Ухвала суду № 79438348, 24.01.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/618/19

1-кс/295/393/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2019 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира Чішман Л.М.

за участі секретаря судового засідання Білінської Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ДП "Арт-Гор Україна" про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просив скасувати арешт накладений ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 18 грудня 2018 року у справі №295/17228/18 на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ДП «Арт-Гор Україна» (ЄДРПОУ 41160471) на які вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із забороною службовим особам та працівникам за дорученням, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Клопотання мотивоване тим, що ДП «Арт-Гор Україна» (ЄДРПОУ 41160471) не має будь-якого процесуального статусу у кримінальному провадженні №32018060000000036; відносно неправомірності отримання та володіння майном, а саме суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), не винесено жодного рішення органами Державної фіскальної служби України чи іншими органами; майну, а саме суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) не надано статусу речового доказу у кримінальному провадженні, та вони не є тимчасово вилученим майном; майно, а саме суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) були отримані ДП «Арт-Гор Україна» в результаті законної господарської діяльності та отримані від реальних господарських операцій, які не визнані недійсним жодним судовим рішенням. Заявник у клопотанні зазначає, що арешт було накладено необґрунтовано, без участі представника підприємства в судовому засіданні, а тому арешт підлягає до скасування.

В судовому засіданні представник ДП "Арт-Гор Україна" підтримав клопотання та просив задовольнити.

Заступник начальника СУ ФР ГУ ДФС у Житомирській області ОСОБА_1 та прокурор прокуратури Житомирської області ОСОБА_2 заперечували проти заявленого клопотання та просили відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 18.12.2018 року накладено арешти на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ДП «Арт-Гор Україна» (ЄДРПОУ 41160471) на які вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із забороною службовим особам та працівникам, їх представникам за дорученням, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Нормами ч. 10 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Втім, положеннями ст. 170 КПК України не передбачено накладення арешту на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, тобто вказані кошти не входять до переліку, визначеному ст. 170 КПК України. При цьому, чинним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину. Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом. Встановлено, що арешт майна було застосовано у кримінальному провадженні №32018060000000036 від 01.08.2018 року, зареєстрованого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

В свою чергу частина третя ст. 212 КК України передбачає настання кримінальної відповідальності за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах

Об'єктом злочинних посягань за ст. 212 КК України - є встановлений законодавством порядок оподаткування юридичних і фізичних осіб, який забезпечує за рахунок надходження податків формування доходної частини бюджету та державних цільових фондів. Між тим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Відповідно до п.200-1.7. ст. 200-1 ПК України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Згідно п. 200-1.5. ст. 200-1 ПК України визначено, що з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що сума ПДВ не є майном у розумінні ч. 10 ст. 170 КПК України.

З огляду на зазначене суми визначеного ліміту в системі електронного адміністрування не можуть вважатись доказами в розрізі тих злочинів, досудове розслідування по яким здійснюється СУ ФР ГУ ДФС.

Положеннями статей 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Отже, підсумовуючи, слідчий суддя вважає не співмірним застосування накладеного арешту та приходить до висновку, що подальше застосування такого виду забезпечення кримінального провадження знаходяться поза розумною межею, яка повинна виправдовувати саме такий спосіб втручання у права власника майна. Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та наявність правових підстав для скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 18.12.2018 року.

Керуючись ст. ст. 131, 171, 170, 174 КПК України, слідчий суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 18.12.2018 року, а саме на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ДП «Арт-Гор Україна» (ЄДРПОУ41160471).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Л.М. Чішман