Рішення № 79454031, 15.01.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/4909/18

Провадження № 2/336/338/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

15 січня 2019 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Марко Я.Р., за участю секретаря судового засідання Палубінської К.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» (далі по тексту – ПрАТ «УПСК») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 68 469, 48 грн. та понесених судових витрат у сумі 1762,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що 19.12.2016 року між Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_1 було укладено Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/1435701.

Відповідно до даного Полісу була застрахована цивільно-правова відповідальність водіїв, які на законних підставах керують автомобілем «Volkswagen», державний реєстраційний номер «01565 НА».

04.06.2017 року, приблизно о 20 год. 45 хв., в м. Запоріжжя по вул. Юності біля будинку 120, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volkswagen», державний реєстраційний номер «01565 НА», під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Geely», державний реєстраційний номер «АР 3690 ВС», під керуванням ОСОБА_2.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу «Geely», державний реєстраційний номер «АР 3690 ВС», було завдано механічних пошкоджень, власнику вказаного автомобіля – матеріального збитку.

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м Запоріжжя від 17.07.2017 року по справі № 336/3171/17 та Шевченківського районного суду м Запоріжжя від 25.09.2017 року по справі № 336/3170/17 відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень за статтею 124, частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля «Geely», державний реєстраційний номер «АР 3690 ВС» ОСОБА_2 звернувся до страховика, позивача по справі, з заявою про виплату страхового відшкодування за Полісом № АК/1435701.

На підставі страхового акту № ОЦ/016/000/17/1117 від 26.09.2017 року власнику автомобіля «Geely», державний реєстраційний номер «АР 3690 ВС» позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 68 469, 48 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 534 від 02.10.2017 року.

Посилаючись на приписи п.п. «а» п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та статтю 1191 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача 68 469 грн. 48 коп. у якості відшкодування матеріальних збитків, зважаючи на керування транспортним засобом ОСОБА_1 на час дорожньо-транспортної пригоди у стані алкогольного спяніння.

За твердженнями позивача, з метою досудового врегулювання спору відповідачеві було направлено претензію про відшкодуванні збитків в порядку регресу, однак ніяких дій зі сторони останнього щодо погашення вищевказаної суми у добровільному порядку здійснено не було.

На підставі викладеного позивач змушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою Шевченківського районного суду від 26.10.2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Відповідно до частини 4 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надіслав на адресу суду клопотання за змістом якого просив розглядати справу без участі представника позивача, позов підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі, відзиву або будь-яких заяв до суду не подавав, а тому на підставі статей 280 – 282 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної справи без участі відповідача за письмовою згодою представника позивача.

За таких обставин судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

У відповідності до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін), дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз’яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов’язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов’язків.

Статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 19.12.2016 року між ПрАТ «УПСК» та відповідачем ОСОБА_1 укладено поліс обов’язкового страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/1435701, відповідно до якого застраховано цивільно - правову відповідальність водіїв, які на законних підставах керують транспортним засобом «Volkswagen», державний реєстраційний номер «01565 НА» та встановлено франшизу у розмірі 500, 00 грн. та ліміт за шкоду майну 100 000, 00 грн. ( а.с.10).

Як вбачається з копії постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17.07.2017 року, 04.06.2017 року о 20:45 годині ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки Фольксваген транспортер д.н. НОМЕР_1, рухаючись в м. Запоріжжі по вул. Юності, 120, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, чим порушив п. 13.1 ПДР. В результаті ДТП автомобілі пошкоджено, травмованих немає. Зазначеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 (триста сорок) гривень в дохід держави.

07.06.2017 року до ПрАТ «УПСК» звернувся ОСОБА_1 з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.15).

08.06.2017 року до ПрАТ «УПСК» звернувся ОСОБА_2 з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.16).

Згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25.09.2017 року, 04.06.2017 року о 22 годині 15 хвилин ОСОБА_1 по вул. Юності 120 в м. Запоріжжі керував автомобілем «Фольксваген транспортер» р.н.НОМЕР_1 у стані алкогольного сп’яніння,чим порушив вимоги п.2.9»а» ПДР України. За змістом зазначеної постанови відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, однак провадження у справі закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

04.09.2017 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «УПСК» з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.17).

В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений транспортний засіб «Geely», державний реєстраційний номер «АР 3690 ВС». Вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу склала 68 969, 48 грн., що підтверджується копією ремонтної калькуляції № 3733 Sh від 21.09.2017 року (а.с.23-25).

Відповідно до страхового акту № ОЦ/016/000/17/1117 від 26.09.2017 року, вищезазначена дорожньо-транспортна пригоди була визнана страховим випадком та визначено суму страхового відшкодування з врахуванням безумовної франшизи (500, 00 грн.) в розмірі 68 469, 48 грн. ( а.с.26), яке необхідно було перерахувати безпосередньому виконавцю відновлювальних робіт ФОП ОСОБА_3 згідно заяви про страхову відшкодування від 04.09.2017 року.

Як вбачається з копії платіжного доручення № 534 від 02.10.2017 року ПрАТ «УПСК» сплатило страхове відшкодування у розмірі 68 469, 48 грн. ФОП ОСОБА_3

Як вбачається з матеріалів справиПрАТ «УПСК» зверталось до відповідача з письмовою претензією про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 68 469, 48 грн. від 14.12.2017 року за № РУ/17/1117 ( а.с.28), проте доказів направлення позивачем та отримання відповідачем даної претензії матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 979 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Аналогічний обов'язок страховика встановлений також статтею 20 Закону України «Про страхування».

Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до вимог частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до підпункту а) пункту 38.1.1. частини 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Обставини, що стали підставою для звернення з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу за страховим випадком, що стався 04.06.2017 року з його вини, знайшли своє підтвердження матеріалами справи, відтак, виплачене позивачем на користь ФОП ОСОБА_3 страхове відшкодування, підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі 68 469,48 грн.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 141 Цивільного процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_3, адреса: АДРЕСА_1) на користьПриватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (адреса: м. Київ, вул. Кирилівська, 40, ЄДРПОУ 20602681) суму сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 68 469, 48 грн., а також понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 1 762, 00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне рішення суду складено 25.01.2019 року.

Суддя: Я.Р.Марко