Рішення № 79458764, 21.01.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.01.2019Справа № 910/12337/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бівер С"

до Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест"

про стягнення заборгованості в розмірі 474 043,93 грн.

Представники сторін:

від позивача: Іваницька О.П., ордер КС № 486675;

від відповідача: Пащенко О.О., ордер КВ № 754663.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бівер С» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» про стягнення заборгованості в розмірі 474 043,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором на виконання профілактичних робіт, робіт по усуненню пошкоджень на лінійно-кабельних спорудах, кінцевих пристроях і абонентському обладнанні № 4600034532 від 18.07.2017 в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

12.10.2018 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

25.10.2018 представником відповідача подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, у якому позивачем також заявлено клопотання про поновлення строку на звернення із клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2018 призначено судове засідання з розгляду справи по суті.

06.11.2018 представником позивача подано відповідь на відзив.

12.11.2018 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

12.11.2018 представником відповідача подано заяву про те, що докази понесених відповідачем витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення у справі.

У судове засідання 12.11.2018 представники сторін з'явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 постановлено здійснювати розгляд справи №910/12337/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 10.12.18

28.11.2018 представником позивача подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

10.12.2018 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч. ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України).

Частиною 4 ст. 167 ГПК України унормовано, що заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 судом встановлено відповідачу строк - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень на відповідь на відзив та доказів направлення заперечень на відповідь на відзив позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2018 представником позивача подано відповідь на відзив, з доказами її направлення відповідачу, яку, згідно поштового ідентифікатора № 0200242045628, зазначеного у описі вкладення у цінний лист, відповідач отримав 09.11.2018

Відтак, кінцевим строком для подання відповідачем заперечень на відповідь на відзив є 14.11.2018 включно.

Згідно з ч. 1 ст. 184 ГПК України у строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи відсутність клопотань про продовження або поновлення процесуальних строків, враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги подані відповідачем заперечення на відповідь на відзив.

У судове засідання 10.12.2018 представники сторін з'явились.

За результатами судового засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.01.2019.

10.01.2019 представником позивача подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

21.01.2019 представником позивача подано доповнення до заяви позивача про попередній розрахунок та заяву про надання часу для складання доповнення до відзиву та заперечень.

У судове засідання 21.01.2019 представники сторін з'явились.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГПК України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

В обґрунтування заяви про надання часу для складання доповнення до відзиву та заперечень, позивач зазначив, що у зв'язку зі зміною представника позивача, останній має намір скористатися правами та подати доповнення до відповіді на відзив.

Однак, згідно з ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

В свою чергу, зміна представника не є тією поважною причиною, оскільки не тягне за собою зміну прав та обов'язків сторін у справі, а відтак, означена заява залишається без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 21.01.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2017 року між Приватним акціонерним товариством «Фарлеп-Інвест» (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бівер С» (далі - підрядник, відповідач) укладено Договір на виконання профілактичних робіт, робіт по усуненню пошкоджень на лінійно-кабельних спорудах, кінцевих пристроях і абонентському обладнанні (далі - Договір), за умовами якого, замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми або залученими силами і засобами, у відповідності з діючими в телекомунікаційній галузі керівними нормативними документами, та домовленістю сторін, що зазначені в Додатках до Договору, в обумовлений строк, виконувати профілактичні роботи, роботи з обслуговування та усунення пошкоджень на лінійно-кабельних спорудах, кінцевих пристроях та абонентському обладнанні (далі - роботи).

Відповідно до п. 1.2 Договору лінійно-кабельні споруди, кінцеві пристрої та клієнтське обладнання доступу (далі - об'єкти), що обслуговуються за цим Договором територіально знаходяться в межах центральної та північної частини Одеси, міста Южний та Миколаїв та визначені в Додатку № 10.

Підрядник власними силами забезпечує виконання робіт, зазначених в п. 1.1 цього Договору (п.1.3 Договору).

У відповідності до п. 2.1 Договору технічні вимоги щодо виконання профілактичних робіт, робіт по усуненню пошкоджень на лінійно-кабельних спорудах, кінцевих пристроях і абонентському обладнанні, для відновлення сервісів клієнтам (Телефонія/VoIP/ADSL/ Ethernet/IPTV/КПД/WiFi) наведені у Додатку № 2 до Договору.

Перелік ТМЦ, що замовник надає підряднику та норми витрат матеріалів визначені у Додатку № 5 до Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору вартість робіт, які можуть виконуватись в межах виконання цього Договору, визначені в Додатку № 1 до Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору загальна вартість робіт за цим Договором складається із вартості робіт по всім підписаним сторонами Актам виконаних робіт та не може перевищувати: 5 449 824 грн.

За умовами п. 3.3 Договору оплата виконаних робіт за Договором проводиться щомісячно, на підставі підписаного сторонами акту приймання виконаних робіт, протягом тридцяти календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання виконаних робіт.

Оплата за Договором проводиться у національній валюті України - гривні, шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок підрядника (п. 3.4 Договору).

Пунктом 3.5 Договору визначено, що замовник має право не проводити остаточний розрахунок за підсумками Договору до моменту надання підписаного з боку підрядника акту звірки.

Відповідно до п. 4.1 Договору підрядник зобов'язаний виконувати роботи відповідно до вимог, умов, приписів, визначених на момент підписання Договору у Додатках, правил, звичаїв ділового обороту та умов цього Договору.

Пунктом 4.2 Договору узгоджено, що замовник здійснює контроль і технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю виконаних робіт. При здійсненні контролю замовник має право одержувати від підрядник необхідну інформацію та допомогу.

Згідно з п. 4.4 Договору на підтвердження факту виконання робіт підрядником у звітному місяці і приймання їх замовником сторони підписують відповідний акт (-и) приймання виконаних робіт.

У відповідності до п. 4.6 Договору по завершенню виконання робіт підрядник надає замовнику оформлену документацію: Акт приймання виконаних робіт; відомість використаних матеріалів та обладнання.

Пунктом 4.7 Договору узгоджено, що підрядник зобов'язаний не пізніше третього календарного дня місяця, наступного за звітним, складати два екземпляри Акта (-ів) приймання-передачі виконаних робіт та надавати їх замовнику в електронному вигляді для перевірки та погодження. Замовник погоджує Акт (-и) приймання виконання робіт протягом 1 робочого дня та погоджує електронний варіант. Якщо третій календарний день припадає на неробочий день, Акт (-и) приймання виконаних робіт можуть бути передані замовнику в електронному вигляді в останній робочий день, який передує третьому календарному дню. Після погодження електронного варіанту Акта (-ів) приймання-передачі виконаних робіт, підрядник передає оригінали акта (-ів) приймання виконаних робіт разом із рахунком на оплату та податковою накладною не пізніше 7 числа місця наступного за звітним. Оригінали мають співпадати з погодженим електронним варіантом - виправлення оригіналів не допускається.

Сторони домовились, що замовник надає підряднику перелік матеріалів, які визначені у Додатку № 5 до Договору. Вартість інших матеріалів, які не включено у додаток до Договору, але можуть бути використані підрядником для виконання робіт, включено у вартість робіт підрядника за Договором та додатково не компенсуються замовником (п. 4.9 Договору).

Згідно з п. 4.10 Договору сторони зобов'язуються підписувати щоквартально акти звірок залишків ТМЦ в підзвіті, які готуються підрядником і надаються для перевірки замовнику в період з 5 по 7 число місця, наступного за звітним. Підписаний з боку замовника Акт звірки передається підряднику протягом 10 календарних днів після його отримання.

У відповідності до п. 4.11 Договору підрядник в строк до одного тижня (після закінчення строку дії Договору (або розірвання) зобов'язаний повернути підзвіт на склад. В разі неповернення, замовник має право суму підзвіту врахувати при взаєморозрахунках за надані послуги/виконані роботи.

Пунктами 4.12-4.14 Договору сторонами погоджено, що порядок отримання/повернення ТМЦ наведено у Додатку № 6 до Договору. Порядок оцінки ефективності діяльності підрядника наведено у Додатку № 9 до Договору. Порядок та терміни усунення пошкоджень телекомунікаційних послуг наведено у Додатку № 4 до Договору. Роботи за цим Договором проводяться з використанням допоміжних матеріалів, інструменту, приборів, автотранспорту та палива підрядника. За винятком ТМЦ, наведених у Додатку № 5.

Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 Договору перелік об'єктів та сайтів наведено у Додатку № 10 до Договору. Порядок доступу на об'єкти наведений у Додатку № 7 до Договору.

Відповідно до п. 6.1.6 та п. 6.1.7 Договору замовник зобов'язаний підписати акт приймання виконаних робіт протягом 5 робочих днів з моменту отримання Акту, або надати мотивовану відмову від його підписання та оплатити виконані роботи на умовах, визначених цим Договором та Додатками.

У відповідності до пунктів 6.2.4-6.2.6 Договору замовник має право відмовитись від прийняття робіт у випадку виявлення недоліків або зменшити оплату робіт (за фактично виконаний об'єм робіт); якщо підрядник допустив недоліки в роботі - вимагати безоплатного виправлення цих недоліків; приймати результати виконаних підрядником робіт, шляхом підписання Акту приймання виконаних робіт.

Договір діє з 18.07.2017 до 17.07.2018. Строк дії Договору може бути продовжений сторонами шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору (п. 14.1 Договору).

Додатком № 8 до Договору узгоджено штрафні санкції.

Додатком № 6 до Договору погоджено порядок отримання/повернення ТМЦ.

Як зазначає позивач, ТОВ «Бівер С» протягом 2017-2018 років виконував свої договірні зобов'язання щодо виконання профілактичних робіт, робіт по усуненню пошкоджень на лінійно-кабельних спорудах, кінцевих пристроях і абонентському обладнанні на загальну суму 4 283 016 грн., відповідач в свою чергу, не в повному обсязі виконав договірні зобов'язання по оплаті прийнятих робіт, та оплатив їх вартість частково, в сумі 3 856 117,98 грн., внаслідок чого, станом на 14.09.2018 у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 426 898,02 грн. за виконані у квітні роботи.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що листом від 07.05.2018 № 103/01-10/06 підрядника було повідомлено про те, що при виконанні робіт за Договором № 4600034331 та Договором № 4600034532 допущено порушення термінів усунення пошкоджень, що встановлені Договорі, а розмір штрафних санкцій за результатами ушкодження становить 1 864 294,14 грн., при цьому, згідно даних автоматизованої системи обліку «Мета Гіс» розмір штрафних санкцій за несвоєчасне виконання робіт за період чинності Договору № 4600034532 вирахуваний за формулою, визначеною п. 2 Додатку становить 707 901,14 грн. Відповідач зазначає, що обґрунтованих пояснень щодо несвоєчасного виконання робіт за Договором не надав, а відтак, з огляду на наведене та права, надані замовнику п. 3 Додатку № 8, суми за всіма Актами приймання-передачі виконаних робіт за Договором № 4600034532 зменшено на суму 707 901,14 грн., що в свою чергу, свідчить про відсутність будь-якої заборгованості відповідача перед позивачем.

Також, відповідач заперечуючи проти позову, зазначає, що на виконання вимог Договору та в порядку, що оформлений Додатком № 6, підрядник регулярно отримував від замовника ТМЦ, що оформлено відповідними накладними, однак позивачем частково використано отримані ТМЦ, що підтверджується відомостями використання матеріалів та обладнання, підрядник отримані та не використані ТМЦ замовнику не повернув, в зв'язку з чим, листом № 515/04-11 від 20.09.2018 ТОВ «Бівер С» було нагадано про те, що підрядником жодного разу протягом дії Договору не були виконані обов'язки, що встановлені п. 4.10 Договору щодо надання щомісячних актів звірок залишків ТМЦ та повідомлено про те, що станом на 17.09.2018 підрядником не повернуто ТМЦ на суму 883 227,69 грн.

Таким чином, відповідач зазначає, що враховуючи наведені обставини, загальний обсяг виконаних підрядником робіт, що оформлені Актами приймання-передачі та які повинні бути оплачені відповідно до умов Договору, мають бути зменшені на суму штрафних санкцій у розмірі 707 901,14 грн. та на суму не повернутих ТМЦ в розмірі 883 227,69 грн., а відтак, за доводами відповідача, замовником оплачено роботи підрядника в обсязі більшому, ніж це передбачено умовами Договору.

Також, відповідач зазначає, що систематичне тлумачення змісту Договору свідчить про те, що замовник має право не проводити остаточний розрахунок за підсумками Договору до моменту надання виконавцем Акту звірки залишків ТМЦ, в свою чергу, акт звірки взаєморозрахунків, що надісланий на адресу відповідача 28.08.2018 та на який посилається позивач, як на підставу власних вимог, не є тим Актом, від отримання якого залежить виникнення у замовника обов'язку провести остаточний розрахунком за Договором.

Крім того, відповідач зазначає, що якщо припустити, що наданий позивачем Акт звірки розрахунків відповідає умовам укладеного Договору, то у цьому випадку, у замовника виник обов'язок оплати всіх належних позивачу сум не в порядку п. 3.3 Договору, а з моменту надання такого Акту, тобто з 28.08.2018, що в свою чергу, має наслідком неправильне визначення позивачем моменту з якого позивач нараховує пеню, 3% річних, а отже і необґрунтованість наданого позивачем розрахунку штрафних санкцій.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором підряду, а відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з п. 4.4 Договору на підтвердження факту виконання робіт підрядником у звітному місяці і приймання їх замовником сторони підписують відповідний акт (-и) приймання виконаних робіт.

У відповідності до п. 4.6 Договору по завершенню виконання робіт підрядник надає замовнику оформлену документацію: Акт приймання виконаних робіт; відомість використаних матеріалів та обладнання.

Як вбачається з матеріалів справи, в рамках Договору позивачем виконано робіт на суму 4 283 016 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами приймання виконаних робіт № 5/07 від 31.07.2017 на суму 97 824 грн., № 6/07 від 31.07.2017 на суму 97 824 грн., №5/08 від 31.08.2017 на суму 227 076 грн., № 6/08 від 31.08.2017 на суму 227 076 грн., № 5/09 від 30.09.2017 на суму 227 076 грн., № 6/09 від 30.09.2017 на суму 227 076 грн., № 5/10 від 31.10.2017 на суму 227 076 грн., № 6/10 від 31.10.2017 на суму 227 076 грн., № 5/11 від 30.11.2017 на суму 227 076 грн., № 6/11 від 30.11.2017 на суму 227 076 грн., № 5/12 від 31.12.2017 на суму 227 076 грн., № 6/12 від 31.12.2017 на суму 227 076 грн., № 5/01 від 31.01.2018 на суму 227 076 грн., № 6/01 від 31.01.2018 на суму 227 076 грн., № 6/02 від 28.02.2018 на суму 227 076 грн., № 5/02 від 28.02.2018 на суму 227 076 грн., № 6/03 від 31.03.2018 на суму 227 076 грн., № 5/03 від 31.03.2018 на суму 227 076 грн., № 6/04 від 30.04.2017 на суму 227 076 грн., № 5/04 від 30.04.2018 на суму 227 076 грн., які підписані представниками сторін.

Водночас, з Акту приймання виконаних робіт № 5/01 від 31.01.2018 на суму 227 076 грн., вбачається, що сторонам узгоджено, що сума штрафних санкцій складає 4 603,98 грн., сума до сплати - 222 472,02 грн., з Акту приймання виконаних робіт № 5/02 від 28.02.2018 на суму 227 076 грн. вбачається, що узгоджена сума штрафних санкцій складає 9 013,02 грн., сума до сплати - 218 062,98 грн., у Акті приймання виконаних робіт № № 5/03 від 31.03.2018 на суму 227 076 грн. сторонами погоджено, що сума штрафних санкцій складає 5 713,84 грн., сума до сплати - 221 362,16 грн. та у Акті приймання виконаних робіт № 5/04 від 30.04.2018 на суму 227 076 грн. сторонами узгоджено, що сума штрафних санкцій складає 27 253,98 грн., сума до сплати - 199 822,02 грн.

Відтак, як встановлено судом, згідно узгоджених сторонами Актів приймання виконаних робіт за період з липня 2017 року по квітень 2018 року включно, позивачем виконано робіт на суму 4 283 016 грн., в свою чергу оплаті, з урахуванням нарахованих та погоджених штрафних санкцій підлягають роботи на суму 4 236 431,18 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що листом від 07.05.2018 № 103/01-10/06 підрядника було повідомлено про те, що при виконанні робіт за Договором № 4600034331 та Договором № 4600034532 допущено порушення термінів усунення пошкоджень, що встановлені Договорі, а розмір штрафних санкцій за результатами ушкодження становить 1 864 294,14 грн., при цьому, згідно даних автоматизованої системи обліку «Мета Гіс» розмір штрафних санкцій за несвоєчасне виконання робіт за період чинності Договору № 4600034532 вирахуваний за формулою, визначеною п. 2 Додатку становить 707 901,14 грн. Відповідач зазначає, що обґрунтованих пояснень щодо несвоєчасного виконання робіт за Договором не надав, а відтак, з огляду на наведене та права, надані замовнику п. 3 Додатку № 8, суми за всіма Актами приймання-передачі виконаних робіт за Договором № 4600034532 зменшено на суму 707 901,14 грн., що в свою чергу, свідчить про відсутність будь-якої заборгованості відповідача перед позивачем.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 15.05.2018 надіслав на адресу позивача Лист № 103/01-10/06 від 07.05.2018, у якому зазначив, що сума нарахованих санкцій по Договорам становить 1 739 706,09 грн.

Пунктом 3 Додатку № 8 до Договору визначено, що замовник, з моменту виникнення права на застосування штрафних санкцій передбачених Договором та п. 1 - п. 3 Додатку, направляє відповідне письмове повідомлення підряднику. Підрядник, з моменту отримання письмового повідомлення від замовника, зобов'язаний протягом п'яти робочих днів надати замовнику обґрунтовані пояснення щодо кожного факту виявленого порушенням. У випадку ненадання/несвоєчасного надання/ненадання необґрунтованих пояснень підрядником щодо відповідного письмового повідомлення замовника, передбачає виникнення права у замовника на не оплату наданих підрядником актів виконаних робіт (щодо яких (робіт) застосовуються замовником штрафні санкції) або зменшення суми оплати за будь-яким актом виконаних робіт (прийнятих робіт) на розмір штрафних санкцій передбачених у відповідному повідомленні замовника.

При цьому, пунктом 4.7 Договору узгоджено, що підрядник зобов'язаний не пізніше третього календарного дня місяця, наступного за звітним, складати два екземпляри Акта (-ів) приймання-передачі виконаних робіт та надавати їх замовнику в електронному вигляді для перевірки та погодження. Замовник погоджує Акт (-и) приймання виконання робіт протягом 1 робочого дня та погоджує електронний варіант. Якщо третій календарний день припадає на неробочий день, Акт (-и) приймання виконаних робіт можуть бути передані замовнику в електронному вигляді в останній робочий день, який передує третьому календарному дню. Після погодження електронного варіанту Акта (-ів) приймання-передачі виконаних робіт, підрядник передає оригінали акта (-ів) приймання виконаних робіт разом із рахунком на оплату та податковою накладною не пізніше 7 числа місця наступного за звітним. Оригінали мають співпадати з погодженим електронним варіантом - виправлення оригіналів не допускається.

З наявних у матеріалах справи Актів виконаних робіт, підписаних сторонами без заперечень та зауважень, вбачається, що сторонами за кожний період окремо погоджувались суми виконаних позивачем робіт, розмір штрафу та сума до оплати, що свідчить про те, що відповідач правом наданим пунктом 3 Додатку № 8 до Договору на зменшення суми до сплати на суму нарахованого штрафу скористався при підписання означених Актів приймання виконаних робіт.

Частинами 1 та 2 ст. 853 ЦК України визначено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Також, пунктом 4.2 Договору узгоджено, що замовник здійснює контроль і технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю виконаних робіт. При здійсненні контролю замовник має право одержувати від підрядник необхідну інформацію та допомогу.

Відтак, підписуючи означені Акти виконаних робіт, відповідач будь-яких зауважень щодо робіт, прийнятих за означеними актами, у Актах не висловив, що свідчить про необґрунтованість доводів відповідача про необхідність зменшення суми до сплати ще на суму штрафу у розмірі 707 901,14 грн.

Також, відповідач заперечуючи проти позову, зазначає, що на виконання вимог Договору та в порядку, що оформлений Додатком № 6, підрядник регулярно отримував від замовника ТМЦ, що оформлено відповідними накладними, однак позивачем частково використано отримані ТМЦ, що підтверджується відомостями використання матеріалів та обладнання, підрядник отримані та не використані ТМЦ замовнику не повернув, в зв'язку з чим, листом № 515/04-11 від 20.09.2018 ТОВ «Бівер С» було нагадано про те, що підрядником жодного разу протягом дії Договору не були виконані обов'язки, що встановлені п. 4.10 Договору щодо надання щомісячних актів звірок залишків ТМЦ та повідомлено про те, що станом на 17.09.2018 підрядником не повернуто ТМЦ на суму 883 227,69 грн.

Відповідно до статті 840 ЦК України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

Сторони домовились, що замовник надає підряднику перелік матеріалів, які визначені у Додатку № 5 до Договору. Вартість інших матеріалів, які не включено у додаток до Договору, але можуть бути використані підрядником для виконання робіт, включено у вартість робіт підрядника за Договором та додатково не компенсуються замовником (п. 4.9 Договору).

Згідно з п. 4.10 Договору сторони зобов'язуються підписувати щоквартально акти звірок залишків ТМЦ в підзвіті, які готуються підрядником і надаються для перевірки замовнику в період з 5 по 7 число місця, наступного за звітним. Підписаний з боку замовника Акт звірки передається підряднику протягом 10 календарних днів після його отримання.

У відповідності до п. 4.11 Договору підрядник в строк до одного тижня (після закінчення строку дії Договору (або розірвання) зобов'язаний повернути підзвіт на склад. В разі неповернення, замовник має право суму підзвіту врахувати при взаєморозрахунках за надані послуги/виконані роботи.

Пунктом 4.12 Договору сторонами погоджено, що порядок отримання/повернення ТМЦ наведено у Додатку № 6 до Договору.

Додатком № 6 до Договору сторонами узгоджено порядок отримання/повернення ТМЦ наведено у Додатку № 6 до Договору.

Пунктом 2 Додатку № 6 до Договору сторонами погоджено, що організація повернення, пакування та транспортування ТМЦ покладається на підрядника у визначені замовником та погоджені зі спеціалістом відділу логістики замовника строки та на зазначений спеціалістом відділу логістики замовника склад.

Однак, Листом № 08/30-1 від 30.08.2018 позивач звертався до відповідача та просив повідомити строки та склад для повернення залишків ТМЦ.

Відповідач в свою чергу, листом б/н від 09.10.2018 звернувся до позивача із вимогою про повернення товарно-матеріальних цінностей, не визначаючи при цьому ані строків повернення, ані складу повернення.

Будь-яких доказів на підтвердження надання відповідачем відповіді та зазначення необхідних даних для повернення ТМЦ, матеріали справи не містять.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Частиною 4 статті 612 Цивільного кодексу України установлено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з ч. 3 ст. 220 Господарського кодексу України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Аналіз зазначених норм закону дає підстави стверджувати, що термін "кредитор" у ст. 613 ЦК України використовується умовно як сторона, що у зобов'язальних правовідносинах протистоїть особі, яка є боржником. Виходячи з чого, зазначені в ч. 4 ст. 612 ЦК України умови настають, зокрема, у разі невиконання кредитором свого зобов'язання за договором шляхом належного прийняття або неприйняття виконаного боржником зобов'язання за договором, внаслідок чого прострочення боржника не може настати до виконання кредитором свого обов'язку.

Відтак, оскільки матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих саме на отримання ТМЦ, доводи відповідача про необхідність зменшення суми до сплати, на суму отриманих ТМЦ є необґрунтованими.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (стаття 854 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 3.3 Договору оплата виконаних робіт за Договором проводиться щомісячно, на підставі підписаного сторонами акту приймання виконаних робіт, протягом тридцяти календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання виконаних робіт.

Оплата за Договором проводиться у національній валюті України - гривні, шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок підрядника (п. 3.4 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за роботи виконані позивачем у квітні не розрахувався, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість, яка згідно умов Договору та Актів виконаних робіт складається з погодженої сторонами суми до сплати у розмірі 426 898,02 грн.

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, зазначає, що систематичне тлумачення змісту Договору свідчить про те, що замовник має право не проводити остаточний розрахунок за підсумками Договору до моменту надання виконавцем Акту звірки залишків ТМЦ, в свою чергу, акт звірки взаєморозрахунків, що надісланий на адресу відповідача 28.08.2018 та на який посилається позивач, як на підставу власних вимог, не є тим Актом, від отримання якого залежить виникнення у замовника обов'язку провести остаточний розрахунком за Договором.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що замовник має право не проводити остаточний розрахунок за підсумками Договору до моменту надання підписаного з боку підрядника акту звірки.

Однак, з умов Договору вбачається, що надане відповідачу пунктом 3.5 Договору право, не нівелює обов'язок відповідача, визначений п. 3.3 Договору та строк його виконання, а лише свідчить про наявність права на затримку оплати, у разі наявності спору щодо фактичних розрахунків між сторонами.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач оплачував виконані позивачем роботи та будь-яких доказів наявності спору щодо здійснення розрахунків за попередні періоди, що б свідчило про необхідність складення акту звірки з метою визначення суми до сплати, матеріали справи не містять.

У статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ст. 9 вказаного Закону).

Тобто, акт звірки взаєморозрахунків не належить до первинних документів бухгалтерської звітності, сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін, у той час як зобов'язання сторін підтверджуються первинними документами (договором, актом-прийому передачі, накладними рахунками, виписками з рахунків тощо).

А відтак, враховуючи наведене у сукупності, відповідач зобов'язаний здійснити оплату протягом тридцяти календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання виконаних робіт, який є первинним документом, на відміну від акту звірки взаєморозрахунків.

При цьому, суд також зазначає, що одностороння відмова відповідача від Договору, здійснена поза межами спірних періодів, жодним чином не впливає на обов'язок відповідача здійснити розрахунки та виконані позивачем роботи протягом строку дії Договору та прийняті відповідачем роботи за Актами.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

А відтак, з огляду на наведені приписи у сукупності та встановлені фактичні обставини справи, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 426 898,02 грн. за виконанні у квітні роботи є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 43 391,55 грн. та 3 % річних в розмірі 3 754,36 грн.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

За умовами пункту 11.7 Договору якщо замовник не проводить платежі, як це визначено цим Договором, то замовник виплачує підряднику виключну неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 43 391,55 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 3 754,36 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» (01011, м. Київ, провулок Євгена Гуцала, буд. 3; ідентифікаційний код: 19199961) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бівер С» (03150, м. Київ, вулиця Щорса, будинок 15, корпус 3; ідентифікаційний код: 39483377) заборгованість в розмірі 426 898 (чотириста двадцять шість тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 02 коп., пеню в розмірі 43 391 (сорок три тисячі триста дев'яносто одна) грн. 55 коп., 3% річних в розмірі 3 754 (три тисячі сімсот п'ятдесят чотири) грн. 36 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 7 110 (сім тисяч сто десять) грн. 66 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 29.01.2019.

Суддя О.А. Грєхова