Рішення № 79434295, 16.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 січня 2019 р. № 520/8853/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Ділбаряна А.А.,

за участю представника відповідача - Ткаченко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулася позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_2, з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати розрахунок № 0015057 від 01.08.2018 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0015057 від 01.08.2018.

Ухвалою суду від 19.10.2018 прийнято цю позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно визначив йому плату за проїзд на суму 1030,32 євро, про що складений розрахунок № 0015057, оскільки позивач не є ані перевізником, ані роботодавцем водія, ані орендатором транспортного засобу, щодо якого на позивача складено розрахунок № 0015057.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначив про те, що не погоджується з доводами та мотивами, викладеними у відзиві на позов та просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача надав заперечення, в яких наполягав на тому, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Представник позивача, ФОП ОСОБА_2, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача - Державної служби України з безпеки на транспорті Ткаченко Л.М. - в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзиві та у запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представник відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Уповноваженими особами Державної служби України з безпеки на транспорті складено акт № 064914 від 01.08.2018 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким встановлено, що 01.08.2018 о 19:08 на автомобільній дорозі М03 км 207+450 Київ-Харків-Довжанський проведено перевірку транспортного засобу ДАФ 95 реєстраційний номер НОМЕР_2, водій ОСОБА_3, що належить ОСОБА_4 та використовує ОСОБА_2 Під час перевірки виявлено порушення: надання послуг з вантажних перевезень (ТТН № ИП-0000002 від 01.08.2018 вантажна труба) без оформлення дозволу на перевищення вагових обмежень на одиночну вісь. (а.с.51)

Так, з наданої позивачем товарно-транспортної накладної № ИП-0000002 від 01.08.2018 вбачається, що автомобілем ДАФ НОМЕР_2 автопідприємство ТОВ «Парк Стоун ЛТД» має доставити від вантажовідправника ТОВ «Іпріс-профіль» (м.Харків) на адресу вантажоодержувача (замовника) ТОВ «Корса Мет» труби за маршрутом Київ-Житомир-Хмельницький (а.с.16)

За результатами проведеної перевірки уповноваженою особою Державної служби України з безпеки на транспорті складено довідку № 0004475 від 01.08.2018 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, яка місить таку інформацію: найменування, місце розташування пункту габаритно-вагового контрою - 011д М 03 км 207+450, Водій - ОСОБА_3, Автомобіль: ДАФ 95 НОМЕР_2; результат вагового контролю: 1) 6,6; 2) 14,85, повна маса транспортного засобу - 21,45 тон та акт № 0015057 від 01.08.2018 щодо проходження Автомобілем ДАФ 95, реєстраційний номер НОМЕР_2, габаритно-вагового контролю, в якому також зазначено, що перевірявся суб'єкт ОСОБА_2, осьове навантаження нормативно допустиме складає 11 тон на першу вісь та 11 тон на другу вісь, однак фактично на першу вісь фактичне навантаження склало 6,6 тон, а на другу - 14,85 тон.(а.с. 12-13)

Так, на підставі розрахунку № 0015057 від 01.08.2018 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0015057 від 01.08.2018 ОСОБА_2 визначено суму плати за проїзд всього у розмірі 1030,32 євро.(а.с. 14)

Надаючи оцінку спірному розрахунку плати за проїзд, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про дорожній рух» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно з п. 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Таким чином, суб'єктом, який несе відповідальність за порушення п. 31-1 Порядку № 879, є саме перевізник.

Судом встановлено, що між 09.05.2017 між ОСОБА_4 та ТОВ "ПАРК СТОУН ЛТД" в особі директора ОСОБА_2 було укладено договір оренди автомобілю марки: МАН 8.163 випуску 1999 року, кузов № НОМЕР_4, білого кольору, номерний знак НОМЕР_5, зареєстрований у ВРЕР № 13 ГУМВС України в Харківській обл. та DAF ATI 95 випуску 1995 року, кузов № НОМЕР_6, білого кольору, номерний знак НОМЕР_2, зареєстрований у Територіальному сервісному центрі 6349 регіонального сервісного центру МВС у Харківській області. (а.с. 17-18)

На підтвердження умов договору оренди транспортного засобу сторонами договору від 09.05.2017 підписано акт прийому-передачі предмета оренди згідно з договором оренди автомобіля від 09.05.2017 (а.с.19)

Статтею 799 Цивільного кодексу України встановлена форма договору найму транспортного засобу. Відповідно до цієї статті договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, а за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно зі ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом нікчемний правочин. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Поряд з цим ч. 1 ст. 220 ЦК України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Однак, відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 20.11.2017 по справі № 621/2358/17 за позовною заявою ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРК СТОУН ЛТД" про визнання дійсним договору оренди транспортних засобів, позовну заяву ОСОБА_4 - задоволено, визнано договір оренди автомобіля марки МАН 8.163 випуску 1999 року, кузов № НОМЕР_4, білого кольору, номерний знак НОМЕР_5, зареєстрований у ВРЕР № 13 ГУМВС України в Харківській області та автомобіля марки DAF ATI 95 випуску 1995 року, кузов № НОМЕР_6, білого кольору, номерний знак НОМЕР_2, зареєстрований у Територіальному сервісному центрі 6349 регіонального сервісного центру МВС у Харківській області, укладений 09.05.2017 року між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАРК СТОУН ЛТД" в особі директора ОСОБА_2, дійсним з моменту укладення.

Також, з наданої позивачем копії припису про усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт АХ №0202023 від 18.09.2018, вбачається, що припис Управління Укртрансбезпеки у Харківській області за результатами проведеної перевірки складено відносно ТОВ «ПАРК СТОУН ЛТД» про те, що за результатами перевірки, проведеної 01.08.2018, о 19 год. 08 хв. перевезення вантажу транспортним засобом ДАФ р/н НОМЕР_2 з перевищенням вагових обмежень, а саме навантаження на одиночну вісь складає 14850 кг, чим порушено п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів № 1306 від 10.10.2001 ТОВ «ПАРК СТОУН ЛТД» запропоновано вжити заходи щодо усунення виявлених порушень у строк до 02.10.2018 відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.53)

Отже, ФОП ОСОБА_2 не є автомобільним перевізником, оскільки 09.05.2017 власник транспортного засобу ДАФ 95 випуску 1995 року, номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_4 уклала з ТОВ «Парк Стоун ЛТД» договір оренди автомобіля, відповідно до умов якого 09.05.2017 ОСОБА_4 передала транспортні засоби в оренду ТОВ «Парк Стоун ЛТД». Підтвердження того, що ФОП ОСОБА_2 не здійснює перевезення вантажів є договір оренди автомобіля від 09.05.2017, акт № б/н приймання-передачі автомобіля від 09.05.2017р., рішення Зміївського районного суду від 20.11.2017 по справі № 621/2358/17 та товарно-транспортна накладна № ИП-0000002 від 01.08.18, в якій вказано, що автомобільним перевізником є ТОВ «Парк Стоун ЛТД».

Укладення договору страхування вказаного автомобіля ОСОБА_2, на що посилався відповідач, не змінює статусу позивача у спірних правовідносинах та не дає підстави стверджувати, що він є автоперевізником.

Таким чином, ФОП ОСОБА_2 не є автомобільним перевізником вантажу, а отже не є суб'єктом відповідальності за перевантаження автомобіля, який перебуває в оренді іншого підприємства. Відтак, у працівника Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області були відсутні підстави для складання Акта № 0015057 та Розрахунку № 0015057 від 01.08.2018 плати за проїзд щодо ФОП ОСОБА_2

Вказаний висновок також підтверджується приписом про усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт АХ №0202023 від 18.09.2018.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправним та скасування розрахунку № 0015057 від 01.08.2018 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0015057 від 01.08.2018.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) про скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розрахунок № 0015057 від 01.08.2018 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0015057 від 01.08.2018.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) у розмірі 1762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 28 січня 2019 року.

Суддя Білова О.В.