Рішення № 79442082, 21.01.2019, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2985/18

Провадження № 2/346/168/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: судді - П'ятковського В.І.,

за участі секретаря Іванишин Х.І.,

позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання та додаткових витрат на навчання дитини,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка, звернувшись до суду із даним позовом, посилається на те, що перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, в якому народився син : ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Спільне життя між подружжям не склалось і на даний час шлюб між ними розірвано, дитина проживає з нею.

Згідно постанови Коломийського районного суду від 01 вересня 2003 року з відповідача в її користь стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зазначає, що на даний час дитини досягла повноліття, однак навчається і тому відповідач, як батько, зобов»язаний утримувати сина до закінчення навчання, так як їй одній важко забезпечити його всім необхідним.

Вказує, що дитина проживає з нею, окремо від батька, який матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча його доходи дозволяють йому брати участь у витратах на сина.

Просить стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання в твердій грошовій сумі у розмірі 2000 гривень щомісячно, до закінчення ним навчання або до досягнення 23-річного віку.

Також просить стягнути з відповідача на її користь 1/2 частину додаткових витрат на дитину, що складаються із оплати половини вартості стаціонарного навчання та становлять 5250 грн.

Позивачка в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала, просить позов задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був належно повідомлений, про причини неявки суд до відома не поклав. Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню виходячи із наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який на даний час розірвано.

Від спільного проживання сторін у шлюбі народився син : ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні.

Згідно постанови Коломийського районного суду від 01 вересня 2003 року з відповідача в користь позивачки стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Із постанови державного виконавця Тернівського відділу ДВС міста Кривий Ріг від 27 квітня 2018 року, виконавче провадження № 47648421 вбачається, що на момент повноліття дитини у відповідача існує заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 71072,29 грн. (а.с. 13).

10 березня 2018 року ОСОБА_3 досяг повноліття та виплата аліментів на його утримання припинилась.

Як вбачається із довідки № 175 від 08 травня 2018 року Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу на даний час син сторін, ОСОБА_3 навчається у даному закладі на денній формі навчання інституту архітектури, будівництва та туризму (а.с. 5).

В силу ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка чи син продовжують навчання і у зв»язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов»язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Пленум Верховного Суду України у пункті 20 своєї Постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм «Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», роз"яснив, що обов»язок батьків утримувати повнолітніх сина, дочку, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов»язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв»язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина в твердій грошовій сумі та (або) в частці від заробітку (доходу) платника аліментів. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд приймає до уваги можливість надання утримання іншим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою та сином.

Позивачка надає посильну допомогу синові, але не взмозі самостійно забезпечити належний рівень життя дитини.

Відповідач ОСОБА_3 є фізично здоровою, працездатною особою, а отже спроможний сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, оскільки належне утримання дітей являється обов'язком не тільки матері, але й батька. При цьому, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів є більш важливими за інші обставини, тому що виплата аліментів призначена саме для дитини, а не для матері.

Також відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Відповідно до правового висновку постанови судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17: Положення ч. 1 ст. 185 СК України стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку. За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Ураховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

На підтвердження розміру додаткових витрат на утримання сина у зв'язку з його навчанням позивачкою подано копію договору № ТУ-17-005 про підготовку бакалавра, укладеного між ОСОБА_1 та Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу в особі ректора ОСОБА_4, за умовами якого ОСОБА_3 прийнято на навчання в зазначений навчальний заклад на денну форму навчання за спеціальністю "Туризм" з 01 вересня 2017 року по 30 червня 2021 року. Вартість першого року навчання складає 10500 грн. (а.с.3-4).

Беручи до уваги зазначене та те, що відповідач є здоровою та працездатною особою, матеріально забезпечений, то суд вважає, що він може сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина, який навчається у розмірі, що просить позивачка та 1/2 частину додаткових витрат на навчання дитини.

На підставі наведеного та ст.ст. 185, 198, 199, 200 СК України, керуючись ст.ст. 141, 247, 264, 265, 268, 354, п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, громадянина України, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки АДРЕСА_2 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання у розмірі двох тисяч гривень щомісячно.

Стягнення аліментів розпочати з 26 червня 2018 року і проводити до закінчення навчання ОСОБА_3, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Стягнення аліментів в розмірі платежу за один місяць звернути до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, громадянина України, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки АДРЕСА_2 додаткові витрати на оплату 1/2 частини вартості навчання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 5250 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 704,80грн. судового збору в дохід Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 25 січня 2019 року.

Суддя П'ятковський В. І.