Рішення № 79438585, 28.01.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 січня 2019 року

м. Одеса

Справа № 521/21688/17

Провадження №2/521/397/19

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Ардаковська А.О.,

Учасники справи:

Позивач - ПАТ КБ «ПриватБанк»

Представник позивача - Гаренко Надія Володимирівна

Відповідач - ОСОБА_2

Представник відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення суми боргу за кредитним договором, відсотків за користування коштами, пені, посилаючись на такі обставини. 05 серпня 2009 року сторони уклали кредитний договір № б/н, відповідно якого позивач надав відповідачу кредит у відповідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 7000.00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, а відповідач зобов'язався сплачувати платежі встановлені договором. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та Банком Договір, підтверджується підписом у заяві. Відповідно до п. 1.1.7.11 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін. Однак у порушення кредитних зобов'язань відповідач ухиляється від належного виконання прийнятих на себе кредитних зобов'язань, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з цим позовом.

Представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні від 21 березня 2018 року надано суду відзив на означену позовну заяву в якому відповідач просила суд в задоволенні позовної заяви ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити та застосувати до вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» загальний та спеціальний строки позовної давності, обґрунтовуючи свою позицію наступним.

По-перше, відповідач не заперечує той факт, що отримала в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» банківську картку, подавши відповідну Заяву до банку. Відповідач заперечує факт отримання кредитних коштів за цією карткою. Тобто, заперечує факт отримання кредиту. Також заперечує факт погашення кредиту, оскільки його, не отримувала.

Так, ОСОБА_2, зазначає, що статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

ОСОБА_2 зазначає, що відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, зобов'язання виникає лише у випадку отримання позики.

Встановлення кредитного ліміту та видачі платіжної картки Позивач лише надає своїм клієнтам право отримати кредит, а сам обов'язок повернути кредитні кошти та сплатити відсотки за користування ними виникає лише у випадку отримання готівки або використання іншим способом кредитних коштів. Тобто факт укладення кредитного договору, та отримання і використання нею кредитних коштів має бути обов'язково доведений позивачем у даній категорії справ.

В позовній заяві ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зазначає, що свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме «надав Відповідачу кредит у розмірі встановленому Договором». Позивач стверджує, що відповідач отримала та використала кредитні кошти, власну правову позицію підтверджує розрахунком заборгованості від 05.08.2009 р. ОСОБА_2 вказує, що розрахунок заборгованості сам по собі не підтверджує наявності якоїсь заборгованості та обґрунтованості і вірності вказаних у ньому сум за відсутності первинних документів, що підтверджують сплату кредиту та відсотків за ним, а також сплату пені та комісій (прибуткові та видаткові накладні, ордери, виписки банку, платіжні доручення і вимоги, меморіальні ордери, виписки заборгованості тощо), залишку неповернутих грошових коштів. Тобто сам по собі розрахунок заборгованості, який наданий позивачем, ніяк не може підтверджувати факт наявності заборгованості та отримання, використання та повернення кредитних коштів.

На думку ОСОБА_2, така позиція збігається з правовою позицією Верховного суду України, що висловлена у постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2018 року в справі № 161/16891/15-ц «розрахунок заборгованості не є належним доказом, який би доводив обґрунтованість вимог Банку.

По-друге, в позовній заяві банк не вказує ні номеру картки, ні номеру рахунку з якого начебто отримані чи іншим чином використані гроші та на який вони мали б бути повернені. Відсутнє таке посилання і в доданому до позову розрахунку заборгованості від 05 вересня 2019 року

ОСОБА_2 звертає увагу суду, що при підписанні заяви їй не повідомили, що на ній установлений якийсь кредитний ліміт, і це навіть видно по тому, що у самій заяві, у графі кредитний ліміт - зазначені нулі.

По-третє, позивач зазначає, що заява підписана разом із з Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» які викладені на банківському сайті, складають між ніш та банком Договір, про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у вказаній заяві...». Але, ОСОБА_2 зазначає, що є встановлена законами України процедура укладення кредитних договорів, та видачі кредитних коштів, посилаючись на те, що кредитний договір укладається у письмовій формі. У випадку недодержання письмової форми такий договір є нікчемним, що визначено статтею 1055 Цивільного кодексу України.

Також, ОСОБА_2 вказує, що частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

ОСОБА_2 зазначає, що дійсно, заяву про надання банківських послуг вона підписувала, з ціллю отримання банківської карти. Але, це єдиний документ, який вона підписала. Вона не підписувала самі «Умови та правила надання банківських послуг», та «Тарифи Банку», на її вимогу ознайомитись з ними, їй повідомили, що зазначені данні є у відкритому доступі інтернет, на офіційному сайті Позивача (Приват Банк).

По-четверте, до позовної заяви додано розрахунок суми заборгованості від 05 серпня 2009 року станом на 15 листопада 2017 року. ОСОБА_2 зазначає, що з означеного розрахунку суми заборгованості не зрозуміло яким чином виникла заборгованість. Однак, вказаний розрахунок починається з 05 серпня 2009 року. Хоча з розрахунку і не можливо точно встановити коли ж на думку Позивача виникла заборгованість, але очевидно, що на його думку вона виникла в 2009 році. Тобто саме тоді у позивача і виникло право на звернення до суду. Тоді ж позивач почав і нарахування штрафних санкцій. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, що визначено частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України.

За таких обставин включення для обрахування штрафу прострочених платежів, які мали місце поза межами позовної давності до основної вимоги, не ґрунтується на вимогах закону.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 24 травня 2018 року задоволено клопотання представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 про витребування доказів по цій справі шляхом зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Приват Банк» надати суду оригінал заяви №б/н від 05 серпня 2009 року на видачу кредитної картки, з метою повного та всебічного розгляду справи та для вирішення заявленого клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 05 липня 2018 року задоволено клопотання представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 про витребування доказів по цій справі з метою забезпечення проведення судово-економічної експертизи просив витребувати у ПАТ КБ «Приват Банк» оригінал кредитної справи №б/н від 05 серпня 2009 року за договором, укладеним між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2, з метою повного та всебічного розгляду справи та для вирішення заявленого клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

Відповідачем були подані клопотання про призначення судової почеркознавчої та судово-економічної експертиз. В судовому засіданні 20 вересня 2018 року були відібрані експериментальні зразки почерку ОСОБА_2, зобов'язано для проведення експертизи надати зразки почерку в оригіналах документів на час укладення договору.

В судові засідання 20 жовтня 2018 року, на 20 листопада 208 року сторони в судове засідання не з'явилися.

12 грудня 2018 року до суду надана заява відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи за відсутністю відповідача з посиланням на необхідність врахування позиції відповідача, викладеної у відзиві на позов. Позовні вимоги відповідач не визнав, просив розглядати справу за його відсутністю.

Таким чином, суд вважає, що відповідач згідно поданої заяви фактично відмовився від бажання проводити судові експертизи, та залишив вирішення спору на розсуд суду.

12 грудня 2018 рок справа призначена до розгляду.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, на позовних вимогах наполягав у повному обсязі та не заперечував проти заочного розгляду справи, просив справу розглянути в порядку спрощеного провадження. Позивачем надано суду відповідь на відзив відповідача, який надійшов на адресу суду 03 травня 2018 року, в якому просив суд задовольнити позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених позивачем письмових доказів.

Судом встановлено, що 05 серпня 2009 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № б/н, відповідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 7000.00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, а відповідач зобов'язався сплачувати платежі встановлені договором.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та Банком Договір, підтверджується підписом у заяві.

Згідно із п. 1.1.7.11 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Згідно п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов надання банківських послуг, - Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити ) кредитний ліміт.

Відповідно до кредитного договору, - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

В зв'язку з тим, що позичальник належним чином свої обов'язки не виконує, станом на 15 листопада 2017 року виникла прострочена заборгованість за кредитним договором № б/н від 05 серпня 2009 року на загальну суму 20553,78 гривень, яка складається з: - тіло кредиту у розмірі 4915,52 гривень; - нараховано відсотків за користування кредитом у розмірі 8205,48 гривень; - нараховано пені у розмірі 5977,84 гривень; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: - штраф (фіксована частина) у розмірі 500,00 гривень; - штраф (процентна складова) у розмірі 954,94 гривень.

Щодо форми кредитного договору.

При оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п.1 ст.30 ЦК України), яким підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами, Позичальник підтвердив свою згоду на те, що Заява, Умови надання банківських послуг. Правила користування платіжною карткою та Тарифи складають між ним і Банком Договір про надання банківських послуг.

Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умовами та Тарифами.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв'язку, наприклад електронний. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах; в заяві Позичальника, Умовах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою та Тарифах. Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, який задля придбання, припинення або зміна цивільних прав та обов'язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заяви, Умови, Правила та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві.

Тарифи - розмір винагороди за послуги Банку є невід'ємною частиною Договору. Перелік може змінюватися і доповнюватися, про що Власник картки повідомляється відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг. Виконання Позичальником умов кредитного договору засвідчує його волю до настання відповідних правових наслідків передбачених кредитним договором. З моменту оформлення кредитного договору пройшло 8 років, Позичальник в Банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював. Як доказ підтвердження факту виконання умов кредитного договору та здійснення погашення заборгованості може служити розрахунок заборгованості, виписка по рахунку.

Щодо ознайомлення з Умовами кредитування.

Позивачем надана до суду копія анкети-заяви на двох сторінках від 05 серпня 2009 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання та інша додаткова інформація, необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви вбачається, що ОСОБА_2 висловила згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки "Універсальна" та особистим підписом засвідчила, що "Я згодна (ен) з тим, що ця заява, разом із Пам'яткою клієнта. Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. ....Я ознайомилась (вся) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...".

До матеріалів позовної заяви долучено "Довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" власноруч підписану Відповідачем, з якої вбачається, що Відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,5% (30% на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо.

Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови.

Вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку.

Відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правилами надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг.

Позивачем надано до суду виписку з карткового рахунку, за якою вбачається, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку "Універсальна", оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.

З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором (погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»).

Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку Відповідача - баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції).

Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, зустрічний розрахунок не наданий, судово-економічна експертиза по справі не призначались.

Згідно п. 21 Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" що договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і Погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов'язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору - договору про відкриття кредитної лінії.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що права сторін виникають на підставі договорів та інших правочинів. Згідно з ст.ст. 3, 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу.

Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний відповідно до закону судом недійсним. Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України не створює інших наслідків тільки недійсний правочин.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЩІК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

На підставі ч. 2 ст. 640 ЦК України у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є дійсним з моменту передання майна або вчинення певної дії.

Оскільки, банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, то між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача.

Згідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази погашення кредитної заборгованості за договором.

Враховуючи норми закону та докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов'язання не виконані та кредитором не прийняті.

Щодо підтвердження укладання кредитного договору

Банком надані такі докази, які підтверджують факт укладання кредитного договору та наявність не виконаних кредитних зобов'язань:

1)копія кредитного договору;

2)розрахунок заборгованості;

3)копія паспорта Відповідача, за яким був оформлений кредитний договір;

4)виписка по рахунку;

5)фото клієнта з карткою

6)довідка про видачу кредитних карт

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 1 ст. 89 ЦПК України), Відповідачем не надано належних доказів не укладення кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін, наданих суду для обґрунтування своєї правової позиції. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення в справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість,достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Щодо строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність - це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого права шляхом подання позовної заяви до суду.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч.1 ст. 259 ЦК України).

Даний кредитний договір має певні особливості та відмінності від інших кредитних договорів. Безпосередньо в загальноприйнятих договорах істотні умови мають чіткий строк виконання та точний щомісячний платіж визначений чітко в грошових одиницях - ануітет, тощо.

Відповідно по даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов'язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту.

Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки.

Статтею 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Верховний суд України висловлювався відносно строку виконання зобов'язань за кредитами, що надаються у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитні картки, а саме 19.03.2014 року справа № 6-14цс14 та 18.06.2014 року справа №6-61цс 14 за якими відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця.

Строк випущеної картки до останнього дня 02.2019 року. Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача 16.12.2017 року - до спливу строку позовної давності.

У зв'язку з цим, обставини, на які Відповідач посилається в своєму запереченні, не відповідають дійсності, а строк позовної давності Позивачем дотримано при зверненні до суду.

Щодо застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 договір ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Підстав для застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені немає, оскільки порушення зобов'язання триває, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

В силу ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне визнати позов обґрунтованим та стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у повному обсязі у межах заявлених вимог.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір з відповідача на користь позивача в розмірі 1600,0 гривень.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 16, 207, 256, 257, 261, 526, 527, 530, 611, 629, 634, 639, 640, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 13, 81, 141, 263, 265, 268, 272, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, СУД -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданого Малиновським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області 26 грудня 2015 року, відповідно до відповіді з відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 29 грудня 2017 року на запит суду від 28 грудня 2017 року, яка надійшла до суду 02 січня 2018 року, вбачається, що ОСОБА_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», місце розташування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО 305299, заборгованість за кредитним договором № б/н від 05 серпня 2009 року на загальну суму 20553,78 гривень (двадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят три гривні 78 коп.), яка складається з:

- тіло кредиту у розмірі 4915,52 гривень (чотири тисячі дев'ятсот п'ятнадцять гривень 52 коп.);

- відсотки за користування кредитом у розмірі 8205,48 гривень (вісім тисяч двісті п'ять гривень 48 коп.);

- пеня у розмірі 5977,84 гривень (п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят сім гривень 84 коп.);

а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг:

- штраф (фіксована частина) у розмірі 500,00 гривень (п'ятсот гривень 00 коп.);

- штраф (процентна складова) у розмірі 954,94 гривень (дев'ятсот п'ятдесят чотири гривні 94 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» витрати по оплаті судового збору у сумі 1600,0 гривень (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення копії рішення.

Рішення суду у повному обсязі складено 28 січня 2019 року.

СУДДЯ Гуревський В.К.