Рішення № 79433956, 28.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

28 січня 2019 року №826/9679/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Огнивому Д.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_2 доуповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Євробанк" Ларченко Ірини Миколаївни третя особаФонд гарантування вкладів фізичних осіб провизнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" Ларченко Ірини Миколаївни, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому (з урахуванням уточненого позову) просить суд:

- визнати неправомірними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Євробанк" Ларченко Ірини Миколаївни, щодо визнання нікчемності банківських операцій по зарахуванню 15.06.2016 коштів у розмірі 198 500, 00 грн. на рахунок НОМЕР_2 у Публічному акціонерному товаристві комерційний банк "Євробанк", який належить ОСОБА_2;

- визнати неправомірною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» Ларченко Ірини Миколаївни щодо невключення ОСОБА_2 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Євробанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, для здійснення виплати гарантованої суми відшкодування вкладів у розмірі 198 500, 00 грн., які 15.06.2016 були зараховані на рахунок Піддібному Сергію Миколайовичу;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів у розмірі 198 5000, 00 грн., які 15.06.2016 були зараховані на рахунок НОМЕР_2 у Публічному акціонерному товаристві комерційний банк «Євробанк», за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправною бездіяльністю уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк", яка полягає у невключені позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Позивач наголошує, що правочин переказу коштів визнано нікчемним на підставі частини третьої статті 38Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», але не зрозуміло на підставі якого конкретно пункту даної статті.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" проти задоволення позовних вимог заперечувала, вказавши, що правочин по перерахуванню коштів в сумі 198 500, 00 грн. на рахунок ОСОБА_2 є нікчемним, оскільки був проведений під час дії обмежень у діяльності банку щодо проведення будь-яких операцій за договорами. Таким чином, вказана операція по перерахуванню 198 500, 00 грн. на рахунок позивача призвела до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Відтак, позовні вимоги є необґрунтованими, передчасними, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надав суду письмові пояснення, в яких проти задоволення позову також заперечував, вказавши, що позовні вимоги до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є безпідставними, оскільки виконавча дирекція Фонду затверджує загальний реєстр вкладників виключно на підставі Переліку вкладників, складеного та наданого уповноваженою особою. Проте, в даному випадку, Фонд не володів інформацією стосовно позивача, а тому у Фонду не виникало обов'язку перед позивачем щодо відшкодування йому коштів, а тому права останнього не були порушені.

Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_2 (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Теле Папа» (Замовник) було укладено договір від 01.05.2016 №1/05 за умовами якого Замовник доручає, а Режисер-постановник приймає на себе зобов'язання з проведення підготовчих робіт зі створення режисерського проекту, а також робіт по здійсненню постановки й зйомок аудіовізуального твору (далі - «Фільм»).

Також, між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Теле Папа» було підписано додаток №1 до договору від 01.05.2016 №1/05, яким визначено, що загальна вартість послуг становить: 496 250, 00 грн.. Попередня оплата становить 40% від загальної суми, а саме 198 500, 00 грн. та перераховується на рахунок Виконавця протягом 5 робочих днів з моменту підписання цього додатка.

Крім того, між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Євробанк" було укладено договір від 15.06.2016 №2620.5.35355.0001/ЄВРО КБ про відкриття банківського рахунку та його розрахункового обслуговування (для Клієнтів - фізичних осіб).

Згідно з умовами договору від 15.06.2016 №2620.5.35355.0001/ЄВРО КБ Банк відкриває Клієнту поточний рахунок НОМЕР_2 в національній валюті та/або в іноземних валютах та надає можливість у порядку та на умовах, визначених в Договорі та Правилах отримувати визначені послуги щодо своїх Рахунків та здійснювати в порядку і на умовах, передбачених цим Договором та Правилами операції за своїми Рахунками, з урахуванням обмежень, передбачених Договором, Правилами та чинним законодавством.

Як вбачається із виписки по особовому рахунку позивача, за період з 15.06.2016 по 17.06.2017 товариством з обмеженою відповідальністю «Теле Папа» 15.06.2016 було перераховано на карткових рахунок позивача НОМЕР_2 суму в розмірі 198 500, 00 грн. з призначенням платежу «оплата робіт та послуг згідно РФ №1 від 14.06.2016».

У той же час, на підставі рішення Правління Національного банку України від 17.06.2016 №73-рш "Про віднесення публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.06.2016 №1041 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві Комерційний банк "Євробанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", яким вирішено розпочати процедуру виведення публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 17.06.2016 по 16.07.2016 (включно) та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кононцю В.В. строк на один місяць з 17.06.2016 по 16.07.2016 (включно).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві Комерційний банк "Євробанк" від 07.07.2016 №1183 продовжено строк тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Євробанк" з 17.07.2016 по 16.08.2016 включно.

Надалі, на підставі рішення Правління Національного банку України від 16.08.2016 №215-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" та делегування повноважень ліквідатора банку, яким запроваджено процедуру ліквідацію публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" строком на два роки з 17.08.2016 по 16.08.2018, а також призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кононцю В.В. строк на два роки з 17.08.2016 по 16.08.2018.

Згодом, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 31.05.2017 №2218 про зміну Уповноваженої особи, якій делеговано повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "Євробанк", згідно з яким відповідні повноваження делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Ларченко Ірині Миколаївні з 06.06.2017.

Банком-агентом акціонерним товариством "Таскомбанк" 19.08.2016 розпочато процедуру виплати вкладникам гарантованих сум відшкодування.

За посиланням позивача, 27.09.2016 останній звернувся до банку-агента а із заявою про видачу коштів в сумі 198 500, 00 грн.

Однак, листом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Євробанк" від 30.08.2016 №01-24/3448 позивача було повідомлено, що його рахунок підлягає тимчасовому обмеженню до виплати коштів вкладникам, відтак, інформація щодо виплати коштів ОСОБА_2 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відсутня в Акціонерному товаристві «Таскомбанк».

Поряд з цим, за твердженням позивача, про нікчемність правочину з розміщення 15.06.2016 коштів в сумі 198 500, 00 грн. на картковому рахунку НОМЕР_2 з призначенням платежу «Оплата робіт та послуг РФ №1 від 14.06.2016» останній дізнався зателефонувавши у відділення Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк».

Згодом, на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п'ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі-Фонд) прийняла рішення від 23.07.2018 №2054 про продовження строків здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» строком на один рік з 17.08.2018 до 16.08.2019 включно.

Водночас, відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк», визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Ларченко Ірини Миколаївни строком на один рік з 17 серпня 2018 року до 16 серпня 2019 року включно.

Позивач, вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд вважає за необхідне наголосити на правовій позиції Верховного Суду, викладеній в Постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.04.2018 №820/11591/15, від 18.04.2018 №11-126апп18 та від 04.07.2018 №826/1476/15.

Так, висновок Верховного Суду у вказаних Постановах зводиться до того, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спірні в даному разі правовідносини.

Як зазначено Верховним Судом, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, який виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду у цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що розгляд та вирішення даної справи повинні відбуватися за правилами адміністративного судочинства.

Що стосується розгляд справи по суті, суд зазначає наступне.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452-VI від 23.02.2012 (далі за текстом - Закон №4452-VI) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України (стаття 1).

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Гарантії Фонду є гарантіями держави, передбаченими Законом №4452-VI, для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися державні кошти. Тому рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодувань сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків.

Перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення Цивільного Кодексу України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду особою, що здійснює повноваження органу управління банку. Тому факт того, що наказ уповноваженої особи Фонду не був оскаржений позивачем і є чинним, жодним чином не впливає на нікчемність правочину.

Аналогічну правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у подібних справах, зокрема у справі №820/1648/17 (провадження №11-447апп18) від 04 липня 2018 року, №826/1476/15 (провадження №11-104апп18) від 04 липня 2018 року.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач вважає нікчемним саме правочин за операцією з перерахування 15.06.2016 товариством з обмеженою відповідальністю «Теле Папа» коштів в сумі 198 500, 00 грн на рахунок позивача НОМЕР_2 з призначенням платежу «оплата робіт та послуг згідно РФ №1 від 14.06.2016», посилаючись при цьому на пункти 7 та 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.

Відповідно до пунктів 7 та 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Проте, суд зазначає, що платіжні операції по перерахуванню коштів з рахунку товариства щ обмеженою відповідальністю «Теле Папа» на рахунок позивача не є правочином між банком та позивачем згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України.

Здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного Банку України від 12.11.2003 №492, та договорами з відповідними клієнтами банку.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України врегульовано Законом України від 05.04.2001 №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

У відповідності до пункту 1.24 статті 1 цього Закону переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

У свою чергу, згідно з пунктом 1.15 статті 1 цього ж Закону, ініціатором є - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу.

Відповідно до пункту 1.23 вказаної норми, отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі.

Частиною другою пункту 1.6. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 21.01.2004 №22, передбачено, що банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.

Пунктом 1.7. Інструкції визначено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Відповідно до частини 5.2 статті 5 Закону №2346-III відносини між суб'єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.

Відтак, перерахування товариством з обмеженою відповідальністю «Теле Папа» на банківський рахунок позивача НОМЕР_2 з призначенням платежу «Оплата робіт та послуг РФ №1 від 14.06.2016» грошових коштів у сумі 198 500, 00 грн. відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору банківського рахунку та його розрахункове обслуговування від 23.12.2014 №2610.2.18324.001/Євро КБ.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що операція з перерахування коштів на рахунок ОСОБА_2 не належить до правочинів, передбачених частиною другою статті 38 Закону №4452-VI, які можуть бути перевірені Уповноваженою особою на предмет їх нікчемності та як наслідок визнані нікчемними. У той же час правова оцінка доводів, які можуть вказувати на недійсність правочину з інших підстав, ніж у зв'язку з його нікчемністю, не може бути надана під час розгляду та вирішення даної справи, оскільки юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вирішення спорів про визнання договору недійсним.

Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону №2346-III, під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Згідно з пунктом 30.1. статті 30 Закону №2346-III, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Щодо посилання відповідача на рішення Правління Національного банку України №70-рш/БТ «Про віднесення публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» до категорії проблемних», якою були встановлені обмеження щодо проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків, суд не приймає їх на уваги, оскільки така постанова адресована посадовим особам банку, а не владникам, тому невиконання посадовими особами банку постанови НБУ, не є саме по собі підставою для висновку про нікчемність правочину.

Крім того, в силу статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, що унеможливлює позивача знати про встановлені для Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» обмеження.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то стаття 38 Закону №4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 Цивільного кодексу України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

Крім того, при виявленні нікчемних правочинів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою стаття 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду - особою, що здійснює повноваження органу управління банку, не є актом індивідуальної дії у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не створює жодних обов'язків для позивача та безпосередньо не порушує прав позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №826/1476/15, у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №826/20429/14, від 21.06.2018 року у справі №802/4016 та від 21.06.2018 у справі №821/3601/15-а.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що в даному випадку право позивача може бути захищене шляхом визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк» щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині не включення ОСОБА_2.

Крім того, з наведених вище норм законодавства вбачається, що уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», саме протягом дії тимчасової адміністрації.

Натомість, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2016 №826 затверджено Порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, відповідно пункту 5 розділу ІІ якого (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) перевірка правочинів (договорів) на предмет нікчемності проводиться Комісією у період здійснення Фондом тимчасової адміністрації банку.

Разом з тим, положеннями наведеного пункту також передбачено, що у разі необхідності проведення перевірки протягом процедури ліквідації банку така перевірка повинна бути завершена не пізніше шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку. За рішенням виконавчої дирекції Фонду перевірку може бути продовжено, але не більше, ніж на шість місяців.

При цьому, відповідно до Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, уповноважена особа Фонду формує та надає до Фонду перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

В той же час, рішення Правління Національного банку України №215-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційний банк «Євробанк» та рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1523 «Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» та делегування повноважень ліквідатора банку» були прийняті 16.08.2016, а тому твердження відповідача щодо передчасності заявлених позивачем вимог є безпідставним.

Відповідно до пункту 5 Розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Відповідно до частини першої пункту 6 Розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (в редакції станом на час розгляду справи) уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 4 до цього Положення.

Відповідно до частин вісім, дев'ять цього ж пункту, протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків. Зміни та/або доповнення до переліків надаються неплатоспроможним банком до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Таким чином, наведене в сукупності свідчить, що після складення та затвердження переліку вкладників та передачі його Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа на час вирішення справи наділена повноваженнями надавати до Фонду зміни та/або доповнення до переліків, в тому числі і щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

Відтак, позовні вимоги в частині зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів у розмірі 198 5000, 00 грн., які 15.06.2016 були зараховані на рахунок НОМЕР_2 у Публічному акціонерному товаристві комерційний банк «Євробанк», за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк» щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині не включення ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1).

3. Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів у розмірі 198 5000, 00 грн., які 15.06.2016 були зараховані на рахунок НОМЕР_2 у Публічному акціонерному товаристві комерційний банк «Євробанк», за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 280, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, код ЄДРПОУ 21708016).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.