Ухвала суду № 79455141, 28.01.2019, Підволочиський районний суд Тернопільської області

604/72/19

1-кс/604/35/19

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2019 року сел. Підволочиськ

Слідчий суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сидорак Г.Б.,

за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,

розглянув клопотання сторони кримінального провадження – старшого слідчого СВ Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

Клопотання надійшло до суду 27 січня 2019 року.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника, слідчий суддя –

В С Т А Н О В И В:

У клопотанні старшого слідчого вказано, що ОСОБА_2, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних злочинів, в тому числі корисливих, на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову умисно, повторно вчинив умисний корисливий злочин, поєднаний із насильством, за наступних обставин.

Так, 24 січня 2019 року, близько 19 години 30 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи на території залізничного вокзалу, що в смт. Підволочиськ, вул. 22 січня, 20, Тернопільської області, в ході спілкування з ОСОБА_3, шляхом обману відвів її за територію вокзалу, де переконався, що нікого із сторонніх осіб там немає, за ним не спостерігають, використовуючи ніж, який мав із собою, умисно наніс ОСОБА_3 вказаним ножем один удар в область поперекової ділянки спини, спричинивши потерпілій тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани поперекової ділянки, які були небезпечні для життя і здоров’я ОСОБА_3, в момент їх заподіяння. Надалі, ОСОБА_2 продовжуючи свої злочинні дії, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_3 не могла чинити супротиву, відкрито заволодів її мобільним телефоном марки «Huawei P8», який знаходився в кишені її куртки, із зарядним пристроєм та навушниками, а також гаманцем, в якому знаходились грошові кошти в сумі 250 грн, картка «ПриватБанку», студентський квиток на ім’я ОСОБА_3, який знаходився в її сумці. Із викраденим майном ОСОБА_2 із місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 7000 грн.

Відомості про даний факт 25.01.2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210150000021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

26.01.2019 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, встановлено наявність ризиків, передбачених у ч.ч. 1, 2, 3 та 5 ст. 177 КПК України, зокрема на даний час немає достовірних підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинивши кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 187 КК України, яке карається позбавленням волі на строк від 3-ох до 7-ми років, не буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки усвідомлює, яке покарання до нього може бути застосовано, тобто реальне позбавлення волі.

Старший слідчий зазначає, що про можливість переховування ОСОБА_2 від органів досудового розслідування та суду свідчать і ті факти, що раніше ОСОБА_2 неодноразово судимий і реально відбував покарання в місцях позбавлення волі, зокрема: 04.10.2001 року Підволочиським районним судом за ч. 2 ст. 17, ч. 2 ст. 117, ч. 2 ст. 117, ч. 2 ст. 141, ч. 1 ст. 145 КК України (в редакції 1960 року) до 3-ох років та 6-ти місяців позбавлення волі; 10.02.2009 року Кременецьким районним судом за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України до 5-ти років позбавлення волі, звільненого 12.11.2013 року у зв’язку із відбуттям строку покарання; 09.02.2015 року Кременецьким районним судом за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 186 та ч. 3 ст. 185 КК України до 5-ти років позбавлення волі. Під час розслідування даних кримінальних проваджень ОСОБА_2 утримувався під вартою, тому усвідомлює що його очікує і у зв’язку із цим може ухилятися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнути від кримінальної відповідальності.

Крім цього, встановлено, що потерпіла у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3, а також свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, дають покази з приводу вчинення даного кримінального правопорушення саме ОСОБА_2, на чому частково на даний час і базується обвинувачення, а тому у досудового слідства, є усі підставі вважати, що останній, будучи необмеженим, незаконно впливатиме на потерпілу та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, з метою схилити їх на зміну показів.

Слідчий зазначає, що 09.01.2019 року звільнившись з місця позбавлення волі, ОСОБА_2, не працевлаштувався, на шлях виправлення та перевиховання не став, а повторно вчинив умисний корисливий злочин, поєднаний із насильством. Так вказанесвідчить про те, що останній будучи не обмеженим в пересуванні може вчинити інше корисливе умисне кримінальне правопорушення, з метою отримання прибутку.

Також, досі не встановлено місця знаходження викрадених речей: мобільного телефону та гаманця з грошовими коштами, та знаряддя кримінального правопорушення – ножа, яким були спричиненні тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_3 Враховуючи вищенаведене, у випадку перебування ОСОБА_2 на волі, останній може знищити, сховати або спотворити будь-який із вищевказаних доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Слідчий вказує, що цей злочин ОСОБА_2 вчинив із застосуванням насильства, яке було небезпечним для життя та здоров’я потерпілої, використовуючи небезпечне знаряддя – ніж, та, беручи до уваги його попередні злочини, пов’язані з відкритими викраденнями чужого майна, а саме вчиненні ним грабежі, а тому, перебуваючи на волі, останній буде суспільно-небезпечною особою для оточуючих.

Крім того, звільнившись з місця позбавлення волі, ОСОБА_2 став проживати у своїх знайомих, в тому числі і в смт. Підволочиськ Тернопільської області. Згідно з отриманою документацією, визначеного місця проживання ОСОБА_2 не має.

На думку старшого слідчого, усе вищенаведене свідчить про те, що до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, без постійного місця проживання, слід застосувати найсуворіший запобіжний захід, зокрема тримання під вартою, без обрання застави підозрюваному, враховуючи п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, на термін 60-ти днів оскільки інший більш м’який запобіжний захід, крім тримання під вартою, належної поведінки останнього, а також забезпечення безпеки інших сторонніх осіб, забезпечити не зможе.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та зазначила, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин із застосуванням насильства, тому просила не визначати розмір застави у цьому кримінальному провадженні.

Підозрюваний проти задоволення клопотання не заперечив, однак зазначив що злочин він не вчиняв. Також пояснив, що фактично його було затримано 25.01.2019 року о 11.30 год, а не о 16:00 год, як це відображено в протоколі затримання.

Захисник підозрюваного звернув увагу на те, що свідки та потерпіла впізнавали підозрюваного лише по структурі тілобудови та зовнішньому вигляді. Зазначив, що підозрюваний нещодавно звільнився з місць позбавлення волі, а тому працевлаштуватися та знайти місце проживання ще не встиг.

Вислухавши підозрюваного та його захисника, доводи прокурора, ознайомившись з матеріалами клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Аналіз доказів (заяви потерпілої та протоколу її допиту; протоколу впізнання потерпілою підозрюваного; протоколів допитів свідків; протоколів пред’явлення особи до впізнання) дає підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов’язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Згідно з ч. 5 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки. ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. Тому в разі наявності вагомих ризиків, які не усунуться за допомогою більш м’якого запобіжного заходу, до ОСОБА_2 може бути застосовано такий виключний запобіжний захід як тримання під вартою.

За змістом ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відповідно до змісту ч. 3 ст. 176 КПК України такий запобіжний захід як тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом і застосовується лише тоді, коли прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів передбачених частиною першою цієї статі не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

26 січня 2019 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України.

Враховуючи характер кримінального правопорушення та передбачене за нього покарання, в якому підозрюється ОСОБА_2, дані, характеризуючі особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що старшим слідчим доведено наявність ризиків, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто, що ОСОБА_2, у випадку перебування на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час не встановлено місця знаходження викрадених речей (мобільного телефону та гаманця з грошовими коштами) та знаряддя кримінального правопорушення (ножа, яким були спричиненні тілесні ушкодження потерпілій), які мають доказове значення у цьому кримінальному провадженні.

Крім того, з матеріалів, долучених до клопотання вбачається, що 09.01.2019 року ОСОБА_2 звільнено у зв’язку з відбуттям терміну покарання, однак останній не працевлаштувався, до місця свого проживання чи до родичів не повернувся, не має доходів, достатніх для проживання, раніше неодноразово судимий та, маючи не погашену судимість, знову підозрюється у вчиненні саме корисливого злочину, слідчий суддя приходить до висновку, що ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення існує та він високий (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Враховуючи вищевикладене, особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що до ОСОБА_2 необхідно застосувати найбільш суворий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та ізолювати його від суспільства, оскільки більш м’які запобіжні заходи, не здатні усунути наявний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

В даному випадку слідчому судді доведено всі обставини, передбачені пунктами 1, 2 та 3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з тим згідно з п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи підстави зазначені вище згідно зі ст. 177 КПК України та обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у вчиненні якого він підозрюється, відсутність соціальних зв’язків підозрюваного, відсутність у підозрюваного постійного місця проживання та роботи, його майновий стан, наявність неодноразових судимостей, слідчий суддя вважає за можливе обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави у цьому кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 194, 371-372 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Підволочиського ВП ГУНП України в Тернопільській області ОСОБА_1, за матеріалами кримінального провадження за №12019210150000021, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 січня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, про застосування підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, без постійного місця проживання, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з 11 години 30 хвилин 25 січня 2019 року.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня проголошення.

Слідчий суддя Г.Б. Сидорак