Рішення № 79462068, 22.01.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2019 р. Справа№200/13166/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за віком із врахуванням періоду (часу) перебування на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві в подвійному (пільговому) розмірі, застосовуючи кратність стажу, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії за віком із врахуванням періоду (часу) перебування на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві з 25.05.1999 року по 12.03.2015 року в подвійному (пільговому) розмірі, застосовуючи кратність такого стажу при розрахунку коефіцієнту стажу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 25.05.1999 року по 12.03.2015 року перебував на пенсійному обліку відповідача як отримувач пенсії по інвалідності ІІІ групи у зв’язку з трудовим каліцтвом.

На підставі заяви від 12.03.2015 року № 777 про переведення з одного виду пенсії (по інвалідності) на інший (за віком вперше) з 12.03.2015 року заявникові призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і обчислена з урахуванням норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

При обчисленні коефіцієнту стажу задля подальшого встановлення розміру пенсійних виплат при переході на пенсію за віком (вперше) управлінням ПФУ враховано в одинарному розмірі період (час) перебування на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві з 25.05.1999 року по 12.03.2015 року, що становить 9 років 4 місяці 27 днів, тобто, всього враховано 518 місяців відповідного періоду, що підтверджується особовим розрахунком № 140264 від 25.05.2016 року.

У зв’язку з наведеним, позивач на початку квітня 2018 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком, застосовуючи кратність стажу, зарахувавши період (час) перебування на інвалідності в подвійному (пільговому) розмірі.

Згідно відповіді відповідача від 12.04.2018 року № 6550/02 йому було відмовлено в перерахунку пенсії з застосування кратності стажу, оскільки, період знаходження на інвалідності зараховується при підрахуванні стажу підземної роботи лише для визначення права на пенсію, а при розрахунку коефіцієнту стажу зазначений період не застосовується тому, що це не передбачено нормами діючого законодавства.

Зазначає, що вказану вище відмову від 12.04.2018 року позивач фактично отримав лише наприкінці червня 2018 року засобами потового зв’язку, що підтверджується супровідним листом від 26.06.2018 року, тому строки звернення до суду не порушені.

Таким чином, позивач наголошує, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах час перебування на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві з 25.05.1999 року по 12.03.2015 року повинен зараховуватися до стажу роботи зі шкідливими умовами роботи в подвійному (пільговому) розмірі згідно з абз. 9 та 10 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 18 грудня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року розгляд справи відкладено на 22 січня 2019 року.

Позивач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином.

Відповідачем надано письмовий відзив від 17.12.2018 року № 20128/09 (а.с. 16-20). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що позивач звернувся до управління з заявою від 12.03.2015 року про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка йому була призначена з дати звернення та обчислена з урахуванням норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Зазначає, що позивачем пропущений шестимісячний процесуальний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України.

Наголошує, що позивачу обчислено коефіцієнт стажу задля подальшого встановлення розміру пенсійних виплат при переході на пенсію за віком на пільгових умовах в одинарному розмірі за період (час) перебування на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві з 25.05.1999 року по 12.03.2015 року, посилаючись на приписи ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ч. 6 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З зазначених причин відповідач зазначає, що не має можливості зарахувати в подвійному розмірі період перебування позивача на інвалідності та просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач направив клопотання від 18.12.2018 року про розгляд справи без участі представника відповідача (а.с. 22).

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії ВС № 695221 (а.с. 8). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8 зв.бік).

Сторонами не спростовується факт знаходження позивача в період з 25.05.1999 року по 12.03.2015 року на пенсійному обліку відповідача як отримувача пенсії по інвалідності ІІІ групи у зв’язку з трудовим каліцтвом.

Трудове каліцтво позивача доведено виписками з акту огляду МСЕК від 25.05.1999р., від 13.06.2000р., від 16.05.2001р., від 10.06.2003р., від 21.06.2005р. (а.с. 42-46).

Згідно довідки Добропільського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 12.03.2015 року № 08/493 ОСОБА_1 значиться на обліку як одержувач щомісячної допомоги у зв’язку з професійним захворюванням, отриманим під час роботи на шахті «Добропільська» (акт № 71 від 26.05.1996 року), втрата працездатності – 30% безстроково, має третю групу інвалідності (а.с. 38).

Відповідно до заяви від 12.03.2015 року № 777 про переведення з одного виду пенсії (по інвалідності) на інший (за віком вперше) (а.с. 37) з 12.03.2015 року ОСОБА_1 призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і обчислена з урахуванням норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», що також доведено розпорядженням № 140264 від 09.04.2015 року (а.с. 29), яке в подальшому було оскаржено позивачем до суду.

Сторонами не спростовується той факт, що при обчисленні коефіцієнту стажу задля подальшого встановлення розміру пенсійних виплат при переході на пенсію за віком відповідачем враховано в одинарному розмірі період (час) перебування на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві з 25.05.1999 року по 12.03.2015 року, що становить 9 років 4 місяці 27 днів, тобто, всього враховано 518 місяців відповідного періоду. Вказане також підтверджується особовим розрахунком № 140264 від 25.05.2016 року (а.с. 30-36).

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15.03.2016 року у адміністративній справі № 227/3954/15-а встановлено, що при розрахунку розміру пенсії за віком ОСОБА_1 при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком вперше, відповідачем був зарахований вперше стаж перебування на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві 9 років 4 місяці 27 днів, згідно абзацу 4 частини 1 статті 24 Закону України № 1058-IV, був зарахований до стажу на підземних роботах, що підтверджує і відповідач. Цей факт йде в розріз запереченням відповідача , щодо того, що при перерахунку у 2010 року відповідачу був зарахований весь страховий стаж, так як час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві зараховується тільки при призначенні пенсії за віком і не міг бути зарахований при перерахунку пенсії по інвалідності в 2010 році (а.с. 71-73).

Суд зазначив, що у відповідності до абзацу 3 частини 3 статті 45 Закону № 1058-ІV при переведенні ОСОБА_1 вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідачем спочатку вірно було застосовано середню заробітну плату (дохід), визначену частиною 2 статті 40 Закону (середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), оскільки після призначення 25.05.1999 року пенсії по інвалідності, внаслідок трудового каліцтва, позивач продовжував працювати до 28.10.2005 року та мав більше 15 років страхового стажу.

Отже, вказаним судовим рішенням позовні вимоги ОСОБА_1 до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано дії Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо застосування у розпорядженнях №140264 від 09.04.2015 року та від 15.05.2015 року показника середньої заробітної плати за 2007 рік при визначенні розміру пенсії за віком протиправними.

Зобов’язано Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області з 12 березня 2015 року щомісячно здійснювати виплату пенсії за віком ОСОБА_1 у розмірі 7401 (сім тисяч чотириста одна) грн. 43 коп. та сплатити заборгованість за період часу з 12 березня 2015 року з урахуванням вже виплачених сум.

В інший частині позову відмовлено.

Відтак, як зазначено вище, Добропільським міськрайонним судом Донецької області вже було розглянуто призначення (перехід) вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах та було встановлено, що при переведенні ОСОБА_1 вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідачем було застосовано середню заробітну плату (дохід), визначену частиною 2 статті 40 Закону (середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), оскільки після призначення 25.05.1999 року пенсії по інвалідності, внаслідок трудового каліцтва, позивач продовжував працювати до 28.10.2005 року та мав більше 15 років страхового стажу.

Позивач зазначає, що на початку квітня 2018 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. Дату та номер заяви позивач не зазначає. Жодною стороною не надано до матеріалів справи заяву позивача з переліком доданих до неї документів, крім заяви від 12.03.2015 року № 777 про переведення з одного виду пенсії (по інвалідності) на інший (за віком вперше) (а.с. 37).

Позивачем до матеріалів справи надано два листи відповідача № 6550/02 від 12.04.2018 року стосовно його звернення в межах Закону України «Про звернення громадян» та № 91/М-01-01-05 від 26.06.2018 року (а.с. 10-11).

Однак жодного рішення управління ПФУ про відмову у здійсненні перерахунку пенсії сторонами до матеріалів справи не надано.

Згідно з пунктом 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім’ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім’ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Відповідно до абзацу 5 пункту 1.7 Порядку № 22-1 днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Пункт 2.1 зазначеного Порядку передбачає, що до заяви про призначення пенсії, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший додаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

За приписами пункту 2.7 Порядку до заяви про перерахунок пенсії у зв’язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв’язку зі зміною кількості членів сім’ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Відтак, оскільки позивач на момент звернення був отримувачем пенсії за віком на пільгових умовах, він мав надати заяву про перерахунок пенсії за віком з переліком документів, передбаченим пунктом 2.1 Порядку.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з належних обставин, а також у старості в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон №1058) встановлює порядок нарахування та виплати пенсії.

Відповідно до п. 1 та п. 4 статті 8 Закону України від 09.07.2006 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування на рівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 44 Закону №1058 встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із соціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої територіально.

Відповідно до пунктів 1.6 та 1.7 Порядку звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-якій час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Пунктом 2.23 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій передбачено, що документи необхідні для призначення пенсії, можуть бути поданім як в оригіналах, та і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

За приписами пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Додатком 2 до Порядку № 22-1 затверджено форму заяви про призначення пенсії, яка складається з двох аркушів.

Відтак, при наміру позивача здійснити перерахунок пенсії, він мав надати особисто чи через представника до управління ПФУ заяву встановленої Порядком № 22-1 форми з визначеним цим Порядком переліком документів.

Пунктом 4.2. Порядку встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Відповідачем через канцелярію суду 18.01.2019 року надано доповнення, відповідно до яких, позивач не звертався до управління з заявою встановленого зразку, рішення про відмову у перерахунку пенсії не приймалось (а.с. 85-88).

З зазначених причин, відповідач розглянув заяву ОСОБА_1 як звернення громадянина і відповів листом, не приймаючи при цьому ніяких рішень про відмову у перерахунку пенсії за віком, дії при прийнятті якого, помилково оскаржує позивач.

Наведена правова позиція цілком узгоджується з постановами Верховного суду України від 06.12.2016 року у справі № 2-а-4639/11/2414 та Верховного суду від18.07.2018 року у справі № 461/4328/16-а.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за віком із врахуванням періоду (часу) перебування на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві в подвійному (пільговому) розмірі, застосовуючи кратність стажу, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії за віком із врахуванням періоду (часу) перебування на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві з 25.05.1999 року по 12.03.2015 року в подвійному (пільговому) розмірі, застосовуючи кратність такого стажу при розрахунку коефіцієнту стажу не підлягають задоволенню, оскільки позов подано передчасно.

Питання судових витрат не вирішується у зв’язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позовних вимогах ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: 85000, Донецька область, м. Добропілля, мікрорайон МолодіжнийАДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, 28-А, код ЄДРПОУ 37755477) про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 28 січня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Голубова Л.Б.