017 року ФОП ОСОБА_1 придбано товару під реалізацію у постачальників згідно реєстр} податкових накладних в сумі 3 200 314,05 грн., який згідно декларації про майновий стан і доходи реалізований в сумі 3 088 444,81 грн., відповідно залишок товару за даними платника становить 208 997,24 грн., (205 318,88 грн., залишок за даними перевірки на 01.01.2018).

Різниця між залишками станом на 01.01.2018 за даними платника та даними перевірки становить З 678,36 грн. без ПДВ та націнки, тобто до складу валових витрат віднесено суму нереалізованого товару за 2017 рік.

Також, згідно наданої інформації щодо кредиторської заборгованості, у ході перевірки встановлено, що у 2016 та у 2017 роках до складу витрат згідно податкових декларацій про майновий стан та доходи за 2016 та 2017 роки включено витрати, які фактично не понесені у 2016 та 2017 роках у сумі 292 448,95 грн. та 254 525,48 грн. відповідно.

Крім того, ФОП ОСОБА_1 в додатку до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 віднесено суми витрат витрати на сплату ліцензій в загальній сумі 10 000,00 грн., що відповідно до п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України (у редакції за 2016) не належить до перелік} витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.

Отже, враховуючи вищезазначене, при перевірці правильності визначення витрат, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності, відображених в податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2016р. та 2017р., з даними про суми валових витрат, встановленими в ході перевірки встановлено завищення ФОП ОСОБА_1 валових витрат на загальну суму 581 051,16 грн., в т.ч. за 2016р. в сумі 322 847,32 грн. та за 2017р. в сумі 258 203,84 гривень.

Перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу, відображеного в податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2016 та 2017 роки, встановлено заниження суми чистого доходу на загальну суму 823 522,27 грн., в т.ч. за 2016 в сумі 442 550,10 грн. та за 2017 в сумі 380 972,17 гривень.

Вищезазначені порушення призвели до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у сумі 148 234,01 грн. та військового збору у сумі12 352,83 гривень.

Також в зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 за даними перевірки занижено валовий дохід на суму 242 471,11 грн. без ПДВ, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 48 494,00 грн., чим порушено вимоги п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України та завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 3 043 гривень.

На підставі таких висновків відповідачем винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не погоджуючись з якими, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами спору, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини справи та норми законодавства.

Згідно п. 1.4. Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 №395, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12.04.2013 № 607/23139 (надалі по тексту - Порядок), результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 1.7 даного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повного мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.

Проте, визначаючи позивачу заниження валового доходу податковий орган в акті не відобразив посилання на первинні документи, а саме податкові накладні, видаткові накладні, зазначений висновок зроблено виключно на підставі залишків товарно-матеріальних цінностей.

Також, податковим органом в Акті перевірки не зазначено з посиланням на первинні документи, в якому періоду та по якій ціні було реалізовано товарно-матеріальні цінності, про які зазначено у Акті.

Крім того, визначаючи середню націнку у розмірі 30,54 % (7% тютюн) податковий орган керується Інструкцією «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу та Інструкції про його застосування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291.

Проте, суд вважає помилковими застосування зазначеного наказу, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 2 зазначеного наказу встановлено, що План рахунків та Інструкція запроваджуються підприємствами та організаціями у 2000 році з дати, визначеної розпорядчим документом керівника підприємства, організації.

Отже, зазначений наказ розповсюджується виключно на підприємства та організації та не розповсюджується на фізичних осіб підприємців, а тому доводи податкового органу щодо визначення середньої націнки на товари у розмірі 30,54 % (7% тютюн) на підставі зазначеного наказу є помилковими.

Відповідно до ст. 177 Податкового кодексу України (чинна на час виникнення спірних правовідносин) визначено оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

Так, п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України зазначено, що доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що витратами є сума будь-яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 177.2. ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

За змістом п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Проте, податковим органом не надано жодного належного доказу на підтвердження позиції про заниження скаржником валового доходу.

До того ж, в наведеній податковим органом в акті таблиці в гр.5 вказані суми без акцизного податку (5%), а в гр. 6 суми з акцизним податком, що відповідно також свідчить про помилковість розрахунку податкового органу.

А застосування в розрахунках однакової націнки для різних видів товарів є помилковим та невірним в цілому.

Валовий дохід позивача за перевіряємий період визначений згідно Податкового кодексу України ст. 177, а саме - готівкова виручка, отримана із застосуванням РРО (КОРО, РК) безпосередньо підприємцем або його працівниками в місці здійснення розрахунків.

В податкових деклараціях суми про майновий стан і доход за 2016-2017рр. позивачем вказані вірно, вони повністю арифметично відповідають наявним первинним документам, а саме Z-звіти, книги обліку розрахункових операцій. Для додаткового підтвердження валового доходу до податкового органу додавався періодичний звіт за 2016-2017р.

З приводу визначення витрат безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу (п. 2.1.2.2. Акту) - встановлення завищення валових витрат на загальну суму 795072,42 грн. слід зазначити таке.

Приймаючи такий висновок податковим органом залишено поза увагою, що до валових витрат по придбанню товарів позивачем було включено тільки той товар, який був придбаний, реалізований та оплачений у відповідний звітний період.

Всі суми валових витрат наведених в Податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2016-2017рр. арифметично повністю підтверджені первинними документами, а саме банківськими виписками, фіскальними чеками, податковими накладними, Z-звiтaми, книгами обліку розрахункових операцій, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних.

Суд вважає за необхідне звернути увагу і на те, що будь - які залишки товарів, на будь-які дати, та будь-які суми кредиторської заборгованості на початки звітних періодів не включались до валових витрат і не впливали на включення чи не включення їх до понесених витрат, згідно ПК України ст.177 п.177.4.1. А саме: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, палива і енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари і тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

В зв'язку з тим, що сума заниженого доходу за період 2016-2017рр., на загальну суму 1047969,09 грн. нарахована безпідставно, суд вважає таке нарахування неправомірним.

Крім того, суд вважає невірними п. 1.10. вступної частини Акта перевірки, де в таблиці вказані результати попередньої перевірки, так як оскаржені в судовому порядку податкові повідомлення-рішення, були визнані протиправними та скасовані постановою Київського окружного адміністративного суду № 810/731/17 від 14.06.2017р., яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2017р.

Таким чином, результати попередньої перевірки, в таблиці п.1.10. наведені некоректно та безпідставно.

Посилання податкового органу на інші порушення скаржником норм податкового законодавства, суд вважає такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях, без наявних достатніх та беззаперечних доказів, в підтвердження таких порушень, а тому відповідно, такі висновки є безпідставними.

З огляду на зазначене вище, суд висновує, що оспорювані податкові повідомлення- рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 4259,28 грн., підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.04.2018 р. №0008491304, яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 185 292,52 грн., в тому числі, за податковими зобов'язаннями в сумі 148 234,01 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 37058,51 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.04.2018 р. №0008501304, яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на 15 441,04 грн., в тому числі, за податковими зобов'язаннями в сумі 12 352,83 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3088,83 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.04.2018 р. №0008541304, яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано суму штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість в сумі 3043,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.04.2018 р. №0008551304, яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 56 813,75 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями в сумі 45 451,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 11 362,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.04.2018 р. №0008561304, яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 18 185,38 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями в сумі 14 548,30 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3637,08 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.04.2018 р. №0008571304, яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано суму штрафних санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на 147 151,06 грн.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) сплачений ним судовий збір в розмір 4 259 (чотири тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 28 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.