Рішення № 79458168, 28.01.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2019м. ДніпроСправа № 904/5339/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В., розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будреммаш-Плюс", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 26 335,34 грн. попередньої оплати за договором поставки № 1501/14 від 15.01.2014

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 62 від 11.01.2019

Від відповідача ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 1 від 28.01.2019

Від відповідача ОСОБА_3 - директор

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будреммаш-Плюс" про стягнення 26 335,34 грн. попередньої оплати за договором поставки № 1501/14 від 15.01.2014.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 1501/14 від 15.01.2014 в частині поставки товару.

Ухвалою від 03.12.2018 позовну заяву залишено без руху та зобов'язано Позивача протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

- надати підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

02.01.2019 Позивач надав до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2019, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 28.01.2019.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у відзиві на позов зазначив, що він належним чином виконав умови договору згідно Специфікації №2 за лютий 2014 року, що підтверджується актами приймання-передачі товару від 04.02.2014, від 05.02.2014 (акти підписані особисто директором) та видатковими накладними № 05 від 04.02.2014, № 06 від 05.02.2014, які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками позивача.

Відповідно до п. 5.3. договору поставка товару здійснюється перевізником, за рахунок постачальника. Товар був отриманий на складі перевізника представником позивача.

Згідно до п. 4.2. покупець здійснює оплату по факту поставки окремої партії товару, що оформлюється видатковою накладною. Загальний строк оплати покупцем товару не може бути більше 20 банківських днів з дня отримання покупцем відповідного рахунку-фактури.

Відповідач стверджує, що зі сторони позивача розрахункові зобов'язання по виконанню умов договору виконано 07.04.2014 з запізненням на 43 банківські дні, а саме по рахункам-фактури: № 08 від 04.02.2014, № 09 від 05.02.2014 зарахована саме оплата за товар на суму 5 200,06 грн. та 21 135,26 грн., що підтверджується банківською випискою АТ "Укрсиббанк".

Відповідно до п. 6.2.3. договору покупець зобов'язаний повернути рахунок постачальнику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення необхідних документів. Рахунок позивач не повертав.

Також, відповідач зазначає, що ним надані належно оформлені податкові накладні: № 3 від 04.02.2014 на суму 21 135,28 грн. та № 4 від 05.02.2014 на суму 5 200,06 грн., які дали право позивачу віднести відповідні суми до податкового кредиту за лютий 2014 року.

В підтвердження викладеного у відзиві відповідач надав наступні документи:

- копію Специфікації №2;

- копію видаткової накладної № РН-0000005 від 04.02.2014 на суму 21 135,28 грн.;

- копію Акту приймання-передачі від 04.02.2014;

- копію товарно-транспортної накладної № 8801274;

- копію видаткової накладної № РН-0000006 від 05.02.2014 на суму 5 200,06 грн.;

- копію Акту приймання-передачі від 05.02.2014;

- копії податкових накладних від 04.02.2014 та від 05.02.2014;

- копію виписки по рахунку за період з 01.04.2014 по 07.04.2014.

Позивач у судовому засіданні надав для огляду оригінали зазначених документів.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 28.01.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2014 між Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (покупець - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будреммаш-Плюс" (постачальник - відповідач) укладено договір №1501/14.

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити покупцю (передати у власність покупця) запчастини та комплектуючі до тягового рухомого складу (надалі - товар) згідно зі специфікаціями, які підписуються обома сторонами та є невід'ємними частинами цього договору, а покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, прийняти товар та оплатити його.

Згідно з п. 3.3. договору, ціни на товар, кількість та асортимент товару, що буде закуповуватися по цьому договору, визначені у специфікаціях до договору.

Відповідно до п. 4.1. договору, розрахунки за товар по цьому договору покупець здійснює поетапно, за кожну партію товару, що буде постачатися постачальником.

Пунктом 4.2. договору сторони узгодили, що покупець здійснює оплату по факту поставки окремої партії товару, що оформлюється видатковою накладною. Загальний строк оплати покупцем товару не може бути більше 20 банківських днів з дня отримання покупцем відповідного рахунку-фактури.

Товар повинен передаватися у власність покупця партіями згідно його заявок (тобто партією є кількість товару, зазначена у конкретній заявці по конкретному місцю та терміну поставки). Кожна заявка повинна обов'язково містити інформацію про найменування, кількість місце та термін поставки товару. Дострокова поставка дозволяється лише за згодою покупця (п. 5.1. договору).

Поставка товару здійснюється силами, транспортом та за рахунок постачальника (п. 5.3. договору).

Відповідно до п. 5.5. договору, уповноваженими особами покупця на отримання товару за даним договором є особи, визначені в переліку адрес постачання та осіб, уповноважених на приймання ТМЦ (додаток №1).

Поставка товару здійснюється за адресами місць знаходження відокремлених структурних підрозділів (філій) покупця, вказаних у додатку № 1 (п. 5.6. договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2014 р. (п. 10.1 договору).

Згідно зі специфікацією №2 сторонами узгоджено найменування, кількість та вартість товару, що підлягав поставці Сімферопольській та Джанкойській філіям позивача, а саме:

Сімферопольська філія

Найменування продукціїОдиниця виміруКількістьЦіна без ЛДВ, грн.Сума без ПДВ грн.1Сальник водяного насоса основного контура 3ДS239ОNшт.291,67183,342Сальник водяного насоса малого контура 3ДS241ОNшт.2751503Уплотнєнія люка картера дтзеля ЧМЄЗ 4ПИС4296-38шт.247518004Прокладки клапаних кришок Д27.01.01.02;03;05шт.12116,671400,045Кольцо медне уплотнєнія втулки циліндра ЧМЄЗшт.2400800Всього: 4 333,38 грн. без ПДВ;

5 200,06 грн. з ПДВ.

Джанкойська філія

Найменування продукціїОдиниця виміруКількістьЦіна без ЛДВ, грн.Сума без ПДВ грн.1Уплотнєніє підшипника на ТК-18 1802.04.091шт.1366,67366,672Уплотнєніє підшипника на ТК-18 1802.04.107шт.1366,67366,673Кольцо резинове під стакан кришки 0210.05.027-2шт.1813,67246,064Кольцо мєдне 12ммшт.10013,331 333,005Кольцо мєдне 14ммшт.10016,671 667,006Кольцо мєдне 16ммшт.10020,002 000,007Кольцо мєдне 18ммшт.10020,002 000,003Кольцо мєдне 20ммшт.10025,002 500,00 9Рукав 18 ммм1 133,33133,3310Рукав 25 ммм1 216,67216,6711Рукав 32 ммм1 216,67216,6712Рукав 38 ммм1 300,00300,0013Рукав 42 ммм1 300,00300,0014Рукав 48 ммм1 300,00300,0015Рукав 58 ммм1 466,67466,6716Рукав 70 ммм1 533,33533,3317Рукав 75 ммм1 533,33533,3318Рукав 90 ммм1633,33633,3319Поршень ЦНД ПК 35.03.001шт.12 166,672 166,6720Поршень ЦВ ДПК 35.04.001шт.11 333,331 333,33Всього: 17 612,73 грн. без ПДВ;

21 135,28 грн. з ПДВ.

На виконання умов договору відповідач виставив позивачу рахунки на оплату товару на загальну суму 26 335,34 грн., а саме: № СФ-0000008 від 04.02.2014 р. на суму 21 135,28 грн. та № СФ-0000009 від 05.02.2014 р. на суму 5 200,06 грн.

07.04.2014 Позивачем було оплачено зазначені рахунки, а саме перераховано відповідачу кошти у сумі 26 335,34 грн., що підтверджується банківською випискою.

Позивач у позовній заяві зазначає, що у 2018 році, в ході проведення внутрішньої перевірки первинної бухгалтерської документації позивача було виявлено відсутність будь - яких доказів, що підтверджують факт поставки товару відповідачем (акти приймання - передачі товару, видаткові накладні, заявки на отримання товару, довіреності на отримання товару, товарно-транспортні накладні).

Листом від 07.03.2018 вих. №1132 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути кошти в розмірі 26 335,34 грн. (а.с. 35).

04.04.2018 відповідач у відповідь на вимогу позивача, направив останньому лист за вих. № 53, в якому відповідач зазначив, що свої зобов'язання по договору в частині поставок товару перед позивачем виконав в повному обсязі. Як вбачається зі змісту листа відповідача, на підтвердження зазначених у листі обставин, до листа відповідач долучив копії накладної № 05 від 04.02.2014 на суму 21 135,28 грн., акту приймання - передачі товару представником Джанкойською філією, копії накладної № 06 від 05.02.2014 на суму 5200,06 грн., акту приймання - передачі товару представником Сімферопольської філії (а.с.36).

При цьому позивач зазначає, що разом з листом відповідача за вих. № 53 від 04.04.2018 відповідач направив лише незасвідчені копії накладної № РН-0000005 від 04.02.2014 на суму 21 135,28 грн., акту приймання - передачі товару від 05.02.2014, підписаного представником Сімферопольської філії позивача. Зазначені накладна та акт відсутні в оригіналі у позивача - оригінали повинні бути у Відповідача. Оскільки Джанкойська та Сімферопольська філії Позивача знаходяться на тимчасово окупованій території АРК Крим, які вийшли з під підпорядкування позивачу, у зв’язку з чим доступ до будь-якої (в т.ч. первинної бухгалтерської) документації цих філій станом на цей час неможливий.

Також позивач зазначає, що накладна № РН-0000005 від 04.02.2014 на суму 21135,28 грн. зі сторони Джанкойської філії позивача в порушення умов п. 5.5 договору підписана ОСОБА_4, яка не входить до переліку осіб, уповноважених на приймання ТМЦ від Джанкойської філії (Додаток № 1 до Договору). Також у Позивача відсутні, а Відповідачем не надано копій заявок Позивача на поставку Товару згідно вимог п. 5.1. Договору.

Крім цього, позивач у позові зазначає, що у Позивача відсутні, а Відповідачем в порушення вимог п. 5.3. Договору не надано товарно-транспортних накладних на підтвердження факту транспортування товару.

За таких обставин, позивач вважає, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором №1501/14 від 15.01.2014, в частині поставки оплаченого товару, у зв’язку з чим, на підставі ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача грошову суму у розмірі 26 335,34 грн., що і є причиною виникнення цього спору.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на ч. 2 ст. 693 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У ч. 2 ст. 693 ЦК України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

При цьому, пунктом 4.2. договору сторони узгодили, що покупець здійснює оплату по факту поставки окремої партії товару, що оформлюється видатковою накладною. Загальний строк оплати покупцем товару не може бути більше 20 банківських днів з дня отримання покупцем відповідного рахунку-фактури.

Виходячи зі змісту п. 4.2. договору, суд приходить до висновку, що сторонами було узгоджено порядок оплати товару саме після його поставки.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з видатковою накладною № РН-0000005 від 04.02.2014 на суму 21 135,28 грн. та акту приймання - передачі товару від 05.02.2014, представники позивача отримали товар без заперечень.

При цьому, кількість, найменування та вартість товару, що був переданий відповідачем позивачу повністю відповідає переліку товару, узгодженому сторонами у специфікації №2 до договору. Крім того, у зазначеній специфікації визначено період поставки товару – лютий 2014, що співпадає з датами поставки визначеними у видатковій накладній та акті приймання-передачі.

У день отримання товару, відповідачем було виставлено рахунки на оплату товару №СФ-0000008 від 04.02.2014 р. на суму 21 135,28 грн. та № СФ-0000009 від 05.02.2014 р. на суму 5 200,06 грн. Зазначені рахунки містять посилання, що вони дійсні до сплати до 24.02.2014 та до 25.02.2014, відповідно.

В подальшому, 07.04.2014 позивачем було оплачено зазначені рахунки, а саме перераховано відповідачу кошти у сумі 26 335,34 грн., що підтверджується банківською випискою.

Посилання позивача на неотримання ним товару від відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи видатковою накладною № РН-0000005 від 04.02.2014 на суму 21 135,28 грн. та акту приймання - передачі товару від 05.02.2014.

Відповідно до частини 11 статті 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положення ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, поставка товару має бути підтверджена відповідними первинними документами, зокрема, видатковою накладною на товар з підписами про отримання, актом приймання-передачі товару тощо.

Судом встановлено, що наявні в матеріалах справи видаткова накладна та акт приймання-передачі товару відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Як вбачається з видаткової накладної №РН-0000005 від 04.02.2014, остання підписана з боку позивача - ОСОБА_5 та скріплено печаткою позивача. Акт приймання-передачі товару від 05.02.2014, підписано з боку позивача - завідуючим складом ОСОБА_6 та скріплено печаткою позивача.

Предметом спору у даній справі є повернення коштів за непоставлений товар, а відтак кожна сторона повинна довести виконання нею зобов’язань виключно на підставі відповідних доказів, первинних бухгалтерських документів, які складаються при передачі продукції та її оплаті за господарським договором.

З огляду на викладені обставини у їх сукупності правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будреммаш-Плюс" про стягнення 26 335,34 грн. попередньої оплати за договором поставки № 1501/14 від 15.01.2014.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.01.2019

Суддя ОСОБА_7