Рішення № 79460672, 13.12.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/11128/18

Провадження № 2/200/3199/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

«13» грудня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.

за участю секретаря: Масенка Г.Є.

представника позивача: ОСОБА_1

представника третьої особи: ОСОБА_2

представника третьої особи: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа Дніпровська міська рада про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно та позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Дніпровської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Інспекція з питань благоустрою Дніпровської міської ради про знесення самочинного будівництва, -

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2018 року позивач ОСОБА_4 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_5, третя особа Дніпровська міська рада про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

02 квітня 2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно з яким ОСОБА_5 передав у власність позивача господарські споруди (сараї) літ.-В, які знаходяться за адресою Дніпропетровська область м. Дніпро, вул. Виконкомівська, буд.15. За умовами договору, продаж майна вчинено за 50000 грн. В день укладання договору між сторонами був підписаний акт приймання-передачі приміщень. Під час укладання договору ОСОБА_5 надав позивачу схематичний план знаходження сараїв, з якого вбачається, що сараї літ. –В знаходяться в подвір’ї будинку № 33 по вул.. Паторжинського та буд. № 15 та 17 по вул.. Виконкомівській в м. Дніпро, та мають розміри 18,5 м завдовжки та 4 м ширина цих сараїв. На виконання умов договору покупець сплатив відповідачу готівкою 49000 грн., про що відповідач видав розписку. За умовами договору сторони зобов’язались засвідчити цей договір нотаріально у п’ятиденний строк після його підписання, у приміщенні офісу приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за адресою вул.. Сімферопольська, 17. Проте відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, чим порушує права позивача як нового власника майна.

З урахуванням викладеного, позивач просить суд визнати договір купівлі-продажу від 02.04.2018 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, дійсним. Визнати за ОСОБА_4 право власності на об’єкт нерухомого майна, а саме господарські споруди (сараї) літ.-В, які знаходяться за адресою Дніпропетровська область м. Дніпро, вул. Виконкомівська, буд.15.

Ухвалою суду від 05 липня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Дніпровська міська рада 12 липня 2018 року звернулась з позовною заявою до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про знесення самочинного будівництва.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Об’єкти нерухомого майна, зазначені у позовній заяві ОСОБА_4, розташовані на земельній ділянці, яка входить до складу земель міста. Право власності або право користування земельною ділянкою ні за ким не зареєстровано. Вказані об’єкти побудовані самочинно, це нерухоме майно не зареєстровано за жодною особою, жодних право встановлювальних документів на вказані сараї не надано, та до міської ради не зверталась жодна особа з питань оформлення земельних відносин та отримання дозволів на розміщення нерухомості.

З урахуванням викладеного, Дніпровська міська рада просить суд зобов’язати ОСОБА_4 знести самочинно збудовані господарські будівлі (сараї) літ.-В, які знаходяться біля будинку за адресою Дніпропетровська область м. Дніпро, вул. Виконкомівська, буд.15.

Ухвалою суду від 16 липня 2018 року позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Дніпровської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про знесення самочинного будівництва прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа Дніпровська міська рада про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 09 листопада 2018 року залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору – Інспекцію з питань благоустрою Дніпровської міської ради.

Ухвалою суду від 28 листопада 2018 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 13 грудня 2018 року.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 не з’явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили, відзиву на позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Дніпровської міської ради не надали.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав вимоги заявлені у позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник третьої особи з самостійними вимогами – ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просив задовольнити позов.

Представник третьої особи – ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги Дніпровської міської ради підтримала та прочила задовольнити їх.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено наступне.

02 квітня 2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно з яким ОСОБА_5 передав у власність ОСОБА_4 господарські споруди (сараї) літ.-В, які знаходяться за адресою Дніпропетровська область м. Дніпро, вул. Виконкомівська, буд.15.

Згідно розділу 2 договору, продаж майна вчинено за 49000 грн. Сторони підтвердили, що покупець в повному обсязі сплатив грошові кошти у вказаному розмірі готівкою, про що продавець надав покупцю розписку про отримання грошових коштів.

Згідно п.4.1 договору сторони зобов’язались засвідчити цей договір нотаріально у п’ятиденний строк після його підписання, у приміщенні офісу приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за адресою м. Дніпро вул. Сімферопольська, 17.

В день укладання договору між сторонами був підписаний акт приймання-передачі приміщень.

Із схематичного плану вбачається, що сараї літ. –В знаходяться в подвір’ї будинку № 33 по вул.. Паторжинського та буд. № 15 та 17 по вул.. Виконкомівській в м. Дніпро, та мають розміри 18,5 м завдовжки та 4 м ширина.

На виконання умов договору ОСОБА_4 сплатив ОСОБА_5 готівкою 49000 грн., про що відповідач видав розписку.

Відповідно до ст.220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно із ч. 2 цієї ж статті, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно із ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

Згідно зі ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до статті 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 є власником нерухомого майна - господарських споруд (сараї) літ.-В, які знаходяться за адресою Дніпропетровська область м. Дніпро, вул. Виконкомівська, буд.15.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно статті 22 Закону України «Про основи містобудування» забудова земельних ділянок здійснюється тільки після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою та отримання дозволу на виконання будівельних робіт, а експлуатація об’єктів дозволяється тільки після їх прийому державної технічною комісією.

Згідно листа начальника відділу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області ОСОБА_7 від 22.03.2018 року, у Державному реєстрі земель м. Дніпропетровська станом на 01.01.2013 року право власності або право користування земельною ділянкою за адресою вул.Виконкомівська, 15, 17 та вул.. Паторжинського, 33 не зареєстровано.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини, суд вважає доведеним той факт, що спірні сараї є об’єктом самочинного будівництва, не належать на жодному праві як ОСОБА_5, так і будь-якій іншій особі, а отже наявні підстави для задоволення позову Дніпровської міської ради про знесення самочинного будівництва.

Таким чином, задоволення позову про знесення самочинно збудованого майна, яке є предметом спору, виключає можливість задоволення позову ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.04.2018 року та визнання права власності на нерухоме майно.

Суд також звертає увагу, що в пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз’яснено, що з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК (435-15) не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін. При розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину. У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК (435-15).

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 142, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа Дніпровська міська рада про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно – відмовити.

Позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Дніпровської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Інспекція з питань благоустрою Дніпровської міської ради про знесення самочинного будівництва – задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_4 знести самочинно збудовані господарські будівлі (сараї) літ.-В, які знаходяться біля будинку за адресою Дніпропетровська область м. Дніпро, вул. Виконкомівська, буд.15.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Дніпровської міської ради судовий збір у розмірі 1762 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: Е.В. Женеску