Ухвала суду № 79434168, 28.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

28 січня 2019 року м. Київ № 640/20991/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши заяву представника Міністерства внутрішніх справ України про вжиття заходів забезпечення позову у справі

за позовом Міністерства внутрішніх справ України

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Міністерство внутрішніх справ України (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М. від 13 листопада 2018 року про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн у виконавчому провадженні №56361389;

- зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюту І.М. винести постанову про закінчення виконавчого провадження №56361389.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року позов залишено без руху.

В подальшому, 11січня 2019 року представником Міністерства внутрішніх справ України подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії акту державного виконавця - повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення від 26 листопада 2018 року №55511255/15 у виконавчому провадженні №55511255 за виконавчим листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2017року №826/26222/15 про зобов'язання Міністерство внутрішніх справ України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з 01листопада 2015 року по день ухвалення судового рішення;

- заборони Печерському управлінню поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві вчиняти дії, а саме: розглядати повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення від 26 листопада 2018 року №55511255/15 у виконавчому провадженні №55511255 за виконавчим листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2017року №826/26222/15 про зобов'язання Міністерство внутрішніх справ України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з 01листопада 2015 року по день ухвалення судового рішення.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що у разі відкриття кримінального провадження на підставі повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення від 26 листопада 2018 року №55511255/15 у виконавчому провадженні №55511255 за виконавчим листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2017року №826/26222/15 та проведення досудового розслідування за фактом умисного невиконання посадовими особами Міністерства внутрішніх справ України зазначеного рішення, в разі задоволення судом позову і скасування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення від 26 листопада 2018 року №55511255/15 у виконавчому провадженні №55511255 відновлення порушених прав потребуватиме значних зусиль,часу та витрат.

Крім того, представник Міністерства внутрішніх справ України вказує на очевидну протиправність дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при направленні повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення від 26 листопада 2018 року №55511255/15 у виконавчому провадженні №55511255, оскільки станом на час направлення такого повідомлення, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2017 року у справі №826/26222/15 виконана та ОСОБА_2 виплачено грошове забезпечення платіжними дорученнями віл 18 грудня 2017 року та від 14 червня 2018 року.

Розглянувши заяву представника Міністерства внутрішніх справ України про забезпечення позову, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову.

У відповідності до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

В свою чергу, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог (аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року №826/16365/17).

Судом встановлено, що Міністерство внутрішніх справ України оскаржує постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13 листопада 2018 року про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн. у виконавчому провадженні №56361389 та просить зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюту І.М. винести постанову про закінчення виконавчого провадження №56361389.

Як зазначено вище, представником Міністерства внутрішніх справ України подано заяву про забезпечення позову шляхом: зупинення дії акту державного виконавця - повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення від 26 листопада 2018 року №55511255/15 у виконавчому провадженні №55511255 та заборони Печерському управлінню поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві вчиняти дії, а саме: розглядати повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення від 26 листопада 2018 року №55511255/15 у виконавчому провадженні №55511255.

Отже, запропонований представником Міністерства внутрішніх справ України спосіб забезпечення позову виходить за межі предмета позову справи №640/20991/18.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

З огляду на викладене, прийняття та реєстрація повідомлення про вчинення кримінального правопорушення є обов'язком відповідно до названої норми Кримінального процесуального кодексу України та заборона вчинення дій щодо розгляду такого повідомлення, на думку суду, є втручанням у виконання відповідними особами повноважень визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, що є неприпустимим.

Також, позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову фактично обумовлена протиправністю оскаржуваного повідомлення, яке не є предметом вирішення даної справи.

З матеріалів справи не вбачається достатніх підстав, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та даних, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивачів, захист яких стане неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

За таких підстав та враховуючи, що позивачем не доведено існування обставин, вказаних у частині 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, у суду відсутні підстави стверджувати про протиправність повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, яке не є предметом вирішення даної справи та порушення прав, свобод або інтересів позивача в разі порушення кримінального провадження на підставі такого повідомлення, а також про наявність підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, а тому заява представника Міністерства внутрішніх справ України про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Міністерства внутрішніх справ України про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя А.І. Кузьменко