Рішення № 79435015, 28.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 січня 2019 року № 826/9358/18

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанови та припису,

У С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (надалі по тексту також - позивач, ПАТ «Українська залізниця») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати припис № 19 від 23.05.2018 «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил», прийнятий управлянням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області;

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області № 9/1014-2359-18 від 01.06.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Українська залізниця» зазначає, що контролюючий орган за результатами проведення перевірки помилково дійшов висновку про те, що позивач в порушення ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 33 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від № 466 від 13.04.2011, на об'єкті «Капітальний ремонт пішохідного мосту на ст. Первомайськ-на-Бузі Одеської залізниці» виконував будівельні роботи без документів, що надають право виконувати такі роботи, а також без влаштування необхідної огорожі будівельного майданчика, в тому числі, за необхідності, обладнаної охоронними, захисними, сигнальними системами, з огляду на що, прийняті на виконання акту перевірки припис про усунення порушень та постанова про накладення штрафу підлягають скасуванню.

Також позивач зауважив, що положеннями законодавства, чинного на час виконання будівельних робіт (з 19.08.2017 по 20.10.2017), не було передбачено отримання дозвільних документів на виконання робіт, зазначених у акті перевірки, та будівельні роботи на даному об'єкті на момент перевірки були завершеними, що підтверджується відповідним актом.

Крім того, ПАТ «Українська залізниця» вказує на те, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності здійснювався з процесуальними порушеннями, а саме, без завчасного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, що позбавило його можливості направити представників для участі у розгляді справи та вжиття інших заходів, направлених на захист прав особи, яка притягається до відповідальності.

27.08.2018 до суду від Державної архітектурно - будівельної інспекції України надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані припис про усунення порушень та постанова про накладення штрафу прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства та з дотриманням процедури розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. (а. с. 65-76)

У судове засідання представники сторін не з'явились, будучи належним чином повідомлені про дату і час розгляду справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Ураховуючи приписи ч. 9 ст. 205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.07.2014 «Про утворення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», п. 2 статуту даного товариства, ПАТ «Українська залізниця» є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, в тому числі Одеської залізниці (додаток № 1 до постанови).

17.12.2013 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України надано Державному підприємству «Одеська залізниця» дозвіл № ІУ 115133531097 на виконання будівельних робіт, а саме: капітальний ремонт пішохідного мосту на ст. Первомайськ-на-Бузі Одеської залізниці, генеральний підрядник: відокремлений структурний підрозділ «Колійна машинна станція «Вознесенськ» Одеської залізниці. (а. с. 40-41)

Так, зазначені роботи були виконані в період з 19.08.2017 по 20.10.2017 виробничим підрозділом служби колії Вознесенська колійна машинна станція регіональної філії «Одеська залізниця», про що 27.12.2017 складений акт приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта «Капітальний ремонт пішохідного мосту на ст. Первомайськ-на-Бузі Одеської залізниці». (а. с. 42-45)

03.05.2018 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області видано направлення № 31 для проведення планової перевірки вказаного об'єкта будівництва, за наслідками якої державним інспектором складено відповідний акт № 23052018-06-1, а також припис № 19 від 23.05.2018 про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. (а. с. 17-18, 21-35)

Згідно вимог даного припису позивачу встановлено необхідність влаштувати необхідну огорожу будівельного майданчика на об'єкті «Капітальний ремонт пішохідного мосту на ст. Первомайськ-на-Бузі Одеської залізниці».

23.05.2018 головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Кузьменко А.А. склала стосовно ПАТ «Українська залізниця» протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. (а. с. 36-39)

Згідно даного протоколу виявлено порушення ПАТ «Українська залізниця» п. п. «б» п. 6.3.2 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», а саме: на об'єкті «Капітальний ремонт пішохідного мосту на ст. Первомайськ-на-Бузі Одеської залізниці» не влаштовано необхідної огорожі будівельного майданчика, у тому числі, за необхідності, обладнаної охоронними, захисними, сигнальними системами.

01.06.2018 на підставі вищевказаного протоколу головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Марштупою М.М. прийнято постанову № 9/1014-2359-18, відповідно до якої ПАТ «Українська залізниця» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 79290,00 грн. (а. с. 19-20)

Не погоджуючись з прийнятими за результатами проведеної перевірки приписом про усунення порушень, постановою про накладення штрафу та вважаючи, що вони підлягають скасуванню, ПАТ «Українська залізниця» звернулось до суду за захистом своїх прав.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на таке.

Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищезгаданої норми, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 406 від 07.06.2017 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію».

Так, згідно з п. 18 Переліку не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію роботи, пов'язані із залізничним транспортом, а саме: реконструкція, технічне переоснащення та капітальний ремонт інженерних споруд, земляного полотна, залізничних колій та переїздів, пасажирських платформ, горловин станцій з укладенням стрілкових переводів, контактної мережі залізниць, повітряних ліній електропостачання 6-35 кВ, розташованих на підтримуючих конструкціях контактної мережі та окремих опорах обводів, повітряних та кабельних ліній, розподільних і живильних пристроїв електропостачання, сигналізації, централізації та блокування, зв'язку, станційних пристроїв зв'язку, пристроїв станційної електричної централізації стрілок і сигналів, гіркової централізації, ключової залежності стрілок і сигналів, автоматичного та напівавтоматичного блокування, диспетчерської централізації та контролю, переїзної автоматики, засобів автоматичного контролю технічного стану рухомого складу під час руху поїздів (технічне переоснащення).

Відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд ДК 018-2000, затвердженого та введеного в дію наказом Держстандарту України № 507 від 17.08.2000 об'єкти за кодом 2141.6 «Мости пішохідні» віднесено до розділу 2 «Інженерні споруди».

Варто звернути увагу на те, що згідно дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 115133531097 від 17.12.2013 та акту перевірки, об'єктом будівництва є «Капітальний ремонт пішохідного мосту на станції Первомайськ-на-Бузі Одеської залізниці», код об'єкта 2141.6 згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000.

Суд вважає, що проведені роботи із капітального ремонту пішохідного мосту на станції Первомайськ-на-Бузі Одеської залізниці є роботами із капітального ремонту інженерної споруди, пов'язаними із залізничним транспортом, з огляду на що, починаючи з 10.06.2017, тобто дати набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України № 406, виконання зазначених робіт не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Тобто, актом приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, затвердженого заступником директора філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» Мальцевим Є.М. від 27.12.2017 (а. с. 42-45), підтверджується, що виконання вищезгаданих будівельних робіт на об'єкті на момент проведення перевірки не проводилось та вони є завершеними. Доказів протилежного суду не надано, а отже, на переконання суду, порушення, встановлені в акті перевірки, та покладені в основу при прийняті оскаржуваних припису та постанови, є необгунтованими.

У свою чергу, посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що зважаючи на наведені у відзиві доводи, директор філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» не мав законних підстав для підписання акта приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта не приймаються судом до уваги, оскільки питання наявності/відсутності компетенції у посадової особи товариства на вчинення дій не є предметом розгляду даної справи, а акт приймальної комісії є чинним та не викликає в суду сумнівів в його достовірності.

Крім того, варто звернути увагу на наступному.

Постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995 затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». (надалі по тексту також - Порядок № 244)

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. (п. 13 Порядку № 244)

У разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції. (абз. 3 п. 3 Порядку № 244)

Таким чином, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності складається у присутності уповноваженої особи суб'єкта містобудування, а у разі відмови такого від отримання протоколу, він направляється засобами поштового зв'язку.

У порушення вищезазначеного, у протоколі від 23.05.2018 відсутній підпис уповноваженої особи суб'єкта містобудування або відповідна відмітка в ньому про відмову від підпису. (а. с. 36-38)

Також суд зазначає, що акт перевірки № 23052018-06-1 і припис № 19 від 23.05.2018 не містить інформації про те, що уповноважена особа ПАТ «Українська залізниця» їх отримала, що має бути засвідчено її підписом або у разі відмови такої особи, у даних документах відсутній відповідний запис, що не відповідає приписам Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. (а. с. 18, 32а- 33)

Стосовно посилань позивача про неналежне повідомлення про дату і час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд наголошує на такому.

Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників. (п. п. 16-18 Порядку № 244)

Як убачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 01.06.2018 о 12-00 у приміщенні Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області по вул. Космонавтів, 61 у м. Миколаїв.

Так, згідно відстеження руху на сайті «Укрпошти» (поштовий ідентифікатор 5500216361513) поштове відправлення з доданим актом перевірки, протоколом від 23.05.2018 (у якому повідомлено про дату/час і місце розгляду справи), приписом, суб'єктом владних повноважень направлено на адресу позивача у м. Київ 25.05.2018 (о 16 год. 44 хв.), а вручене 29.05.2018 (о 19 год. 59 хв).

Тобто, поштове відправлення надіслано за 7 днів до дати призначеного засідання, що об'єктивно унеможливлює належним чином повідомити суб'єкта містобудування про дату і час розгляду справи, зважаючи на те, що він добросовісно та без зволікань отримав лист у точці видачі/доставки.

Хоча суд вважає помилковим посилання представника позивача на те, що ПАТ «Українська залізниця» отримала дане поштове відправлення у п'ятницю 29.05.2018 в кінці робочого дня, а отже з його вмістом змогли ознайомитись лише у перший робочий день, тобто в день розгляду справи (01.06.2018) (абз. 4 а. с. 11), з тих підстав, що 29.05.2018 (дата отримання поштового повідомлення) припадає на вівторок, а не на п'ятницю, проте навіть і у такому випадку, суб'єктом владних повноважень не дотримано вимоги щодо необхідності повідомлення про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не пізніше ніж за 3 доби.

Отже, ПАТ «Українська залізниця» не була завчасно (не пізніше ніж за 3 доби) повідомлена про розгляд справи, та ураховуючи територіальну віддаленість (м. Київ - м. Миколаїв), товариство не мало достатньо часу для направлення уповноважених представників для участі у розгляді справи та був позбавлений можливості для захисту своїх прав.

Таким чином, відповідачем не надано, а в матеріалах адміністративної справи відсутні докази, які б переконливо свідчили про те, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, йому було забезпечено право ознайомлення з матеріалами справи, заявляти клопотання, давати пояснення, подавати докази тощо.

Суд критично ставиться до посилань відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що позивач, посилаючись на п. 18 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 406 від 07.06.2017, не вказав, що постанова № 406 набрала чинність з 10.06.2017, а будівельні роботи виконувались до набрання чинності даної постанови, що підтверджується актами на закриття прихованих робіт та записами в загальному журналі робіт, з тих підстав, що актом перевірки та протоколом про правопорушення встановлено, що роботи саме позивачем проводились у період з 19.08.2017 по 20.10.2017, тобто під час дії положень постанови № 406, що не вимагають для таких будівельних робіт документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. (а. с. 30, 37)

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Варто звернути увагу на те, що в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, на переконання суду, свою позицію не довів та не обґрунтував її.

Згідно з п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Trofimchuk проти України», від 28.10.2010 № 4241/03 зазначено, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Керуючись статтями 72 - 78, 90, 139, 241, 244, 246, 255, 257, 262, 293, 295 - 297 КАС України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815, вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ЄДРПОУ 37471912, бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанови та припису задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис № 19 від 23.05.2018 «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил», прийнятий управлянням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області № 9/1014-2359-18 від 01.06.2018 «Про накладення штрафу на Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815, вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ЄДРПОУ 37471912, бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко