Рішення № 79458981, 17.01.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2019 Справа №914/1456/18

За позовом: Заступника керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі:

позивача: ОСОБА_1 міської ради, м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-дослідне виробниче підприємство “Джерело”, м. Львів,

про: внесення змін до договору оренди землі

Суддя Ділай У.І.

Секретар Куць М.Я.

За участі представників:

Від прокуратури: ОСОБА_2 – прокурор (Посвідчення № 032118 від 11.02.2015)

Від позивача: ОСОБА_3 – спеціаліст 1 категорії (Довірнесть №2901-вих-67 від 08.01.2019)

Від відповідача: не з’явився

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Заступника керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі позивача ОСОБА_1 міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-дослідне виробниче підприємство “Джерело” про внесення змін до договору оренди землі.

Ухвалою суду від 09.08.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 18.09.2018.

У зв’язку з самовідводом судді І.Б. Козак у справі № 914/1456/18, протоколом автоматичного розподілу судової справи від 20.09.2018р. було призначено головуючу суддю У.І. Ділай.

Ухвалою суду від 24.09.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання на 09.10.2018.

Ухвалою суду від 09.10.2018 підготовче судове засідання відкладено на 13.11.2018.

Ухвалою суду від 13.11.2018 продовжено строк підготовчого судового засідання та відкладено на 04.12.2018.

Ухвалою суду від 04.12.2018 підготовче судове засідання відкладено на 18.12.2018.

Ухвалою суду від 18.12.2018 підготовче судове засідання відкладено на 26.12.2018.

Ухвалою від 26.12.2018 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 17.01.2019.

Прокурор та позивач в судовому засіданні 17.01.2019 підтримали позовні вимоги, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

Відповідач в судове засідання 17.01.2019 явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

24.06.2010 між ОСОБА_1 міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідницьке виробниче підприємство «Джерело» укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий №4610137200:08:010:0050 загальною площею 0,5674 га на вул. Пластовій, 15 у м. Львові для обслуговування майнового комплексу. Вказаний договір зареєстрований в ОСОБА_1 міському відділі ОСОБА_1 регіональної філії центру ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.07.2010 за №04:10:469:00022 кн04-5 та у ОСОБА_1 міській раді 24.06.2010 за№Л-1 187, про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі №Л-2 вчинено запис.

Згідно з п. 5 Договору оренди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 981658,74 грн.

Пунктом 8 Договору оренди передбачено, що його укладено терміном на 10 (десять) років до 03.06.2020.

Відповідно до п. 9 Договору оренди, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 29449,76 грн. в рік, що становить 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

За змістом п. п. 10, 11 Договору оренди, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Орендна плата вноситься орендарем щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

У п. 13 договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, змін умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 36 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв'язується у судовому порядку.

Згідно з п.13 Договору оренди, розмір орендної плати переглядається відповідно до Закону України «Про оренду землі» та згідно з договором у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що міські ради правомочні розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законам до їх відання.

За твердженням прокуратури, встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у договорі через його невідповідність встановленому законом розміру, ОСОБА_1 міська рада вправі вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення до нього відповідних змін. Згідно з відомостями відділу у м. Львові ГУ Держгеокадастру у Львівській області №10-13-0.37-517/109-18 від 07.05.2018 у 2018 році нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий № 4610137200:08:010:0050 становить 4877937,80грн.

Як зазначено в позовній заяві, з набранням чинності Податковим кодексом України визначено, що з 01.01.2011 річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам ст. 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

Відповідно до вимог пунктів 288.1, 288.2, 288.3, 288.4 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового Кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п. 5.2 ст. 5 Податкового кодексу щодо відносин оподаткування, розмір орендної плати (плати за землю в будь-якому разі не може бути меншим за розмір земельного податку (пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ГЖ України) та перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (пп. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПК України).

Ухвалою ОСОБА_1 міської ради № 631 від 30.06.2016 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова» затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Львова (п. 1 ухвали), встановлено, що ця нормативна грошова оцінка земель м. Львова вводиться у дію з 01.01.2017 (п. 2 ухвали), а також покладено на орендарів земельних ділянок у м. Львові обов’язок внести зміни до договорів оренди землі у частині розрахунку орендної плати за землю (п. 5 ухвали).

Враховуючи те, що ухвала ОСОБА_1 міської ради № 631 від 30.06.2016 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова», яка оприлюднена в газеті «Ратуша» (число 25 (1792) 7-13 липня 2016 року), є чинною, у встановленому законом порядку не скасована, а тому дана ухвала є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Відтак, за твердженням прокуратури, орендна плата за земельну ділянку кадастровий номер №4610137200:08:010:0050 повинна становити 146338,13 грн в рік, що дорівнює 3 відсоткам нормативно-грошової оцінки даної земельної ділянки на 2018 рік.

За вказаних обставин, прокуратура звернулася до Господарського суду Львівської області з позовною заявою про внесення змін у спірний договір оренди земельної ділянки від 24.06.2010.

Відповідач заперечив проти позову, зазначивши, що прокурором не подано достатніх доказів на підтвердження своїх повноважень, необхідності для звернення із даним позовом до суду в інтересах позивача, до матеріалів справи не додано жодних доказів, які б підтверджували неможливість позивача самостійно звернутись до господарського суду.

Також відповідач повідомив, що ОСОБА_1 міською радою не направлено підписаних примірників договору №А-1187 про внесення змін до договору оренди землі. Відтак, за твердженням відповідача стороною, що безпідставно ухиляється від внесення змін до спірного договору є ОСОБА_1 міська рада. За вказаних обставин, на переконання відповідача, сплачений прокурором за подання позову в даній справі судовий збір в розмірі 1762,00грн підлягає покладенню на позивача: ОСОБА_1 міську раду.

Крім цього, відповідач просив, що в разі задоволення позовних вимог вказати, що зміни до спірного договору набирають чинності з моменту набрання рішення у цій справі законної сили.

Прокуратура заперечила проти покликань відповідача про безпідставність поданого нею позову в інтересах ОСОБА_1 міської ради, вказавши, що підставою для представництва інтересів держави є невнесення змін до договору оренди, що порушує право міської ради на отримання в передбаченому законом обсязі коштів, які зараховуються до місцевого бюджету, та порушує інтереси держави у сфері контролю за нарахуванням та сплатою плати за землю.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

У цій справі прокурор зазначив про порушення вимог правових приписів у зв’язку із невнесенням змін до договору оренди, що порушує право міської ради на отримання в передбаченому законом обсязі коштів до місцевого бюджету, а також порушує інтереси держави у сфері контролю за нарахуванням та сплатою плати за землю.

Виходячи із вищенаведеного, Господарський суд Львівської області приходить до висновку про підставність звернення прокурора, оскільки ОСОБА_1 міською радою не вживались заходи цивільно-правового реагування, спрямовані на внесення змін до спірного договору, що стало підставою для звернення прокурора із позовною заявою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17.

Також слід зазначити, що позивач: ОСОБА_1 міська рада подав запропоновану редакцію змін до договору оренди землі, відповідно до якої розміри нормативної грошової оцінки та орендної плати за користування земельною ділянкою такі ж як і визначеному прокурором в позові. Тобто позивач підтримав позовні вимоги.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач 24.06.2010 уклали договір оренди земельної ділянки кадастровий №4610137200:08:010:0050 загальною площею 0,5674 га на вул. Пластовій, 15 у м. Львові для обслуговування майнового комплексу, у зв’язку із чим набули взаємних прав і обов’язків.

Статтею 627 ЦК унормовано, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК). Згідно з положеннями частини 1 статті 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною 1 статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

За змістом статті 792 ЦК за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності, а частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначено перелік істотних умов договору оренди землі: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (частини 1 та 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі").

Згідно з пунктом 14.1.125 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" 11.12.2003 № 1378-IV (далі - Закон України № 1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частина 2 статті 20 Закону України № 1378-IV).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років (частини 1 та 2 статті 18 Закону України № 1378-IV).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Крім того, відповідно до цього ж Закону органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад, сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні правові акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються неодноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відповідно до наведених вище положень чинного законодавства нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 Податкового кодексу України (відповідну правову позицію Верховного Суду України викладено у постанові від 02.03.2016 у справі № 922/538/14).

Згідно з частини 1 статті 628 ЦК зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом частини 5 статті 59 Закону України №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Порядок оприлюднення зазначених актів (не пізніше як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання) визначено статтею 12 Закону України № 1160-IV.

Як встановлено судом та не заперечено сторонами справи, ухвалою ОСОБА_1 міської ради № 631 від 30.06.2016 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова» затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Львова (п. 1 ухвали), встановлено, що ця нормативна грошова оцінка земель м. Львова вводиться у дію з 01.01.2017 (п. 2 ухвали), а також покладено на орендарів земельних ділянок у м. Львові обов’язок внести зміни до договорів оренди землі у частині розрахунку орендної плати за землю (п. 5 ухвали). Вказана ухвала ОСОБА_1 міської ради оприлюднена в газеті «Ратуша» (число 25 (1792) 7-13 липня 2016 року), тобто є чинною, у встановленому законом порядку не скасована, а відтак є підстави для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

За вказаних обставин, відповідно до положень чинного законодавства нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який не може бути меншим, ніж визначено у статті 288 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 27.02.2018 у справі № 921/265/17-г/17.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимога прокурора про внесення змін у спірний договір є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Судовий збір покладається на позивача та відповідача, оскільки, спір виник з їх вини.

Керуючись статтями 4, 7 ,13, 14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Внести зміни у договір від від 24.06.2010 оренди земельної ділянки кадастровий №4610137200:08:010:0050 загальною площею 0,5674 га на вул. Пластовій, 15 у м. Львові, укладений між ОСОБА_1 міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідницьке виробниче підприємство «Джерело», із викладенням пунктів 5, 9 цього договору оренди в наступній редакції:

« 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4877937,80 грн»;

« 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 146338,13 грн. (сто сорок шість тисяч триста тридцять вісім гривень тринадцять копійок) в рік, що становить 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок №33215812700006 ГУ ДКСУ у Львівській області, МФО 825014. Отримувач: міський бюджет для Личаківського району м. Львова, ЄДРПОУ 38007620. Код платежу 18010600».

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідницьке виробниче підприємство «Джерело» (79005, м. Львів, вул. Миколи Вороного, 2, ідентифікаційний код 36860855) на користь Прокуратури Львівської області (розрахунковий рахунок №35211093000774 УДКСУ у м. Києві, МФО 820172, ідентифікаційний код - 02910031) 881,00 грн судового збору.

4.Стягнути з ОСОБА_1 міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, ідентифікаційний код 04055896) на користь Прокуратури Львівської області (розрахунковий рахунок №35211093000774 УДКСУ у м. Києві, МФО 820172, ідентифікаційний код - 02910031) 881,00 грн судового збору.

5.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України. Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст складено 28.01.2019.

Суддя Ділай У.І.