Вирок № 79446288, 28.01.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4266/18

Номер провадження 1-кп/623/90/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2019 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Герцова О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Бобриш М.С.,

прокурора: Козир М.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

захисника: Єнейчука Ю.С.,

потерпілого: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018220320000922 від 20 вересня 2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, уродженця м. Ізюм Харківської області, українця, громадянина України, не є особою з інвалідністю, з вищою освітою, не працюючого, неодруженого, не судимого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

20 вересня 2018 року, приблизно о 12 годині 20 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись з дозволу власника ОСОБА_4 в жилій кімнаті квартири АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в ході сварки під час розлиття спиртних напоїв із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка відбулась на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, маючи намір на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень останньому, взяв із столу, який знаходився в цій же кімнаті, ніж та наніс ним один удар в живіт ОСОБА_3, чим заподіяв останньому, згідно з висновком судово-медичної експертизи №270-13/18 від 12 жовтня 2018 року тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням великого сальника, яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, та тілесне ушкодження у вигляді різаної рани долонної поверхні правої кисті, яке кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Після чого з місця скоєння злочину втік.

В рамках кримінального провадження прокурором Ізюмської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ізюмської центральної міської лікарні подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі Ізюмської центральної міської лікарні 4420 гривень 89 копійок витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3

До позову додано довідку з Ізюмської центральної міської лікарні від 20 листопада 2018 року №3324, згідно змісту якої ОСОБА_3 знаходився на лікуванні в відділенні анастезіології та інтенсивної терапії з 20 вересня 2018 року по 02 жовтня 2018 року, що складає 12 ліжко-днів, вартість становить 4420 гривень 89 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину свою у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України, визнав повністю, у скоєному розкаявся, цивільний позов визнав, надав в судовому засіданні квитанцію №28 від 21 листопада 2018 року на підтвердження оплати лікування потерпілого.

Захисник Єнейчук Ю.С. просив призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Потерпілий ОСОБА_3 просив не позбавляти обвинуваченого волі, претензій матеріального та морального характеру до нього не має.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за частиною 1 статті 121 КК України у виді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки, міру запобіжного заходу обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишити особисте зобов'язання.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються - дата, час, місце скоєних злочинів, мотив, мета, наслідки скоєних злочинів, тощо. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1, захисник Єнейчук Ю.С., потерпілий ОСОБА_3 та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію їх дій за частиною 1 статті 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю, офіційно не працює, не одружений, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, на обліку в Ізюмському ОМВК перебуває, строкову військову службу не проходив за станом здоров'я, за місцем проживання характеризується задовільно, не судимий, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості, довідка Ізюмського ОМВК та його свідчення.

Згідно частини 1 статті 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеку для суспільства, є середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб.

При призначенні покарання ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Злочин, який вчинив обвинувачений ОСОБА_1, передбачений частиною 1 статті 121 КК України, відповідно до статті 12 КК України, віднесений до тяжких злочинів.

Обставини, які згідно статті 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування спричиненої шкоди.

Обставини, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою провину, щиро розкаявся, відшкодував завдану шкоду та відшкодував кошти на лікування потерпілого, не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, з урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливо без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити покарання з застосуванням статті 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених статтею 76 КК України.

Враховуючи повну сплату обвинуваченим ОСОБА_1 на користь держави в особі Ізюмської ЦМЛ витрат, затрачених на лікування потерпілого ОСОБА_3 в Ізюмській ЦМЛ, в розмірі 4420 гривень 89 копійок, цивільний позов прокурора в інтересах держави підлягає залишенню без розгляду.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Судові витрати згідно частини 2 статті 124 КПК України за проведення дактилоскопічної експертизи №1425 від 11 жовтня 2018 року у розмірі 1430 гривень підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 50, 65-67, 75, 76, частиною 1 статті 121 КК України, статтями 100, 124, 129, 349, 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (П'ЯТЬ) років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_1 вимоги статті 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк - 3 (ТРИ) роки.

На підставі статті 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_1 залишити особисте зобов'язання.

Цивільний позов прокурора - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення дактилоскопічної експертизи по кримінальному провадженню у розмірі 1430 гривень (стягувач платежу: держава, код доходів: 24060300, отримувач платежу: УК Слобідськ/мХар Слобідськи/24060300, п/рахунок 31419544020005, код отримувача: (ЄДРПОУ):37999680, банк: Казначейство України, МФО: 899998).

Речові докази - два фрагменти палаців зі слідами нашарування речовини бурого кольору, які поміщено до картонних коробів №№1, 2 та опечатані печаткою підрозділу відділення судово-медичної імунології; фрагмент поліетиленової клейонки з нашаруванням речовини бурого кольору, який поміщено до картонного коробка №3 та опечатано печаткою підрозділу відділення судово-медичної імунології; фрагмент простині з нашаруванням речовини бурого кольору, який поміщено до паперового пакунку №5 та опечатано печаткою підрозділу відділення судово-медичної імунології; чоловіча футболка сірого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, яка поміщена до картонної коробки №6 та опечатана печаткою підрозділу відділення судово-медичної імунології, а також зразки крові потерпілого ОСОБА_3, відібрані на підставі постанови прокурора Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області від 25.09.2018, поміщені до паперового пакету та опечатані печаткою підрозділу відділення судово- медичної імунології; зразки крові підозрюваного ОСОБА_1, відібрані на підставі постанови прокурора Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області від 02.10.2018, поміщені до паперового пакету та опечатані печаткою підрозділу відділення судово-медичної імунології, - здані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів при Ізюмському ВП ГУНП в Харківській області для подальшого прийняття законного рішення по ним (квитанція №213); ніж кухонний та нитки - залишки після дослідження (об. №№1,2) з виявленими слідами крові, поміщено до картонного коробка та опечатано печаткою підрозділу відділення судово-медичної цитології (квитанція №216) - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя О.М. Герцов