Рішення № 79434985, 28.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 січня 2019 року № 826/6235/18

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправною та скасування постанови, зобов’язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» (надалі по тексту також - позивач, ПрАТ «Київський страховий дім») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 71/1967/13-4/14/П від 14.03.2018 про застосування штрафної санкції за порушення, вчинені на ринку фінансових послуг.

В обґрунтування позовних вимог ПрАТ «Київський страховий дім» зазначило, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням положень законодавства, без урахування всіх обставин справи, не могла бути прийнята до розгляду іншої пов’язаної справи, що є предметом розгляду в Окружному адміністративному суді м. Києва. Крім того, позивач вказує на повторне, а саме в п’яте, застосування відповідачем штрафної санкції за одне й те ж правопорушення, тоді як ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж саме правопорушення.

24.05.2018 до суду від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача повідомив, що оскаржувана постанова прийнята в межах повноважень, на підставі закону та з урахуванням усіх обставин, що мали значення для її прийняття, зокрема, розпорядження № 194 є чинним, підлягає обов’язковому виконанню позивачем, однак, станом на час прийняття оскаржуваної постанови не виконане. (а. с. 141-150)

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд установив наступне.

Як убачається з матеріалів справи, розпорядженням № 194 від 02.02.2017 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг зобов’язано Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушення з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 23.02.2017. (а. с. 12-15)

Надалі, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг складено акт про правопорушення законодавства на ринку фінансових послуг Приватним акціонерним товариством «Київський страховий дім» № 1967/13-4/14 від 02.11.2017 та розпочато провадження у справі про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг щодо невиконання розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг «Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» № 194 від 02.02.2017. (а. с. 161-162)

Так, ПрАТ «Київський страховий дім», порушення викладені в акті № 1967/13-4/14 від 02.11.2017 не визнало, посилаючись на неможливість розгляду до вирішення пов'язаної з нею справи, що розглядається в суді, з урахуванням того, що розпорядження № 194 від 02.02.2017 є предметом оскарження в суді у справі № 826/2897/17, та у зв’язку з чим заявило клопотання про зупинення розгляду справи.

При розгляді акту № 1967/13-4/14 від 02.11.2017, складеного за невиконання розпорядження № 194, відповідач розпорядженням № 4376 від 30.11.2017 зупинив провадження у справі про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, провадження у якій розпочато актом, у зв’язку з тим, що справу неможливо розглянути до вирішення пов’язаної з нею справи, що розглядається в суді, до набрання рішенням суду в такій справі законної сили. (а. с. 116-117)

При цьому, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2017 у справі № 826/2897/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження від 02.02.2017 № 194 позовні вимоги задоволено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 у справі № 826/2897/17 апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.08.2017 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправними та скасування розпорядження від 02.02.2017 № 194 відмовлено.

У зв’язку з невиконанням розпорядження № 194 від 02.02.2017 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг застосовувались штрафні санкції у розмірі 1700 грн. (постанова № 331/227/13-4/14/П від 30.07.2017), 3400 грн. (постанова № 658/948/13-4/14/П від 01.06.2017), 6800 грн. (постанова № 879/1289/13-4/14/П від 01.08.2017), 13600 грн. (постанова № 1039/1689/13-4/14/П від 19.09.2017 та 17000 грн. (оскаржувана у даній справі постанова № 71/1967/13-4/14/П від 14.03.2018). (а. с. 33-35, 54-56, 76-78, 99-101, 119-121)

Не погоджуючись з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 71/1967/13-4/14/П від 14.03.2018 про застосування штрафної санкції за порушення, вчинені на ринку фінансових послуг від 06.12.2017, ПАТ «Київський страховий дім» звернулось до суду за захистом своїх прав.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Відповідно до приписів п. 12 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (надалі по тексту також - Закон № 2664-III) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 39 Закону № 2664-III у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Так, ст. 40 Закону № 2664-III встановлює перелік заходів впливу, які може застосовувати Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, зокрема: 1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення та/або вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення; 2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи; 3) накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону; 4) тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг; 5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію;

6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи; 7) виключати відповідно до законодавства учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) з Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги; 8) установлювати для небанківських фінансових груп підвищені економічні нормативи, ліміти та обмеження щодо здійснення окремих видів операцій. 9) виносити рішення про заборону недержавним пенсійним фондам - суб'єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення укладати нові пенсійні контракти з учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у разі порушення вимог, установлених для таких недержавних пенсійних фондів законом та ліцензійними умовами.

Приписам наведеної норми кореспондують положення п. 2.1 розділу ІІ Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 № 2319 (надалі по тесту також - Положення № 2319), яким визначено, що Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу, як накладання штрафу в розмірах, передбачених статтею 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону № 2664-III Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпорядження, рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про усунення порушення щодо надання фінансових послуг - у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд звертає увагу на те, що розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про застосування заходу впливу № 194 від 02.02.2017 ПАТ «Київський страховий дім» (яке за наслідком судового оскарження є чинним та не скасоване (ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 у справі № 826/2897/17) було зобов’язано усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушення з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 23.02.2017.

За результатами розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів, Нацкомфінпослуг встановлено порушення позивачем вимог пункту 5.9 розділу V Положення № 2319 (не виконання розпорядження № 194), у зв'язку з чим на підставі статті 39, пункту 3 частини 1 статті 40, пункту 3 частини 1 статті 41, частини 1 статті 42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», абзацу 1 пункту 1.5 розділу І, підпункту 3 пункту 2.1, пункту 2.4 розділу ІІ, пункту 3.2 розділу ІІІ, абзацу 2 пункту 4.21 розділу ІV Положення № 2319 до ПАТ «Київський страховий дім» застосовано штрафну санкцію у розмірі 17000,00 грн. (постанова про накладення штрафної санкції (штрафу) № 71/1967/13-4/14/П від 14.03.2018).

Відповідно до п. 2.4 Положення № 2319 у разі несплати штрафу особою в добровільному порядку у строк, передбачений постановою, він стягується Нацкомфінпослуг у судовому порядку.

Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що за порушення вимог пункту 5.9 розділу V Положення № 2319 (не виконання розпорядження № 194 від 02.02.2017) позивач вже неодноразово притягався до відповідальності у вигляді застосовування штрафної санкції у розмірі 1700 грн. (постанова № 331/227/13-4/14/П від 30.07.2017), 3400 грн. (постанова № 658/948/13-4/14/П від 01.06.2017), 6800 грн. (постанова № 879/1289/13-4/14/П від 01.08.2017), 13600 грн. (постанова № 1039/1689/13-4/14/П від 19.09.2017 та 17000 грн. (оскаржувана у даній справі постанова № 71/1967/13-4/14/П від 14.03.2018).

Так, відповідно до абз. 17 п. 2.4 Положення № 2319 якщо до особи застосований захід впливу у вигляді штрафної санкції (штрафу) за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, і цією особою сплачено штраф, але правопорушення, за яке застосовано штрафну санкцію (штраф), не усунено, то до такої особи може бути застосований захід впливу, передбачений підпунктом 1 пункту 2.1 цього розділу.

Згідно з п. п. 1 п. 2.1 розділу ІІ Положення № 2319 Нацкомфінпослуг може застосовувати такий захід впливу, як-то: зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення, який, у свою чергу, згідно пункту 2.2. Положення оформляється письмовим розпорядженням (приписом) Нацкомфінпослуг.

Отже, відповідач наділений правом повторного застосування до порушника заходу впливу шляхом зобов'язання його вжити заходів для усунення порушення, що оформлюється розпорядженням, лише у разі оплати порушником штрафу та не усунення правопорушення, за яке застосовано штрафну санкцію (штраф).

Суд зазначає, що матеріали справи не містять ані доказів сплати штрафу, ані доказів винесення відповідачем розпорядження про застосування до позивача заходу впливу, передбаченого п. п. 1 п. 2.1 розділу ІІ Положення № 2319.

Разом з тим, Закон № 2664-III не передбачає повторне (та більше двох разів) застосування штрафної санкції за невиконання одного і того ж правопорушення.

Крім того, постанови про накладення штрафної санкції (штрафу) за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг № 331/227/13-4/14/П від 30.07.2017, № 658/948/13-4/14/П від 01.06.2017, № 879/1289/13-4/14/П від 01.08.2017, № 1039/1689/13-4/14/П від 19.09.2017 товариством оскаржено до суду.

Проте, відповідачем, в порушення вищевказаних положень, оскаржуваною постановою № 71/1967/13-4/14/П від 14.03.2018 повторно (вп’яте) застосовано відносно позивача штрафні санкції за невиконання розпорядження № 194 від 02.02.2017, які вже застосовувалась вищезазначеними постановами.

Відповідно до положень ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач не мав права повторно (вп’яте) застосовувати штраф за одне і те саме правопорушення, а тому постанова про накладення штрафної санкції (штрафу) на Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» № 71/1967/13-4/14/П від 14.03.2018 за правопорушення, вчинене на ринку фінансових послуг, на переконання суду, Нацкомфінпослуг прийнята із порушеннями приписів Положення № 2319, є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» № 303-A, п. 29).

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Керуючись статтями 72 - 78, 90, 139, 241, 244, 246, 255, 257, 262, 293, 295 - 297 КАС України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (ЄДРПОУ 25201716, вул. Артема, 37-41, м. Київ, 04053) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (ЄДРПОУ 38062828, вул. Б.Грінченка, 3, м. Київ, 01001) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов’язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 71/1967/13-4/14/П від 14.03.2018 про застосування штрафної санкції за порушення, вчинені на ринку фінансових послуг.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (ЄДРПОУ 38062828, вул. Б.Грінченка, 3, м. Київ, 01001) на користь Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (ЄДРПОУ 25201716, вул. Артема, 37-41, м. Київ, 04053) судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко