Рішення № 79432457, 28.01.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5381/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправним рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (ЄДРПОУ 41248812) №12244/09 від 19.07.2018 року про відмову у виплаті ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) недоодержаної пенсії за дні життя померлого пенсіонера ОСОБА_2, право на отримання якої засвідчено нотаріусом Другої Одеської державної нотаріальної контори Масловою М.В. в повному обсязі, а саме в розмірі 115461,95 грн. та поновити порушене право позивача в спосіб зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (ЄДРПОУ 41248812) повернути ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) недоотриману успадковану суму в розмірі безпідставно утриманих 30197,08 грн. (115461,95 грн. - 85264,87 грн., які безперешкодно отримані ОСОБА_1.) шляхом зарахування коштів на картковий рахунок за наступними реквізитами: на картку, відкриту в АО КБ "ПриватБанк" за номером НОМЕР_2, рахунок номеру НОМЕР_3, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулась ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправним рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (ЄДРПОУ 41248812) №12244/09 від 19.07.2018 року про відмову у виплаті ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) недоодержаної пенсії за дні життя померлого пенсіонера ОСОБА_2, право на отримання якої засвідчено нотаріусом Другої Одеської державної нотаріальної контори Масловою М.В. в повному обсязі, а саме в розмірі 115461,95 грн. та поновити порушене право позивача в спосіб зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (ЄДРПОУ 41248812) повернути ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) недоотриману успадковану суму в розмірі безпідставно утриманих 30197,08 грн. (115461,95 грн. - 85264,87 грн., які безперешкодно отримані ОСОБА_1.) шляхом зарахування коштів на картковий рахунок за наступними реквізитами: на картку, відкриту в АО КБ "ПриватБанк" за номером НОМЕР_2, рахунок номеру НОМЕР_3, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер спадкодавець ОСОБА_2, який позивачу ОСОБА_1 є батьком. Через уповноваженого представника ОСОБА_4 спадкоємець звернулася до Другої Одеської державної нотаріальної контори з метою оформлення права на спадщину. 17 травня 2018 року представником спадкоємця було отримано відповідь на нотаріальний запит, на підставі якого було видане позивачу свідоцтво про право на спадщину, за законом на рухоме майно, а саме на недоодержану пенсію за період з 01.07.2014 року по 31.10.2017 року у розмірі 115 461,95 грн. 26 червня 2018 року, представником спадкоємця було отримано єдиноразове доручення від 12.06.2018 року, яке є підставою для проведення виплати відділенням Укрпошти у розмірі 85264,87 грн., замість належних 115 461,95 грн. Не погоджуючись з діями відповідача, 10.07.2018 року представником позивача було подано скаргу до відповідача з вимогою виплатити решту успадкованих коштів. 24.07.2018 року позивачем було отримано відповідь, в якому відповідач висловлює позицію щодо правильності розміру виплаченої управлінням суми. Представник позивача вважає, що такими діями пенсійний фонд позбавив позивача права на отримання частки недоодержаної пенсії її померлого батька за життя, безпідставно стягнувши 30197,08 грн., у зв'язку із чим позивач звернулася до суду.

Представник відповідача 13.11.2018 року за (вхід.№34411/18) надав до суду відзив щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі пославшись на те, що за заявою представника позивача, яка зареєстрована в управлінні 06.02.2018 року за №53 був зроблений запит пенсійної справи від 06.02.2018 №53 громадянина ОСОБА_2, який раніше перебував на обліку в УПФУ м. Ровеньки Луганської області для виплати допомоги на поховання. Згідно з п.6 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2018 року №365 територіальний орган Пенсійного фонду України не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви про призначення (відновлення) пенсії надсилає запит про отримання електронної справи отримувача пенсії до територіального органу Пенсійного фонду України, де отримувач пенсії перебував на обліку, або до визначеного Пенсійним фондом України його територіального органу, якщо пенсіонер не перебуває на обліку в органах Пенсійною фонду України на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження. Протягом п`яти робочих днів із дня отримання такого запиту територіальний орган Пенсійного фонду надсилає відповідну електронну справу до територіального органу Пенсійного фонду України до якого подано заяву про призначення (відновлення) пенсії.

Розпорядженням від 16.02.2018 року електронну пенсійну справу прийнято на облік управлінням. Згідно з електронної пенсійної справи отримувачем є ОСОБА_2. 05.03.2018 року до управління надійшов запит від 10.02.2018 року №42/2018/0214 нотаріуса Другої Одеської державної нотаріальної контори Маслова М.В. щодо наявності грошової суми (пенсії) на ім'я ОСОБА_2. У відповідь вищезазначений запит управлінням надіслано лист від 15.03.2018 року №190/06, з проханням надати довідку про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків для ідентифікації особистості, оскільки наявні розбіжності в ім'ї по-батькові померлого пенсіонера. Відповідь надана у строки передбачені законодавством України.

Згідно з ст. 46 Закону України "Про нотаріат», нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості і документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні. 27.04.2018 року до управління повторно надійшов запит Другої Одеської державної нотаріальної контори щодо недоотриманої пенсії ОСОБА_2 із зазначенням реєстраційного номеру обліку картки платника податків, на який надана інформація щодо розміру недоотриманої пенсії за періоду 01.07.2017 року по 31.10.2017 року в сумі 115461,95 грн. відповідь отримана 17.05.2018 року особисто представником позивача, про що свідчить особистий підпис. Після проведення ідентифікації померлого оформлено разове доручення №1008 від 12.06.2018 року на виплату допомоги на поховання в сумі 11850,48 грн., яку ОСОБА_4 отримала 13.06.2018 року у поштовому відділенні №11. Оскільки представник позивача звернулась до управління з довіреністю 61 АВ5518684 з усіма документами від імені спадкоємця ОСОБА_1 04.06.2018 року недоотримана сума пенсії у розмірі 85 264 грн. 87 коп. була розрахована та виплачена за період з 03.06.2015-31.10.2017 р.р. відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно з якою нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Згідно зі ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Усі відповіді управління були надіслані нотаріусу у строки передбачені законодавством. Управління не погоджується з позовною вимогою щодо стягнення на користь позивача витрат по сплаті судового збору у сумі 1360,00 грн., та витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. оскільки: Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяк і законодавчих актів України щодо сплати судового збору " №484-VІІІ від 22.05.2015 року, яким, зокрема, позбавлено органи Пенсійного фонду України пільг щодо сплати судового збору, було доручено Кабінету Міністрів України забезпечити відповів і фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. Бюджет Пенсійного фонду України на 2018 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 8 від 11.01.2018р. Однак, Кабінетом Міністрів України всупереч вимогам Закону №484-VІІІ від 22.05.2015 року кошти на сплату судового збору Пенсійному фонду України на 2018 рік не виділено. Виходячи з вищенаведеного, відповідач вважає, що його дії є правомірними та повністю відповідають вимогам чинного законодавства (а.с.45-46).

Ухвалою суду від 22.10.2018 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 16.11.2018 року продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні 18.01.2019 року представником позивача були підтримані заявлені позовні вимоги. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступні факти та обставини:

ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер спадкодавець ОСОБА_2, який є батьком позивачу ОСОБА_1. Через уповноваженого представника ОСОБА_4 спадкоємець звернулася до Другої Одеської державної нотаріальної контори з метою оформлення права на спадщину. Згідно з ст. 46 Закону України "Про нотаріат» нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. На підставі ч.2 ст.7 Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

17 травня 2018 року представником спадкоємця було отримано відповідь на нотаріальний запит, на підставі якого було видане позивачу свідоцтво про право на спадщину, за законом на рухоме майно, а саме на недоодержану пенсію за період з 01.07.2014 року по 31.10.2017 року у розмірі 115 461,95 грн.

26 червня 2018 року, представником спадкоємця було отримано одноразове доручення від 12.06.2018 року, яке є підставою для проведення виплати відділенням Укрпошти у розмірі 85264,87 грн., замість належних 115461,95 грн., право на отримання яких визнано нотаріусом та засвідчено в свідоцтві про право на спадщину за законом. Тому, представник позивача звертається до суду із позовом про визнання протиправним рішення відповідача щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної пенсії за дні життя померлого пенсіонера ОСОБА_2.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов'язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Згідно статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до ст..2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. У разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення застосування до адміністративного позову шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ч.2 ст.122 КАС України, має наслідком неможливість реалізувати передбачене ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час та компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком. З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях 8-рп/2013 і № 9-рп /2013, а також на підставі аналізу положення частини першої ст.122 КАС України в системному зв'язку з положенням частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що визначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом. Згідно ст..49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Виплата пенсії померлому спадкоємцю ОСОБА_2 відповідачем була припинена в липні 2014 року, факт припинення не містить жодної підстави, передбаченої законодавством. Згідно положень статті 1 Конвенції, статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про хист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Положення статті 14 Конвенції регламентовано, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою. Отже, право позивача на отримання пенсії, яка належала за дні життя померлому пенсіонеру, однак не була їм отримана, право на спадкування за законом, яке встановлено нотаріусом і ніким не оскаржене, є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань. До такого висновку можна також дійти і з врахуванням правової позиції Європейського Суду з прав людини, викладеній у справах «Ілашку та інші проти Молдови та Росі» (заява № 48787/99), "Пічкур проти України" (заява № 10441/06), в яких встановив обов'язок держави, навіть за відсутності належного ефективного контролю над частиною вдласної території, вжити заходів у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників. В даному випадку, мешкання померлого пенсіонера на території, яка є окупованою, не находиться під українською легетимною владою створювало для нього, на відміну від інших громадян України, певні перешкоди в отриманні пенсії, яка призначена у зв'язку з трудовою діяльністю довічно, та потребує від пенсіонера здійснення дій, не передбачених законами щодо пенсійного забезпечення, зокрема, ідентифікація особи, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена органом Пенсійного фонду без прийняття відповідного рішення своєвладно. Судом встановлено, що позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, який врегульований Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Відповідно до статті 7 цього Закону для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема, відновлення усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Припинення нарахування та виплати пенсії померлому пенсіонеру в липні 2014 року є протиправною дією суб'єкта владних повноважень, оскільки, ніяких заяв з вимогою припинення нарахування та виплати пенсії померлий пенсіонер до будь-якого управління пенсійного фонду на всій території України не подавав та підстав згідно законодавства не має. Таким чином, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправним рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (ЄДРПОУ 41248812) №12244/09 від 19.07.2018 року про відмову у виплаті ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) недоодержаної пенсії за дні життя померлого пенсіонера ОСОБА_2, право на отримання якої засвідчено нотаріусом Другої Одеської державної нотаріальної контори Масловою М.В. в повному обсязі, а саме в розмірі 115461,95 грн. та поновити порушене право позивача в спосіб зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (ЄДРПОУ 41248812) повернути ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) недоотриману успадковану суму в розмірі безпідставно утриманих 30197,08 грн. (115461,95 грн. - 85264,87 грн., які безперешкодно отримані ОСОБА_1.) шляхом зарахування коштів на картковий рахунок за наступними реквізитами: на картку, відкриту в АО КБ "ПриватБанк" за номером НОМЕР_2, рахунок номеру НОМЕР_3, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, підлягають задоволенню відповідно до положень ч.1 ст.245 КАС України.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України наступним чином.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В позовній заяві представник позивача вказує, що 28.06.2018 року між позивачем та та адвокатом ОСОБА_4 було укладено договір про надання правової допомоги без номеру. В зв'язку із розглядом справи позивачем понесло витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., що підтверджується розрахунковою квитанцією Серія АБКА №206914, як додаток до акту виконаних робіт від 28.06.2018 року.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.ч.3-4 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.ч.5-7 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В розрахунку про надання правової допомоги вказані послуги складались з наступних сум: досудове врегулювання спору 250,00 грн., збір доказів, підготовка і організація подачі адміністративного позову 3500,00 грн., складання процесуальних документів 500,00 грн., подача позову 250,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно з ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З урахуванням зазначеного, гонорар адвоката за представництво інтересів в суді та надання правничої допомоги повинен включати в себе витрати щодо підготовки справи до розгляду, збору доказів, тощо.

У наданому адвокатом розрахунку не було належним чином враховано витрачений ним час на вчинення вказаних дій, пов'язаних з підготовкою та розглядом справи, в тому числі по кожному із наведених пунктів із зазначенням періоду надання послуги, фактичного часу, витраченого на її надання, враховуючи наявність сталої судової практики по цій категорії справ та розмір позовних вимог (30197,08 грн.) кількість судових засідань, в яких прийняв участь адвокат по справі, тощо, а тому суд не погоджується із сумою понесених витрат в розмірі 5000,00 грн., як такою що є повністю об'єктивно підтвердженою належними доказами та розрахунками.

Суд вважає, що справедливим розміром фактично понесених витрат на професійну правову допомогу по цій справі є сума 500,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що оскільки рішенням суду від 07.11.2018 року позовні вимоги позивача були задоволені повністю, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача з Державного бюджету України на його користь повинен бути стягнутий судовий збір в повному обсязі, тобто в сплаченому при поданні позовної заяви у розмірі 704,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 500,00 грн.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139,242-246,371 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (ЄДРПОУ 41248812) №12244/09 від 19.07.2018 року про відмову у виплаті ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) недоодержаної пенсії за дні життя померлого пенсіонера ОСОБА_2, право на отримання якої засвідчено нотаріусом Другої Одеської державної нотаріальної контори Масловою М.В. в повному обсязі, а саме в розмірі 115461,95 грн.

3. Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (ЄДРПОУ 41248812) повернути ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) недоотриману успадковану суму в розмірі безпідставно утриманих 30197,08 грн. (115461,95 грн. - 85264,87 грн., які безперешкодно отримані ОСОБА_1.) шляхом зарахування коштів на картковий рахунок за наступними реквізитами: на картку, відкриту в АО КБ "ПриватБанк" за номером НОМЕР_2, рахунок номеру НОМЕР_3, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (ЄДРПОУ 41248812) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) сплачений платіжним дорученням №0.0.1155719952.1 від 11.10.2018 року судовий збір в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири) гривні 80 копійок. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 500,00 грн. (п'ятсот) гривень 00 копійок.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 28.01.2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.

.