
28.01.2019 Справа № 756/789/19
Справа № 756/789/19
Провадження № 1-кп/756/684/19
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2019 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді Пересунька Я.В.,
при секретарі судового засідання Гладкій Ю.Ю.
за участі сторін кримінального провадження
прокурора Сокирка Я.М.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Удайці, Прилуцького р-ну, Чернігівської обл., українця, громадянина України, одруженого, офіційно не працюючого, із середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 10.02.2004 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 187 КК України до 3 років позбавлення волі; 30.07.2010 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 153 КК України із застосуванням ст. 70 до 5 років позбавлення волі,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
в с т а н о в и в:
У січні 2019 року до суду надійшов обвинувальний акт, відповідно до якого 21.12.2018 року приблизно о 17 годині 15 хвилин,ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи в торгівельній залі магазину «Сільпо» розташованого за адресою: м. Київ, пр.-т. Г. Сталінграда, 46, здійснював покупки в відділі з алкогольними напоями та кондитерськими виробами. В цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна вчинене повторно.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, перебуваючи в той же час, того ж дня, у відділі з продовольчими продуктами магазину «Сільпо», що розташований за адресою: м. Київ, пр.-т. Г. Сталінграда, 46, переконавшись у тому, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає і він діє таємно, шляхом вільного доступу, умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення взяв зі стелажів: Піцца Франческо С артикул 731785 - 1 одиниця вартістю 54 гривні 17 копійок (без урахування ПДВ), цукерки Ferrero Collection T15,артикул 554949 - 1 одиниця вартістю 186 гривень 67 копійок (без урахування ПДВ), вино Bolgrad, столове рожеве сухе,0,75 л., артикул 761102- 1 одиниця, вартістю 66 гривень 16 копійок (без урахування ПДВ), вино Bolgrad Шардоне біле сухе Рука, 0,75 л., артикул 715636 - 1 одиниця, вартістю 49 гривень 99 копійок (без урахування ПДВ), напій Pepsi, артикул 427324, 1,5 л. - 1 одиниця, вартістю 15 гривень 99 копійок (без урахування ПДВ), тістечко БКК Эклер зі згущеним молоком, артикул 713232, 60 грам - 6 одиниць, загальною вартістю 58 гривень 20 копійок (без урахування ПДВ), торт «Хмельная вишня», артикул 554058- 0,286 грам, вартістю 59 гривень 35 копійок (без урахування ПДВ), торт «Прага ВК», артикул 552752 - 0,276 грам, вартістю 44 гривень 62 копійки (без урахування ПДВ), цукерки «Світоч Зоряне сяйво», артикул 60606 - 0,554 грам, вартістю 59 гривень 56 копійок (без урахування ПДВ), цукерки «Світоч Ромашка», артикул 60604 - 0,36 грам, вартістю 32 гривні 70 копійок (без урахування ПДВ), і поклав їх до продуктового кошика який тримав в руках.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне, викрадення чужого майна, ОСОБА_1 підійшов до столу, який знаходився в торгівельному залі магазину, дістав з кишені одягу заздалегідь підготовлений пакет білого кольору, переклав продукти харчування до пакету, з яким вийшов за лінію кас з вище зазначеними товарами загальною вартістю 627 гривень 40 копійок (без урахування ПДВ), які належать ТОВ «Сільпо - Фуд».
Виконавши всі дії, які ОСОБА_1 вважав необхідними для повторного таємного викрадення чужого майна, останній разом із викраденими товарами вийшов за лінію кас, не розрахувавшись за викрадений ним товар, однак злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки він був зупинений працівниками охорони магазину «Сільпо».
Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_1 міг спричинити матеріальну шкоду ТОВ «Сільпо - Фуд», на 627 гривень40 копійок (без урахування ПДВ).
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав та розкаявся у вчиненому. Додатково пояснив суду, що 21 грудня 2018 року приблизно о 21 год. 15 хв. дійсно прийшов до магазину «Сільпо» за адресою: м. Київ, пр.-т. Г. Сталінграда, 46. Перебуваючи в магазині, у нього виник умисел на таємне викрадення продуктів харчування в цьому магазині. У зв'язку з цим він взяв із стелажів перелічений в обвинувальному акті товар та поклав його до пакету, який мав із собою. Водночас в магазині він мав із собою грошові кошти для оплати товару, але не сплатив за нього. Пройшовши із неоплаченим товаром лінію кас, до нього підійшов охоронець та запитав, чи є в нього неоплачений товар. Після цього ОСОБА_1 поклав пакет на землю та почав прямувати до виходу з магазину і на вулиці його наздогнав охоронець, затримав та викликав поліцію. Йому соромно за свій вчинок, після відбування покарання за попередній злочин 4 роки чесно працював та не здійснював крадіжок, а тут, мабуть, був не в собі, бо нічим іншим свої дії пояснити не може. Просив суворо не карати та призначити покарання, не пов'язане із позбавленням волі.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів у справі щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає; останньому роз'яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, доведена.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 має непогашену судимість за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 10 лютого 2004 року, ухваленим щодо нього за ч. 1 ст. 187 КК України.
Зокрема, ОСОБА_1 було звільнено з місць позбавлення волі у зв'язку з відбуттям покарання за цим вироком 7 лютого 2007 року. Водночас відповідно до ч. 5 ст. 90 КК України строк погашення судимості ОСОБА_1 за вчинення вказаного злочину за ч. 1 ст. 187 КК України було перервано вчиненням ним 7 лютого 2010 року нових злочинів за ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 153 КК України, в чому його було визнано винним вироком Оболонського районного суду м.Києва від 30 липня 2010 року, що набрав законної сили.
6 лютого 2015 року ОСОБА_1 звільнився з місць позбавлення волі у зв'язку з відбуттям покарання за вироком Оболонського районного суду м.Києва від 30 липня 2010 року.
Відповідно до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, є рецидив злочину.
При обранні обвинуваченому міри покарання судом враховується його вік, ставлення до вчиненого правопорушення та матеріали, що його характеризують (обвинувачений за місцем проживання характеризується формально позитивно, на обліках лікарів психіатра та нарколога не перебуває, одружений, дітей не має, має не зняті та не погашені судимості за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 187 КК України та ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 153 КК України).
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчиненням ним нових кримінальних правопорушень неможливе без його ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим призначає покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки і шість місяців.
При призначенні даного виду покарання суд враховує, що ОСОБА_1, будучи раніше судимою особою та свідомо розуміючи наслідки порушення закону, знову вчинив злочин. За таких обставин суд, не знаходить підстав для застосування до нього покарання у виді арешту чи для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.
Також, при ухваленні вироку, суд враховує положення п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, зокрема щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
Враховуючи обраний судом вид покарання, приймаючи до уваги обставини, визначені пунктами 2, 3, 4, 6, 7, 8 статті 178 КПК України, суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили застосувати щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та взяти ОСОБА_1 під варту в залі суду.
Оскільки закінчений замах на крадіжку вчинено ОСОБА_1 без застосування насильства, то при обранні запобіжного заходу йому необхідно визначити розмір застави відповідно до ст. 182 КПК України у виді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38 420 грн, у разі внесення яких покласти на нього обов'язки, визначені ст. 194 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Вирішуючи питання про речові докази, суд керується правилами, викладеними в ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 369, 370, 373, 374 КПК України суд,-
у х в а л и в:
Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Взяти ОСОБА_1 під варту в залі суду.
Визначити розмір застави у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 38420 гривень 00 копійок, яка може бути внесена як ОСОБА_1 так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) та у разі внесення якої, покласти зобов'язання на нього: 1) прибувати за кожною першою вимогою до суду; 2) не відлучатися із м.Києва без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання на іншу адресу та про зміну свого мобільного номеру телефону, строк дії яких (зобов'язань) визначити до набрання вироком законної сили, наслідком невиконання яких буде звернення застави в дохід держави.
Строк відбування покарання рахувати з 28 січня 2019 року.
Вирок суду в частині застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню.
Речові докази у виді вилученого 21 грудня 2018 року в ОСОБА_1 майна, яке передано на відповідальне зберігання до ТОВ «Сільпо-Фуд» - залишити у володінні ТОВ «Сільпо-Фуд».
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання його копії.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Я.В. Пересунько
Судове рішення № 79449370, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 28.01.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 756/789/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: