Рішення № 79433625, 14.01.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я№ 127/7988/18

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2019 р.Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Венгрин О.О.,

секретар - Горденко Г.О.,

за участі позивача ОСОБА_1, його представника- адвоката ОСОБА_2,

представників відповідача Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції: Сисак Л.В., Франчука О.М.,

представника відповідача Державної установи "Центр пробації"- Волощенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, Державної установи "Центр пробації" про визнання протиправним наказ про звільнення з роботи, зобов"язання внести зміни до наказу про звільнення, зобов"язання виплатити грошову компенсацію у виді середнього заробітку,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання протиправним наказ про звільнення з роботи, зобов"язання внести зміни до наказу про звільнення, зобов"язання виплатити грошову компенсацію у виді середнього заробітку.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.05.2018 р. залучено до участі у справі як співвідповідача Державну установу "Центр пробації". (а.с. 81 т. 1)

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 працював на посаді фахівця (з питань соціальної роботи з суб'єктами пробації) Вінницького міськрайонного відділу з питань пробації Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції. 26.12.2017 р. він добровільно уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу з Міністерством оборони України, строком на три роки. Внаслідок укладення контракту його було зараховано до складу Збройних Сил України та призначено на посаду: водієм - номером обслуги зенітного артилерійського взводу батальйону охорони. 26.12.2017 р. він звернувся до Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з заявою про звільнення від проходження служби зі збереженням за ним місця роботи та посади, а також середнього заробітку на час проходження військової служби під час дії особливого періоду відповідно до ст. 119 ч. 3 КЗпП України. Наказом начальника Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 26.12.2017 р. №207/ОС-17 ОСОБА_1 звільнено з посади фахівця (з питань соціальної роботи з суб'єктами пробації) Вінницького міськрайонного відділу з питань пробації відповідно до п. 3 ст. 36 КЗпП України. Підставою для звільнення стало укладення контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового складу 26.12.2017 р. Вважає, що під час звільнення відповідачем не враховано гарантії, передбачені ст. 119 ч. 3 КЗпП України, оскільки за працівниками, прийнятими на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток.

Просить визнати протиправним наказ начальника Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 26.12.2017 р. №207/ОС-17 "Про особовий склад" про звільнення ОСОБА_1 з посади фахівця (з питань соціальної роботи з суб'єктами пробації) Вінницького міськрайонного відділу з питань пробації, зобов'язати Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, внести зміни до наказу від 26.12.2017 р. №207/ОС-17 "Про особовий склад" шляхом викладення в новій редакції: звільнити ОСОБА_1 з посади фахівця (з питань соціальної роботи з суб"єктами пробації) Вінницького міськрайонного відділу з питань пробації Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з 26.12.2017 р. відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП України (прийняття на військову службу за контрактом, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зі збереженням за ним місця роботи, посади і середнього заробітку), зобов'язати Центрально-західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію у виді середнього заробітку за період з 27.12.2017 р. по час набрання рішенням суду законної сили. (а.с. 239-242 т. 1)

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, його представник- адвокат ОСОБА_2 позов підтримали за викладених в уточненій позовній заяві, просять позов задоволити. (а.с. 239-242 т.1) Подали відповіді на відзиви. (а.с. 57-58 т.1, 143 т.1, 222-224 т.1, 226-227 т.1)

Представники відповідача Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції Сисак Л.В., Франчук О.М. позов не визнали, пояснили, що звільнення ОСОБА_1 було проведено з дотриманням вимог законодавства. Станом на час звільнення ОСОБА_1 особливого періоду в Україні не було, таку позицію висловлював Верховний Суд України, мобілізація не оголошувалась. Вважають укладення контракту на проходження військової служби за межами особливого періоду було підставою для звільнення працівника за ст. 36 ч.1 п. 3 КЗпП України. На теперішній час вакансії посад вільнонайманих працівників у Центрально-західному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції відсутні, персонал управління звільнено в порядку переведення до Державної установи "Центр пробації". Посади фахівця (з питань соціальної роботи з суб'єктами пробації) немає у штаті Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції. Подали відзиви на позов. (а.с. 36-39 т.1, 194-197 т.1)

Представник відповідача Державної установи "Центр пробації"- Волощенко Н.В. при вирішенні спору покладається на думку суду. Подала відзиви на позов. (а.с. 124-125 т.1, 201-203 т.1)

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на посаді фахівця (з питань соціальної роботи з суб'єктами пробації) Вінницького міськрайонного відділу з питань пробації Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

26.12.2017 р. позивач ОСОБА_1 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу, строком на три роки, що підтверджується письмовим доказом - копією контракту від 26.12.2017 р. (а.с. 7-9 т.1)

Згідно витягу з наказу командира військової частини А1119 від 26.12.2017 р. №30-РС ОСОБА_1 зараховано до складу Збройних Сил України та призначено на посаду: водієм - номером обслуги зенітного артилерійського взводу батальйону охорони. (а.с.6 т.1)

На а.с. 10 т. 1- копія заяви ОСОБА_1 від 26.12.2017 р. начальнику Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про неможливість виконання обов"язків за основним місцем роботи на час проходження військової служби і збереження за ним місця роботи, посади і середнього заробітку відповідно до ст. 119 ч. 3 КзпП України на час проходження військової служби за контрактом у військовій частині А1119 під час дії особливого періоду.

Наказом Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції №207/ОС-17 від 26.12.2017 р. ОСОБА_1 звільнено з посади фахівця (з питань соціальної роботи з суб'єктами пробації) Вінницького міськрайонного відділу з питань пробації Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції 26.12.2017 р. відповідно до ст. 36 п. 3 КЗпП України, підстава: контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу від 26.12.2017 р. (а.с. 5 т. 1) Зазначене підтверджується відповідним записом в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 (на а.с. 14-16 т. 1 - копія трудової книжки).

На а.с. 11- довідка Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції №12 від 23.01.2018 р. про доходи ОСОБА_1 за 2017 р.

Згідно наказу Міністерства юстиції України №4322/5 від 28.12.2017 р. утворено Державну установу "Центр пробації". (а.с. 128 т. 1)

На а.с. 129-138 т. 1 - копія положення про Державну установу "Центр пробації".

На а.с. 139 т. 1 - копія наказу №50/к від 10.01.2018 р. про затвердження структури та штату Державної установи "Центр пробації", а на а.с. 204-211 т. 1 - додаток 2 до цього наказу - штат Державної установи "Центр пробації".

Згідно наказу №47/ОС-18 від 02.03.2018 р. у виконання наказу №50/к від 10.01.2018 р. про затвердження структури та штату Державної установи "Центр пробації", у зв'язку з із змінами у штаті Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції працівників Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції було попереджено про можливе вивільнення. (а.с. 64- 76 т.1)

Наказом №114/ОС-18 від 30.05.2018 р. звільнено осіб начальницького складу та вільнонайманих працівників Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та направлено для подальшого проходження служби, за їх ініціативою, до Державної установи "Центр пробації". Зазначене підтверджується письмовими доказами - копією витягу з наказу № 114/ОС-18 від 30.05.2018 р. та довідкою №6372 від 12.06.2018 р. (а.с. 87-117 т.1, 86 т.1)

На а.с. 155-167 т.1- штат уповноважених органів пробації у Вінницькій області (додаток 24 до наказу №50/к від 10.01.2018 р.).

Згідно довідки Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 14.01.2019 р. вакансії посад вільнонайманих працівників в Центрально-західному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції станом на 14.01.2019 р. відсутні. (а.с. 3 т. 2 )

Письмові докази відповідають вимогам ст.ст. 77-79 ЦПК України і враховуються судом відповідно до ст. 89 ч. 3 ЦПК України.

Згідно ст. 36 ч.1 п. 3 КЗпП України підставою припинення трудового договору є призов або вступ працівника або власника фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігається місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу.

Стаття 119 ч. 3 КЗпП України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачає, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно ст. 2 ч. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Згідно ст. 39 ч. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п'ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п'ятою статті 61 Закону України «Про освіту».

Рішенням Ради національної безпеки та оборони України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України» від 01.03.2014 р., яке введене в дію Указом Президента України №189/2014 від 02.03.2014 р., констатовано виникнення кризової ситуації, яка загрожує національній безпеці України та вимагає необхідності вжиття заходів щодо захисту прав та інтересів громадян України, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості державних кордонів України, недопущення втручання в її внутрішні справи.

В постанові Верховного Суду від 10.10.2018 р. у справі №369/14205/17-ц зазначено, що особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію». Президент України відповідного рішення про скасування особливого періоду, як і рішення про демобілізацію військовослужбовців, прийнятих на військову службу за контрактом на строк до закінчення особливого періоду, не приймав.

Згідно з роз'ясненнями Міністерства оборони України, викладеними у листах №322/2/8417 від 01.10.2015 р., №316/1/906 від 20.10.2016 р. «Щодо дії особливого періоду», скасування особливого періоду буде здійснено окремим Указом Президента України «Про демобілізацію» після стабілізації обстановки на сході України. З огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», закінчення заходів мобілізації, без прийняття рішення щодо проведення демобілізації, не припиняє особливий період.

Тобто, посилання представника відповідача Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на закінчення особливого періоду з підстав відсутності мобілізації, суд не приймає до уваги, оскільки закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.

Враховуючи викладене, на позивача ОСОБА_1 розповсюджуються гарантії збереження місця роботи, посади і середнього заробітку на підприємстві, в якому він працював на час вступу на військову службу, передбачені ст. 119 КЗпП України.

Згідно ст. 235 ч. 3 КЗпП України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

25.01.2018 р. Вінницьким окружним адміністративним судом було відкрито провадження у адміністративній справі №802/215/18 за позовом ОСОБА_1 до Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.03.2018 р. провадження у справі закрито, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. (а.с. 18, 19-23 т.1) 06.04.2018 р. позивач подав цивільний позов до Вінницького міського суду Вінницької області. Суд вважає, що є підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду за вирішенням трудового спору, передбаченого ст. 233 КЗпП України, оскільки він пропущений з поважної причини (помилки у визначенні виду судочинства, в якому мав вирішуватись спір).

На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що звільнення позивача ОСОБА_1 за ст. 36 п. 3 КЗпП України (призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу) було неправомірним, у зв'язку з чим необхідно визнати протиправним наказ начальника Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції №207/ОС-17 від 26.12.2017 р. "Про особовий склад" в частині звільнення ОСОБА_1 з посади фахівця (з питань соціальної роботи з суб"єктами пробації) Вінницького міськрайонного відділу з питань пробації Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з 26.12.2017 р. відповідно до п. 3 ст. 36 КЗпП України (призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу). Потрібно зобов"язати Центрально-західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції внести зміни до наказу №207/ОС-17 від 26.12.2017 р. "Про особовий склад" в частині, шляхом викладення в новій редакції: звільнити ОСОБА_1 з посади фахівця (з питань соціальної роботи з суб"єктами пробації) Вінницького міськрайонного відділу з питань пробації Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з 26.12.2017 р. відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП України (прийняття на військову службу за контрактом, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зі збереженням за ним місця роботи, посади і середнього заробітку), а також зобов"язати Центрально-західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію у виді середнього заробітку за період з 27.12.2017 р. за весь час невиплати зарплати.

Суд не вбачає підстав для негайного виконання рішення суду в частині виплати грошової компенсації за один місяць, оскільки така компенсація не є заробітною платою (аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі №733/1962/16-ц).

Згідно ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на користь держави 2114,40 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 36, 119, 235 КЗпП України,

Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу»,

ст.ст. 13, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Визнати протиправним наказ начальника Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції №207/ОС-17 від 26.12.2017 р. "Про особовий склад" в частині звільнення ОСОБА_1 з посади фахівця (з питань соціальної роботи з суб"єктами пробації) Вінницького міськрайонного відділу з питань пробації Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з 26.12.2017 р. відповідно до п. 3 ст. 36 КЗпП України (призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу).

Зобов"язати Центрально-західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції внести зміни до наказу №207/ОС-17 від 26.12.2017 р. "Про особовий склад" в частині, шляхом викладення в новій редакції: звільнити ОСОБА_1 з посади фахівця (з питань соціальної роботи з суб"єктами пробації) Вінницького міськрайонного відділу з питань пробації Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з 26.12.2017 р. відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП України (прийняття на військову службу за контрактом, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зі збереженням за ним місця роботи, посади і середнього заробітку).

Зобов"язати Центрально-західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію у виді середнього заробітку за період з 27.12.2017 р. за весь час невиплати зарплати.

Стягнути з Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на користь держави 2114,40 грн судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складення повного рішення до Вінницького апеляційного суду.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1;

відповідач Центрально-західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, ідентифікаційний код 40867306, м. Вінниця, вул. Брацлавська, 2А;

відповідач Державна установа "Центр пробації", ідентифікаційний код 41847154, м. Київ, вул. Мельникова, 81.

Повне рішення виготовлено 28.01.2019 р.

Суддя О.О.Венгрин