Рішення № 79454750, 28.01.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7591/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2019 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого - судді Невойта П.С.,

секретаря с/з- Грицак Е.В.,Семків Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення розміру у спільній сумісній власності,

у с т а н о в и в:

19.09.2018 року ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1) звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 (яка проживає за адресою: АДРЕСА_1) та просить суд ухвалити рішення яким припинити право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, визнавши за співласниками по 1/2 ідеальній частині квартири.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив про те, що йому та відповідачу ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, яка є його мамою, на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1, загальною площею 58 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності НОМЕР_2 від 24.11.1998 р. Оскільки позивач має право та бажання розпорядитися своєю часткою, а відповідач цьому заперечує, то він вимушений звернутися до суду за захистом, а тому просить суд ухвалити рішення, яким припинити право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, визнавши за співласниками по 1/2 ідеальній частині квартири.

У зв'язку із з метою реалізації та захисту своїх майнових прав він змушений звернутись до суду.

Ухвалою від 24.09.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Будучи у судовому засіданні ОСОБА_2, а також представник - адвокат ОСОБА_4, яка діє на підставі ордеру ЛВ № 040848 від 23.07.18 та договору про надання правової допомоги від 23.07.18 (а.с.6,7) підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив (а.с.34-36). Просили позов задовольнити.

В останнє судове засідання позивач не прибув, хоча належним чином був повідомлений про день та час проведення судового засідання, а тому суд вважає, що розгляд справи слід продовжувати у його відсутності, за участі представника.

Відповідач до суду не прибула, довіривши представництво своїх інтересів адвокату ОСОБА_5.

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності на представництво інтересів в суді від 10.10.18, укладеного нотаріусом Фабіо Пала у м.Арона Італійська Республіка (а.с.22) скориставшись правом, подав відзив на позовну заяву, яким заперечив позовні вимоги, зазначивши, що сам факт проживання відповідача за межами держави не свідчить про наявність спору. Позивач не надав достатніх доказів порушення його прав, а тому просив у позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1, що вбачається з довідки ЛКП Збоїща 408 від 23.07.18 (а.с.4). У цій квартирі також зареєстровані відповідач ОСОБА_3 та внучка ОСОБА_6.

У відповідності до свідоцтва про право власності на житло за номером НОМЕР_2, виданого 24 листопада 1998 року відділом приватизації житла Шевченківської райадміністрації Львівської міської ради та зареєстровано у МБТІ записано у реєстрову книгу за № 25961, власниками на праві спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.37).

Відповідно до ч.1 ст. 355 ЦК України, майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

У відповідності до ст. 370 Цивільного кодексу України співвласники мають право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішення суду.

Відповідно ч.2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ст.ст.81,82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню.

Як зазначалося вище, сторонами у справі є мама і син. При зверненні до суду позивач не надав доказів того, що його права, свободи чи законні інтереси порушені, невизнані чи кимось оспорені.

Так, за згодою учасників, судом надавався термін на зясування обставин щодо можливого врегулювання спору між сторонами, однак після перерви жодних додаткових доказів сторони не подали.

У відповідності до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Оскільки сторони не надали, а судом не здобуто доказів виникнення спору щодо володіння, користування та розпорядження спільною частковою власністю: квартирою АДРЕСА_1, а тому у позові слід відмовити за недоведеністю, що не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду за захистом порушеного права.

З урахуванням того, що у позові відмовлено, витрати, понесені позивачем залишаються за його рахунок.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд ,-

у х в а л и в :

у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, визнання за співвласниками по 1/2 ідеальній частині квартири - відмовити за недоведеністю.

Позивач: ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення виготовлений 25.01.2019 року.

Суддя П. С. Невойт