Рішення № 79447710, 10.01.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4531/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2019 Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого судді Шиповича В.В.

секретаря судового засідання Євтушенко М.В., Василенко О.Г.

за участі представника позивача Молчанович Н.О.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Черкаської міської ради, як органу опіки та піклування, до ОСОБА_2 про відібрання малолітніх дітей від матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей, -

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Черкаської міської ради, як орган опіки та піклування, у червні 2018 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відібрання малолітніх дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, від матері без позбавлення батьківських прав та про стягнення аліментів на утримання вказаних дітей.

Свій позов орган опіки та піклування мотивував тим, що ОСОБА_2 є матір'ю вказаний неповнолітніх дітей. Відомості про батька дітей записані зі слів матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Квартира, в якій проживає ОСОБА_2 з дітьми, перебуває в занедбаному стані, а сама ОСОБА_2 не належним чином доглядає за дітьми, не створила належних умов для їх проживання, не цікавиться їх навчанням. ОСОБА_2 рекомендовано звернутися за допомогою до Черкаського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та створити для дітей належні умови життя та проживання.

20.10.2017 службою у справах дітей до правоохоронних органів направлено клопотання та матеріали щодо вирішення питання притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання батьківських обов'язків відносно дітей, за результатами розгляду якого було складено та направлено до суду протокол за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

24.10.2017 ОСОБА_2 підписала угоду про співпрацю з Центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, мета якої мінімізувати складні життєві обставини, в яких опинилася родина. Однак в родині відповідачки не поліпшилась.

Співробітниками поліції було повторно складено та направлено до суду протокол за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Органом опіки та піклування вважав, що протягом тривалого часу ОСОБА_2 діє всупереч інтересам дітей, неналежним чином виконує батьківські обов'язки, не дбає про здоров'я, духовний та моральний розвиток дітей, не забезпечує умов для здобуття ними освіти, не має виховного впливу на дітей, тим самим позбавила їх права на належне батьківське виховання та утримання, а залишення дітей у матері є небезпечним для їх здоров'я.

Орган опіки та піклування просив відібрати неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, від матері ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав та стягнути аліменти із ОСОБА_2 на утримання вказаних дітей.

Ухвалою суду від 16.07.2018 відкрито провадження у цивільній справі. Вирішенео проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 25.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник органу опіки та піклування підтримала позовні вимоги. Додатково пояснила, що в сім'я ОСОБА_2 перебуває під наглядом органу опіки та піклування з 2017 року, після того як до них надійшло звернення зі школи №15 щодо неналежного виконання ОСОБА_2 материнських обов'язків відносно трьох своїх неповнолітніх дітей. Неодноразово обстежували умови проживання дітей і ситуація в сім'ї не змінюється, в квартирі безлад, діти ходять до школи неохайними зі стійким неприємним запахом. Всі спроби допомоги сім'ї не змінюють ситуацію, відповідачка належних висновків не робить та не вчиняє дій направлених на поліпшення становища в її сім'ї. Орган опіки прийшов до висновку,що оскільки ОСОБА_2 не створює належних та безпечних умов для проживання та розвитку своїх дітей, то є всі підстави для відібрання дітей від матері без позбавлення її батьківських прав. Це робиться для того, щоб ОСОБА_2 усвідомила всю серйозність ситуації та створила комфортні умови для їх проживання, приділяла дітям більше уваги та звертала увагу на їхній зовнішній вигляд, успіхи в навчання та піклувалась про духовний розвиток дітей.

ОСОБА_2 у судовому засіданні позов органу опіки та піклування не визнала, просила відмовити у його задоволенні. Пояснила, що сама виховує та утримує трьох неповнолітніх дітей. Власного житла не має, а тому проживає разом із дітьми у трикімнатній квартирі своєї матері, який виповнилося 68 років. Квартира підключена до всіх комунальних мереж, зокрема є електро-водопостачання та каналізація. Наразі в одній кімнаті живе вона із синами, в іншій донька, а в третій її матір. Після того, як у 2016 році помер її батько, який жив разом із ними, мати пережила сильний стрес, психологічні наслідки якого спостерігаються і дотепер, зокрема їй стало складно розлучатися із речами, що призвело до засмічення квартири, а крім того завела тварин - котів. Вона із дітьми намагається підтримувати порядок у своїх кімнатах. Вказувати матері, як власнику квартири вона не може, однак на даний час знайшла порозуміння із матір'ю, яка дала згоду на прибирання своєї кімнати. Змінити житло у неї не має можливості та коштів. Перебувала у черзі на отримання житла, як малозабезпечена родина, однак поки квартиру їй не виділили. Щодо участі у вихованні дітей, то категорично заперечувала доводи органу опіки та піклування про те, що не займається і не цікавиться дітьми. Вона працює медичною сестрою в лікарні, та всі зароблені кошти витрачає на утримання дітей. Завжди цікавиться їх життям та навчанням, весь вільний час приділяє дітям та дуже їх любить. Діти в цілому здорові та не мають хронічних захворювань. Вважала, що відібрання від неї дітей завдасть їм непоправної психологічної травми.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 171 СК України, - Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

З урахуванням положень ст. 171 СК України, суд при розгляді справи вислухав думку неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка категорично заперечувала проти розлучення із матір'ю. Пояснила що мати любить її та молодших братів і робить для них все можливе, а вони в свою чергу люблять матір і не хочуть із нею розставатися.

Суд заслухавши пояснення ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_3, доводи представника позивача, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 - ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, її матір'ю є ОСОБА_2 (а.с. 10).

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 - ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2, його матір'ю є ОСОБА_2 (а.с. 11).

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 - ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3, його матір'ю є ОСОБА_2 (а.с. 12).

Відомості про батьків неповнолітніх дітей записані зі слів матері згідно ч.1 ст. 135 СК України.

ОСОБА_2 із дітьми зареєстрована і проживає за адресою, - АДРЕСА_1.

ОСОБА_2 працює в КНП «Перша Черкаська міська лікарня» Черкаської міської ради, - молодшою медичною сестрою (санітарка операційна) відділення мініінвазивної хірургії з 13.01.2016 по теперішній час, що підтверджено довідкою медичного закладу (а.с. 50).

Підставою для перевірки умов проживання неповнолітніх стала заява вісімнадцяти батьків учнів 1-Б класу ЗОШ №15, щодо характерного неприємного запаху, який відчувається від ОСОБА_5 (а.с. 13).

Відповідно до Акту обстеження 31.08.2017 житлових умов ОСОБА_5, складеного комісією в складі соціального педагога, класного керівника, голови та члена батьківського комітету (а.с. 14), - на момент перевірки у квартирі ОСОБА_5 виявлений безлад та відсутність належних умов для проживання та навчання дітей. Разом із тим зазначено, що діти мають особисті спальні місця та місця для занять. Причиною ситуації що склалася комісія визначила непорозуміння між ОСОБА_2 та її матір'ю.

Відповідно до Акту №394 від 15.09.2017 обстеження умов проживання неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 17), складеному фахівцями служби у справах дітей Черкаської міської ради, - квартира за адресою АДРЕСА_1, захаращена сміттям та брудним одягом. Дітям виділено окрему кімнату, але вхід до неї завалений брудним ганчір'ям.

28.10.2017 за результатами Координаційної наради щодо сім'ї ОСОБА_6 у Службі в справах дітей Черкаської міської ради складено Протокол №10, яким рекомендовано ОСОБА_2 створити належні санітарно-побутові умови у квартирі, забезпечити належні умови проживання дітям та відповідний гігієнічний стан (а.с. 22-23).

Відповідно до інформації про сім'ю ОСОБА_2 наданої Міським центром соціальних служб для сім'ї,дітей та молоді Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради від 31.01.2018 №128, 27.02.2018 №261, 28.03.2018 №395 - ОСОБА_2 протягом соціального супроводу не виконувала рекомендацій спеціалістів центру та не створила належних умов проживання, пояснюючи це зайнятістю на роботі та складними стосунками зі своєю матір'ю ОСОБА_7 Умови проживання залишились незадовільними. 20.03.2018 сім'ю ОСОБА_2 знято із соціального супроводу з негативним результатом (а.с. 26, 28, 29).

Відповідно до Наказів № 65/с, №63/с, №64/с від 07.05.2018 Служби у справах дітей Черкаської міської ради (а.с. 10-12зв.) неповнолітні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 взяті на облік, як діти, що перебувають у складних життєвих обставинах.

Виконавчий комітет Черкаської міської ради, як орган опіки та піклування 11.05.2018 надав Висновок № 308/30-03-03 про доцільність відібрання малолітніх ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 від матері ОСОБА_2. При цьому орган опіки та піклування вважав, що залишення дітей у матері є небезпечним для їх здоров'я, оскільки ОСОБА_2 діє всупереч інтересам дітей, неналежним чином виконує батьківські обов'язки, не дбає про здоров'я, духовний та моральний розвиток дітей, не забезпечує умов для здобуття ними освіти, не має виховного впливу на дітей, тим самим позбавила їх права на неналежне батьківське виховання та утримання.

В судовому засіданні були допитані свідки, а саме:

Свідок ОСОБА_8, - класний керівник 2-Б класу ЗОШ №15, в якому навчається ОСОБА_5, суду пояснила, що ОСОБА_5 забезпечений всім необхідним приладдям для навчання та нормальним одягом, однак від дитини відчувається стійкий неприємний запах. Дитина має довідку від лікаря про дозвіл відвідувати школу, але батьки інших дітей переживають з приводу запаху та систематично звертаються до неї та адміністрації школи. ОСОБА_5 погано засвоює навчальну програму. ОСОБА_2 зверталася до неї з приводу додаткових занять, однак вона не могла проводити такі заняття за відсутності вільного часу. Вона у складі комісії декілька разів відвідувала квартиру ОСОБА_2 та бачила там безлад. При останньому відвідуванні одна кімната була прибрана, про що зазначили у відповідному Акті.

Свідок ОСОБА_9, - класний керівник 3-А класу ЗОШ №15 в якому навчається ОСОБА_4, суду пояснила, що ОСОБА_4 навчається у її класі із 2015 році, має друзів в класі, але деякі діти не хочуть сидіти із ним за однією партою із-за неприємного запаху. Батьки учнів її класу особливих претензій з приводу ОСОБА_4 не висловлювали. ОСОБА_4 любить матір, загалом є розвиненою дитиною, але має проблеми із читанням. Мати зверталася з приводу додаткових занять, але в неї не було можливості проводити такі заняття. Дитина має необхідне навчальне приладдя. Мати дає дитині кишенькові гроші. Декілька разів вона відвідувала квартиру ОСОБА_4 із 2017 року та бачила незадовільні умови проживання. Останній раз була в квартирі у жовтні 2018 року. Позитивна динаміка спостерігалася, але дуже повільна. Вважала, що дітей не можна залишати проживати в таких умовах.

Свідок ОСОБА_11, - соціальний педагог ЗОШ №15, суду пояснив, що протягом 2017-2018 навчального року батьки учнів класу, в якому навчається ОСОБА_5, неодноразово скаржились на неприємний запах від дитини. Він у складі комісії відвідував квартиру ОСОБА_2, однак у квартирі був безлад та захаращення. Лише при відвідування сім'ї 19.10.2018 побачили позитивні зміни, в одній кімнаті було наведено порядок, в другій кімнаті було чисто, але були якісь мішки, в залі було брудно. При відвідуванні 16.11.2018 порядку в квартирі не було. З дітьми та матір'ю проживає в квартирі бабуся, - ОСОБА_7, яка є хазяйкою квартири та всім керує.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що є матір'ю ОСОБА_2 та бабою її дітей - ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Вона є власником квартири за адресою АДРЕСА_1. В квартирі проживає разом з дочкою та онуками. Вона займає зал, а ОСОБА_2 та діти живуть в спальних кімнатах. Вважала, що Служба у справах дітей не дає їм спокою, примушує викинути речі, які їй дорогі, як пам'ять про померлого чоловіка. Вона не проти ремонту в квартирі та для цього придбала шпалери, клей, штукатурку. Заперечувала проти відібрання онуків.

Відповідно до ч.1 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили (ст. 14 ЗУ «Про охорону дитинства»).

Згідно із ч.1 ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Згідно до ч. 1 ст. 170 СК України, - суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.

Зокрема, п.2-5 ч.1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Позов про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав позивачем заявлено з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст.164 СК України.

Відповідно до роз'яснень пунктів 16 і 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Суд має право вирішити питання про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки та піклування (якщо цього потребують інтереси дитини), без визначення при цьому конкретного закладу.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у п. 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

За результатами аналізу наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку, про відсутність правових підстав для відібрання дітей від матері.

Даних, про те, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків на даний час не встановлено.

Доводи органу опіки та піклування щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за невиконання обов'язків, щодо виховання дітей (ст. 184 КУпАП) не підтверджені відповідними судовими рішеннями.

Складна життєва ситуація в якій перебуває родина пов'язана із тим, що ОСОБА_2 одна, без чоловіка, виховує трьох неповнолітніх дітей та ще й вимушена опікуватися матір'ю похилого віку, стан якої потребує психоемоційної корекції.

При цьому ОСОБА_2 немає власного житла, вимушена проживати у квартирі своєї матері та зважати на те, що саме ОСОБА_7 є власником житла. Із досліджених судом фотознімків встановлено, що найбільший безлад у квартирі створено саме у кімнаті в якій мешкає ОСОБА_7.

Натомість, як вбачається із досліджених судом доказів, ОСОБА_2 офіційно працевлаштована, надає належне матеріальне утримання дітям, які забезпечені одягом, харчуванням та навчальним приладдям, приймає участь у їх житті та цікавиться навчанням. Даних про те, що ОСОБА_2 зловживає алкоголем чи вживає наркотичні засоби суду не надано.

Також відсутні відомості, про те, що діти мають будь-які хронічні захворювання або хвороби небезпечні для оточуючих.

Суд вважає, що відібрання дітей від матері для вирішення проблеми неприємного запаху, яка турбує батьків окремих однокласників ОСОБА_5, буде непропорційним заходом втручання держави у право кожної особи на повагу до сімейного життя та права кожної дитини на сім'ю.

Суд погоджується із доводами органу опіки та піклування про необхідність покращення умов проживання дітей ОСОБА_2.

Однак саме лише це не може бути підставою для розлучення дітей із матір'ю.

Як встановлено судом, між ОСОБА_2 та дітьми існує тісний зв'язок та взаємна любов.

Крім того суд враховує, що ОСОБА_2 погодилась із необхідністю навести лад у квартирі за місцем проживання дітей про що вказала у судовому засіданні та зобов'язалась докласти для цього потрібних зусиль.

За таких обставин судом не встановлено правових підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі ст. 150, 152, 155, 164, 170, 171 СК України, ст. 11, 12, 14 Закону України «Про охорону дитинства», Декларації прав дитини, Конвенції про захист прав дитини, керуючись ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Черкаської міської ради, як органу опіки та піклування (м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36, ідентифікаційний код юридичної особи 04061547) до ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 (АДРЕСА_1) про відібрання малолітніх дітей від матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: В. В. Шипович