Ухвала суду № 79458384, 28.01.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 10/4/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.01.2019 Справа № 908/101/16

м. Запоріжжя

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л. розглянувши матеріали подання Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25

до відповідача: приватного підприємця Гембицької Тетяни Олександрівни, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості в розмірі 13 123,33 грн.

без виклику учасників по даній справі

ВСТАНОВИВ:

25.01.19 до господарський суд Запорізької області надійшло подання за вих. від 09.01.19 № 427/3 за підписом державного виконавця Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Іващенко Ю.Ю. (яке погоджено начальником Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Логвін В.І.) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника фізичної особи Гембицької Тетяни Олександрівни, ІНФОРМАЦІЯ_1 без вилучення паспортного документа (далі Подання…).

В обґрунтування Подання … державний виконавець Іващенко Ю.Ю. зазначила, що на виконанні Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області знаходиться зведене виконавче провадження № 56439983 з виконання виконавчих документів, а саме:

- виконавчий лист № 2018/1781 виданий 23.07.12 про стягнення з Гембицької Т.О. на користь ПАТ «МЕГАБАНК» заборгованості у розмірі 21 800,90 грн.;

- наказ № 908/101/16 виданий 09.03.16 про стягнення з ПП Гембицької Т.О. на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» боргу у розмірі 11 083,50 грн.;

- наказ № 908/101/16 виданий 09.03.16 про стягнення з ПП Гембицької Т.О. на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» боргу у розмірі 3 257,86 грн.

За вказаними виконавчими документами боржником є Гембицька Тетяна Олександрівна, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Державним виконавцем 17.06.16 та 04.10.16 винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень, якими боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копії постанов направлено сторонам виконавчого провадження.

Як вказано в поданні, рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що:

- згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за боржником зареєстроване нерухоме майно на яке накладений арешт;

- згідно відповіді АІС «Автомобіль», рухоме майно не виявлено;

- згідно відповіді ДФС, інформація про номери рахунків не надходила;

- згідно відповіді ПФУ, інформацію не знайдено.

18.12.18 державним виконавцем здійснено вихід за адресою боржника, а саме: АДРЕСА_1. За вказаною адресою боржника не розшукано. Згідно відповіді Держпродспоживслужби (мовою оригіналу) с/г не зареєстрована.

Виконавцем на адресу боржника надсилались виклики від 18.05.18 за № 29005, від 04.12.18 за № 68431 та від 18.12.18 за № 70505 щодо явки боржника до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду. Однак, як вказано держвиконавцем, Гембицька Тетяна Олександрівна на виклики не з'явилась, про причини неявки не повідомила виконавця.

За повідомленням Державної міграційної служби України від 18.05.18, Гембицька Тетяна Олександрівна ІНФОРМАЦІЯ_1, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1, виданим 25.12.08 органом видачі 2301.

Посилаючись на те, що рішення до теперішнього часу не виконане, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів, державний виконавець просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон Гембицьку Тетяну Олександрівну ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 до виконання зобов'язань, покладених на неї за:

- виконавчим листом від 23.07.12 № 2018/1781, виданим Київським районним судом м. Харкова у справі № 2018/1781/2012 про стягнення з Гембицької Тетяни Олександрівни на користь ПуАТ «МЕГАБАНК» заборгованості за кредитним договором № 29-07П/2007 від 11.04.07 у розмірі 21 755,90 грн., третейський збір у розмірі 5,00 грн. та витрати на листування третейського суду у розмірі 40,00 грн.;

- судовим наказом виданим господарським судом Запорізької області 09.03.16 у справі № 908/101/16 про стягнення з ПП Гембицької Тетяни Олександрівни на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж боргу за спожиту активну електричну енергію у розмірі 11 083,50 грн.;

- судовим наказом, виданим господарським судом Запорізької області 09.03.16 у справі № 908/101/16 про стягнення з ПП Гембицької Тетяни Олександрівни на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж пені у розмірі 1 862,49 грн., 3 % річних у розмірі 111,95 грн., інфляційних втрат у розмірі 65,39 грн. та судового збору у розмірі 1 218,00 грн.

25.01.19 витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, на підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Запорізької області від 25.01.19 № П-38/19, враховуючи звільнення з посади судді-доповідача у справі № 908/101/16 Алейникової Т.Г., зазначене подання передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Відповідно до ст. 337 ГПК України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення (ч. 1). Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею (ч. 2). Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення (ч. 3). Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця (ч. 4).

Враховуючи приписи ст. 337 ГПК України щодо необхідності негайного розгляду подання, суд дійшов висновку про можливість розгляду вказаного подання без участі державного виконавця.

Розглянувши матеріали подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон України суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 24.02.16 у справі № 908/101/16 позов задоволено. Вказаним рішенням суд вирішив:

- стягнути з приватного підприємця Гембицької Тетяни Олександрівни на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж 11 083,50 грн. борг за спожиту активну електричну енергію;

- стягнути з приватного підприємця Гембицької Тетяни Олександрівни на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж 1 862,49 грн. пені., 111,95 грн. 3 % річних, 65,39 грн. інфляційні витрати та 1 218,00 грн. судового збору.

09.03.16 на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 24.02.16 у справі № 908/101/16 судом видано відповідні накази.

Як вбачається з матеріалів, доданих до подання, 04.10.16 державним виконавцем Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя винесено постанови (ВП № 52512562 та ВП № 52512817) про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказів господарського суду Запорізької області від 09.03.16 у справі № 908/101/16 про:

- стягнення з ПП Гембицької Т.О. на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж 11 083,50 грн. борг за спожиту активну електричну енергію;

- стягнення з ПП Гембицької Т.О. на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж 1 862,49 грн. пені., 111,95 грн. 3 % річних, 65,39 грн. інфляційні витрати та 1 218,00 грн. судового збору.

Як зазначено в поданні, під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за боржником зареєстроване нерухоме майно на яке накладений арешт. Згідно відповіді АІС «Автомобіль», рухоме майно не виявлено, згідно відповіді ДФС, інформація про номери рахунків не надходила, згідно відповіді ПФУ, інформацію не знайдено.

У відповідності із ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.16 № 1404-VIII (із відповідними змінами, далі за текстом Закон № 1404-VIIІ), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, ін. законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 18 Закону № 1404-VIIІ унормовано, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону визначено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів

Відповідно до ст. 337 ГПК України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21.01.94 № 3857-ХІІ (Закон від 21.01.94 № 3857-ХІІ) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Згідно зі ст. 6 Закону від 21.01.94 № 3857-ХІІ, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, зокрема коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, означає такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи ін. свідомому не виконанні нею зазначених обов'язків, у зв'язку з чим і здійснюється примусове виконання.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Обов'язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом України при проведенні аналізу судової практики від 01.02.13 щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово ін. походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

З метою всебічного і повного з'ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Лише самостійне невиконання боржником зобов'язань протягом строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Розглядаючи наведене вище у тексті цієї ухвали подання суд виходить з того, що подані державним виконавцем Іващенко Ю.Ю. суду документи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань.

Верховний Суд України звернув увагу судів, що особа, яка має невиконані зобов'язання за судовим рішенням, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне, та бути позбавленою конституційного права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання та права вільно залишати територію України (ст. 33 Конституції України) (лист Верховного Суду України від 01.01.17 «Узагальнення судової практики щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України»).

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIIІ, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в т.ч. конфіденційну; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та ін. приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від ін. осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та ін. цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, ін. фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або ін. особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі, якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, ін. осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у т.ч. на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч. 8 ст. 48 Закону № 1404-VIIІ).

Згідно з ч. 5 ст. 48 Закону № 1404-VIIІ, у разі відсутності у боржника коштів та ін. цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Державним виконавцем Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області не надано суду належних та допустимих доказів вчинення боржником свідомих діянь, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення по цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, який ратифіковано Україною Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб. Права, викладені в п. 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, який ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VIII ( 2148-08 ) від 19.10.73 передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Статтею 313 ЦК України врегульовано, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла 16 років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено у Цивільному кодексі України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК України, особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Суд наголошує, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Відповідно до п. 1 розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.12 за № 489/20802, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Поряд з цим, відповідно правил ст. 337 ГПК України, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи може мати місце виключно у випадку: коли ця особа є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. І цей захід забезпечення виконання судового рішення є виключним.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України», громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Аналіз наведеного закону дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково. Адже, ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків, у зв'язку з чим і здійснюється примусове виконання. Саме це і є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Окремо слід зауважити, що на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання покладається на виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.02.13 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України", однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

На підставі наведеного вище можна зробити висновок, що поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим із метою всебічного і повного з'ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично невиконання зобов'язання може бути зумовлено об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Проте, лише самостійне невиконання боржником зобов'язань протягом строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Поряд з цим, подані заявником матеріали не містять доказів факту зловживання боржником процесуальними правами чи невиконання обов'язків, передбачених в судовому документі. Також заявником не надано доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань.

Державний виконавець при зверненні до суду з подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа надав виклики державного виконавця від 18.05.18 № 29005 та від 04.12.18 № 68431 та зазначає в поданні, що державним виконавцем надсилались на адресу боржника виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак Гембицька Т.О. на виклики не з'явилась, про причини неявки не повідомила державного виконавця.

Однак, державним виконавцем не подано доказів фактичного надсилання вказаних викликів саме на юридичну чи фактичну адресу боржника - Гембицької Т.О. та доказів отримання вказаних викликів останньою (чи доказів повернення вказаних викликів поштовою установою до ВДВС з тих чи інших підстав).

Крім того, судом не приймається до уваги акти державного виконавця від 16.10.18 та 18.12.18, оскільки акт від 16.10.18 складено держвиконавцем Іващенко Ю.Ю. в односторонньому порядку без участі та присутності понятих (про що йдеться виходячи із змісту бланку акту), а акт від 18.12.18 взагалі подано до суду не читаємим.

Згідно з ч. 3 ст. 337 ГПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Статтею 338 ГПК України встановлено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішуються судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції, щодо виконання винесеного судового рішення.

Враховуючи викладене, судом розглядається вимога про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України щодо стягнення з приватного підприємця Гембицької Тетяни Олександрівни на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж 11 083,50 грн. борг за спожиту активну електричну енергію, 1 862,49 грн. пені., 111,95 грн. 3 % річних, 65,39 грн. інфляційні витрати та 1 218,00 грн. судового збору за наказами господарського суду Запорізької області від 09.03.16 у справі № 908/101/16.

Слід зазначити, що право держвиконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє приватного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Суд наголошує, що особа, яка має невиконані договірні, аліментні та ін. зобов'язання за судовим рішенням або рішенням іншого органу (посадової особи), не може вважатися винною та бути позбавленою конституційного права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання та права вільно залишати територію України (ст. 33 Конституції України). І тільки тоді суд може тимчасово обмежити особу в праві виїзду за межі України, коли на момент звернення до суду з поданням державного виконавця факт ухилення боржника від виконання зобов'язань відбувся і є об'єктивно наявним та доведеним, що має вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Враховуючи викладене господарським судом, через необґрунтованість, у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Гембицької Т.О. відмовляється.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 337 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання державного виконавця Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Іващенко Ю.Ю. від 09.01.19 № 427/3 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Гембицької Тетяни Олександрівни, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 до виконання зобов'язань, покладених на неї судовими рішеннями, а саме:

- виконавчим листом № 2018/1781 виданий 23.07.12 про стягнення з Гембицької Т.О на користь ПАТ «МЕГАБАНК» заборгованості у розмірі 21 800,90 грн.;

- наказом № 908/101/16 виданий 09.03.16 про стягнення з ПП Гембицької Т.О. на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» боргу у розмірі 11 083,50 грн.;

- наказом № 908/101/16 виданий 09.03.16 про стягнення з ПП Гембицької Т.О. на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» боргу у розмірі 3 257,86 грн. без вилучення паспортного документа - відмовити.

Екземпляр ухвали надіслати сторонам у справі та до Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Суддя В.Л. Корсун