Ухвала суду № 79449511, 24.01.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3136/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г., при секретарі Шевченко А.В., розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях, Генеральної прокуратури України Мамедова Раміза Гумбатовича про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

24.01.2019 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях, Генеральної прокуратури України Мамедова Раміза Гумбатовича про арешт майна у кримінальному провадженні №42018000000002785 від 08.11.2018 на «клеми роздільного рейкового скріплення залізничної ПКЛ», код товару - 34940000-8, код МТР УЗ (класифікатор) - 749786 (244413), які виготовлялися відповідно до ТУ У 30.2-14367980-022:2014 у кількості 260,00 тон за договором поставки №ЦЗВ-05-01918-01 від 17.08.2018, та у кількості 101,00 тон за договором поставки №ЦЗВ-05-00918-01 від 18.08.2018, які перебувають у володінні структурних підрозділів регіональних філії АТ «Українська залізниця» та зобов'язати АТ «Українська залізниця» вилучити з обігу «клеми роздільного рейкового скріплення залізничної ПКЛ», код товару - 34940000-8, код МТР УЗ (класифікатор) - 749786 (244413), які виготовлялись відповідно до ТУ У 30.2-14367980-022:2014 у кількості 260,00 тон за договором поставки №ЦЗВ-05-01918-01 від 17.08.2018, і у кількості 101,00 тон за договором поставки №ЦЗВ-05-00918-01 від 18.08.2018, та прийняти їх на відповідальне зберігання.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання прокурор/слідчий не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки представника сторони обвинувачення обов'язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що Першим відділом процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях, Генеральної прокуратури України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42018000000002785 від 08.11.2018 за фактом розтрати майна службовими особами Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця», ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод», використовуючи своє службове становище, за попередньою змовою з ТОВ «КРЕНДЛЗ», сприяли в одержанні державних замовлень на постачання товаро-матеріальних цінностей для об'єктів залізничної інфраструктури за завищеними цінами, чим завдано державі збитків в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

У ході розслідування встановлено, що 05.05.2018 Філією «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» на веб-порталі автоматизованого торговельного майданчику «PROZORO» розміщено оголошення щодо наміру закупівлі елементів верхньої будови колії «клема проміжна ПК» у кількості 101 тони.

За результатами проведення електронного аукціону 22.05.2018 переможцем визнано ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» (код ЄДРПОУ 14367980).

18.06.2018 між Філією «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця», в особі виконуючого обов'язків директора філії ОСОБА_2 і заступника директора філії ОСОБА_3, та ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод», в особі першого заступника Голови правління - Директора з економіки та фінансів ОСОБА_4, укладено договір поставки №ЦЗВ-05-00918-01 на суму 4 059 594 грн., згідно якого ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» зобов'язався у термін до 31.12.2018 поставити та передати у власність Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» клеми проміжні ПК у кількості 101 тони.

Крім того, 05.05.2018 Філією «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» на веб-порталі автоматизованого торговельного майданчику «PROZORO» розміщено оголошення щодо наміру закупівлі елементів верхньої будови колії «клема проміжна ПК» у кількості 260 тон.

За результатами проведення електронного аукціону 27.07.2018 переможцем визнано ТОВ «КРЕНДЛЗ» (код ЄДРПОУ 34496913).

17.08.2018 між Філією «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця», в особі заступників директора філії ОСОБА_5 і ОСОБА_3, та ТОВ «КРЕНДЛЗ», в особі директора ОСОБА_6, укладено договір поставки №ЦЗВ-05-01918-01 на суму 10 576 176 грн., згідно якого ТОВ «КРЕНДЛЗ» зобов'язався у термін до 31.12.2018 поставити та передати у власність Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» клеми проміжні ПК у кількості 260 тон.

Відповідно до додатків №1 документації конкурсних торгів замовників, предметом закупівлі є «клема проміжна ПК» або еквівалент продукції, технічні параметри та характеристики якої повинні відповідати вимогам, зазначеним в тендерній документації або мати не гірші показники ніж вказані в документації конкурсних торгів.

При поданні документів для участі в аукціоні ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» надав, серед інших документів, сертифікати відповідності продукції «клема роздільного рейкового кріплення залізничної колії ПКЛ» серії ДК 000751 і ДО 000358, та ТОВ «КРЕНДЛЗ» надав сертифікати відповідності продукції «клема роздільного рейкового кріплення залізничної колії ПКЛ» серії ДК 000753, які видав 02.04.2018 ДП «Дніпропетровський орган з сертифікації залізничного транспорту».

Встановлено, що «клема проміжна ПК» виготовляється відповідно до вимог ДОСТ 22343-90, однак учасниками торгів запропоновано до постачання еквівалент - «клема роздільного рейкового скріплення залізничної ПКЛ», яка виготовляється відповідно до ТУ У 30.2-14367980-022:2014.

З метою визначення реальних технічних та якісних характеристик «клем роздільного рейкового скріплення залізничної ПКЛ», одним із учасників торгів проведено дослідження зразків вказаних клем ПКЛ та отримано експертний висновок ДП «Український науково-дослідний інститут вагонобудування» (м. Кременчук).

В результаті порівняльних випробувань клем литих і штампованих роздільного рейкового скріплення залізничної колії, вказаною науковою установою доведено, що клеми виготовлені ливарним способом та за рядом механічних, фізичних та геометричних показників не відповідають вимогам ДОСТ 22343-90, а отже не можуть бути еквівалентом клемам штампованим за своїми механічними властивостями.

Таким чином, комітетом конкурсних торгів Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» фактично допущено постачання на об'єкти критичної інфраструктури продукції невідповідної якості, чим завдано збитків на суму понад 14 млн грн, а подальше її використання може призвести до виникнення надзвичайних подій.

Згідно листа за №ЦЦБ-13/531 від 23.11.2018 з ПАТ «Українська залізниця» вбачається, що за договором поставки №ЦЗВ-05-00918-01 від 18.06.2018 постачання вказаної продукції здійснювалось безпосередньо на структурні підрозділи регіональних філії ПАТ «Укрзалізниця», а саме: РФ «Одеська залізниця» 65 тон на загальну суму 2612610,00 грн.; РФ «Львівська залізниця» 36 тон на загальну суму 1446984,00 грн. За договором поставки №ЦЗВ-05-01918-01 від 17.08.2018 - до РФ «Одеська залізниця» 195 тон на загальну суму 7932132,00 грн.; РФ «Придніпровська залізниця» 10 тон на загальну суму 406776,00 грн.; РФ «Львівська залізниця» 25 тон на загальну суму 1016940,00 грн.; РФ «Донецька залізниця» 30 тон на загальну суму 1220328,00 грн.П. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч.5ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до вимог до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому

пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання про задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на вищезазначене майно, яке є речовим доказом в даному кримінальному провадженні, а саме, набута кримінально-протиправним шляхом та отримана внаслідок вчинення кримінального правопорушення, з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, що зможе одночасно забезпечити запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Разом з тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Проте, вимога сторони обвинувачення, а саме якою просять зобов'язати АТ «Українська залізниця» вилучити з обігу «клеми роздільного рейкового скріплення залізничної ПКЛ», код товару - 34940000-8, код МТР УЗ (класифікатор) - 749786 (244413), які виготовлялись відповідно до ТУ У 30.2-14367980-022:2014 у кількості 260,00 тон за договором поставки №ЦЗВ-05-01918-01 від 17.08.2018, і у кількості 101,00 тон за договором поставки №ЦЗВ-05-00918-01 від 18.08.2018, та прийняти їх на відповідальне зберігання, в силу принципу змагальності сторін, задоволенню не підлягає, оскільки будь-якого обґрунтування вказаної вимоги, яка б будувалась на фактичних обставинах та відповідних правових нормах, клопотання не містить, а відтак слідчий суддя не вбачає необхідності у вказаному.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях, Генеральної прокуратури України Мамедова Раміза Гумбатовича про арешт майна - задовольнити частково.

Накласти арешт у кримінальному провадженні №42018000000002785 від 08.11.2018 на «клеми роздільного рейкового скріплення залізничної ПКЛ», код товару - 34940000-8, код МТР УЗ (класифікатор) - 749786 (244413), які виготовлялися відповідно до ТУ У 30.2-14367980-022:2014 у кількості 260,00 тон за договором поставки №ЦЗВ-05-01918-01 від 17.08.2018, та у кількості 101,00 тон за договором поставки №ЦЗВ-05-00918-01 від 18.08.2018, які перебувають у володінні структурних підрозділів регіональних філії АТ «Українська залізниця».

В іншій частині вимоги клопотання залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Т.Г. Ільєва