Вирок № 79445529, 28.01.2019, Машівський районний суд Полтавської області

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/46/19

Номер провадження 1-кп/540/55/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2019 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Кравець С.В.,

за участю: секретаря Порохні І.І.,

прокурора Сошина В.В.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Машівка кримінальне провадження № 12019170250000014 від 15.01.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, не депутата, розлученого, не інваліда, військовозобов’язаного, раніше судимого 10.08.2018р. Машівським районним судом Полтавської області за ч.1 ст.185 КК України до 80 годин громадських робіт. 08.11.2018 р. знятий з обліку по відбуттю громадських робіт,-

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

згідно з обвинувальним актом від 21.01.2019 року, 15.01.2019 року близько 13.00 год. ОСОБА_3, перебуваючи в с. Селещина, вул. Богдана Хмельницького, Машівського району Полтавської області поблизу смітника, помітив велосипед «САЛЮТ», що належить ОСОБА_2 та в цей час у ОСОБА_3Ю, виник прямий, корисливий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а саме велосипеда «САЛЮТ».

ОСОБА_3, реалізуючи свій прямий, корисливий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, з корисливою метою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, таємно, шляхом вільного доступу підійшов до велосипеда, за допомогою рук взяв велосипед «САЛЮТ» розташований на землі поблизу смітника, сів на нього і поїхав в напрямку центру с. Селещина Машівського району, чим здійснив крадіжку велосипеда «САЛЮТ», вартість якого згідно висновку експерта № 11/19 становить 1958 грн. З місця події ОСОБА_3 зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3, 15.01.2019 року близько 14.00 год. перебуваючи в с. Селещина, вул. Богдана Хмельницького, Машівського району Полтавської області поблизу смітника, помітив автомобіль НОМЕР_1, багажне відділення якого було відчинене в якому знаходилася пластикова каністра об’ємом 20 л з бензином у кількості 20 л марки А-95, що належить ОСОБА_1 та в цей час у нього виник прямий, корисливий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а саме вказаної каністри з бензином.

ОСОБА_3, реалізуючи свій прямий, корисливий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, з корисливою метою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, таємно, шляхом вільного доступу, підійшов до багажника автомобіля, який був відчинений та за допомогою рук та власної фізичної сили дістав каністру з бензином, що знаходилися в багажному відділенні, після чого пішов з місця події в напрямку центру с. Селещина Машівського району Полтавської області, чим здійснив крадіжку бензину 20 л марки А-95, вартість якого станом на 15.01.2019 року складала 28 грн. 29 коп. за 1 літр на загальну суму 565 грн. 80 коп., та пластикової каністри об’ємом 20 л., вартість якої згідно висновку експерта №11/19 становить 129 грн., чим заподіяв збитки на суму 694 грн. 80 коп.

Викраденим майном ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд.

За таких обставин, дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

21.01.2019 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілими ОСОБА_1 і ОСОБА_2, укладена угода про примирення.

Згідно з угодою, в зв’язку з тим, що викрадене майно було повернуто потерпілим, потерпілі не мають жодних претензій (в тому числі матеріального та морального характеру) до ОСОБА_3, а тому на підозрюваного обов’язок відшкодування матеріальних збитків не покладається.

Відсутність претензій з боку потерпілих обґрунтовується також фактом визнання підозрюваним власної вини у скоєних злочинах та його щирим каяттям.

Обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченого згідно обвинувального акту є: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання не вбачається.

За таких обставин, у відповідності до ст. 65 КК України, сторони узгодили покарання ОСОБА_4 за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України та з покладенням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений визнав винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України та погоджується на призначення узгодженого покарання та затвердження угоди.

Потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд затвердити угоду, оскільки претензій до обвинуваченого не мають.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди та призначення узгодженого сторонами покарання з огляду на відповідність угоди вимогам КПК та КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 відносяться до злочинів середньої тяжкості, їх правова кваліфікація вірна, існують достатні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого у вчиненні даних злочинів, а отже умови угоди не суперечать вимогами КК та КПК України.

Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.

На виконання вимог ст.474 КПК України судом з’ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, передбачені ч.5 п.1 ст.474 КПК України, цілком розуміє наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені ч.1 п.1 ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, передбачені ст.389-1 КК України, характер обвинувачення та вид покарання, яке буде до нього застосовано.

Потерпілі цілком розуміють наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені ч.1 п.2 ст. 473 КПК України, про що вони ствердили в судовому засіданні.

Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, сторони примирилися, про що ствердили в судовому засіданні.

Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання у виді 1 року позбавлення волі з іспитовим строком.

Водночас, питання визначення тривалості іспитового строку та обов’язків передбачених ст. 76 КК України є виключною компетенцією суду та вирішується ним самостійно, а тому враховуючи обставини справи, з огляду на тяжкість вчинених злочинів та їх суспільну небезпеку, те, що обвинувачений нещодавно, а саме в серпні 2018 року був засуджений за крадіжку і, відбувши в листопаді 2018 року покарання, невдовзі знову вчинив повторні корисливі злочини, а тому суд вважає за необхідне встановити ОСОБА_3 тривалість іспитового строку терміном на 1 рік, але з покладенням обов’язків, передбачених п.п. 1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України для здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання, оскільки вважає, що саме такі обов’язки забезпечать належну його поведінку.

У відповідності з вимогами ст.100 КПК України речові докази: велосипед «САЛЮТ», який зберігається потерпілим ОСОБА_2 та пластикову каністру об’ємом 20 л з бензином А-95 об’ємом 20 л, що зберігаються потерпілим ОСОБА_1, слід залишити, як власникам (а.с. 29-31).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України суд, -

у х в а л и в:

угоду про примирення від 21.01.2019 року по кримінальному провадженню № 12019170250000014 від 15.01.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 КК України, укладену між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілими ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - затвердити.

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік.

Зобов’язати ОСОБА_3 відповідно до п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України в період іспитового строку:

1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

3) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.

Речові докази: велосипед «САЛЮТ» - залишити потерпілому ОСОБА_2, пластикову каністру об’ємом 20 л., бензин А-95 об’ємом 20 л – залишити потерпілому ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у випадку його оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя С.В.Кравець