Ухвала суду № 79447418, 28.01.2019, Шевченківський районний суд Харківської області

28.01.2019

№ 637/94/19

№ 1-кс/637/38/19

У Х В А Л А

Іменем України

28 січня 2019 року с.м.т. Шевченкове

Слідчий суддя Шевченківського районного суду Харківської області Островська Н.І.,

за участю секретаря Бутрик Ю.С.,

прокурора Васильєвої Т.О.,

розглянувши клопотання начальника СВ Шевченківського ВП Куп'янського відділу поліції ГУНП в Харківській області Науменко О.І., погоджене з прокурором Шевченківського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Васильєвою Т.О., про накладення арешту на тимчасово вилучене майно за матеріалами досудового розслідування, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220450000021 від 22.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України ,-

в с т а н о в и в :

25.01.2019 року до Шевченківського районного суду Харківської області надійшло клопотання начальника СВ Шевченківського ВП Куп'янського відділу поліції ГУНП в Харківській області Науменко О.І., погоджене з прокурором Шевченківського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Васильєвою Т.О., про накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучене протоколом огляду місця події від 24.01.2019 року, а саме жіночу зимову куртку блакитного кольору з емблемою на внутрішній поверхні у вигляді «Romi» та цифровим надписом «44», яка належить ОСОБА_3, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, оскільки набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, на яке воно було спрямоване, є речовим доказом, яке передати на зберігання до камери речових доказів Шевченківського ВП Куп'янського відділу поліції ГУНП в Харківській області (місцезнаходження: Харківська область, Шевченківський район, с.м.т. Шевченкове, вул. Центральна, 31).

Як підставу зазначає, що в провадженні слідчого відділення Шевченківського ВП Куп'янського відділу поліції ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220450000021 від 22.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримала подане клопотання і просила його задовольнити.

Власник майна ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду клопотання.

Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття власника майна в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя розглядає клопотання за його відсутності.

Заслухавши прокурора та перевіривши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених ст. 132 КПК України, застосування таких заходів не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою застосування цих заходів, наявна потреба досудового розслідування в їх застосуванні, можливість виконання завдання досудового розслідування лише за умови їх застосування, ця потреба виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділення Шевченківського ВП Куп'янського відділу поліції ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220450000021 від 22.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.

22.01.2019 року до Шевченківського ВП Куп'янського відділу поліції ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_4, що за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_1, знайомі скоїли крадіжку його банківської картки, з якої зняли грошові кошти в сумі 1 600,00 грн..

24.01.2019 року в ході огляду місця події в службовому кабінеті № 9 Шевченківського ВП Куп'янського відділу поліції ГУНП в Харківській області, за адресою: Харківська область, Шевченківський район, с.м.т. Шевченкове, вул. Центральна, 31 ОСОБА_3 добровільно видала жіночу зимову куртку блакитного кольору з емблемою на внутрішній поверхні у вигляді «Romi» та цифровим надписом «44». Зі слів ОСОБА_3 слідує, що 26.12.2018 року після зняття грошових коштів в сумі 1 600,00 гривень через банкомат «ПриватБанку», що розташований в магазині «Шарм» по вул. Центральній в с.м.т. Шевченкове Шевченківського району Харківської області, вона спільно зі своїм співмешканцем ОСОБА_5 вирішили придбати для неї куртку, що і зробили у магазині «Маркет».

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_4 пояснив, що 25.12.2018 року у ранковий час біля магазину «Престиж», який розташований на Мічурінському житловому масиві у с.м.т. Шевченкове Шевченківського району Харківської області, зустрівши раніше йому знайому ОСОБА_3 та її співмешканця ОСОБА_5, вживали алкогольні напої за його місцем мешкання. Під час розпивання алкогольних напоїв він дав ОСОБА_5 свою банківську картку № НОМЕР_1 та попросив сходити до магазину для придбання алкоголю, при цьому назвав пін-код від вказаної картки. В подальшому ОСОБА_5 неодноразово ходив до магазину, де купував алкогольні напої, розраховуючись його банківською карткою. 26.12.2018 року у ранковий час, після пробудження від сну, він, ОСОБА_3 та її співмешканець ОСОБА_5 спільно вирішили продовжити вживати алкогольні напої. З цією метою ОСОБА_5 знову пішов до магазину, де придбав горілку, розрахувавшись банківською карткою заявника. Після спільного розпивання алкогольних напоїв він сп'янів та заснув. Цього ж дня в обідній час, коли він прокинувся, то виявив відсутність ОСОБА_3 та її співмешканця ОСОБА_5, після чого вирішив сходити до магазину, де продавці йому повідомили, що його банківською карткою розраховувався інший хлопець. Про зникнення своєї картки він по телефону повідомив свою дружину, яка порадила йому відразу звернутися до Шевченківського відділення АТ КБ «ПриватБанк», де 27.12.2018 року йому повідомили, що 26.12.2018 року близько 15:00 год. у приміщенні магазину «Шарм», який розташований по вул. Центральна у с.м.т. Шевченкове Шевченківського району Харківської області, через термінал з його картки № НОМЕР_1 були зняті грошові кошти в сумі 1 600,00 грн., а також показали фото осіб, які знімали гроші, на якому він впізнав ОСОБА_3, проте роздруківку руху коштів та фото ОСОБА_3 не надали та порадили звернутися із заявою до поліції. З метою недопущення подальших протиправних дій з боку осіб, які користувалися його карткою, банківську картку № НОМЕР_1 було заблоковано та видано нову картку № НОМЕР_2.

Допитана в якості свідка ОСОБА_3 надала свідчення про те, що 25.12.2018 року близько 20:00 год. їй на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_4, який мешкає в АДРЕСА_3, та повідомив, що він разом з її співмешканцем ОСОБА_5 знаходяться за місцем його мешкання, де спільно вживають спиртні напої та запропонував їй приєднатися до них. Прийнявши його пропозицію, близько 20:00 год. ОСОБА_3 прийшла до квартири ОСОБА_4, де вони всі разом почали вживати алкогольні напої, так як всі перебували у стані сильного алкогольного сп'яніння. ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_5 та ОСОБА_3 переночувати в його квартирі. 26.12.2018 року близько 04:30 год. ОСОБА_4 знову сходив за спиртними напоями та вони продовжили спільно вживати спиртне. Цього ж дня, а саме 26.12.2018 року на протязі всього періоду перебування у квартирі ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 декілька разів ходили до магазину та купували продукти харчування та спиртні напої, при цьому розраховувалися карткою «Приватбанку», котру їм давав ОСОБА_4 та казав пін-код до неї. Близько 14:30 год. ОСОБА_5 та ОСОБА_3 пішли додому. ОСОБА_5 попрохав ОСОБА_3 сходити до магазину «Шарм», де зайшовши у середину приміщення, підійшовши до банкомату «Приватбанку», ОСОБА_5 дістав з кишені карману банківську картку «Приватбанку», вказав пін-код до неї та попрохав перевірити залишок грошей на картці, так як самостійно не вміє користуватися банкоматом. Перевіривши баланс картки, ОСОБА_5 сказав ОСОБА_3, щоб вона зняла всі гроші, залишок на картці становив 1 600 гривень. Виконавши операцію ОСОБА_3 забрала гроші з банкомату та передала їх ОСОБА_5, а той, в свою чергу, поклав їх до своєї кишені. По дорозі ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_3 зайти до магазину «Маркет», де і придбали останній зимову куртку.

Допитана в якості свідка ОСОБА_6 надала свідчення про те, що наприкінці грудня 2018 року до магазину «Маркет», в якому вона працює, зайшла дівчина на ім'я ОСОБА_3 та повідомила, що її напарниця ОСОБА_7 повинна була залишити для неї куртку. За 250 гривень вона продала дівчині куртку.

Опитаний ОСОБА_5 дав пояснення, аналогічні поясненням ОСОБА_3

Документами, які підтверджують право власності на тимчасово вилучене майно, є: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_4 від 22.01.2019 року; протоколом огляду місця події від 24.01.2019 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 від 22.01.2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 24.01.2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 24.01.2019 року; поясненнями ОСОБА_5 від 22.01.2019 року; розпискою ОСОБА_3.

Згідно з ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені в ході огляду речі вважаються тимчасово вилученим майном.

Частина 2 статті 167 КПК України передбачає, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони відшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, та є предметом кримінального правопорушення.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, передачі, відчуження.

Якщо тимчасово вилучене майно не арештувати, то у особи, в якого воно було вилучене та якому підлягатиме поверненню, а саме у ОСОБА_3, існуватиме реальна можливість на вчинення вищеперелічених дій з вилученим майном з метою знищення речових доказів у кримінальному провадженні.

Як вбачається з ч.ч. 1, 2 і 3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, або може бути конфісковане у підозрюваного та інше. Завданням арешту майна є збереження речових доказів, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту майна є, зокрема, забезпечення кримінального провадження. Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, тощо.

Як передбачено ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. Ці вимоги статті були виконані.

За змістом ст. 173 КПК України особа, яка подала клопотання про арешт майна, має довести необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб. Під час вирішення справи по заявленому клопотанню слідчим суддею були враховані вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України.

Беручи до уваги те, що тимчасово вилучене майно набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, на яке воно було спрямоване, є речовим доказом, з метою забезпечення кримінального провадження шляхом збереження речових доказів, слідчий суддя, керуючись ст.ст. 167, 170, 173, 309, 372 КПК України ,-

постановив:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке тимчасово вилучене протоколом огляду предметів від 24.01.2019 року, а саме жіночу зимову куртку блакитного кольору з емблемою на внутрішній поверхні у вигляді «Romi» та цифровим надписом «44» до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Визначити місцем зберігання арештованого майна Шевченківське ВП Куп'янського відділу поліції ГУНП в Харківській області за адресою: Харківська область, Шевченківський район, с.м.т. Шевченкове, вул. Центральна, буд. 31.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні при оголошенні ухвали в той же строк з моменту отримання копії цієї ухвали.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя

Н.І.Островська