Ухвала суду № 79451487, 28.01.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

28.01.2019

296/8465/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2019 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі колегії:

головуючої судді Любчик В.М.,

суддів Хандуріна В.В.,

Мацишин Л.С.,

за участю

секретаря судового засідання Сафронової К.М.,

прокурора Ленкевич І.В.,

захисника Бондика В.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду м. Добропілля Донецької області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22015060000000023 від 20 травня 2015 року, стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Добропільського міськрайонного суду Донецької області перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

У підготовчому судовому засіданні адвокат Бондик В.А., який діє в інтересах ОСОБА_4, звернувся до суду з клопотанням про часткове скасування арешту майна накладеного у даному кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, а саме: автомобіль марки «УАЗ 3163-337», 2008 року випуску, державний номер знак НОМЕР_1. В обґрунтування клопотання зазначив, що ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 17.11.2015 року накладено арешт на майно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у тому числі і на вищезазначений транспортний засіб. На підставі рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.01.2018 року розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, визнано за ОСОБА_4, право власності на зазначений транспортний засіб, який був об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Також зазначив, що заявник не була присутня при розгляді питання про арешт майна та вважає, що накладення арешту на автомобіль, який належить ОСОБА_4 на праві власності, порушує її права з приводу користування, володіння та розпорядження ним.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заперечував проти скасування арешту на автомобіль накладеного на стадії досудового розслідування.

Заслухавши адвоката заявника, прокурора, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

На підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Зокрема, арешт майна має бути скасованим, якщо відпали підстави його застосування, або арешт було накладено необґрунтовано. Необхідність скасування накладення арешту майна можуть обумовити такі обставини: відшкодування підозрюваним, обвинуваченим завданої ним шкоди, з метою забезпечення відшкодування якої був накладений арешт; зміна кваліфікації дій підозрюваного, обвинуваченого на статтю Кримінального кодексу, санкція якої не передбачає додаткового виду покарання у вигляді конфіскації майна, якщо арешт майна був накладений саме з метою її забезпечення; встановлення обставин, які свідчать, що маймо, на яке накладено арешт, не відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК; помилкове накладення арешту на майно осіб, які не мають статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії.

Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 17.11.2015 року накладено арешт на майно, а саме на транспортні засоби - автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Bora» 2002 року випуску, н.з. НОМЕР_3, автомобіль марки «УАЗ» моделі «3909» 1998 року випуску, н.з. НОМЕР_4 та автомобіль марки «УАЗ» моделі «3163-337 ЗНГ», 2008 року випуску, н.з. НОМЕР_1, які на праві приватної власності належать підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою забезпечення виконання конфіскації, оскільки санкція інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення передбачає можливість конфіскації майна.

Згідно ст. 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.01.2018 року по справі № 185/5558/17 (рішення набрало законної сили 26.02.2018 року) розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, зареєстрований 24 січня 1987 року відділом ЗАГС Київського райвиконкому м. Донецька, визнано право власності на автомобіль марки «УАЗ 3163-337», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_2, державний номер знак НОМЕР_1, який був об'єктом права спільної сумісної власності подружжя за ОСОБА_4.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року №97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно із ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

На підставі вищенаведеного, враховуючи, що транспортний засіб-автомобіль марки «УАЗ 3163-337», 2008 року випуску, є особистою приватною власністю ОСОБА_4 на підставі рішення суду від 25.01.2018 року, яке набрало законної сили і не може бути предметом конфіскації, власник зазначеного майна не є підозрюваною, обвинуваченою чи особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, колегія суддів вважає за необхідне клопотання адвоката Бондика В.А., який діє в інтересах ОСОБА_4 задовольнити.

Керуючись ст. ст. 170, 173, 174, 372, 350 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

клопотання адвоката Бондика В.А., який діє в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 17.11.2015 року в частині накладення арешту на майно, а саме транспортний засіб - автомобіль марки «УАЗ 3163-337 ЗНГ», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_2, державний номер знак НОМЕР_1.

На ухвалу суду може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуюча суддя В.М. Любчик

Судді В.В. Хандурін

Л.С. Мацишин