Ухвала суду № 79432871, 28.01.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 січня 2019 р. Справа № 480/274/19

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання неправомірною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулося Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, в якій просило визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про накладення штрафу від 08.01.2019 ВП №57839446.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, відповідно до п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Як вбачається з позовної заяви позивачем, на порушення п.11 ч.5 ст.160 КАС України, не зазначено власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Із позову вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, однак, до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору.

При цьому, позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки кошти Пенсійного фонду України формуються переважно за рахунок страхових внесків та використовуються, крім іншого, на фінансування адміністративних витрат, пов’язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду України. При цьому, зазначив, що згідно ч.2 ст.73 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду України на цілі, не передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, вичерпний перелік категорій осіб, що звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, передбачений статтею 5 Закону України "Про судовий збір". Позивач відповідно до цієї статті не звільняється від сплати судового збору. Крім того, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік умов, на підставі яких суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк або звільнити від його сплати. Однак, позивач також не може бути звільнений на підставі цих умов. Також суд зазначає, що виходячи зі змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір", звільнення від його сплати передбачено лише для фізичних осіб.

При цьому, згідно ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Проте, позивач не надав жодних належних доказів на підтвердження неможливості сплатити судовий збір за подання позовної заяви.

Щодо посилання позивача на ч.2 ст.73 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", згідно якої забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом, суд зазначає наступне.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

За приписами пункту 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 у разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

Крім іншого, в цьому ж пункті зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов’язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, щодо порядку виділення коштів для сплати судового збору та погодження сплати тощо не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору. Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Доводи, якими обґрунтовано клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, не передбачені Законом України "Про судовий збір" як підстави для звільнення від сплати судового збору, що унеможливлює задоволення вказаного клопотання.

Вказана позиція відображена, зокрема, в ухвалі Верховного суду від 09.01.2018 у справі К/9901/4769/17.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, статтею 7 Закону України "Про державний бюджет на 2019 рік" у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2019 року становить 1921 гривня.

Згідно п. п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921,00грн.).

Таким чином, вказані недоліки позивачем можуть бути усунені у строк, вказаний в резолютивній частині даної ухвали, шляхом подання до суду власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1921,00грн., який необхідно перерахувати за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у м.Сумах/м.Суми, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37970593, банк отримувача - Державне казначейство України, код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - 34312206084030, код класифікації доходів бюджету - 22030101. У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати: "Судовий збір, за позовом ____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), (Державна судова адміністрація України, 050) "84" Окружні адміністративні суди. Оригінал квитанції надати суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 160, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання неправомірною та скасування постанови - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Г. Шевченко