Рішення № 79459824, 24.01.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12379/18

Провадження № 2/161/355/19

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Кирилюк В.Ф., за участю секретаря судового засідання Самолюк І.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

03 серпня 2018 року ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_5В.) звернулася в суд з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (далі – відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі – ТОВ «Кей-Колект») про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 квітня 2016 року відповідачем, як державним реєстратором речових прав на нерухоме майно, було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності (індексний номер 29401593) за ТОВ «Кей-Колект» на земельну ділянку кадастровий номер 0710100000:31:112:001 площею 0,0616 га. В той же день було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Кей-Колект» на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою м. Луцьк, вул. Гастелло, 12.

Позивач зазначає, що є іпотекодавцем даного нерухомого майна, а його державна реєстрація за іпотекодержателем ТОВ «Кей-колект» проведена всупереч вимогам закону, оскільки на момент вчинення цих дій на нерухоме майно було накладено обтяження.

З наведених вище підстав та посилаючись на порушення своїх цивільних прав як співвласника спірного нерухомого майна, позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення №29401593 від 20.04.2016 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Кей-Колект» земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0710100000:31:112:0001 площею 0,0616 га, про що було внесено запис про право власності за №14307686;

2) визнати протиправним та скасувати рішення №29400840 від 20.04.2016 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Кей-Колект» житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами загальною плошею 164,8 кв.м., що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Гастелло, 12, про що було внесено запис про право власності за №14306485.

Позивач у судове засідання не прибула, однак у клопотанні від 24 січня 2019 року її представник просить суд слухати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Інші учасники справи у судове засідання не прибули, хоча про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

При цьому від представника третьої особи – ТОВ «Кей-Колект» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що представник цієї особи зайнятий в інших засіданнях. Суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання, оскільки на його обґрунтування не надано будь-яких належних та допустимих доказів зайнятості представника ТОВ «Кей-Колект» в інших засіданнях.

Також представник ТОВ «Кей-Колект» подав клопотання про закриття провадження у справі, оскільки вважає, що даний спір підсудний адміністративним судам.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 травня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" (іпотекодержатель) та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (іпотекодавці) було укладено договір іпотеки з метою забезпечення в повному обсязі виконання усіх грошових зобов’язань позичальника ОСОБА_5 за договором про надання споживчого кредиту № 11153211000 від 17 травня 2007 року. Предметом іпотеки за даним договором був житловий будинок за адресою м. Луцьк, вул. Гастелло, 12, а також земельна ділянка на якій розміщений даний будинок (а.с.12-14).

12 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" (і ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" було укладено договір факторингу № 1 та договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки (а.с.15-18).

25 квітня 2016 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 прийняв рішення № 29401593, № 29400840 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за суб’єктом ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" на земельну ділянку (кадастровий номер 0710100000:31:112:0001) та житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Гастелло, 12.

Крім того, 25 квітня 2016 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи: № 14307686, з якого вбачається проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно (земельну ділянку, площею 0,0616га, що розташована за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Гастелло, 12, кадастровий номер 0710100000:31:112:0001) за ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 25 квітня 2016 року (індексний номер 29401593), а підставою виникнення права власності вказано договір іпотеки № 1692 від 31 липня 2008 року (а.с. 15); № 14306485, з якого вбачається проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно (житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, загальною площею 164,8 кв.м, житловою площею 118,3 кв.м, що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Гастелло, 12) за ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 25 квітня 2016 року (індексний номер 29400840), підстава виникнення права власності - договір іпотеки № 1832 від 17 травня 2007 року (а.с.9-11).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року в адміністративній справі №803/1717/17, визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29401593 від 25 квітня 2016 року на земельну ділянку (кадастровий номер - 0710100000:31:112:0001, адреса Волинська область, місто Луцьк, вулиця Гастелло, 12).

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29400840 від 25 квітня 2016 року на житловий будинок (адреса Волинська область, місто Луцьк, вулиця Гастелло, 12).

Однак, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року у справі № 803/1717/17 скасовано, а провадження у справі закрито, оскільки таку не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

В першу чергу суд вважає за необхідним вирішити клопотання представника ТОВ «Кей-Колект» про закриття провадження у справі.

Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «судом встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії» зазначив, що поняття «суд, встановлений законом» у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України та статті 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пунктів 2, 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб’єкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

За правилами пунктів 1, 2 частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Оскільки спірні правовідносини пов'язані з невиконанням умов цивільно-правової угоди (іпотечного договору), цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 826/14433/16, від 11.04.2018 у справі № 826/366/16, від 17.04.2018 у справі № 815/6956/15.

З цих самих мотивів виходив Львівський апеляційний адміністративний суд в адміністративній справі №803/1717/17 закриваючи провадження у справі за аналогічним позовом ОСОБА_5 в порядку адміністративного судочинства.

У зв'язку з вищенаведеним, у задоволенні клопотання представника ТОВ «Кей-Колект» про закриття провадження у справі слід відмовити, оскільки вказаний спір підсудний суду в порядку цивільного судочинства, а закриття провадження у справі призведе до порушення гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прав на доступ до суду.

Щодо суті спору, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Із зазначеної норми матеріального права можливо зробити висновок, що судовому захисту підлягає лише порушене, невизнане або оспорюване цивільне право позивача. При цьому відповідачем у такому разі має бути саме особа, яка безпосередньо порушила, не визнала або оспорює цивільні права позивача.

У розглядуваному випадку, заявляючи даний позов в порядку цивільного судочинства, позивач посилається на порушення її права власності на спірне нерухоме майно, що спричинено зверненням стягнення на це майно з боку іпотекодержателя – ТОВ «Кей-Колект».

Отже, у розглядуваному цивільну спорі, належним відповідачем може бути саме іпотекодержатель – ТОВ «Кей-Колект», а не приватний нотаріус, який в даному випадку діяв лише як державний реєстратор речових прав на нерухоме майно.

Слід зазначити, що вирішення даного спору по суті безпосередньо впливає та може вплинути на права та законні інтереси ТОВ «Кей-Колект» як іпотекодержателя та нового власника спірного майна, а отже його залучення до справи лише як третьої особи недопустимо.

Однак, суд, за приписами ст.51 ЦПК України, не має права самостійно залучати або замінювати відповідача у цивільній справі, що випливає також із принципу диспозитивності цивільного процесу, відповідно до якого, кожна особа самостійно та на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами.

Також суд у даному випадку позбавлений можливості на підставі ч.5 ст.12 ЦПК України поставити дане питання на обговорення у судовому засіданні, оскільки позивач у судові засідання не прибуває, а її представник звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності.

З наведених вище мотивів, у задоволенні позовних вимог слід відмовити у зв'язку із пред’явлення позовних вимог без залучення належного відповідача – ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект».

Керуючись ст. 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно – відмовити.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачем у справі є ОСОБА_1, яка проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідачем у справі є приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, адреса робочого місця АДРЕСА_1.

Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача є:

1) ОСОБА_3, яка проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2;

2) ОСОБА_4, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_3;

3) ОСОБА_5, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_4.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмету спору на стороні відповідача є ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», адреса місцезнаходження м.Київ, вул. Кирилівська, буд.69, код ЄДРПОУ 37825968.

Повне рішення суду складено та підписано 29 січня 2019 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області ОСОБА_7