Рішення № 79458268, 29.01.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2019м. ДніпроСправа № 904/4990/18

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД", м.Кам'янське

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ", м.Кам'янське

про стягнення 1 865 670,83 грн. курсової різниці

Суддя Красота О.І.

За участю секретаря судового засідання Сліпченко С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №67-245 від 26.12.2018р., адвокат

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №183 від 16.10.2018р., адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" і просить суд стягнути 1 865 670,83 грн. курсової різниці та судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору купівлі-продажу сировинних, паливно-енергетичних та матеріально-технічних ресурсів №17/320/17-0544-02 від 14.07.2017р. в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2018р. вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.11.2018р. об 11:00 год.

22.11.2018р. представник Відповідача подав відзив на позов, в якому не заперечує проти факту існування заборгованості за поставлений товар на суму еквівалентну 1 481 427,15 дол. США, факту поставки товару, однак накладення арештів на грошові кошти підприємства призвело до неможливості проведення оплати.

В підготовчому засіданні 29.11.2018р. представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

29.11.2018р. в підготовчому засіданні представник Відповідача підтримав пояснення, викладені у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2018р. відкладено підготовче засідання на 18.12.2018р.

18.12.2018р. представник Позивача надав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії вступної та резолютивної частини ухвали господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/1097/18 від 13.12.2018р.

В підготовчому засіданні 18.12.2018р. представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Представник Відповідача проти позовних вимог заперечував та в позові просив відмовити в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2018р. відкладено підготовче засідання на 08.01.2019р.

08.01.2019р. від Позивача надійшла заява, в якій просить суд врахувати при розгляді справи, що періодом, протягом якого було поставлено продукцію за Договором продажу сировинних, паливно-енергетичних та матеріально-технічних ресурсів №17/320/17-0544-02 від 14.07.2017р. на суму, що еквівалентна 1 481 427,15 доларів США є період з 30.09.2017р. по 01.11.2017р. включно, по тексту позовної заяви про стягнення з ПАТ «ДМК» 1 865 670,83 грн. курсової різниці, поданої до господарського суду Дніпропетровської області 06.11.2018р. замість 31.10.2017р. вважати за вірне дату - 01.11.2017р. згідно ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2018р.

В підготовчому засіданні 08.01.2019р. представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Представник Відповідача проти позовних вимог заперечував та в позові просив відмовити в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.01.2019 об 11:00 год.

В судовому засіданні 29.01.2019р. представник Позивача позові вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача в судовому засіданні 29.01.2019р. не заперечує проти факту існування заборгованості за поставлений товар на суму еквівалентну 1 481 427,15 дол. США.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2017р. між Публічним акціонерним товариством "ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод", яке на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 18.09.2017 перейменовано в Приватне акціонерне товариство "Дніпровський коксохімічний завод" (далі - Позивач, Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" (далі - Відповідач, Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу№17/320/17-0544-02 купівлі-продажу сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів (далі-Договір) (а.с.12-14).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов’язується передати, а Покупець – прийняти та оплатити сировинні паливно – енергетичні та матеріально – технічні матеріали (далі – Ресурси) на умовах, визначених цим Договором.

Згідно пункту 2.1 Договору кількість, номенклатура ресурсів зазначається в специфікаціях до цього Договору, які є його невід'ємною частиною (далі – Сецифікації).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що поставка Ресурсів здійснюється видами транспорту, зазначеними у Специфікаціях.

Положеннями пункту 4.1 Договору передбачено, що поставка Ресурсів здійснюється за цінами, які визначено у відповідності до умов поставки, зазначених у Специфікаціях та включають в себе усі податки, збори та інші обов’язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування та інші видатки постачальника, пов’язані з поставкою ресурсів.

Відповідно до пункту 5.1 Договору оплата покупцем Ресурсів здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в цьому Договорі.

У зв’язку з тим, що здійснення поставок ресурсів має ритмічний та непереривний характер при постійних зв’язках з покупцем, сторони дійшли згоди про встановлення наступної періодичності оплати за поставлені ресурси: протягом строку, визначеного в специфікації; не рідше ніж одного разу на місяць; не пізніше останнього числа місяця (пункт 5.2 договору).

Пунктом 5.4 Договору визначено, що оплата за кожну поставлену партію товару здійснюється протягом 30 календарних днів після дати поставки.

За умовами пункту 5.4.1 Договору партія товару вважається повністю оплаченою, якщо сума фактично здійснених Покупцем платежів в гривнях за цю партію товару, перерахована в еквівалент, визначений в доларах США, за офіційним курсом НБУ UAН/USD встановленого на 0:00 годин дати фактичної оплати цієї партії товару, дорівнює ціні в еквіваленті, вираженому в доларах США, цієї партії товару, розрахованої з урахуванням доплат/знижок, фактичної ваги і фактичних якісних характеристик цієї партії товару.

Пунктом 10.2 Договору визначено, що він діє до 31.12.2018р. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє Сторін від виконання прийнятих на себе зобов’язань (в тому числі гарантійних) за даним Договором.

18.12.2017 між Сторонами було укладено додаткову угоду №4, відповідно до умов якої Сторони домовились, Покупець зобов’язаний оплатити Постачальнику еквівалент грошового зобов’язання (загальну суму боргу) в доларах США протягом 5 днів з моменту набрання чинності даної Додаткової угоди, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України (гривні) на поточний рахунок Постачальника, вказаний в Договорі. Сума, яка належить до спати в гривні визначається Покупцем за офіційним курсом доларів США, який встановлений Національним банком України на день здійснення платежу (курс UAH/USD). Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Постачальника, який вказаний в Договорі.

На виконання умов Договору у період з 30.09.2017р. по 01.11.2017р. включно Позивачем було поставлено Відповідачу товар на загальну суму, що еквівалента 1 481 427,15 доларів США.

Проте, поставлений Позивачем товар не було оплачено Відповідачем, у зв’язку із чим, Позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2018р. у справі №904/1097/18 з Відповідача на користь Позивача стягнуто суму основної заборгованості у розмірі 40 008 325 грн.28 коп., штраф у розмірі 564 414 540 грн. 36 коп., 3% річних у розмірі 606 372 грн. 77 коп., пеню у розмірі 6 269 664 грн. 31 коп. та судовий збір в розмірі 616 699 грн. 44 коп.

03.07.2018р. на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2018р. було видано наказ.

02.10.2018р. Сторонами було укладено додаткову угоду №4, відповідно до умов якої Сторони дійшли згоди зафіксувати розмір поточної заборгованості Покупця перед Постачальником за поставлені Ресурси згідно Договору, а також компенсацію витрат Постачальника на транспортування Ресурсів залізничним транспортом та закріпити її розмір в еквіваленті, який виражений в доларах США, який розрахований за офіційним курсом НБУ UAH/USD на день здійснення поставки Ресурсів (видатків на транспортування).

На дату підписання даної додаткової угоди розмір поточної заборгованості Покупця перед Постачальником за поставлені за період з 30.09.2017р. по 31.10.2017р. включно згідно Договору Ресурси та понесені Постачальником витрати на транспортування Ресурсів залізничним транспортом складає еквівалент 1 481 427, 15 доларів США. Оплата вказаної заборгованості повинна здійснюватись Покупцем відповідно до умов Договору та даної Додаткової угоди.

Сторони стверджують, що частина заборгованості в сумі 40 008 325,28 грн. стягнута з Відповідача на користь Позивача згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2018р.

Покупець зобов’язаний протягом 5 календарних днів з моменту укладення даної Додаткової угоди виплатити Постачальнику курсову різницю, яка визначається за наступною формулою: Курсова різниця = «Загальна сума боргу (еквівалент доларів США в гривні за курсом НБУ UAH/USD на день здійснення платежу та/або вимоги Постачальника (згідно п.1 даної Додаткової угоди)» відняти «Частину боргу, стягнуту в судовому порядку (згідно п.2 даної угоди)».

03.01.2019р. Сторонами було укладено додаткову угоду №7 (а.с.91), відповідно до умов якої Сторони дійшли згоди зафіксувати розмір поточної заборгованості Покупця перед Постачальником за поставлені Ресурси згідно Договору, а також компенсацію витрат Постачальника на транспортування Ресурсів залізничним транспортом та закріпити її розмір в еквіваленті, який виражений в доларах США, який розрахований за офіційним курсом НБУ UAH/USD на день здійснення поставки Ресурсів (видатків на транспортування).

На дату підписання даної додаткової угоди розмір поточної заборгованості Покупця перед Постачальником за поставлені за період з 30.09.2017р. по 01.11.2017р. включно згідно Договору Ресурси та понесені Постачальником витрати на транспортування Ресурсів залізничним транспортом складає еквівалент 1 481 427, 15 доларів США. Оплата вказаної заборгованості повинна здійснюватись Покупцем відповідно до умов Договору та даної Додаткової угоди.

Позивач вказує, що зобов'язання Відповідачем не були виконані, тому він вдруге звернувся з позовом до суду.

Відповідач у відзиві на позов не заперечує проти факту існування заборгованості за поставлений товар на суму еквівалентну 1 481 427,15 дол. США, проте у зв’язку з накладенням арештів на грошові кошти не можливості провести оплату.

Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до норм ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, правовідносини, що склались між Позивачем та Відповідачем щодо виконання Договору унормовано відповідними приписами Цивільного та Господарського кодексів України про договір поставки та договір купівлі-продажу.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Тобто, сторони договору мають право фактично зафіксувати ціну договору (зобов'язання) в доларах США або в будь-якій іншій іноземній валюті.

Разом з тим, незалежно від фіксації еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, згідно з частинами 1, 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, зважаючи на викладене, якщо в договорі визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, і передбачено, що сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, проте фактично такий платіж ще не здійснено, оскільки боржник не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором, що й стало підставою для звернення позивача з позовом за захистом свого права, стягненню підлягає грошова сума у гривнях, яка визначається еквівалентно за офіційним курсом відповідної валюти на день заявлення відповідної вимоги.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 21.06.2017 у справі № 910/2013/16.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно ст. 11 ЦК України підставою виникнення зобов'язань, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За приписами статей 598 - 609 ЦК України, рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум.

Як вказувалось вище, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2018р. у справі №904/1097/18 з Відповідача на користь Позивача стягнуто суму основної заборгованості у розмірі 40 008 325 грн.28 коп., штраф у розмірі 564 414 540 грн. 36 коп., 3% річних у розмірі 606 372 грн. 77 коп., пеню у розмірі 6 269 664 грн. 31 коп. та судовий збір в розмірі 616 699 грн. 44 коп.

Сума основної заборгованості у розмірі 40 008 325 грн.28 коп. була еквівалентна сумі 1 481 427, 15 дол. США.

Доказів виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2018 у справі № 904/1097/18 сторонами не надано.

Станом на 29.10.2018р. сума заборгованості Відповідача перед Позивачем в еквіваленті до долару США (28,265984) складає суму у розмірі 41 873 996 грн. 11 коп.

За курсовою різницею від стягнутої вже суми за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2018 у справі № 904/1097/18 (41 873 996 грн. 11 грн. - 40 008 325 грн.28 коп.) заборгованість складає суму у розмірі 1 865 670 грн. 83 коп.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що Позивач належним чином довів наявність вини Відповідача у неналежному виконанні свого обов’язку щодо оплати отриманого товару та невиконанні судового рішення.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, ст.ст.173, 193, 265 Господарського Кодексу України, ст. ст.192, 509, 524-526, 533, 598-609, 627, 629, 632, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ", (51925, м.Кам'янське, вул.Соборна, буд.18-Б, ідентифікаційний код 05393043) на користь Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД", (51901, м.Кам'янське, вул.Колеусівська, буд.1, ідентифікаційний код 05393085) 1 865 670 грн. 83 коп. – курсової різниці та судовий збір у розмірі 27 985 грн. 06 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

29.01.2019р.

Повне рішення складено 29.01.2019