Рішення № 79431795, 28.01.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2019 року м. Кропивницький Справа № 1140/3506/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Сагуна А.В. розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонд України в Кіровоградській області щодо нездійснення перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 1 січня 2018 року по 31 липня 2018 року;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградські області здійснити перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 1 січня 2018 року по 31 липня 2018 року та виплатні заборгованість за цей період з урахуванням раніше проведених виплат.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. У зв'язку зі змінами в законодавстві, якими встановлено з 01.01.2018 року розрахунок посадового окладу судді у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1762 грн., звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 року. Проте, відповідачем 14.11.2018 року надано відповідь, в якій зазначено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проведено з 01.08.2018 року, тобто з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо нездійснення їй перерахунку з 1 січня 2018 року по 31 липня 2018 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці протиправними, що порушують її конституційні права.

Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначив, що Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" №2415-VIII від 15.05.2018 року, яким з 01.01.2017 року змінена розрахункова величина для визначення посадових окладів, набрав чинності з 22.07.2018 року. Посилаючись на положення пункту 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року №3-1, з огляду на дату звернення позивача та з урахуванням аналогії права та спеціальної норми статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", стверджував, що перерахунок щомісячного грошового утримання суддям у відставці проводиться з 01.08.2018 року (а.с.16). В обґрунтування своїх доводів відповідач посилається на правові висновки Верховного Суду по зразковій справі №0640/3835/18 від 01.11.2018 року (а.с.18-21).

У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.ст.257, 263 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Клопотань позивача та представника відповідача про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Постановою Верховної Ради України №59-VІІІ від 25.12.2014 року ОСОБА_1 звільнено з посади судді апеляційного суду Кіровоградської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Наказом голови Апеляційного суду Кіровоградської області від 05.01.2015 року №3-к "Про виключення судді апеляційного суду Кіровоградської області Савченко С.О. зі складу суду у зв'язку зі звільненням у відставку" позивача виключено з 26 грудня 2014 року (останній день роботи) із складу апеляційного суду Кіровоградської області (а.с.52 на звороті).

Позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує довічне грошове утримання. Вказані обставини не заперечуються сторонами.

У зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму та зміною посадового окладу працюючих суддів, позивачем отримана довідка Апеляційного суду Кіровоградської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 30.07.2018 року №01-62/57/2018 (а.с.68).

30 липня 2018 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, виходячи із розміру заробітної плати, вказаної у довідці Апеляційного суду Кіровоградської області 30.07.2018 року №01-62/57/2018, з 01 січня 2018 року.

Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області листом №447 від 14.11.2018 року позивачу повідомлено про перерахунок її щомісячного довічного грошового утримання з 01.08.2018 року (а.с.8).

Не погодившись із такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи питання застосування до спірних правовідносин норм матеріального права та надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Статтею 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI (далі - Закон №2453-VI) (у редакції, чинній на момент призначення позивачеві довічного грошового утримання) визначено, що судді, який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" або, за його вибором, щомісячне довічне грошове утримання.

Суддя у відставці, який не досяг пенсійного віку, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу".

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до статті 133 вказаного Закону № 2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Аналогічні правові норми закріплені у Законі України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII, який набрав чинності 30 вересня 2016 року і діяв на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок призначеного йому довічного грошового утримання.

Згідно з пунктом 2 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Так, пунктом 23 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII передбачено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI.

Відповідно до пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Тобто, у питаннях визначення розмірів суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання норми Закону №2453-VI зберігають чинність, а позивач має право на перерахунок раніше призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, у тому числі у зв'язку зі збільшенням посадового окладу.

Між тим, після набрання 01.01.2017 року чинності Законом України "Про внесених змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VІІ від 06.12.2016 року мінімальна заробітна плата вже не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, що передбачено пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Згідно з абзацом 2 абзацу 2 пункту 3 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до де яких законодавчих актів України" №1774-VIII до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

У зв'язку з цим, з 01.01.2017 року посадовий оклад судді визначається не з розміру мінімальної заробітної плати, як це передбачено Законом України "Про судоустрій і статус суддів", а з "розрахункової величини", запровадженої пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №1774-VІІ "Про внесення змін до яких законодавчих актів України".

В подальшому, Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" №2415-VIII від 15.05.2018 року, який набрав чинності 22.07.2018 року, було внесені зміни до абзацу 2 пункту 3 розділу ІІ Закону України №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Зокрема слово та цифри "1600 грн." замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".

Даною нормою Закону введено застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, в тому числі і суддям, нової "розрахункової величини" - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року. Крім того встановлено початок застосування цієї нової "розрахункової величини" для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат - 1 січня 2017 року.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становив 1600 грн., що фактично відповідає розміру розрахункової величини, з якої визначалась суддівська винагорода працюючим суддям у 2017 році і відповідно нараховувалося і виплачувалося щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року встановлено в розмірі 1762 грн.

З огляду на зазначене, з 01 січня 2018 року посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762 гривні, а тому саме з цієї дати зміна суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Тобто, з 01.01.2018 р. грошове утримання судді, який працює на відповідній посаді змінилось, оскільки змінився розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з 1 січня 2018 року посадовий оклад судді апеляційного суду Кіровоградської області складає 19382 грн.

У довідці суду №01-62/57/2018 від 30.07.2018 року, поданій позивачем до пенсійного органу разом із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, зазначено, що станом на 01.01.2018 року суддівська винагорода позивача, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 29073,00 грн. (а.с.68).

Зазначені обставини свідчать, що порядок визначення посадового окладу та інших виплат працюючого судді змінився з 01.01.2017 року, а сам розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з огляду на відмінність прожиткового мінімуму для працездатних осіб у порівнянні із попередньою розрахунковою величиною (1600 грн.), змінився з 01.01.2018 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем при здійсненні позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці неправильно визначено дату, з якої виникло право на такий перерахунок, і безпідставно відмовлено позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 01.01.2018 року, та виплаті різниці, що утворилася до перерахунку.

Посилання відповідача у листі №447 від 14.11.2018 року як на підставу відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання саме з 1 січня 2018 року, на частину першу статті 58 Конституції України щодо дії законів та нормативно-правових актів у часі, на думку суду, є помилковим.

Частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони скасовують чи пом'якшують відповідальність особи.

Відповідно до висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні №1-рп/99 від 09.02.1999 року у справі №1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), положення цієї статті Конституції України, як загальновизнані принципи права, не виключають можливості надання зворотної дії в часі законам та нормативно-правовим актам шляхом передбачення вказівки про це в самому законі чи нормативно-правовому акті.

Так, абзацом 2 пункту 3 розділу ІІ Закону України "Про внесених змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII (у редакції Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" №2415-VIII, який набрав чинності 22.07.2018 року), передбачено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року, є всі підстави вважати, що ці положення Закону поширюються на порядок визначення посадових окладів суддів і відповідно щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці не з моменту набрання чинності Законом України №2415-VIII, а з дати вказаної у Законі, тобто з 1 січня 2017 року.

Також, суд вважає, безпідставними посилання відповідача на приписи пункту 4 розділу II Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року №3-1, якими передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з 1 числа, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Оскільки порядок визначення посадового окладу та інших виплат працюючого судді змінився з 01.01.2017 року, а зміна розміру складових суддівської винагороди працюючих суддів (збільшення посадового окладу) відбулася з 01.01.2018 року, тому саме з цієї дати зміна грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Суд відхиляє доводи відповідача про застосування у спірних правовідносинах за аналогією спеціальної норми статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки відповідно до частини 6 статті 7 КАС України аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.06.2016 року №4-рп/2016 (справа про щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці) зазначив, що виключення положення щодо можливості перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку зі збільшенням грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, також знижує гарантії незалежності суддів, а тому у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (пункт 2 мотивувальної частини).

Таку ж правову позицію Конституційний Суд України висловив і у рішенні від 03.06.2013 року №3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного грошового утримання суддів у відставці) зазначивши, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України (абзац 2 пункту 3 мотивувальної частини).

Таким чином, Конституційний Суд України наголошує, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя.

Відповідно до пункту 6.4 Європейської хартії про статус суддів (Лісабон, 8-10 квітня 1999 року) Закон передбачає, що судді, які досягли встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади і виконували суддівські обов'язки протягом певного терміну, повинні отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути якомога ближче до рівня їхньої останньої заробітної плати в якості судді.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем неправильно витлумачено норми Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" та протиправно відмовлено в проведенні перерахунку з 01.01.2018 р. щомісячного довічного грошового утримання, призначеного судді у відставці ОСОБА_1, на підставі довідки Апеляційного суду Кіровоградської області від 30.07.2018 року №01-62/57/2018.

Щодо посилання відповідачем на відзиві у позов на рішення Верховного Суду від 01 листопада 2018 року по справі №0640/3835/18, суд зазначає.

Вказане рішення стосується іншого предмету спору, а саме щодо розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в залежності від проходження суддею кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді.

До того ж даним рішенням суду визначено, що оклад судді є однією з складових суддівської винагороди. 15.05.2018 Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" № 2415-VIII були внесені зміни до пункту 3, розділу 11Закону України № 1774-VIII та встановлено порядок обчислення грошової винагороди судді із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом "Про державний бюджет України" на відповідний рік.

Отже, цим Законом передбачено необхідність перерахунку розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці виходячи з цієї розрахункової величини, яка в майбутньому може змінюватись. Зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Крім того, згідно інформації із офіційного сайту суду https://court.gov.ua/fair/sud9951/, зазначене рішення Верховного Суду, станом на час розгляду даної справи, ще не набрало законної сили, оскільки подано апеляційну скаргу.

В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що з 01.08.2018 року позивачу було здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо нездійснення такого перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 1 січня 2018 року п 31 липня 2018 року. Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вони є обґрунтованими та законними.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Відповідно до ст.139 КАС України, судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295, пунктом 15 частини першої розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7 а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 1 січня 2018 року по 31 липня 2018 року - протиправними.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградські області здійснити ОСОБА_1 перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 1 січня 2018 року по 31 липня 2018 року та виплатити перераховане за цей період з урахуванням раніше проведених виплат.

Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 20632802).

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун