Ухвала суду № 79447435, 28.01.2019, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Номер провадження №1-кс/641/374/2019 Справа №641/9242/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2019 року

Слідчий суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова Боговський Д.Є., за участю секретаря судового засідання - Бєлової Т.В., розглянувши клопотання слідчого СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції Ігнатова О.М. за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018221070000250 від 17.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про накладення арешту на майно, -

В С Т А Н О В И В :

До Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції Ігнатова О.М. за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018221070000250 від 17.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про накладення арешту на майно.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.02.2016 за № 12016220540000283 з визначенням правової кваліфікації за ч. 1 ст. 115 КК України за фактом смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановлено, що 09.02.2016 приблизно о 14 годині 40 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 виявлений труп гр. ОСОБА_3 без ознак насильницької смерті.

Як встановлено під час досудового розслідування ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 мешкала одна, її рідний брат помер 10 років назад, родичів в неї не було, вела замкнутий образ життя, з під'їзду ні з ким не спілкувалась, в квартиру до себе нікого не пускала.

Згідно довідки ХОБСМЕ (висновок експерта №506 Дм) від 10.02.2016 смерть ОСОБА_2 настала внаслідок злоякісного новоутворення товстої кишки.

Як встановлено, труп померлої ОСОБА_2 похований за рахунок держави. До ХОБСМЕ родичі та знайомі померлих за видачею трупів для захоронення не звертались, спадкоємців на момент проведення досудового розслідування не було.

17.02.2016 за результатом проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016220540000283 від 10.02.2018 за фактом смерті ОСОБА_2, слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КК України у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення.

В подальшому під час проведення перевірки наявних в матеріалах зазначеного кримінального провадження відомостей, а також законності прийнятого рішення про закриття кримінального провадження, місцевою прокуратурою встановлено факт заволодіння у листопаді 2018 року шахрайським шляхом квартири ОСОБА_2 адресою: АДРЕСА_1.

Так, згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно: квартира АДРЕСА_2, загальною площею: 38,8 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу № 6674 від 16.11.2018, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 перейшла у власність ОСОБА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, країна громадянства Україна.

При цьому інформація щодо власника нерухомого майна, яким здійснено відчуження в реєстрі відсутня.

Враховуючи, що ОСОБА_2 зареєстрована та проживала у АДРЕСА_5 одна, паспорт на її ім'я та свідоцтво на право власності на зазначене житло від 23.02.1994 (в якому остання зазначена єдиним власником) зберігається в матеріалах кримінального провадження № 1201622054000283, а наявність близьких осіб у останньої на час розслідування не встановлена, наявні підстави вважати, що в діях невстановлених осіб наявні ознаки шахрайства.

За вказаним фактом Харківською місцевою прокуратурою № 5 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.12.2018 внесено відомості за № 42018221070000250 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

В ході роботи по даному кримінальному провадженню, з метою встановлення всіх обставин даної справи на адресу приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 було направлено запит з метою отримання завірених належним чином ксерокопій договору купівлі - продажу квартири за адресою: АДРЕСА_3, а також завірені належним чином ксерокопію документів, які слугували підставою для оформлення даного договору купівлі - продажу.

Згідно отриманої відповіді на даний запит приватний нотаріус ОСОБА_4 повідомив, що всі документи, зазначені у запиті, будуть надані до Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області виключно за ухвалою слідчого судді.

Крім того, на підставі ухвали слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_6, 24.01.2019 протоколом тимчасового доступу до речей та документів було вилучено завірені ксерокопії договору купівлі - продажу квартири за адресою: АДРЕСА_3 та документів, які слугували підставою для оформлення даного договору серед яких є свідоцтво про право власності на вказану вище квартиру на ім'я ОСОБА_6 та відповідь з КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації Харківської міської ради» № 10611858 від 13.11.2018, у якому повідомлено, що власником даної квартири є ОСОБА_6, однак згідно оригіналу свідоцтва на право власності на зазначене житло від 23.02.1994, яке зберігається в матеріалах кримінального провадження № 1201622054000283 власником є ОСОБА_2, тому є підстави вважати, що документи, які було надано приватному нотаріусу ОСОБА_4 для оформлення договору купівлі - продажу квартири можуть мати ознаки підробки.

Слідчий посилається на необхідність на кладення арешту на житлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1, з метою відшкодування шкоди відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України.

У судове засідання слідчий СВ Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітан поліції Ігнатов О.М. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України його неприбуття не перешкоджає розгляду даного клопотання.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому розгляді фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, дослідивши додані до клопотання документи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до положень ч. 6 чт. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається (ч.ч. 10-12 ст. 170 КПК України).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, врахувавши обставини, передбачені ст. 173 КПК України, з метою запобігання можливості подальшого відчуження житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4, вважає, що слідчим доведено наявні підстав за накладення арешту на майно.

Керуючись вимогами ст. ст. 170-175 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції Ігнатова О.М. за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018221070000250 від 17.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про накладення арешту на майно - задовольнити.

Накласти арешт із забороною вчинення будь яких дій, в тому числі в рамках виконавчих проваджень, на житлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1, яке належить на праві власності ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_1

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвали покладається на слідчого СВ Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції Ігнатова О.М.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя- Д . Є . Боговський