Ухвала суду № 79444876, 28.01.2019, Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/445/19

Провадження №2-з/552/3/18

У Х В А Л А

28 січня 2019 року м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого – судді Самсонової О.А.,

при секретарі – Горошко О.О.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Полтаві в приміщені суду заяву позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення його позову до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

Одночасно позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, право на яке є предметом розгляду в даній справі. А саме просив суд накласти арешт на квартири за адресами: АДРЕСА_1 та м.Полтава, пров.ТокарнийАДРЕСА_2.

Згідно ч.1 ст.153 ЦУПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Тому дану заяву суд розглядає без повідомлення сторін.

Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Проте, позивачем не надано будь-яких доказів, які дають підстави вважати, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Доводи, викладені позивачем в заяві про забезпечення позову, фактично є його припущеннями.

В заяві про забезпечення позову позивач посилається на те, що забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його, тощо. Він також зазначає, що відповідач забрала всі правовстановлюючі документи на спірне майно.

Але даний факт не може свідчити про недобросовісність відповідача та не надає підстав припускати, що вона має намір приховати, продати, знищити чи знецінити спірне майно.

Як вбачається з даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11 січня 2019 року, право власності на вказане нерухоме майно зареєстроване за відповідачем. Тому наявність у неї правовстановлюючих документів на це майно жодним чином не свідчить про недобросовісність відповідача.

Інших підстав для забезпечення позову позивач не зазначив.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви Ель ОСОБА_2 необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст.149, 153 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення його позову до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний термін.

Головуючий О.А.Самсонова

28.01.2019