Рішення № 79459785, 18.01.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13909/18

Провадження № 2/161/91/19

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого судді Пушкарчук В.П.

при секретарі судового засідання Загоровській І.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів.

Свій позов мотивує тим, що з відповідачем перебував в зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду від 18 листопада 2011 року ухвалено стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі –1/3 частки від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 жовтня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач зазначає, що на даний час погіршився його матеріальний стан. Вказує, що проживає разом з батьками, які перебувають на його утриманні.

Також вказує, що на момент прийняття рішення про стягнення аліментів він не був працевлаштованим, однак на даний час він працевлаштований у військовій частині А3186, що у м. Луцьку.

На підставі наведеного, просить зменшити розмір аліментів та стягувати з нього на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/5 частки всіх видів його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позовних вимог. Суду пояснила, що позивач не бере участі у вихованні та утриманні дитини, жодної додаткової матеріальної допомоги у добровільному порядку не надає.

Заслухавши сторін, дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу у сторін народився син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 змінила прізвище «Панашій» на «Ліпша», про що в Книзі реєстрації зміни імені 08.02.2012 року зроблено актовий запис №15, що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені серії 1-ЕГ №003798.

Відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 листопада 2011 року ухвалено стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі –1/3 частки від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 жовтня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 11)

Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_3 працює у військовій частині А3186, загальна сума доходу за період з квітня 2018 року по листопад 2018 року без урахування аліментів становить 39 944 грн 75 коп.

Згідно довідки від 11.04.2018 року №350/495/1/21 позивач зареєстрований в гуртожитку військової частини А3186 разом з батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 та матір’ю ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка є безробітною.

Відповідно до довідки про доходи від 12.10.2018 року ОСОБА_2 працює у ПП «Спіріт Захід», загальна сума доходу за період жовтень 2017 – вересень 2018 становить 43 065, 19 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Враховуючи зміст ст.ст. 181 , 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Згідно із ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3.1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3.2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.

Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, не дозволяє йому утримувати дитину, він може зменшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.

Отже з урахуванням тієї обставини, що на утриманні позивача перебувають батьки, та враховуючи ту обставину, що з позивача стягуються аліменти в загальному розмірі, остаточна заробітна плата, яку він отримує після всіх відрахувань є занадто малою і не задовольняє всі його життєві потреби, таким чином, суд вбачає суттєву зміну матеріального стану у платника аліментів, тобто позивача, в порівнянні з його матеріальним становищем на момент ухвалення рішення про стягнення аліментів в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку на дитину, щомісячно, що відповідно до положень ст. 192 СК України є підставою для зменшення розміру аліментів.

Також при вирішенні даного спору слід врахувати обов'язок обох батьків на утримання кожної дитини та можливість матері (відповідача) теж надавати посильну допомогу.

Враховуючи вищевикладене, та те, що представлені позивачем докази на підтвердження факту погіршення його матеріального становища, що, відповідно, є підставою для зменшення розміру стягуваних з нього аліментів, в контексті положень ст.ст.76-80 ЦПК України є належними, допустимими, достовірними та достатніми, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3„Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст. 4, 8, 12, 13, 77, 81, 89, 141, 263, 264, 265,354 ЦПК України, на підставі ст.ст.181,182,192 СК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, в користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/3 частини до 1/5 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, в користь ОСОБА_2 - аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі – 1/5 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму визначеного для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП НОМЕР_1);

Відповідач: ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_8, вуд. 49 кв. 40; РНОКПП НОМЕР_2).

Повний текст рішення складено 25 січня 2019 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області ОСОБА_9