Рішення № 79460849, 05.12.2017, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

П О С Т А Н О В А Справа № 200/11365/17

Ім'ям України Провадження № 2а/200/984/17

05 грудня 2017 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:

головуючого – судді Литвиненка І.Ю.,

при секретарі - Козловій Ю.С.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби та до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та скасування постанови про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1, у липні 2017 року, звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідачів – Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби та до Державної фіскальної служби України, прохаючи суд визнати протиправними дії та скасувати постанову Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби від 18 травня 2017 року та постанову Державної фіскальної служби України від 23 червня 2017 року у справі про порушення митних правил № 0096/110000014/17 (а.с. 2-6).

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що як представник ТОВ «Агро-Союз-Термінал» здійснював декларування товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України, від імені та за рахунок ТОВ «Спільне підприємство «Янікс», із яким було укладено договір доручення. Між ТОВ «Спільне підприємство «Янікс» та ВАТ «УКХ «Бєлкомунмаш», з метою декларування тролейбусів пасажирських моделі 321, укладено договір поставки, відповідно до якого ТОВ «Спільне підприємство «Янікс» купує їх у ВАТ «УКХ «Бєлкомунмаш», а ВАТ «УКХ «Бєлкомунмаш» зобов’язується передати покупцю необхідні документи. Керуючись правилами Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, що підписана і ратифікована Україною, при подачі декларації він застосував 400 преференційну пільгу по сплаті мита, надав до Дніпропетровської митниці оригінал сертифіката СТ-1 для цілей надання режиму вільної торгівлі. Зазначений сертифікат та митна декларація була прийнята від нього митним органом без зауважень, картка відмови у митному оформленні не виписувалась. Однак, при проведенні 07 квітня 2017 року державним інспектором Дніпропетровської митниці ОСОБА_6 перевірки, відносно нього складено протокол про порушення митних правил за ст. 485 Митного кодексу України, а 18 травня 2017 року Дніпропетровською митницею ДФС винесено постанову у справі про порушення митних правил, якою його визнано винним у порушенні митних правил за ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 1581896 гривень 10 копійок. Вважає, що і протокол про порушення митних правил, і постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності, є незаконними та необґрунтованими, через що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 11 липня 2017 року у справі відкрито провадження, судове засідання призначене на 03 серпня 2017 року (а.с. 21).

Ухвалою суду від 07 серпня 2017 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення адміністративного позову (а.с. 41-42).

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та прохали їх задовольнити. Пояснення надали аналогічні тексту позову. Представник позивача ОСОБА_2 додатково пояснив, що ОСОБА_1 не вводив в оману працівників митниці, коли прохав застосувати 400 преференцію, а про те, що Україною не підписано Протоколу до Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, згідно з яким до тролейбусів не застосовується режим вільної торгівлі, просто не знав. Крім того, протокол про порушення митних правил ОСОБА_1 було розглянуто за його відсутності та за відсутності його представника, що позбавило ОСОБА_1 права на захист. ОСОБА_1 також зазначив, що саме Дніпропетровська митниця повинна була перевірити правильність подання ним митної декларації та у разі виявлення якихось помилок, виписати картку відмови у митному оформленні. Оскільки в Угоді не вказано на заборону у декларуванні тролейбусів в преференційному режимі, вважає, що він мав право заявляти вказану преференцію.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог та прохали відмовити в їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_4 пояснила, що 07 квітня 2017 року у відношенні начальника відділу митного оформлення ТОВ «Агро-Союз-Термінал» ОСОБА_1 складено протокол № 0096/110000014/17 за фактом вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Так, 25 листопада 2016 року, відповідно до контракту від 15 листопада 2016 року № 366/13-16 та специфікації від 15 листопада 2016 року № 1, на митну територію України, в зону діяльності Чернігівської митниці ДФС, з Республіки Білорусь на адресу ТОВ «Спільне підприємство «ЯНІКС», на підставі товаросупровідних документів: CMR від 22 листопада 2016 року № 238 та інвойсу від 18 листопада 2016 року № 155, шляхом перевезення на вантажному автомобілі переміщено товар – новий транспортний засіб, призначений для перевезення людей кількістю понад 10 осіб, включаючи водія: тролейбус міський пасажирський великої місткості із низьким рівнем підлоги (ДСТУ 4905: 2008), пристосований до пасажирів з обмеженими можливостями (обладнаний відкидним трапом), марки «БЕЛКОММУНМАШ». Тип двигуна тролейбуса - електричний асінхронний, потужність - 150кВт; календарний рік виготовлення - 2016; модельний рік виготовлення - 2016; Колісна формула 4х2. Тип кузову: вагонного типу, трьохдверний. Виробник: ОАО «Управляющая компания холдинга «Белкоммунмаш». Країна виробництва: BY. 28 листопада 2016 року на підставі попередньої митної декларації від 23 листопада 2016 року за № 110000000/2016/928947, цей тролейбус доставлено в зону діяльності Дніпропетровської митниці ДФС. ОСОБА_1 подав митну декларацію, в якій, з метою звільнення від сплати ввізного мита, задекларував вказаний вище товар із застосуванням 400-ї преференції по сплаті мита. Це декларування, вчинене ним, призвело до несплати митних платежів у сумі 527 298 гривень 70 копійок, оскільки Протокол від 30 травня 2014 року, згідно з умовами якого можливо застосування преференції, не підписано та не ратифіковано Україною. Вказана інформація є загальнодоступною, а тому ОСОБА_1 повинен був знати про те, що цей документ не ратифіковано Україною. Також він повинен був знати про нератифікацію цього протоколу, оскільки він є представником митного брокера та, отримуючи відповідну кваліфікацію, пройшов навчання і успішно здав іспити. Клопотання ОСОБА_1 про перенесення дати розгляду справи про притягнення його до відповідальності за порушення ним митних правил на будь-яку іншу дату, але обов’язково після 26 травня 2017 року, не могло бути задоволено митницею, оскільки, якби справа розглядалася після цієї дати, то сплинули б строки притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 467 МК України. Про прийняте рішення та про нову дату розгляду справи ОСОБА_1 було повідомлено листом від 04 травня 2017 року за № 1761/04-50-20-2-23. Жодної ініціативи стосовно отримання інформації про результати розгляду клопотання ані від ОСОБА_1, ані від його представника або захисника, відповідно до положень ст. ст. 498, 499, 500 МК України, до митниці не надходило. Через це вважати, що при притягненні його до адміністративної відповідальності було порушено його право на захист, як це стверджує його представник в судовому засіданні, не можна, оскільки клопотання ОСОБА_1 про відкладення справи розглядом, було вчинено з метою затягування процесу для уникнення від адміністративної відповідальності. Внаслідок того, що ОСОБА_1 свідомо намагався застосувати митну 400 преференцію, що привело до ненадходження до державного бюджету значних грошових коштів, та навмисно намагався затягнути розгляд справи з метою уникнення від адміністративної відповідальності, постанова Дніпропетровської митниці про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення винесена законно та обґрунтовано. Тому підстави для задоволення позову відсутні.

Інші представники відповідачів надали пояснення, які по суті є ідентичними поясненням ОСОБА_4

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини у справі та перевіривши їх наданими сторонами письмовими доказами, суд приходить до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Допитана як свідок ОСОБА_7 (в дівоцтві ОСОБА_6П.) в судовому засіданні пояснила, що нею відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 485 Митного кодексу України, оскільки він безпідставно застосував 400 преференцію при митному декларуванні тролейбусів іноземного виробництва, у зв’язку з чим до Державного бюджету не надійшли кошти в сумі, що перевищує півмільйона гривень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, як представник митного брокера, при ввезенні на територію України тролейбусів виробництва Білорусі, подав до Дніпропетровської митниці декларацію, в якій застосував преференційну пільгу, на підставі якої ці тролейбуси ввезено на митну територію України із безпідставним застосуванням режиму вільної торгівлі (а.с. 7). Зазначену пільгу позивачем було використано відповідно до Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, яку було підписано та ратифіковано Україною. Однак відповідно до Протоколу від 30 травня 2014 про внесення змін до Угоди про Правила визначення країни походження товарів у СНД від 20 листопада 2009 року до Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар вважається таким, що походить з тієї країни, у якій вони мали місце, внесено зміни, а саме: розділено необхідний перелік умов та операцій за видами транспорту (транспорт із двигуном внутрішнього згорання, з електроприводом та гібридними силовими установками та для транспорту, призначеного для перевезення вантажів (тип форвардер). Проте Протокол від 30 травня 2014 року не підписано та не ратифіковано Україною. Через те, що цей протокол не ратифіковано Україною, підстави для застосування преференційного режиму оподаткування ввізним митом транспортних засобів, не обладнаних двигунами внутрішнього згорання, відсутні. На підставі перевірки правильності поданої ОСОБА_1 декларації, митницею встановлено факт порушення з його боку митних правил, у зв’язку з чим 07 квітня 2017 року головним державним інспектором відділу митного оформлення № 1 м/п «Аеропорт» Дніпропетровської митниці ДФС ОСОБА_6 на ОСОБА_1 складено протокол про порушення ним митних правил № 0096/110000014/17, передбачених ст. 485 Митного кодексу України (а.с. 8-9), розгляд якого було призначено на 04 травня 2017 року (зворот а.с. 8). 28 квітня 2017 року ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС подано письмове клопотання про перенесення розгляду справи на час після 26 травня 2017 року та як додаток надано копію наказу про направлення його в період часу з 03 травня 2017 року по 26 травня 2017 року, у відрядження до м. Тернополя (а.с. 10). 18 травня 2017 року у справі про порушення митних правил № 0096/110000014/17 винесено постанову в.о. начальника Дніпропетровської митниці ДФС, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі трьохсот відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 1581896 гривень 10 копійок (а.с. 11-12). 26 травня 2017 року ОСОБА_1 подано скаргу до Державної фіскальної служби України про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності (а.с. 13-16). Листом від 26 червня 2017 року Державною фіскальною службою України ОСОБА_1 було повідомлено про те, що за наслідками перевірки його скарги, постанова Дніпропетровської митниці ДФС про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу залишена без змін (а.с. 17, 18-19).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Нормою частини 1 статті 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Згідно з вимогами ч. 4 ст. 266 Митного кодексу України у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. За правилами ч. 5 ст. 266 Митного кодексу України особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант. Відповідно до вимог ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Згідно з вимогами ст. 485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Позивач, маючи свідоцтво представника митного брокера, на підставі укладеної із юридичною особою угоди на митне оформлення товару, здійснив декларування тролейбусів пасажирської моделі 321, ідентифікаційний номер (VIN) Y3J321000G0001237 з кодом НОМЕР_1 виробництва Білорусі. Тому він безпосередньо несе відповідальність за допущене при декларуванні порушення митних правил. При подачі митної декларації до Дніпропетровської митниці ДФС ним безпідставно застосовано 400 преференцію. Ця преференція надає пільгу щодо ввезення товару на митну територію України, зокрема вказаних тролейбусів, з використанням режиму вільної торгівлі на підставі Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав. При подачі зазначеної декларації, свідомо чи помилково, ним порушено вимоги чинного законодавства України в частині пільгового завезення зазначених тролейбусів, оскільки Україна не ратифікувала Протокол до Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, а тому преференція була ним застосована безпідставно, за що ст. 485 Митного кодексу України, передбачено відповідальність у вигляді штрафу. При перевірці правильності застосування пільгової преференції Дніпропетровською митницею виявлено, що до вказаних тролейбусів ОСОБА_1, як митний брокер, не мав права застосовувати 400 преференцію по сплаті мита. Це безпідставне застосування ним пільгової преференції призвело до несплати особою, яка завозила вказані товари, митних платежів на загальну суму у 527298 гривень 70 копійок. Застосування вказаної преференції з боку ОСОБА_1 є безпідставним, оскільки Україною не підписано та не ратифікувано Протоколу до Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 30 травня 2014 року.

Через те, що застосування 400 преференції по сплаті мита за завезення на митну територію України тролейбусів виробництва Білорусі при митному оформленні товару з боку представника митного брокера ОСОБА_1 є безпідставним, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7-14, 71, 94, 159-163, 186 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити у повному обсязі.

Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 07 серпня 2017 року у вигляді заборони посадовим особам Шевченківського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області вчиняти будь-які дії за виконавчим провадженням № 54300219 у межах зведеного виконавчого провадження № 54314144, - скасувати.

Постанову може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів зо дня отримання її копії.

Постанова набирає законної сили протягом десяти днів зо дня отримання її копії, якщо не буде оскаржена у встановленому порядку.

Повний текст рішення складено 25 грудня 2017 року.

Суддя І.Ю. Литвиненко