Ухвала суду № 79458334, 28.01.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

28.01.2019р. Справа №905/2964/17

за заявою: №15/1-134 від 16.01.2019р. Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про відстрочку виконання рішення суду у справі:

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд.6)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Південна, буд.1)

про стягнення 125145521,07 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

від позивача (стягувача): не з’явився

від відповідача (боржника, заявника): не з’явився

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.04.2018р. по справі №905/2964/17 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення 125145521,07 грн задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг – 33114769,54 грн, пеню - 10040893,14 грн, 3% річних – 2585122,58 грн, інфляційні нарахування – 12920959,37 грн, а також судовий збір в сумі 187011,16 грн; відстрочено виконання вказаного рішення на 1 місяць з дня ухвалення такого рішення; провадження по справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 38853293,96 грн закрито; в іншій частині позов залишено без задоволення.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2018р. рішення суду першої інстанції залишено без змін.

На виконання вказаного рішення господарським судом Донецької області видано наказ.

Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» звернулось до господарського суду з заявою №15/1-134 від 16.01.2019р. про відстрочення виконання рішення від 02.04.2018р. по справі №905/2964/17 на один календарний рік.

В обґрунтування вказаної заяви, відповідач посилається на наявність об’єктивних обставин, що, на його думку, мають виключний характер та зумовлюють неможливість виконання рішення суду Публічним акціонерним товариством «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» без застосування механізму його відстрочення.

У запереченнях на заяву про відстрочку виконання рішення без номеру та дати, які надійшли до господарського суду 25.01.2019р., Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» наполягало на відсутності підстав для задоволення заяви відповідача.

Ухвалою суду від 18.01.2019р. повідомлено сторони, що розгляд заяви №15/1-134 від 16.01.2019р. Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про відстрочку виконання рішення відбудеться 28.01.2019р. о 14:30 год. Присутність сторін у судовому засіданні визначена не обов’язковою.

Представники сторін у судове засідання 28.01.2019р. не з’явились, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

З урахуванням того, що розгляд заяв про відстрочку виконання рішення обмежений десятиденним строком, а відсутність учасників розгляду заяви не є перешкодою для вирішення відповідного питання, суд розглядає по суті заяву №15/1-134 від 16.01.2019р. Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» у судовому засіданні 28.01.2019р. та зазначає про наступне:

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

За приписами ст.ст.18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009р., виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. по справі №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012р. по справі №11-рп/2012).

Виходячи з того, що згідно із ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету держави.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17.05.2005р. по справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України судове рішення по справі №905/2964/17, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Як визначено у ч.4 ст.331 вказаного нормативно-правового акту, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з зазначеними нормами, надання заявникові відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Як вказує відповідач, виконання Публічним акціонерним товариством «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» рішення суду без застосування механізму його відстрочення є ускладненим у зв’язку із зростанням суми кредиторської заборгованості; наявністю численних виконавчих проваджень, боржником за якими є Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз»; недостатністю коштів для погашення заборгованості перед позивачем одноразовим платежем. Крім того, як вказує відповідач, оскільки сума стягнення за рішенням суду від 02.04.2018р. є значною, його негайне виконання загрожує банкрутством Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз»; призведе до неможливості оплати підприємством заробітної плати працівникам; позбавить державу коштів, які постійно вносяться підприємством до державного бюджету, а саме належної та своєчасної сплати боржником податку на додану вартість, відрахувань до пенсійного фонду, прибуткового податку та інших.

На підтвердження своєї заяви відповідачем представлено суду, зокрема: витяг №1528034500044 з реєстру платників податку на додану вартість; звіти про фінансові результати (звіти про сукупний дохід) за 9 місяців 2018 року, за 2017 рік, за 2016 рік, за 2015 рік, за 2014 рік; довідку щодо заборгованості із заробітної плати за 1-у половину грудня 2018 року станом на 21.12.2018р.; довідку №2/1-3068 від 23.10.2018р. щодо розшифрування платежів за один поточний місяць: оперативний фінансовий (плановий) план за жовтень 2018 року.

У запереченнях на заяву про відстрочку виконання рішення стягувач зазначав про наступне: наведені боржником у заяві обставини, а саме загроза банкрутства, збиткова діяльність підприємства, наявність відкритих виконавчих проваджень, не є тими виключними обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим; заборгованість відповідача за рішенням суду виникла з вини відповідача, невиконання відповідачем основного зобов’язання за договором триває більше ніж п’ять років; ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб’єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв’язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін; відсутність доказів на підтвердження ускладненості виконання рішення тощо.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.86 вказаного нормативно-правового акту суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зазначає, що під час розгляду заяви відповідача судом не встановлено наявності суттєвих причин та доказів неможливості або складності процедури виконання рішення суду, а також інших обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для відстрочки виконання рішення суду.

Судом також враховано, що виконання судового рішення по справі №905/2964/17 вже було відстрочено, однак, заявник не надав жодних належних та допустимих доказів вжиття всіх необхідних заходів для виконання своїх грошових зобов'язань перед позивачем.

За таких обставин, враховуючи все вищенаведене, з огляду на те, що вимоги заявника позбавлені належного доказового обґрунтування та правових підстав, приймаючи до уваги невиконання судового рішення протягом тривалого часу, суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення від 02.04.2018р. на один календарний рік.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви №15/1-134 від 16.01.2019р. Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про відстрочку виконання рішення від 02.04.2018р. по справі №905/2964/17 на один календарний рік.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.01.2019р.

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Ю.О.Паляниця