Ухвала суду № 79458841, 23.01.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.01.2019Справа № 908/4057/14За позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський завод скловиробів"

до 1) Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

2) Державної казначейської служби України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ceska Exportni Banka, a.s.

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Міністерство юстиції України та Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"

За участю прокуратури

про стягнення 11 663 600,00 грн.

в межах справи №23/334-б

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітметал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський завод скловиробів" (ідентифікаційний код 32375135)

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

при секретареві судового засідання Судаку С.С.

Представники сторін:

від ліквідатора ТОВ "Артемівський завод скловиробів": Лойфер А. О., довіреність № б/н від 11.01.19;

від Бахмутського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області: Коваленко В.М., довіреність № б/н від 15.11.18,

від Ceska Exportni Banka a.s., Титич В.М.;

від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України": Жабінець Н.А., довіреність № 010-00/7829 від 29.12.18, ;

від Міністерства юстиції України: Васіна І.О., довіреність № 13573/20.3/22-18 від 20.12.18;

від прокуратури м. Києва: Константинова І.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду м. Києва перебуває заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський завод скловиробів" до 1) Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області; 2) Державної казначейської служби України за участю третіх осіб:Ceska Exportni Banka, a.s., Міністерства юстиції України та Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про стягнення 11 663 600,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва (Суддя Домнічева І.О.) від 25.08.2016 відмовлено в задоволенні позову.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2016, справу передано до Господарського суду міста Києва для розгляду у межах справи № 23/334-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський завод скловиробів".

Постановою Верховного суду від 19.06.2018 залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2018.

Після надходження до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 908/4057/14 передано на розгляд суді Паську М.В. без застосування автоматизованої системи розподілу справ між суддями для розгляду у межах справи № 23/334-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський завод скловиробів".

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 18.10.2018 задоволено самовідвід судді Паська М.В. від розгляду справи № 908/4057/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський завод скловиробів" до відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, Державної казначейської служби України за участю Ceska Exportni Banka, a.s., Міністерства юстиції України, прокуратури про стягнення на суму 11 663 600,00 грн. у межах справи № 23/334-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський завод скловиробів" та від розгляду справи № 23/334-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський завод скловиробів".

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями справу № 23/334-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський завод скловиробів" передано на розгляд судді Мандичеву Д.В., а матеріали справи № 908/4057/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський завод скловиробів" до відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, Державної казначейської служби України за участю Ceska Exportni Banka, a.s., Міністерства юстиції України, прокуратури про стягнення на суму 11 663 600,00 грн. у межах справи № 23/334-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський завод скловиробів" відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на розгляд судді Омельченку Л.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.10.2018 суддею Омельченком Л.В. вирішено передати справу № 908/4057/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський завод скловиробів" до відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, Державної казначейської служби України за участю Ceska Exportni Banka, a.s., Міністерства юстиції України, прокуратури про стягнення 11 663 600,00 грн. за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду у межах провадження у справі № 23/334-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський завод скловиробів".

Згідно протоколу повтороного автоматизованого розподілу справ, вказану заяву передано на розгляд судді Мандичеву Д.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.11.2018 прийнято позовну заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський завод скловиробів" до 1) Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області; 2) Державної казначейської служби України за участю третіх осіб: Ceska Exportni Banka, a.s., Міністерства юстиції України та Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про стягнення 11 663 600,00 грн. до свого провадження до розгляду в межах справи № 23/334-б. Підготовче судове засідання призначено на 19.11.18.

22.10.2018 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Ceska Exportni Banka, a.s. про здійснення розгляду справи № 908/4057/14 колегіально.

15.11.2018 до суду надійшов відзив Державної казначейської служби України на позовну заяву.

16.11.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла відповідь ТОВ "Артемівський завод скловиробів" на пояснення ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України".

19.11.2018 до суду надійшли пояснення по справі від Ceska Exportni Banka, a.s..

У судовому засіданні 19.11.2018 представник ТОВ "Артемівський завод скловиробів" надала представникам копії відповіді на пояснення ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України".

Представник ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" заявила у судовому засіданні клопотання про повернення ТОВ "Артемівський завод скловиробів" відповіді на пояснення ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" без розгляду.

19.11.2018 у судовому засіданні судом оголошується перерва у підготовчому засіданні до 10.12.2018.

03.12.2018 до Господарського суду м. Києва надійшли заперечення ТОВ "Артемівський завод скловиробів" на клопотання ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про повернення відповіді позивача на пояснення без розгляду.

10.12.2018 до суду надійшли пояснення від прокуратури м. Києва стосовно предмету спору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.12.2018 відмовлено у задоволенні клопотання Ceska Exportni Banka a.s. про колегіальний розгляд справи, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 14.01.2019.

У судове засідання з'явилися представники позивача, відповідача-1, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 та прокуратури. Представники Державної казначейської служби України та Ceska Exportni Banka a.s. у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином.

Представниками не надано жодних письмових пояснень та додаткових клопотань у судовому засіданні.

З огляду на відсутність у сторін заяв та клопотань, у підготовчому засіданні 14.01.2019 судом були вчинені дії, передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

За наслідками судового засідання 14.01.2019 судом була постановлена ухвала, якою було закрите підготовче провадження у справі № 908/4057/14 та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 23.01.2019.

Під час судового засідання 23.01.2019 ліквідатор ТОВ "Артемівський завод скловиробів" (далі - Завод) просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

У свою чергу, представник Ceska Exportni Banka a.s. (далі - Банк) підтримав позицію ТОВ "Артемівський завод скловиробів" щодо необхідності задоволення позовних вимог. При цьому представник вказаної третьої особи під час судового засідання 23.01.2019 просив суд надати додатковий час для надання уточнень до звіту з незалежної оцінки майна, однак таке усне клопотання третьої особи було відхилено судом з підстав того, що всі докази та пояснення мали бути вчинені сторонами до закінчення підготовчого провадження у справі, тобто у цій справі до 14.01.2019, однак Ceska Exportni Banka a.s. таким своїм правом не скористався.

Представник Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі - ВДВС) в призначеному судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві та додаткових письмових поясненнях.

У свою чергу представник Міністерства юстиції України підтримав позицію ВДВС та просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Також, представник ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини та факти викладені у письмових поясненнях. Також, представник третьої особи просив суд застосувати до вимог Заводу наслідки пропуску строку позовної давності.

Представник прокуратури під час судового засідання 23.01.2019 заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмових поясненнях.

Державна казначейська служба України не направила свого представника для участі в судовому засіданні 23.01.2019, причини неявки суду не повідомила, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.

Розглянувши заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський завод скловиробів" про стягнення 11 663 600,00 грн. шкоди, суд встановив наступне.

17.07.2006 між Ceska Exportni Banka a.s. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артемівський завод скловиробів» був укладений кредитний договір № 21030 (далі - кредитний договір).

У відповідності до п. 2.1., 2.2 кредитного договору Банк зобов'язався надати Заводу кредит у розмірі, що не перевищує 11 475 000, 00 євро з метою використання кредитних коштів для фінансування поставок згідно договору поставки від 29.03.2006 № 9934, що укладений між заводом та «Склострой Турнов ЧЗ, с.р.о». Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором перед заводом, надав Заводу кредит у розмірі 6 807 050,00 євро. Кредит було надано двома платежами: 10.11.2006 на у 4 725 000,00 євро та 22.01.2007 на суму 2 807 050,00 євро.

З метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором між Банком та Заводом 13.10.2006 був укладений іпотечний договір (далі - договір іпотеки), який цією ж датою було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Слободяном В.М. та зареєстрований у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 1561. Договір іпотеки зареєстрований в реєстрі заборон за № 121. Згідно договору іпотеки Банку надано в іпотеку нерухоме майно Заводу, перелік якого наведений у додатку № 1 до договору іпотеки.

15.08.2006 між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артемівський завод скловиробів» було укладено іпотечний договір № 6806Z230, предмет іпотеки аналогічний предмету, який зазначено в іпотечному договорі між Сеskа Ехрогtnі Ваnка, а.s. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артемівський завод скловиробів» (нерухоме майно заводу).

Згідно приписів частини 1 та 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, а також обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вищевказані обставини мають преюдиційне значення для вирішення цього спору, оскільки є такими, що встановлені постановою Донецького окружного адміністративного суду в справі № 2а/0570/6049/2012 від 22.10.2012 (яка набрала законної сили згідно ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012) та не потребують повторного доведення. При цьому під час розгляду цього спору сторонами наведені факти не спростовані.

Виконавчими написами приватних нотаріусів Харківського міського нотаріального округу Сульженко Ж. О. та Левковою М. В. було здійснене звернення стягнення на рухоме та нерухоме майно ТОВ "Артемівський завод скловиробів" на користь ВАТ "Державний експортно - імпортний банк України" в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами, зокрема: виконавчий напис № 1490 про звернення стягнення на майно ТОВ "Артемівський завод скловиробів" на користь ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 19.09.2007 бланк /ВЕХ № 167006/, вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сульженко Ж. О.; виконавчий напис № 1489 про звернення стягнення на майно ТОВ "Артемівський завод скловиробів" на користь ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 19.09.2007 бланк /ВЕХ № 167021/, вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сульженко Ж. О.; Виконавчий напис № 1756 про звернення стягнення на майно ТОВ "Артемівський завод скловиробів" на користь ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 19.12.2007 бланк № /ВКА № 798875/, вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левковою М. В.; Виконавчий напис № 112 про звернення стягнення на майно ТОВ "Артемівський завод скловиробів" на користь ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 21.01.2008 бланк № /ВЕХ № 749623/, вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левковою М. В.; Виконавчий напис № 113 про звернення стягнення на майно ТОВ "Артемівський завод скловиробів" на користь ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 21.01.2008 бланк /ВКС № 749624/, вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левковою М. В.; Виконавчий напис про звернення стягнення на майно ТОВ "Артемівський завод скловиробів" на користь ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 04.03.2008 бланк № /ВКЕ № 691961/, вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сульженко Ж. О.

20.09.2007 старшим державним виконавцем відділу ДВС Артемівського МРУЮ за заявою ВАТ «УКРСІББАНК» м. Харків відкриті виконавчі провадження з примусового виконання написів нотаріуса №№ 1487,1488,1489,1490, виданих 19.09.2007 року приватним нотаріусом Сульженко Ж.О. про стягнення з ТОВ Артемівський завод скловиробів» на користь ВАТ «Державний експертно-імпортний банк» в особі філії ВАТ «Укрсімбанк» м. Харків простроченої заборгованості за рахунок майна ТОВ «Артемівський завод скловиробів» відповідно до кредитних угод № 6807У13 від 29.05.2007, № 6806К29 від 23.03.2006, № 6805К12 від 10.03.2005, № 6805К11 від 10.03.2005 у розмірі 1 919 254, 26 грн.

04.10.2007 державним виконавцем відділу ДВС Артемівського МРУЮ в присутності понятих представника стягувача головного механіка та начальника цеха ТОВ «Артемівський завод скловиробів» здійснений опис майна, про що складений акт опису й арешту майна. Описане майно було передано на відповідальне зберігання керівнику ТОВ «Артемівський завод скловиробів».

31.10.2007 державним виконавцем складений акт про передачу описаного 04.10.2007 майна на відповідальне зберігання ВАТ «Укрсімбанкк».

28.01.2008 за постановою начальника Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Карташова О.М. «Про передачу виконавчого провадження» начальнику відділу ДВС Артемівського МРУЮ необхідно було здійснити передачу зведеного виконавчого провадження № 5 зв. від 24.12.2007, згідно виконавчих написів нотаріуса 1487,1488,1489,1490 від 19.09.2007, №1756 від 19.12.2007, №112,113 від 21.01.2008 про стягнення боргу з ТОВ «Артемівський завод скловиробів» на користь ВАТ «Державний експертно-імпортний банк» в особі філії «Укрсімбанк м.Харків, загальної суми 6 112 417,87 грн. головному державному виконавцю підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Донецькій області.

29.01.2008 матеріали зведеного виконавчого провадження № 5 зв. від 24.12.2007 прийняті до виконання головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, про що свідчить постанова про прийняття до виконання виконавчого провадження.

10.07.2008 головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно боржника ТОВ «Артемівський завод скловиробів».

25.08.2009 за постановою начальника підрозділу примусового виконання рішень та на підставі акту прийому-передачі, до відділу ДВС Артемівського МРУЮ з підрозділу примусового виконання рішень Головного Управляння юстиції у Донецькій області, були передані матеріали зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з ТОВ «Артемівський завод скловиробів».

01.06.2010 між ВДВС та приватним підприємством «Нива - В.Ш.» був укладений договір № 0510269 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом і іпотеки. 22.06.2010 проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки, яке належить Заводу, про що складено протокол № 0510269-1 від 22.06.2010 року. 08.07.2010 року ВДВС затверджено акт № 0510269 від 08.07.2010 про виконання робіт (послуг).

19.07.2010 року проведені прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки, яке належить заводу, про що складено протокол № 0510321-2 від 19.07.2010. У звітах оцінювача ОСОБА_12 визначено вартість майна ТОВ «Артемівський завод скловиробів», яке було продане в ході проведення аукціонів з реалізації арештованого майна спеціалізованою торгівельною організацією. 29.11.2010 ВДВС видано акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки. Отримані кошти було розподілено на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», відповідно до процедури виконавчого провадження.

Вказані обставини не потребують повторного доказування, оскільки встановлені у межах розгляду адміністративної справи, про що вказано у постановою Донецького окружного адміністративного суду в справі № 2а/0570/6049/2012 від 22.10.2012 (яка набрала законної сили згідно ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012).

Разом з тим, ухвалою господарського суду міста Києва від 30.08.2007 за заявою ТОВ "Елітметал" порушено провадження у справі № 23/334-б про банкрутство ТОВ "Артемівський завод скловиробів", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.01.2011 Ceska Exportni Banka a.s. визнано кредитором ТОВ "Артемівський завод скловиробів" на загальну суму 6 913 364,22 євро, що в еквіваленті складає 72 187 558,62 грн., як кредитора першої черги. Кредиторські вимоги Банку ґрунтувались на Кредитному договорі № 21030 від 17.07.2006, Іпотечному договорі від 23.10.2006 (укладеному в забезпечення зобов'язання за Кредитним договором № 21030), за умовами якого боржник передав в іпотеку нерухоме майно - комплекс, який розташований за адресою: Донецька область, м. Артемівськ, вул. Кірова, 2, 36.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.06.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Артемівський завод скловиробів", до якого включено також вимоги ВАТ "Державний експортно-імпортний банк", як такі, що забезпечені заставою майна боржника, на загальну суму 112 241 226,74 грн.

Постановою господарського суду міста Києва від 18.08.2011 у справі № 23/334-б ТОВ "Артемівський завод скловиробів" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Лойфера А. Е..

Як стверджує заявник - ліквідатор ТОВ «Артемівський завод скловиробів», останньому в ході ліквідаційної процедури стало відомо, що під час здійснення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчих написів нотаріуса було реалізоване майже все рухоме та нерухоме майно банкрута.

Так, ліквідатор стверджує про спричинення позивачу збитків у розмірі 11 663 600,00 грн. протиправними діями Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області під час здійснення примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 19.09.2007 № 1490, оскільки здійснена державною виконавчою службою сукупність дій була направлена на звернення стягнення та реалізацію шляхом продажу на прилюдних торгах нерухомого майна, яке в цьому виконавчому написі зазначено не було.

Внаслідок вказаних дій ліквідаційна маса боржника - ТОВ "Артемівський завод скловиробів" зменшена, в результаті чого не має достатніх коштів та майна для задоволення вимог кредиторів, у тому числі й Ceska Exportni Banka a.s., оскільки в ліквідаційній процедурі задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника відповідно до черговості, встановленої Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тобто в визначений Законом порядок.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ліквідатор вважає, що належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є постанова Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2012 у справі № 2а/0570/6049/2012, якою зокрема, визнано протиправними дії відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження в частині примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 19.09.2007 року № 1490 шляхом звернення стягнення на майно та реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах майна товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський завод скловиробів», яке не зазначене у виконавчому написі нотаріуса від 19.09.2007 року № 1490.

Протиправність дій із здійснення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 19.09.2007 № 1490 за твердженням ліківідатора, полягає, зокрема, в протиправності дій з реалізації нерухомого майна, яке не було зазначено у вказаному виконавчому написі, а саме: Будівлі заводоуправління, інв. № 1617, Літера Ж, загальною площею 345,40 кв.м; Навісу над папером, інв. № 2914, Літера И, загальною площею 187,6 кв.м.; Будівлі медпункту, інв. № 1629, Літера К, загальною площею 355,2 кв.м.; Будівлі електропідстанції та нового складеного цеху, інв. № 1658, Літера Л, загальною площею 326,40 кв.м.; Складу склотари, інв.. № 1654, Літера 3, загальною площею 1263,7 кв.м.; Будівлі їдальні (електроцеху), інв. № 1644, Літера Е, загальною площею 249,40 кв.м.; Будівлі клубу, інв. № 1647, Літера Д, загальною площею 270,3 кв.м.; Складу матеріалів, інв. № 1619, Літера Г, загальною площею 87,70 кв.м.; Будівлі електропідстанції інв. № 1628, Літера В, загальною площею 165,10 кв.м.; Димової труби інв. № 788, загальною площею 4,05 кв.м.; Димової труби ЦЦС інв. № 790, загальною площею 1,5 кв.м., висотою 36м.; Димова труба інв. № 784, загальною площею 1,0 кв.м., висотою 27,5м.; Нафтовишки НВ/цеху, інв. № 1623, загальною площею 14,50 кв.м.; Будівлі гаражу, інв. № 3597, Літера Е1 Ж1, загальною площею 651,4 кв.м.; Будівлі картонажного цеху (масло цеху), інв. № 1645, Літера Б, загальною площею 1260,80 кв.м.; Будівлі парокотельні № 1, будівлі бані МВЦ, інв. № 1625,1620, Літери Р1 ПІ, загальною шющею-140,50 кв.м.; Будівлі машинованного цеху, інв. № 1624, Літера 01, загальною площею 3280,20 кв.м.; Побутового корпусу МВЦ, інв. .№ 3554, Літера НІ, загальною площею 593,80 кв.м.; Боксу арочного, інв. № 3636, Літера МІ, загальною площею 598,50 кв.м.; Будівлі панельно-металевої, інв. № 1665, Літера И1 К1 ЛІ, загальною площею - 1041,60 кв.м.; Будівлі конюшні, інв.№ 1660, Літера 3, загальною площею 102,50 кв.м.; Будівлі РБЦ, інв.№ 1647, Літера Д1, загальною площею-557,20 кв.м.; Навісу над пилорамою, інв. № 1662, Літера Г1, загальною площею 217,80 кв.м.; Складу готової продукції, інв. № 1618, Літера Б1, загальною площею 793,20 кв.м.; Градирні МВЦ, інв. № 1648, Літера Я, загальною площею 34,8 кв.м.; Насосної перекачки води, інв. № 1651, Літера Ю, загальною площею 44,1 кв.м.; Сторожової будки, інв. № 1664, Літера 3, загальною площею 14,90 кв.м.; Складу ядохімікатів, інв.№ 1663, Літера Щ, загальною площею 43,20 кв.м.; Будівлі нового складського цеху, інв. № 1657, Літера, Щ,Ч, загальною площею 1260,80 кв.м.; Насосної перекачування, інв. № 1643, Літера Ц, загальною площею 14,70 кв.м.; Будівлі парокательної № 2, інв. № 1633, Літера X, загальною площею 46,90 кв.м.; Сховища пального, інв. № 770, Літера Ф, загальною площею 55,8 кв.м.; Будівлі виробництва кольорового скла та обробки ЦЦС, інв. № 1630, 1631, Літера У,Т, загальною площею 1893,60 кв.м.; Будівлі боємийки, інв. 1656, Літера С, загальною площею 98,60 кв.м.; Будки вагової, інв. № 1655, Літера Р, загальною площею 25,00 кв.м.; Градирні цеху склотари, інв. № 789, Літера П, загальною площею 34,80 кв.м.; Навісу над доломітом, інв. № 1659, Літера Н, загальною площею 165,0 кв.м.; Будівлі складу сировинних матеріалів з рампою, інв. № 1639, Літера О, загальною площею 763,20 кв.м.; Будівлі цеху склотари, інв. № 1641, Літера М, загальною площею 3004,20 кв.м.

На підставі звіту з незалежної оцінки майна Д-08/01/14, встановлено, що під час проведення виконавчого провадження з реалізації майна ТОВ «Артемівський завод скловиробів» органами державної виконавчої служби завдано останньому збитків в розмірі 11 663 600,00 грн (округлено).

Враховуючи вищевикладене, ліквідатор, посилаючись на положення статей 1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу України та просить суд задовольнити позовні вимоги.

ВДВС заперечуючи проти заявленого позову, в своєму відзиві зазначає, що на примусовому виконанні у відділі ДВС Артемівського МРУЮ перебувало зведене виконавче провадження про стягнення заборгованості з ТОВ «Артемівський завод скловиробів» на користь ВАТ «Укрексімбанк».

З метою визначення ринкової вартості описаного та арештованого майна, 18.12.2009 державним виконавцем, при примусовому виконанні виконавчих написів нотаріуса Харківського міського нотаріального округу № 1487, 1488, 1489,1490 від 19.09.2007 року, №1756 від 19.12.2007, № 112.113 від 21.01.2008, № 408 від 04.03.2008 року про стягнення з ТОВ «Артемівський завод скловиробів» на користь ВАТ «Державний експертно-імпортний банк» в особі філії ВАТ «Укрсімбанк» загальної суми боргу у розмірі 11 840 677,91 грн., відповідно до статті 14 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадження .

22.01.2010 державним виконавцем на адреси ТОВ «Артемівський завод скловиробів «АТ Укрсімбанк» рекомендованим листом надіслано повідомлення про вартість майна, що належить боржнику згідно звітів оцінювача від 18.01.2010 та 19.01.2010 року.

Відповідно до протоколу № 05026 про проведення аукціону по реалізації рухомого майна, яке належить ТОВ «Артемівський завод скловиробів» від 16.04.2010, «ДП Укррезерв» проведений аукціон по реалізації рухомого майна боржника - 3 одиниці, майно придбано за 1 311 000,00 грн.,

Відповідно до протоколу № 05026 про проведення аукціону по реалізації рухомого майна яке належить ТОВ «Артемівський завод скловиробів» від 16.04.2010, «ДП Укррезерв» проведений аукціон по реалізації рухомого майна боржника - 9 одиниць, майно придбано за 102 200,00 грн.,

Аукціон з реалізації арештованого рухомого майна, яке належить боржнику проводився 04.06.2010, згідно протоколів №№ 0510207-1, 0510207-2, 0510207-3, 0510207-4, 0510207-5, 0510207-6, 0510207-7, 0510207-8, 0510207-9.

Прилюдні торги по реалізації нерухомого майна, що є предметом іпотеки, яке належить ТОВ «Артемівський завод скловиробів» проводились 22.06.2010 та 19.07.2010, згідно протоколів №0510269-1 та 0510321-2.

22.11.2010 державним виконавцем відділу складений акт про реалізацію предмета іпотеки при примусовому виконанні виконавчого напису № 1490 від 19.07.2007. Акт складений на підставі протоколу з реалізації нерухомого майна підприємства боржника, що є предметом іпотеки №0510269-1 від 22.06.2010 та №0510321-2 від 19.07.2010.

06.09.2011 до відділу ДВС Артемівського МРУЮ від арбітражного керуючого Лойфера А.Е. надійшла постанова господарського суду міста Києва №23/334-Б від 18.08.2011 про визнання ТОВ «Артемівський завод скловиробів» банкрутом.

09.09.2011 державним виконавцем відділу виконавчі провадження, за зведеним виконавчим провадженням, в тому числі з примусового виконання виконавчих написів нотаріуса Харківського міського нотаріального округа №1487,1489,1490 від 19.09.2007, закінчені за пунктом 7 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» та 12.09.2011 виконавчі документи, з переліком, надіслані рекомендованим листом арбітражному керуючому Лойферу А.Е. за адресою 51200 Дніпропетровська область м.Новомосковськ пров. Барачний, 28-6 та 22.09.2011 особисто отримані арбітражним керуючим, як то вбачається з рекомендованого поштового повідомлення.

Постановою начальника управляння державної виконавчої служби Головного управляння юстиції у Донецькій області від 10.07.2013 було здійснено перевірку на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення, законності дотримання державним виконавцем чинного законодавства при здійсненні виконавчих дій по зведеному виконавчому провадження про стягнення заборгованості з ТОВ «Артемівський завод скловиробів». Перевіркою встановлено, що дії державних виконавців відділу ДВС Артемівського МРУЮ та підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Донецькій області здійснювалися відповідно до вимог чинного законодавства.

Звернення стягнення на майно та реалізація шляхом продажу на прилюдних торгах майна ТОВ «Артемівський завод скловиробів» проводилось в межах зведеного виконавчого провадження, до складу якого входило декілька виконавчих написів нотаріуса, які були винесені на підставі іпотечних договорів, зокрема іпотечного договору № 68062Z230. Посвідчено приватним нотаріусом від 15.08.2006 за реєстром № 3522, саме в якому і зазначено перелік майна, яке було реалізоване шляхом продажу на прилюдних торгах 22.11.2010 року.

При цьому, відповідач вказав про безпідставність посилання ліквідатора на доведеність протиправності дій територіального органу державної служби, стосовно примусового виконання напису нотаріусу від 19.09.2007 № 1490 шляхом звернення стягнення на майно та реалізації на прилюдних торгах майна вказаного товариства оскільки адміністративний позов Ceska Exportni Banka a.s. до відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, треті особи: ліквідатор ТОВ «Артемівський завод скловиробів» Лойфер Антон Едуардович; ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі його філії ПАТ «Укрсімбанк» в м.Харкові, ТОВ «ХодПоліБуд» про визнання неправомірними дій, противоправною бездіяльність та скасування рішень - задоволено частково.

Аналогічних підстав заперечення проти позовних вимог дотримується Міністерство юстиції України та Державна казначейська служба України, додавши при цьому, що ліквідатором не доведено наявності всіх складових для застосування приписів статті 1173 Цивільного кодексу України.

У свою чергу, ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» у своїх поясненнях зауважує про відсутність підстав задоволення позову ліквідатора, обґрунтовуючи тим, що прилюдні торги з реалізації майна заводу не скасовані та відбулись відповідно до чинного законодавства, про що за твердженнями третьої особи вказано у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2012 у справі № 2а/0570/6049/2012. Також, представник третьої особи неодноразово наголошував на тому, що в межах адміністративної справи № 2а/0570/6049/2012 судом були частково задоволені вимоги Ceska Exportni Banka a.s., а саме задоволено сім позовних вимог із тридцяти восьми заявлених. Крім того, ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» просить суд застосувати наслідки пропуску строку позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Прокуратура у своїх письмових поясненнях та під час судового розгляду цього спору зазначала, що на виконання вимог статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції до 08.03.2011) державний виконавець повідомив сторони виконавчого провадження про оцінку арештованого майна та право на оскарження оцінки майна. Претензій, зауважень або оскаржень щодо висновків оцінювача до відділу ДВС або до суду від сторін виконавчого провадження не надходило протягом встановленого десятиденного строку. Також, прокурор просить суд відмовити у задоволення позову ТОВ «Артемівський завод скловиробів» у повному обсязі, у зв'язку з недоведеністю вчинення ВДВС цивільного правопорушення. Прокурор зазначив, що позивачем не доведено причинного зв'язку між неправомірними діями (бездіяльністю) ВДВС. Крім того, прокурор зазначив, що СВ Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області 07.05.2018 внесені відомості до ЄРДР № 12018050150001072 за частиною 2 статті 367 КК України за фактом невиконання службових обов'язків працівниками Бахмутського ВДВС в Донецькій області в частині здійснення у 2010 році реалізації майна боржника - Заводу, яке передано ним під заставу Чеському Експортному банку без повідомлення власника та заставоутримувачів, однак 20.10.2018 вказане кримінальне провадження закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України.

У своїх письмових поясненнях Ceska Exportni Banka a.s. повністю підтримує заявлений позов, додатково зазначивши, що ВДВС здійснило реалізацію майна заводу, яке було передано у заставу Банку, порушивши порядок реалізації майна, передбачений приписами статей 3, 52, 89 Закону України «Про виконавче провадження».

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, беручи до уваги висновки Київського апеляційного господарського суду в постанові від 19.03.2018 та Верховного Суду в постанові від 19.06.2018, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).

Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, г) вина.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами Цивільного кодексу України відповідальність настає незалежно від вини.

Особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.

Відповідно до частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.

Умовами статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1)втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 1173 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність вини не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

На відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми статті 1173 ЦК України допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини органу державної влади та його посадової або службової особи.

Таким чином, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій чи бездіяльності цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями чи бездіяльністю і заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної влади та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Як судом встановлено вище та не спростовано сторонами у межах розгляду цього спору, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2012 у справі № 2а/0570/6049/2012 (яка набрала законної сили згідно ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012) були визнані протиправними дії відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження в частині примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 19.09.2007 року № 1490 шляхом звернення стягнення на майно та реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах майна товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський завод скловиробів», яке не зазначене у виконавчому написі нотаріуса від 19.09.2007 року № 1490.

При цьому, ухвалюючи таке рішення Донецький окружний адміністративний суд виходив з того, що статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі написи нотаріусів.

У виконавчому написі вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сульженко Ж.О. 19.09.2007 за № 1490 чітко зазначено перелік майна, на яке звернуто стягнення із зазначенням заставної вартості кожної одиниці переліченого майна, проте державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, в порушення вимог Законів України «Про виконавче провадження», «Про іпотеку», «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» було складено акт про реалізацію предмета іпотеки від 22.11.2010, зазначено, що згідно виконавчого напису нотаріусу від 19.09.2007 року за № 1490 стягнення звернуто на комплекс нежилих будівель і споруд, яких не зазначено у виконавчому написі взагалі.

Отже, факт неправомірності дій державного виконавця на момент розгляду господарським судом спору про відшкодування шкоди вже встановлений постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2012 у справі № 2а/0570/6049/2012 (яка набрала законної сили згідно ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012), і в цій частині мають преюдиційне значення для вирішення даного спору.

Водночас суд відзначає, що у постанові Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 та у постанові Верховного Суду в постанові від 19.06.2018 було зазначено, що суду першої інстанції належало встановити, чи правомірно проводились виконавчі дії з примусового виконання виконавчих документів, а саме реалізації майна боржника на прилюдних торгах, під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду про порушення справи про банкрутство ТОВ "Артемівський завод скловиробів", з урахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Проте, у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2012 у справі № 2а/0570/6049/2012 була надана правова оцінка позовним вимогам Ceska Exportni Banka, a.s. щодо визнання протиправними дій відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, пов'язаних із здійсненням виконавчого провадження та реалізацією майна товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський завод скловиробів» у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський завод скловиробів», введеному у справі про банкрутство № 23/334-6.

У вказаній постанові Донецький окружний адміністративний суд дійшов висновку про те, що дії державного виконавця щодо виконання виконавчих написів приватних нотаріусів про звернення стягнення на заставлене майно та подальша реалізація цього майна на торгах після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство заставодавця є правомірними і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права. Такий висновок суду був також обґрунтований тим, що аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України у постанові № 21-120а11 від 19.09.2011.

Таким чином, в силу статті 75 Господарського процесуального кодексу України вказані обставини не підлягають додатковому дослідженню, встановленню та доведенню в межах цієї справи.

Щодо факту наявності шкоди та її розміру суд зазначає наступне.

Як судом встановлено вище, ухвалою господарського суду міста Києва від 30.08.2007 за заявою ТОВ "Елітметал" порушено провадження у справі № 23/334-6 про банкрутство ТОВ "Артемівський завод скловиробів".

За приписами статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції чинній до 19.01.2013) банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Вказаною статтею передбачено, що ліквідацією є припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Згідно частини 1 статті 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції чинній до 19.01.2013) у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Як встановлено судом вище, постановою Господарського суду міста Києва від 18.08.2011 у справі №23/334-б ТОВ "Артемівський завод скловиробів" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Лойфера А. Е.

Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя (частини 1, 2 статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції чинній до 19.01.2013).

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та сторонами не спростовано, що спірне нерухоме майно в кількості 56 інвентарних одиниць було реалізоване з прилюдних торгів за ціною 418 627,13 грн, як то зазначено в акті державного виконавця від 22.11.2010 про реалізацію предмета іпотеки при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса № 1490 від 19.09.2007. Вказаний акт був скасований постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2012 у справі № 2а/0570/6049/2012, проте факт скасування акту не спростовує вказаної у ньому суми грошових коштів отриманих внаслідок реалізації спірного нерухомого майна.

Українською універсальною біржею було виготовлено Звіт з незалежної оцінки майна Д-08/01/14, в якому визначено ринкову вартість нерухомого майна Заводу станом на 22.06.2010, яке було реалізоване під час примусового виконання виконавчих написів. Ринкова вартість такого майна, за даними оцінки, склала 12 082 227,00 грн.

Звітом з незалежної оцінки майна Д-08/01/14 встановлено, що обсяги реалізації майна за протоколами торговельних організацій в розмірі 3 153 200 грн. відрізняються від обсягів отриманих фактично коштів в розмірі 2 411 591,13 грн. За результатами аналізу документів виконавчого провадження визначено, що обсяги майна, переданого покупцеві за актами приймання-передачі майна та Свідоцтв про право власності в розмірі 2 633 827,13 грн. відрізняється від обсягів отриманих фактично коштів в розмірі 2 411 591,13 грн.

Експертом при здійсненні оцінки, проведено ідентифікацію майна, за яке отримані грошові кошти. Таким майном (об'єктом оцінки), щодо якого експертом виконано розрахунок вартості, станом на 22.06.2010 є комплекс нерухомого майна в кількості 56 інвентарних одиниць.

З огляду на викладене, звітом з незалежної оцінки майна Д-08/01/14 встановлено, що під час проведення виконавчого провадження, Заводу було завдано шкоди 11 663 600 грн. При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що розмір шкоди дорівнює різниці між сумами оціненої ринкової вартості спірного майна станом на день прилюдних торгів та фактичною сумою реалізації.

За приписами статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах, зокрема, рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Статтею 13 вказаного Закону передбачено,що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Таким чином, з метою усунення сумнівів щодо об'єктивності здійсненої оцінки майна та завданих збитків Завод надав до суду рецензією від 12.09.2014, загальним висновком якої визначено: «Звіт з незалежної оцінки майна Д-08/01/14, реальні збитки, заподіяні заставним кредиторам третіми особами під час процедури банкрутства ТОВ «Артемівський завод скловиробів» повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна».

Керуючись викладеним, беручи до уваги, що спірне нерухоме майно в кількості 56 інвентарних одиниць було реалізоване за ціною, що значно відрізняється від ринкової вартості вказаного майна у бік зменшення, а також той факт, що грошові кошти від реалізації спірного майна були скеровані на вимогу та на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", суд дійшов висновку про те, що мала місце зміна майнового стану Заводу в бік зменшення та останньому, як власнику спірного майна було завдано шкоду, розмір якої дорівнює різниці між ринковою вартістю майна та фактично отриманою сумою грошових коштів, тобто в розмірі 11 663 599,87 грн. При цьому суд не погоджується із тим, що Заводом при зверненні із даним позовом до суду заявлено до відшкодування округлену суму 11 663 600,00 грн, оскільки загальні правила округлення сум не розповсюджуються в даному випадку, оскільки може призвести до порушення прав особи, яке полягає у покладенні більшого обсягу відповідальності.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Разом з тим, Пленум Верховного Суду України у постанові від 27 березня 1992 № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" зазначив, що "розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини".

Причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, заподіяною потерпілому, є обов'язковою умовою настання відповідальності.

Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана якимись іншими обставинами. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 920/316/17 від 08.05.2018 та № 920/31/18 від 21.12.2018.

Як вказано судом вище, у виконавчому написі вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сульженко Ж.О. 19.09.2007 за № 1490 чітко було зазначено перелік майна, на яке звернуто стягнення із зазначенням заставної вартості кожної одиниці переліченого майна, проте державним виконавцем, в порушення вимог Законів України «Про виконавче провадження», «Про іпотеку», «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» було складено акт про реалізацію предмета іпотеки від 22.11.2010, зазначено, що згідно виконавчого напису нотаріусу від 19.09.2007 року за № 1490 стягнення звернуто на комплекс нежилих будівель і споруд, яких не зазначено у виконавчому написі взагалі.

З викладеного слідує, що саме неправомірне здійснення опису майна згідно виконавчого напису № 1490 від 19.09.2007, якого не було вказаному в ньому та передача такого майна на реалізацію державним виконавцем призвело до зміни майнового стану Заводу в бік зменшення, що у подальшому призвело до завдання шкоди останньому.

При цьому, суд критично оцінює доводи Міністерства та ВДВС про те, що оцінка та реалізація спірного майна не здійснюється державним виконавцем, а тому в його діях відсутній склад цивільного правопорушення. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що діям суб'єкта оціночної діяльності та спеціалізованої організації з організації торгів передують обов'язкові дії державного виконавця, який в свою чергу повинен діяти із дотриманням норм чинного законодавства, чого останнім вчинено не було, як то встановлено було у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2012 у справі № 2а/0570/6049/2012.

Суд відхиляє доводи третьої особи - ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», покладені в основу заперечень проти позову з підстав того, що предметом розгляду цього спору є встановлення наявності підстав деліктної відповідальності, передбаченої приписами статті 1173, 1174 ЦК України. Як встановлено судом вище, законодавець пов'язує можливість притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди із необхідною наявністю фактів неправомірних дій чи бездіяльності цього органу чи його посадових або службових осіб, шкоди та причинного зв'язку між неправомірними діями чи бездіяльністю і заподіяною шкодою. При цьому норми чинного законодавства не передбачають імперативних норм щодо необхідності визнання неправомірною або скасування самої процедури, при виконанні або реалізації якої були вчинені ті чи інші неправомірні дії органу чи його посадових або службових осіб. У даному випадку в межах розгляду цього спору, законодавець не зобов'язує суд встановлювати наявність чи відсутність підстав для скасування прилюдних торгів, які відбулись 22.06.2010 та 19.07.2010. Крім того, факт того, що прилюдні торги 22.06.2010 та 19.07.2010 не скасовані та відбулись відповідно до чинного законодавства, про що вказано у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2012 у справі № 2а/0570/6049/2012, не виключає та не спростовує встановлений судом факт протиправних дій відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, пов'язаних із здійсненням виконавчого провадження в частині примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 19.09.2007 року № 1490 шляхом звернення стягнення на майно та реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах майна Заводу, яке не зазначене у виконавчому написі нотаріуса від 19.09.2007 року № 1490. При цьому, саме по собі часткове задоволення адміністративного позову в межах справи № 2а/0570/6049/2012 не є у прямій залежності із відсутністю встановленого факту протиправних дій відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції.

Судом враховано, що як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні №12-рп/2001 від 03.10.2001 у справі № 1-36/2001, не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на утримання органів державної влади.

Таким чином, з врахуванням наведених норм права, відшкодування шкоди в даній справі може здійснюватись лише за рахунок державного бюджету (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України у справі № 67/157-10 від 25.05.2011 року).

Відповідно до частин 1, 2 статті 25 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Частиною 1 статті 48 Бюджетного кодексу України встановлено, що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка, зокрема, передбачає здійснення Державним казначейством України: операцій з коштами державного бюджету, розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів.

Враховуючи положення вищенаведених норм чинного законодавства України, позивачу надане право звернутися до суду з вимогою про відшкодування з Державного бюджету України державою в особі органів, які виконують функції управління коштами Державного бюджету, а не за рахунок коштів, виділених державою на утримання органів, що завдали шкоду.

Водночас, при розгляді справ за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної діями (бездіяльністю) органів влади, судам слід враховувати, що співвідповідачами у таких справах є відповідні органи Державної казначейської служби України. До того ж, не вимагається наявність порушення вказаними органами прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду в справі № 907/769/17 від 26.07.2018.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З системного аналізу вищевикладеного слідує, що Заводом належними та допустимими доказами доведена наявність всіх складових цивільного правопорушення в діях Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, з якими законодавець пов'язує можливість застосування до останнього приписів статті 1173 Цивільного Кодексу України, а саме: факт неправомірності дій державного виконавця встановлений постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2012 у справі № 2а/0570/6049/2012 (яка набрала законної сили згідно ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012), Заводу, як власнику спірного майна було завдано шкоду в розмірі 11 663 599,87 грн, причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що саме державним виконавцем було складено акт про реалізацію предмета іпотеки від 22.11.2010 на підставі якого стягнення звернуто на комплекс нежилих будівель і споруд, яких не зазначено у виконавчому написі нотаріусу від 19.09.2007 року за № 1490.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення відповідача та третіх осіб не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Щодо заяви Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про застосування наслідків пропуску строків позовної давності суд зазначає наступне.

За приписами частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Водночас згідно статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» є третьою особою в цій справі та його права є обмеженими щодо подання заяви про застосування позовної давності, у той же час суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати свої права в примусовому порядку через суд (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.11.2013 у справі № 6-116цс13).

Частинами 4, 5 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

При цьому визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. За змістом норми частини 1 статті 261 ЦК України для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.10.2014 у справі № 6-152цс14).

Як зазначено в постанові Верховного Суду України від 03.02.2016 у справі № 6-75цс15, формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов'язане не лише з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини.

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Як встановлено судом вище, предметом спору у межах цієї справи відшкодування шкоди Заводу, завданої незаконними діями ВДВС. При цьому, як зазначалось, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є, зокрема, факти неправомірних дій чи бездіяльності цього органу чи його посадових або службових осіб, які мають підтверджуватись відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиційне значення для справи про відшкодування шкоди.

З викладеного слідує, що відсутність відповідного рішення суду унеможливлює звернення із позовом до суду в порядку статті 1173, 1174 ЦК України.

Так, у межах цього спору рішення суду, яким були встановлені факти неправомірних дій ВДВС слід вважати постанову Донецького окружного адміністративного суду в справі № 2а/0570/6049/2012 від 22.10.2012 (яка набрала законної сили згідно ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012).

З огляду на вказане слідує, що позивачем не пропущений трирічний строк на звернення із даним позовом до суду, оскільки такий строк сплив 06.12.2015, у той час як із позовом ліквідатор звернувся 14.10.2014, що підтверджується відтиском штемпеля вхідної кореспонденції Господарського суду Запорізької області на титульному аркуші позовної заяви.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини, наведенні норми та беручи до уваги, що відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, то за таких підстав позовні вимоги Заводу підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір за розгляд справи покладається відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 74-78, 86, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський завод скловиробів" до Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області та Державної казначейської служби України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Ceska Exportni Banka, a.s. та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Міністерство юстиції України та Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" про стягнення 11 663 600,00 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна,6, ідентифікаційний код 37567646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський завод скловиробів" (03127, м. Київ, пр.-т 40-річчя Жовтня, 100/2, ідентифікаційний код 32375135) грошові кошти в розмірі 11 663 599 (одинадцять мільйонів шістсот шістдесят три тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн.,87 коп., у відшкодування завданої шкоди Бахмутським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

3. У іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.

Повний текст ухвали складений 29.01.2019

Суддя Д.В. Мандичев