Ухвала суду № 79445899, 27.01.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/832/19

УХВАЛА

27 січня 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

в особі слідчого судді – Ореховської К.Е.

з участю секретаря - Шкіндер І.М.

прокурора - Бабич А.

слідчих– Івахнюка О.С. Стрільчука В.М.

підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області лейтенанта ОСОБА_2 яке погоджено із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області радний юстиції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого в ОСОБА_4 м.Сосновіца, вул.Моджейовська, 35/8, українця, громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 311 КК України ,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області лейтенант ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням яке погоджене із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області радний юстиції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1, не пізніше ніж у 2018 році, вступив у злочинну змову з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, направлену на незаконне отримання доходу від вчинення злочинів у сфері незаконного обігу прекурсорів, зокрема незаконне придбання на території ОСОБА_4 таблеток «Cirrus», «Acatar» та «Apselan» з вмістом прекурсору «псевдоефедрин», подальше їх переміщення в Україну через митний кордон з приховуванням від митного контролю, зберігання та перевезення та збут на території України.

Узгодивши обопільний механізм вчинення таких злочинів з дотриманням заходів конспірації та безпеки, діючи з метою реалізації своїх протиправних намірів, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 діяли у такий спосіб.

ОСОБА_1, діючи до визначеної у групі ролі, після прийняття від ОСОБА_5 замовлення на придбання визначеного останнім обсягу таблеток з вмістом прекурсору «псевдоефедрин», придбавав їх у ОСОБА_4, в подальшому особисто забезпечував їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, та подальше перевезення на територію України у заздалегідь обумовлені місця.

Так, ОСОБА_1 вкотре у вказаний спосіб досягнув злочинної домовленості з ОСОБА_5 щодо контрабандного переміщення таких таблеток з ОСОБА_4 в Україну.

Після цього, з метою реалізації спільних з ОСОБА_5 вказаних протиправних намірів, ОСОБА_1 придбав у січні 2019 року на території ОСОБА_4 2067 таблеток «Apselan» та 1394 таблетки «Cirrus», які розфасував у різні упакування та надав їм маскувальний вигляд задля унеможливлення їх виявлення у ході проходження митного контролю під час слідування з ОСОБА_4 в Україну.

З метою реалізації спільного злочинного умислу в частині контрабанди псевдоефедриновмісних таблеток, перемістив 26.01.2019 з ОСОБА_4 в Україну через митний пост «Краковець» Львівської митниці ДФС України 2067 таблеток «Apselan» та 1394 таблетки «Cirrus» з приховуванням від митного контролю.

Проте, під час проведення 26 січня 2019 року на території митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС України співробітниками Управління СБ України в Рівненській області обшуку транспортного засобу марки «Chevrolet», н.з. ОСОБА_4 SO8919K під керуванням ОСОБА_1 серед інших речей і документів було виявлено та вилучено приховані зазначені вище таблетки і, як наслідок, протиправну діяльність останнього було припинено.

За допомогою експрес-тесту, який наданий співробітником митниці та який представляє собою пластикову ємкість з полімерним ковпачком, останнім проведено тест на предмет наявності у вказаних таблетках прекурсору «псевдоефедрин/ефедрин». Внаслідок реакції реагенту на вказані частинкидекількох з таблеток, останні набули забарвлення, яке, зі слів співробітника митниці вірогідно свідчить про наявність у поміщених частинках таблеток прекурсору – «псевдоефедрин», що включений до списку 1 таблиці IV Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770.

З метою реалізації спільного злочинного умислу в частині перевезення та зберігання псевдоефедриновмісних таблеток, почав здійснювати перевезення 26.01.2019 в пункті пропуску «Краковець» Мостиського прикордонного загону 2067 таблеток «Apselan» та 1394 таблетки «Cirrus».

Проте, під час проведення 26 січня 2019 року на території пункту пропуску «Краковець» Мостиського прикордонного загону співробітниками Управління СБ України в Рівненській області обшуку транспортного засобу марки «Chevrolet», н.з. ОСОБА_4 SO8919K під керуванням ОСОБА_1 серед інших речей і документів було виявлено та вилучено приховані зазначені вище таблетки і, як наслідок, протиправну діяльність останнього було припинено.

У подальшому, 27.01.2019 ОСОБА_1, вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305 КК України– переміщення прекурсорів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, за попередньою змовою групою осіб, а також ч.2 ст.311 КК України –незаконне придбання, зберігання, перевезення прекурсорів з метою збуту з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин, вчиненних за попередньою змовою групою осіб.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 311 КК України, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у ньому є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Так, відповідно до вимог ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінальних правопорушень, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваних, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують їх покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Незважаючи на те, що підозрюваному у провадженні ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.305, ч. 2 ст. 311 КК України, на вказаній стадії досудового слідства у матеріалах кримінального провадження наявні відомості, які дають підстави вважати, що є реальна необхідність у дослідженні всіх обставин вчинення ним та іншими в тому числі невстановленими особами як вказаних так і інших злочинів, у тому числі у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.

Водночас, на даній стадії слідства здобуто відомості, які мають істотне значення для оцінки всіх раніше здобутих доказів, зокрема стосовно обставин вчинення вищевказаних злочинів групою осіб з вищезазначеними ознаками їх діяльності, у зв’язку з чим є необхідність у їх перевірці на предмет достовірності, належності, наданні їм належної правової оцінки та прийняття за їх результатом кінцевого процесуального рішення.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець

м. Ковель Волинської області, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого в ОСОБА_4 м.Сосновіца, вул.Моджейовська, 35/8, українець, громадянин України, одружений, працюючий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 311, ч.2 ст. 305 КК України, за останній який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до десяти років.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1 та 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків.

Вказані ризики існують, є актуальними, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та інших осіб, причетних до вчинення тяжких кримінальних правопорушень, які характеризуються латентністю їх організації та подальшої реалізації у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів, у зв’язку з чим необхідний тривалий період часу для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду та притягнення їх до кримінальної відповідальності. Водночас, перебування підозрюваного на волі призведе до неможливості повного та об’єктивного досудового розслідування з вищенаведених причин, оскільки останній виїхати за межі України та може перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом впливу на свідків та інших осіб з метою приховування вказаної протиправної діяльності шляхом схиляння останніх до надання органу досудового розслідування неправдивих показань, повідомлення інших осіб, які причетні до вчинення зазначених злочинів, про факти які йому стали відомі у ході слідства, що може вкрай негативно вплинути на його хід та кінцеві результати.

Водночас, контрабанда зазначених прекурсорів з метою їх збуту на так званому «чорному ринку» свідчить про наявність стійких зв’язків у кримінальному середовищі та перебування на волі останнього може призвести до не притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які причетні до їх придбання, контрабандне переміщення з-за кордону в Україну з метою подальшого збуту.

Отже, вказаний факт свідчить про те, що ОСОБА_1 схильний до вчинення злочинів у зазначеній сфері і обізнаний про джерела отримання та збуту заборонених та обмежених в обігу зазначених речовин, що як наслідок може призвести до невиконання завдань кримінального судочинства у разі перебування на волі підозрюваного.

Враховуючи вказані обставини, у разі застосування стосовно ОСОБА_1, іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, останній, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочинів у вигляді позбавлення волі на вищевказаний термін, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду як на території України так і за кордоном.

На підставі викладеного орган досудового розслідування приходить до висновку про неможливість запобігати вищевказаним ризикам шляхом застосування щодо ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою на даній стадії в інтересах найбільш повного, оперативного та ефективного досудового розслідування, оскільки лише наявність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, орган досудового розслідування виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1, має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, присутність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного та існує доцільність забезпечити високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, порушення яких може вкрай негативно вплинути на суспільство у цілому.

Разом з тим, з метою забезпечення у повному обсязі вимог ст.ст. 2, 91-94 КПК України, а також інших положень цього Кодексу, суду за доцільно врахувати особливу складність даного кримінального провадження, наявність факту вчинення зазначених кримінальних правопорушень у латентній формі та з чіткими правилами конспірації їх організації як підозрюваною так і іншими особами, необхідністю проведення значної кількості слідчих та процесуальних дій, та на основі такої мотивації застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід на 60 днів для забезпечення повного та об’єктивного здійснення досудового розслідування.

Застосування судом стосовно ОСОБА_1. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення розміру застави в межах, які передбачені п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, у зв’язку з чим сторона обвинувачення при розгляді судом даного заходу забезпечення клопоче про збільшення розміру застави до 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На підставі викладеного, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, за одне з яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 10 років, та факт наявності перелічених ризиків, що дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, а також для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою.

Підозрюваний заперечив з приводу задоволення клопотання. Просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши пояснення слідчих підозрюваного, думку прокурора, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом вставлено, що в провадженні слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження № 22019180000000003 від 08.01.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 311 КК України.

27.01.2019 ОСОБА_1, вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305 КК України – переміщення прекурсорів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, за попередньою змовою групою осіб, а також ч.2 ст.311 КК України – незаконне придбання, зберігання, перевезення прекурсорів з метою збуту з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин, вчиненних за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.

Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 311 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Вивченням особи ОСОБА_1 на даний час встановлено, що він працездатний, одружений, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, не має на утриманні малолітніх дітей. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 311 КК України, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до десяти років, а також, що останній може перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом впливу на свідків та інших осіб з метою приховування вказаної протиправної діяльності шляхом схиляння останніх до надання органу досудового розслідування неправдивих показань, повідомлення інших осіб, які причетні до вчинення зазначених злочинів, про факти які йому стали відомі у ході слідства, що може вкрай негативно вплинути на його хід та кінцеві результати.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов’язку, встановленого законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 311 КК України, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, а жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід – тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 311 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 800 розмірів прожиткових мінімумів, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до 29 березня 2019 року, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув’язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, –

У х в а л и в:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого в ОСОБА_4 м.Сосновіца, вул.Моджейовська, 35/8, українця, громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушеннь передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 311 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту винесення ухвали, а саме з 27.01.2019 року.

Визначити строк дії ухвали до 29 березня 2019 року.

Одночасно визначити розмір застави у межах 800 прожиткових мінімумів, що становить 1 536 800 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030200, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: 31217205026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030200.

Підозрюваний ОСОБА_1, або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України,а саме: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

Термін дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 29 березня 2019 року.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з – під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

З оригіналом згідно.

Слідчий суддя Рівненського міського суду Ореховська К.Е