Рішення № 79453830, 24.01.2019, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 329/615/18

Провадження № 2-о/329/1/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2019 року смт Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Богослова А.В.,

за участі: секретаря судового засідання – Силаєвої Т.М.,

заявника – ОСОБА_1,

представника заявника – ОСОБА_2,

заінтересованих осіб - Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( далі - заявник) звернувся із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності правовстановлюючого документу – свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого 21.11.1990 на підставі рішення виконавчого комітету районної ради народних депутатів за № 207 від 10.10.1990 померлому ОСОБА_6.

Заявник свою заяву мотивує тим, що після смерті його батька - ОСОБА_6 відкрилася спадщина, до складу спадкової маси якої входить житловий будинок за адресою вул. Степова, 76, с. Верхній Токмак, Чернігівський район, Запорізька область. За життя ОСОБА_6 склав заповіт, згідно якого заповів заявнику вищезазначений житловий будинок, який належав йому на праві власності згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого 21.11.1990 на підставі рішення виконавчого комітету районної ради народних депутатів за № 207 від 10.10.1990. Заявник має намір прийняти у власність спадкове майно та оформити його згідно з вимогами закону. Однак, під час вивчення документів нотаріусом з’ясувалося, що в свідоцтві про право особистої власності на житловий будинок ім'я батька заявника зазначено як “Гаврііл”, тоді як в свідоцтві про смерть батька його ім'я зазначено як “Гаврило”. Враховуючи вищезазначене, заявник просить суд встановити факт належності правовстановлюючого документу його померлому батькові.

Заявник у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав повністю, просив її задовольнити з підстав викладених у ній.

Представник заінтересованої особи Чернігівської селищної ради Чернігівської району Запорізької області, в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законодавством порядку, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника.

Заінтересовані особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилися, надали заяву про розгляд справи без їх участі.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися, заяв чи клопотань не надала.

Допитана в якості свідка ОСОБА_4, пояснила, що померлий ОСОБА_6 є її батьком, якому за життя належав будинок по вул. Степова, 76, с. Верхній Токмак Чернігівського району Запорізької області. За вказаною адресою проживав її батько. Батько помер 22.08.2017. Під час оформлення спадщини виявилося, що існують розбіжності в написанні імені її батька в свідоцтві про смерть батька та у свідоцтві про право особистої власності на будинок.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що ОСОБА_6 знає приблизно з 1964 року. Останній проживав в будинку за адресою: вул. Степова, 76, с. Верхній Токмак, Чернігівський район, Запорізька область. Будівництвом будинку займався ОСОБА_6 приблизно в 1969-1970 роках. Помер ОСОБА_6 в 2017 році.

Заслухавши пояснення представника заявника та показання свідків, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд доходить до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що 22.08.2017 помер ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії I-ЖС № 400661, виданого 23.08.2017 Чернігівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

За життя ОСОБА_6 14.12.2004 склав заповіт, яким заповів своєму синові – ОСОБА_1Г зокрема житловий будинок, який розташований за адресою: вул. Степова, 76, с. Верхній Токмак, Чернігівський район, Запорізька область, що підтверджується копією заповіту від 14.12.2004.

Вищевказаний будинок належав померлому ОСОБА_6на праві особистої власності, що підтверджується копією свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого 21.11.1990 на підставі рішення виконавчого комітету районної ради народних депутатів № 207 від 10.10.1990. Проте, у зазначеному свідоцтві ім'я померлого зазначено на мові оригіналу як “Гавриил”.

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії I-ЖС № 448838, виданого 27.08.1975 Верхньотокмацькою сільською радою Чернігівського районув графі батько зазначено на мові оригіналу “ Бычек Гаврил Никифорович”.

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_6, серії I-ЖС № 381512, виданого 21.05.1974 В-Токмацькою сільською радою Чернігівського району ім’я померлого ОСОБА_6 зазначено на мові оригіналу як“Гаврил”.

Згідно копії довідки № 287 від 19.02.2018 виданої виконавчим комітетом Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на день смерті – 22.08.2017 був зареєстрований та проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Нормами ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року "Про встановлення фактів, що мають юридичне значення" при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно листа ВСУ 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Аналіз досліджених судом документів, зіставлення наявних в них анкетних даних, свідчить, що свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок, видане 21.11.1990 на підставі рішення виконавчого комітету районної ради народних депутатів № 207 від 10.10.1990 належить померлому батьку заявника – ОСОБА_6, однак заявник не може підтвердити даний факт у позасудовому порядку у зв'язку з тим, що в свідоцтві про право особистої власності на будинок ім'я батька заявника вказано як “Гаврііл”, тоді як у свідоцтві про смерть ім'я померлого батька заявника зазначено як “Гаврило”.

За таких обставин суд доходить до висновку, що наявні підстави для задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 18, 76-81, 141, 263-265ЦПК України, приймаючи до уваги позицію Верховного Суду України, викладену у листі від 01.01.2012 р. «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд ,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,- задовольнити повністю.

Встановити факт, що свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок, який розташований за адресою: вул. Степова, 76, с. Верхній Токмак, Чернігівський район, Запорізька область, видане 21.11.1990 на підставі рішення виконавчого комітету районної ради народних депутатів № 207 від 10.10.1990 на ім'я ОСОБА_8 належить ОСОБА_6, який помер 22 серпня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Чернігівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заявник ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Заінтересована особа Чернігівська селищна рада Чернігівського району Запорізької області, код ЄДРПОУ: 20509645, місцезнаходження: вул. Українська, 57, смт Чернігівка, Чернігівський район, Запорізька область.

Заінтересована особа ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Заінтересована особа ОСОБА_4, РНОКПП суду невідомий, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4

Заінтересована особа ОСОБА_3, РНОКПП суду невідомий, місце проживання: м.Донецьк, інші відомості щодо місця проживання суду невідомі.

Суддя А.В.Богослов