Ухвала суду № 79445950, 21.01.2019, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/139/19

У Х В А Л А

21.01.2019 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі головуючого судді Мички І.М., розглянувши в м.Здолбунові позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення частки в натурі та визнання права власності на майно,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про виділення частки в натурі та визнання права власності на майно.

Заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Всупереч вимогам пункту 3 ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено ціни позову. Оскільки, заявлено вимогу про визнання права власності на майно, то позов відноситься до категорії майнового характеру і підлягає грошовій оцінці.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено ставки судового збору, яка за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.п. 11, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК (ст.176, п.3 ч.3 ст.175 ЦПК в новій редакції), такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК). Ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову, і саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті.

Під дійсною вартістю, як зазначено у п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку є, згідно Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, ринковою вартістю. Ця вартість визначається згідно Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" на підтвердження проведеної оцінки майна складається звіт чи акт про оцінку майна.

За порядком проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженому постановою КМУ від 4 березня 2013 року № 231 зазначено, що термін дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більш як 6 (шість) місяців з моменту оцінки, адже ціна позову має бути визначена у наведені строки.

Виходячи з того, що із поданої позовної заяви та копій долучених до неї документів не вбачається ціни позову станом на день його подання щодо вимог майнового характеру (визнання права власності), позивач має зазначити ціну позову та підтвердити належними доказами вартість автомобіля і надати суду оригінал квитанції про оплату судового збору.

Підстав для звільнення від доказування судом не встановлено, підстав для відстрочення сплати позивачем судового збору не вбачається.

За подання позовної заяви до Здолбунівського районного суду Рівненської області судовий збір сплачується на рахунок № 31218206017171; Одержувач: УК у Здолбунівському районі 22030101; Назва рахунка: Судовий збір (Здолбунівський районний суд Рівненської області); Реквізити одержувача: Код ЄДРПОУ: 37993013; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998; Код класифікації доходів бюджету 22030101).

Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175, 177 ЦПК України, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суд –

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення частки в натурі та визнання права власності на майно – залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиправлення недоліків у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д я :